Директорку Іваничівського ліцею на Волині судили за те, що вона не повідомила поліції про кібербулінг щодо десятикласника.

Згідно з матеріалами справи, школярі створювали фейкові акаунти хлопця в Instagram і TikTok та монтували його фото з непристойними надписами.

Водночас керівництво школи не вбачає ознак булінгу й не визнає, що порушило закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Що відбулося

Матір як представниця хлопця розповідає, що з першими заявами щодо булінгу її сина почала звертатися до класного керівника й директорки ще у вересні. Спочатку лише розповідала, а потім показувала скриншоти з переписок і відео в TikTok. Учителі пообіцяли розібратися, але після цього цькування лише посилилися, зазначає мама хлопця, зокрема й з боку вчителів. Натомість учні почали створювати нові фейкові акаунти її сина. Матір десятикласника продовжувала звертатися до керівництва школи протягом жовтня, а в листопаді написала заяву до поліції, бо не бачила реакції з боку школи.

Пізніше представник поліції прийшов до школи й проводив бесіду з дітьми щодо булінгу. Після цього батьки восьмикласниць і семикласниць написали п’ять письмових заяв, де стверджували, що десятикласник насправді сам булив їхніх дітей. На підтвердження вони показали переписку з нецензурною лексикою.

Школа скликала відповідну комісію, туди запросили й матір десятикласника, але питання щодо булінгу її сина не розглядали – лише питання щодо булінгу інших учнів, адже не було письмового звернення.

Директорка навчального закладу стверджує, що про булінг щодо десятикласника дізналася лише під час цієї комісії. За її словами, матір хлопця й справді до неї зверталася, але з приводу іншої конфліктної ситуації, яку швидко вирішили. Керівниця ліцею вважає: якщо матір хлопця сама звернулася в поліцію, то керівництво не має обов’язку повідомляти про булінг.

Класна керівниця хлопця каже, що цькування почалися через блог десятикласника. За її словами, один із конфліктів виник не через кібербулінг, а через дівчину: хлопець побився з іншим хлопцем у підвалі під час повітряної тривоги.

Мати десятикласника перевела сина в іншу школу, у Нововолинськ. Адвокат потерпілої коментує: те, що звернення було усним, не виключає того факту, що керівництво школи мало звернутися до поліції й повідомити про підозру на булінг.

Як вирішили ситуацію

Згідно із законодавством, директорка мала повідомити в поліцію про підозру на булінг протягом одного дня, а не встановлювати самостійно факт булінгу, зазначають у матеріалах справи.

Там також зауважують, що поняття «кібербулінгу» в законодавстві не визначено, але за загальними поняттями – це цькування із застосуванням цифрових технологій, а цифровий слід може слугувати доказами.

Директорку ліцею визнали винною в тому, що вона не повідомила поліції про підозру на булінг. На неї наклали штраф розміром 850 гривень, який вона має сплатити протягом 15 днів (інакше штраф буде вдвічі більший). Крім того, директорка має заплатити 536,8 гривень судового збору.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

З січня 2019 року в Україні набув чинності закон щодо протидії булінгу, а в лютому цього ж року в Україні вперше оштрафували через булінг: Бориспільський суд визнав провину дівчинки, яка виклала в Instagram «непристойні фото» іншої.

Ми розповідали, куди звертатися, якщо дитину цькують у школі.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі