Майже кожен десятий українець каже, що він чи його близькі родичі отримали поранення через війну
Майже кожен десятий українець зазначає, що він чи його близькі родичі зазнали поранень чи каліцтва через війну, свідчить опитування соціологічної групи «Рейтинг».
Щодо загально стану здоров’я, під час війни в половини він не змінився (46%). Водночас майже третина (32% опитаних) зазначили, що стан здоров’я радше погіршився, а у 21% значно погіршився. Серед них найбільше мешканців зони бойових дій, більш старших опитаних і з меншим рівнем доходу, жінок; тих, хто покинув свої домівки чи зазнав поранень, чи втратив близьких через війну.
17% опитаних втратили контакт із близькими родичами й не знають, де вони зараз перебувають. 5% мають серед близьких тих, хто загинув унаслідок війни, 3% – примусово депортованих у Росію чи на тимчасово окуповані території України.
Житло
16% опитаних змінили місце проживання з 24 лютого; 12% виїжджали, але вже повернулися додому. 72% не змінювали своє місце проживання. Серед мешканців територій, близьких до бойових дій, на півдні й сході, дві третини сьогодні проживають не у своїх домівках.
Половина тих, хто виїхав, планують повертатися додому тільки після закінчення війни. 10% планують повернення найближчим часом, 23% ще перечікують, 11% не планують повертатися додому.
Переважна більшість опитаних (87%) не змінювали місце проживання через обстріли інфраструктури, 8% виїхали з цієї причини, 5% виїжджали й уже повернулися.
Кожен десятий респондент має пошкодження або руйнування житла: 2% зазначили, що їхнє помешкання зазнало руйнувань і непридатне до життя, 6% мають часткове пошкодження, у 2% було зруйноване, але вже відновлене. У більшості (86%) житло не зазнало змін.
Серед мешканців зони бойових дій 9% зазначили, що їхні помешкання зруйновані, 20% – частково пошкоджені. На деокупованих територіях зруйноване житло в 5% опитаних, частково пошкоджене у 14%, уже відремонтоване після пошкоджень у 5%.
Майже чверть тих, чиє житло зруйноване чи пошкоджене (24%), подали заяву про пошкодження свого житла в «Дію», 12% – у правоохоронні органи, 8% – у державні інституції. Майже 70% не подавали жодних заяв.
Робота й доходи
Серед тих, хто мав роботу до війни, 40% працюють у звичному режимі, 17% – віддалено або частково, 8% знайшли нову роботу. 33%, тобто третина опитаних, сьогодні не працюють.
Рівень доходів з початку повномасштабної війни в 6% респондентів збільшився, у 36% майже не змінився, у 17% незначно зменшився, а в майже третини, 30% – значно зменшився. 10% опитаних втратили практично всі доходи. Гірша ситуація з доходами серед мешканців півдня й сходу, людей середнього віку, малозабезпечених, а також тих, хто втратив роботу або працює частково.
Правовий захист
-
Майже всі опитані (96%) не зверталися в правоохоронні органи за останні пів року з питань, спричинених вторгненням Росії. Основна причина – відсутність прямих збитків / пошкоджень / утрат або вони були незначними (90%). Так само майже всі (96%) не зверталися до громадських організацій.
-
Близько третини опитаних готові особисто брати участь у судових позовах, щоб вимагати компенсацію за втрачене майно або здоров’я в судах України, міжнародних чи спеціальних судах за участі національних й іноземних суддів.
-
Три чверті опитаних (75%) вважають, що пріоритетом під час правосуддя щодо воєнних злочинів має бути справедливе покарання воєнних злочинців, 21% – компенсація постраждалим.
- Про правову допомогу українських органів правосуддя жертвам воєнних злочинів знають лише 6%, щось чули про це 35%. Майже 60% нічого не знають, але така сама кількість хоче дізнатися.
-
Правоохоронну систему України в розслідуванні воєнних злочинів росії вважають ефективною 65% опитаних, 20% – протилежної думки. Головними причинами неефективності називають корупцію (59%), недовіру громадян до правоохоронців (29%), їхній непрофесіоналізм (24%) і тривале розслідування справ (21%). Ефективність судової системи України в розслідуванні воєнних злочинів оцінили так само.
-
На думку три чверті опитаних (75%), суди щодо воєнних злочинів в Україні варто розпочинати якомога швидше, а 23% вважають, що це потрібно робити вже після закінчення війни.
-
Найефективнішим механізмом для суду за воєнні злочини Росії вважають спеціальні суди за участі національних й іноземних судів (65%). 22% вважають, що в цьому разі будуть ефективними міжнародні інституції, 7% – суди України.
- Щодо ініціативи створення спеціального міжнародного трибуналу обізнані 15% опитаних, щось чули про це майже 60%. Чверть нічого не знають про це. Також майже 90% підтримують ідею створення спеціальної судової системи (на кшталт антикорупційної), щоб здійснювати правосуддя щодо злочинів, учинених під час війни. Більше третини (34%) вважають, що спеціальні судові органи варто створити на звільнених від окупації територіях Криму й Донбасу.
- Винними у вчиненні воєнних злочинів вважають політичну владу Росії (98%), військовослужбовців РФ (96%) і громадян Росії (87%). Водночас 10% опитаних вважають громадян Росії не винними.
- Відносна більшість вважає можливим застосування амністії до колаборантів на окупованих територіях (68% для вчителів, лікарів, соціальних працівників; 58% для керівників місцевих комунальних установ; 51% для керівників місцевих підприємств, банків, організацій; 38% для журналістів місцевих ЗМІ; 20% для членів місцевих політичних партій і незаконних збройних формувань; менше 20% для чиновників і представників силових органів).
-
Самосуд у випадку воєнних злочинів проти України вважають виправданим майже 40%, мають протилежну думку 55%.
- Менше половини опитаних вірять, що Росія компенсовуватиме економічні й інфраструктурні втрати. Приблизно стільки ж не вірять у це. У компенсацію моральної шкоди, життю й здоров’ю громадянам України від Росії вірять менше 40%, не вірять близько 60%.
Опитування проводили 23–26 грудня 2022 року серед 2000 повнолітніх українців методом САТІ у всіх областях України, крім тимчасово окупованих і тих, де на момент опитування був відсутній український мобільний звʼязок.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Більше половини українців перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР, свідчить дослідження МОЗ.
Читайте «Нормальні новини» в телеграмі