Більшість українців підтримує перейменування топонімів, пов’язаних із СРСР або Росією
Близько 59% українців підтримують перейменування топонімів, назви яких повʼязані з СРСР або Росією, свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Перейменування підтримує більшість опитаних українців у всіх регіонах, окрім півдня України (22%). Зокрема, 28% відповіли, що ставляться байдуже до теми «дерусифікації».

«У ставленні до цієї проблеми відбулися дуже суттєві зрушення: ще у 2020 році перейменування топонімів видавалося дуже суперечливим рішенням», – розповідають автори дослідження.
За їхніми словами, тоді підтримка перейменувань переважала лише на заході країни, однак зазначають, що у 2020 році йшлося лише про перейменування топонімів, повʼязаних із СРСР.

67% респондентів, які розмовляють українською, підтримують «дерусифікацію» і «дерадянізацію» й лише 7% виступають проти.
Натомість серед російськомовних українців 30% висловилися проти перейменувань, а 38% – за.

Трохи більш як половина українців відзначає, що напад Росії на Україну став для них стимулом переосмислити радянське минуле.
Крім того, 73% українців схвалюють рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору.
«Така думка домінує в усіх регіонах, незгодних із цим не більше 14% (близько 14% на півдні й 12% на сході України)», – ідеться в опитуванні.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
У застосунку «Київ Цифровий» запустили опитування про розвиток української мови.
Опитування роблять для того, щоб дізнатися про реальний стан використання української мови в Києві й оцінити потреби окремих цільових аудиторій. Так хочуть визначити інструменти, за допомогою яких місто може запропонувати всім охочим вивчати українську й створити Мовну концепцію Києва.
Читайте «Нормальні новини» в телеграмі