Міський застосунок «Київ Цифровий» під залпи російських ракет підбив підсумки року та представив нові досягнення міста на конференції у КВЦ «Парковий».

«Війна внесла корективи. Проте головна місія залишається незмінною – щодня робити Київ комфортнішим, безпечнішим та екологічнішим. Жодні ракетні обстріли не зупинять розвиток столиці», – пообіцяв заступник очільника КМДА з питань цифровізації Петро Оленич.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Муніципальний транспорт

Київ став першим містом в Україні, яке повністю відмовилося від паперових квитків у міському транспорті. У «Київ Цифровий» у жовтні 2022 року також додали можливість оплати банківською карткою та гаджетами з NFC на всіх маршрутах комунального транспорту.

Оплата карткою працює за естонською системою електронного квитка, якою, зокрема, користуються в Європі. Її адаптували з урахуванням проїзду бруківкою, щоби датчики системи оплати не спрацьовували зайвий раз від руху.

Також додали сервіс «Рух громадського транспорту». Це 3000 зупинок і понад 100 маршрутів автобусів, тролейбусів і трамваїв, маршрут яких можна відстежувати прямо в додатку.

Е-демократія й адміністративні послуги

У 2022 році додали послуги онлайн-запису в ЦНАП, голосування за електронні петиції та можливість вплинути на дерусифікацію міста. Після початку повномасштабного вторгнення Київрада вже перейменувала понад 200 міських об’єктів, назви яких були пов’язані з Росією та її сателітами.

Найпопулярніші теми петицій – транспорт та інфраструктура. 6 500 000 голосів кияни за рік віддали в опитуваннях, які проводили через «Київ Цифровий». Участь узяли майже 140 тисяч містян.

Заступник КМДА з цифровізації Петро Оленич також розповів «Укрінформу», що інтеграція петицій у міський застосунок популяризувала сервіс «у десятки разів».

Так, за два місяці після запуску функції «Петиції» кияни подали 426 ідей, тоді як за цей самий період до інтеграції через особистий кабінет киянина подали лише 36 пропозицій. У КМДА пояснюють таку різницю (майже в 12 разів) «зайвими кліками», які раніше доводилося робити.

Необхідні 6000 голосів за рік зібрали 33 ідеї з 523. Один із таких прикладів – впровадження оплати за проїзд банківською карткою в усіх видах муніципального транспорту Києва. За словами Оленича, ця опція вже була готова до запуску наприкінці лютого, однак через початок повномасштабного вторгнення її відклали. Утім, кажуть у КМДА, петиція переконала, що запит на оплату карткою в громадському транспорті таки є.

Ще один зі впроваджених проєктів – «Громадський бюджет», який дає громаді можливість реалізовувати соціальні проєкти за бюджетні кошти. Цьогоріч у голосуванні взяли участь 970 проєктів, на реалізацію яких виділили 200 мільйонів гривень.

Екологія

«Київ Цифровий» із жовтня також почав сповіщати і про погіршення якості повітря в місті. Сповіщення надходять, якщо індекс якості повітря у всьому місті становить 75 і вище, тобто відповідає значенню «високий рівень забрудненості».

Щоб отримувати такі попередження, потрібно дозволити додатку надсилати їх у налаштуваннях.

Для цього в Києві становили 46 сертифікованих індикативних датчиків і 5 станцій, які аналізують повітря за великою кількістю показників.

Адаптивність, або як COVID-19 підготував «Київ Цифровий» до війни

«Досвід COVID-19 дав змогу нам швидко адаптувати застосунок «Київ Цифровий» до умов воєнного стану», – розповів директор IT-департаменту міського застосунку Олег Половинко.

Так, «Київ Цифровий» за час воєнного стану в Україні став «рятівним інструментом» для українців: попереджає про повітряні тривоги, спрямовує до найближчого бомбосховища, а також має зібрані адреси аптек, травмпунктів, бюветів, АЗС і навіть точок продажу хлібу.

Тому цьогоріч «Київ Цифровий» випустив англомовну версію, що дає змогу іноземним громадянам отримувати актуальну інформацію про життя в місті.

Культура і туризм: аудіогіди, віртуальні тури й оцифровані памʼятки

«Київ Цифровий» створив туристично-культурний хаб. Там є віртуальні 3D-тури пошкодженими внаслідок російської агресії будівлями Києва та 15 аудіогідів, перекладені двома мовами.

Місто також оцифрувало 11 памʼяток, які можна переглянути за допомогою доповненої реальності. 3D-подорожі супроводили історичної реконструкцією, персонажами й елементами інтерактиву.

У застосунку «Київ Цифровий» також можна повідомляти про зруйновані будинки, мости й інші обʼєкти інфраструктури міста. Ці дані передають проєкту Damaged In UA. У подальшому їх використовуватимуть для позовів у міжнародні суди проти РФ.

Застосунок «Київ Цифровий» запустили в січні 2021-го. Він замінив додаток Kyiv Smart City, який почав працювати ще у 2019 році і в якому кияни могли купувати квитки для проїзду в громадському транспорті, оплачувати парковку та вирішувати проблеми з евакуйованими авто.

У застосунку «Київ Цифровий» можна також моніторити якість повітря, голосувати за електронні петиції, стежити за рухом транспорту, повідомляти про пошкоджені чи зруйновані через війну будинки, отримувати сповіщення від комунальних служб і про повітряну тривогу, записуватися до ЦНАПів.

Київ у 2022 році отримав нагороду Special Recognition міжнародного конкурсу World Smart City Awards за міський застосунок «Київ Цифровий». Нагородою відзначили здобутки Києва в розвитку системи «розумного» муніципального управління.

Фото: «Київ Цифровий»