Експертна рада з питань подолання наслідків русифікації й тоталітаризму, створена при Мінкульті, оголосила на брифінгу підсумки своєї роботи.

За словами члена експертної ради, мистецького критика й куратора Костянтина Дорошенка, рада з питань дерусифікації не виступає за заборону творчості російських або радянських діячів, ідеться радше про те, що їхня присутність у публічному просторі неприпустима.

«Ідеться про іншу проблему: не кожен видатний діяч культури, не кожен видатний діяч історії мусить бути глорифікований з погляду сьогодні й тих цінностей, які поділяє Україна», – пояснив Дорошенко.

Рада виступає не за негайний демонтаж, а за перенесення російських і радянських пам’ятників й «обережне ставлення» до них: «Деякі з цих пам’яток є частиною нашого культурного надбання, їм місце в спеціальних парках»,  зауважив міністр культури Олександр Ткаченко. Він підкреслив, що такі пам’ятки в українських містах неприйнятні, як і назви вулиць, що з’явилися як «інструмент послідовного насадження русифікації в Україні».

Водночас член ради й активіст Олесь Доній вважає, що на місці російських чи радянських пам’ятників необов’язково зводити нові пам’ятники, бо українці «не повинні йти за радянщиною».

Також рада рекомендувала позбавити охоронного статусу кілька пам’ятників російському поету Олександру Пушкіну й іншим російським і радянським діячам. У цьому рішенні рада спиралася на звернення, що надходили від місцевої влади.

Основні рекомендації Ради:

  • Якщо йдеться про пам’ятники, пов’язані з історією й культурою СРСР,  переміщення яких техічно неможливе, закрити ці пам’ятники тимчасовими конструкціями, щоб уникнути актів вандалізму.
  • Тимчасово екпонувати такі пам’ятники, критично осмислюючи їх за допомогою мистецьких засобів, інформаційних табличок (це має відбуватись із залученням професійної художньої спільноти на конкурсній основі).
  • Пам’ятники, присвячені Другій світовій війні, вписувати в локальний контекст, підкреслюючи героїзм українського народу в історичній ретроспективі. Водночас усувати маркери російської й радянської пропаганди на таких пам’ятниках, зокрема замінювати надписи на історично коректні.

Крім того, рада з питань дерусифікації ухвалила, що 39 російських і радянських пам’яток не підлягають внесенню до державного реєстру. За словами міністра культури Олександра Ткаченка, ідеться, зокрема, про пам’ятники радянському воєначальнику Михайлу Кирпоносу, радянському державному діячу Михайлу Фрунзе, більшовицькій революціонерці Надії Крупській і діячу болгарського комуністичного руху Георгію Димитрову.

Детальніше з рішеннями ради можна ознайомитися за посиланням.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


7 червня 2022 року стало відомо, що при Міністерстві культури й Інституті нацпамʼяті створять новий дорадчий орган – раду з питань дерусифікації, декомунізації й деколонізації. Ми розповідали, хто ввійшов до цієї ради і як вона працює.


Міністерство культури й Український інститут національної памʼяті дали розʼяснення щодо того, як законно зносити пам’ятники й перейменовувати назви, повʼязані з історією й культурою Росії та СРСР.


Наприкінці вересня в Києві запустили флешмоб «Знеси мене повністю», у межах якого закликають демонтувати памʼятники російським діячам.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі