Комісія КМДА провела службове розслідування, за результатами якого вирішила не звільняти керівницю комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» Наталію Мазур, яку зоозахисники звинувачували в загибелі 300 тварин у притулку в Бородянці.

Звинувачення полягали в тому, що керівництво не здійснило евакуацію тварин перед російською окупацією, а також не перевело тварин у літні вольєри, де вони могли б отримувати воду завдяки природним умовам (сніг, дощова вода). Крім того, Мазур закидали те, що благодійні внески вона отримувала на особисту картку й не надавала звітності.

Комісія КМДА постановила, що виконання службових обов’язків стало неможливим унаслідок раптової окупації Бородянки й прилеглих територій, це були форс-мажорні обставини непереборної сили. Також евакуація була неможлива, «зелені коридори», які українська сторона планувала відкрити 19 та 20 березня, були зірвані через обстріли окупантів.

За версією керівниці притулку в Бородянці Наталії Мазур, вона не отримувала вказівок влади щодо негайної евакуації майна й тварин, і до 4 березня працівники виконували накладені на них обов’язки. Також 26 лютого, після початку вторгнення, притулок розміщував у соцмережах оголошення з проханням до громадськості забрати тварин, але ніхто на них не відгукнувся.

Працівники не змогли вийти на роботу, коли 5 березня росіяни зайняли Нове Залісся. Проїзд через блокпости з Києва також був фактично неможливий.

З огляду на цію ситуацію притулок звертався з листами до КМДА, ДСНС і Головного управління Нацполіції (7 березня) та до Міністерства з питань реінтеграції (10 березня) з проханням евакуювати тварин, але більшість запитів залишилися без відповіді. У Міністерстві реінтеграції зазначили, що стурбовані долею тварин і за можливості розглянуть їхню евакуацію, однак у пріоритеті, згідно з Конституцією, залишається цінність життя людини.

На питання, чому працівники не відкрили літні вольєри для тварин, Мазур відповіла, що це спричинило б шум, адже довелося б випустити 425 тварин. Крім того, росіяни могли помітити співробітників і позбавити їх життя. Тварини також могли б загинути від обстрілів або на замінованих стежках. Голодні й налякані, вони могли б нести загрозу для довколишнього середовища, переконана Мазур. Також відкриття вольєрів могло б погіршити санітарно-епідеміологічну ситуацію, зголоднілі собаки могли б почали їсти тіла окупантів і вбитих ними українців.

Керівниця притулку в Бородянці відзвітувалася щодо використання коштів, детальніше можна подивитися за посиланням.

Комісія КМДА також опитала працівника служби Ігоря Лісновського й фельдшерку, якій 3 березня вдалося нагодувати тварин, пробравшись у притулок через паркан із тильної сторони. За словами Ігоря Лісновського, волонтери чи добровольці не пропонували відкрити клітки.

Комісія також провела перевірку в притулку та звернулася з запитами до Держспоживслужби й Головного управління ДСНС у Київській області. У ДСНС повідомили, що територія притулку наразі є безпечна. Держспоживслужба підтвердила, що випуск тварин із кліток міг спричинити погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації, враховуючи й сезонне збільшення температури.

Також у комісії з’ясували, що до початку повномасштабного вторгнення в притулку майже половина тварин (48%) були готові до прилаштування, інші могли виявляти агресивну поведінку.

Врешті-решт у КМДА вирішили, що питання залишається дискусійним і порекомендували притулку поліпшити комунікацію з експертами й громадськістю. Там погодили створення опікунської ради при КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», а також необхідність плану евакуації тварин, що вижили. Комісія наголосила й на необхідності будівництва Центру захисту тварин, для цього порадили звернутися до міжнародних зоозахисних організацій.

До притулку в Бородянці працівникам вдалося потрапити 2 квітня.  Частину тварин відправили на реабілітацію за кордон, деякі потрапили до тимчасового притулку на ВДНГ.

 Про загибель 300 тварин у притулку в Бородянці ми розповідали тут.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі