Психологічної допомоги потребують не менш як 60% українців, про це повідомили представники МОЗ на засіданні, присвяченому створенню Національної програми психічного здоров’я.

За даними МОЗ, психологічні наслідки війни (зокрема, посттравматичний стресовий розлад) позначатимуться на психічному стані українців щонайменше 7–10 років.

Це загрожує збільшенням кількості психічних порушень, зокрема в дітей, випадків алкогольної та наркотичної залежності, проблем у сім’ях, розлучень, а також економічними втратами через зростання числа людей, які не зможуть повноцінно працювати.

«Із кожним днем кількість людей, які відчуватимуть наслідки для свого психічного здоров’я, зростатиме. Навіть на тих, хто зміг стійко пережити перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може мати негативний вплив на психічне здоров’я. Перебуваючи в осередку подій, люди зазнають безпосередніх психічних травм, стаючи свідками насильства. Ті, хто покинув країну чи переїхав до більш безпечних регіонів, не здатні повністю дистанціюватися від подій, що стосуються близьких людей чи рідних домівок», – зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Для того, щоб допомогти українцям подолати негативні психологічні наслідки війни, запускають Національну програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Систему надання психологічної допомоги допоможе розробити ВООЗ. У межах програми сімейних лікарів, психологів, психотерапевтів, соціальних працівників та освітян навчатимуть швидких методик психологічної підтримки.

Також планують провести комунікаційну кампанію, спрямовану на формування в Україні культури піклування про ментальне здоров’я.

Мінветеранів ініціюватиме створення науково-практичного центру психічного здоров’я «Бородянка-Центр», де надаватимуть допомогу за провідними стандартами, а також вивчатимуть феномени нелюдськості та геноциду.

Українці, які живуть далі від бойових дій, більше тривожаться. За консультацією психотерапевта в умовах війни найчастіше звертаються з почуттям провини, синдромом уцілілого, травмою свідка, а також страхом і тривогою. Часто скаржаться на фізичне виснаження, проблеми зі сном, диханням і з концентрацією уваги.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі