Від 10% до 80% бактерій у київському метрополітені не відомі науці. Про це свідчать результати дослідження MetaSUB, передає hromadske.

Водночас 80% відомих бактерій – це ті, які живуть на шкірі людини чи в її дихальних шляхах і зазвичай не викликають хвороб. Їх знаходять і в інших метрополітенах світу.

Нью-йоркський проєкт MetaSUB уже чотири роки поспіль збирає мікробні зразки з метрополітенів різних країн світу й аналізує їхній генетичний матеріал. Для цього вчені ватними паличками збирають у метро аналізи з лавок, стін, підлоги, поручнів ескалаторів, автоматів для продажу квитків та інших поверхонь.

Чим цей проєкт корисний для міста?

 Архітектура та дизайн: нові знання про мікробний склад можуть допомогти у виборі матеріалів для ремонту й будівництва станцій громадського транспорту. А також вирішити, чи будувати, наприклад, поруч зі станціями лікарні.

 Медицина: для дослідження поширення генів антибіотикорезистентності (які роблять бактерії стійкими до антибіотиків).

 Криміналістика: кожне метро має унікальні пропорції тих чи тих груп мікроорганізмів. За цим «підписом» можна визначити, з якого саме міста походить зразок.

Інформацію про «мікробне населення» метрополітенів можна подивитися на онлайн-мапі проєкту.

У Києві MetaSUB працює з 2017 року. Його координує Аліна Фролова з Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, каже, що проєкт тримається лише на волонтерах.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі

Фото: Костянтин Гузенко для The Village Україна