Інтерв'ю«У перемовинах із терористами рецептів не буває». Інтерв’ю з переговорницею
І що робити, якщо слова не допомагають
Терорист захопив відділення «Універсал Банку» в Києві. Його затримали, вибухівки в зловмисника не знайшли. У приміщенні перебувала жінка – працівниця банку, яку терорист взяв у заручниці. Вона розповіла, що той не вимагав грошей, просив викликати поліцію та журналістів. СБУ разом із Національною поліцією затримали чоловіка, він виявився громадянином Узбекистану, відкрито провадження за статтею «Тероризм».
Переговорниця СБУ погодилася на умовах анонімності розповісти The Village Україна, за яких умов ведуться перемовини з терористами.
Як відбуваються перемовини?
Найголовніше завдання перемовин – зберегти життя всіх. Наступний пріоритет – вивести людей, навіть якщо правоохоронцям точно невідомо про те, що всередині є вибухівка. Вести перемовини потрібно так, щоб у жодному разі не спровокувати неконтрольовані дії з боку того, хто захопив заручників.
«Тут рецептів не буває, – наголошує наша співрозмовниця, – адже кожна людина має різний темперамент і наміри. Загальні принципи переговорів – не заганяти людину, з якою спілкується правоохоронець, у глухий кут, коли вона побачить, що не має жодних шансів».
Той, хто виходить на перемовини, має розуміти методи, якими можна аналізувати поведінковий стан людини. Є окрема наука – проксеміка, яка вивчає просторові потреби людини, оскільки від того, на якій відстані перебуває людина та в яких просторових умовах, залежить її поведінкова реакція.
«У моїй практиці були перемовини з підбурюваними найманцями російських спецслужб на Донбасі у Краматорську та Слов’янську в 2014-му. Вони тривали орієнтовно дві години. Тактика тоді була такою – по-перше, тримати ініціативу з боку українського війська. На той момент ми перебували у стані, коли стара влада покинула країну, а нових людей тільки призначили, – розповідає співрозмовниця. – Не було сталого розуміння, які населенні пункти захоплено, що там відбувається, як цивільне населення. На той момент нам вдалося досягти, щоб не було штурму та захоплення українських військових у полон. Головний фокус у розмові був на тому, що нас об’єднує – громадянство, місце перебування, але спільним для всіх виявилося питання безпеки. Ми взяли на себе тактику нібито компромісу, але, насправді, це було перетягування ініціативи – запросили на місце дислокації, познайомили з представниками Збройних сил. Ті, хто погодився піти з нами, потім вийшли до «своїх» і повідомили, що нікого на території, крім української армії, немає, тому небезпеки для них ми не становимо».
Що робити, якщо слова не допомагають?
Процес перемовин між переговорником і терористом – складний та емоційно виснажливий. «Межа компромісу в перемовинах має бути такою, щоб компроміс не призвів до втрати ініціативи чи не довів людину, яка становить потенційну небезпеку, до дій, які можуть вивести ситуацію з-під контролю». Якщо правоохоронці бачать, що успіху в перемовинах не досягнуто, тактика має бути спрямована на те, щоб випустили максимум заручників.
У разі, якщо мети переговорів (звільнення людей, добровільна здача зброї, висування умов, які суперечать правовим нормам українського законодавства) не можна досягнути, керівник антитерористичної операції має ухвалити рішення про нейтралізацію терориста.
Як бути людям, які стали заручниками?
Спокійно, не панікувати. Варто уникнути будь-якої зайвої жестикуляції. Невербальна комунікація відіграє дуже важливу роль – підтримка зорового контакту, поза чи інтонація. Потрібно говорити впевненим, але не зухвалим голосом.
Як поводитися медіа?
Багато залежить від журналістів – у момент проведення антитерористичної операції не можна робити неперевірених заяв про зловмисника чи повідомляти його особисту інформацію. Саме тому в оперативному штабі передбачена особа, яка повідомлятиме офіційну інформацію (one voice policy). «Можуть, наприклад, повідомити, що на даху сидять військові, а це може бути розкриттям тактики», – наголошує перемовниця СБУ.
Важливо пам’ятати про презумпцію невинності. «Особа може повідомити про свої наміри, але не уточнювати, якими ресурсами чи методами їх досягатиме – ми не знаємо, є в людини вибухівка чи ні, сама людина дієздатна чи має має проблеми зі здоров’ям. Ця інформація аналізується та повідомляється, коли відбуваються дії в межах процесу оперативного штабу».
Що почитати:
- «Шлях до Так. Як вести переговори, не здаючи позицій» Роджер Фішер
- Вільямс Юрі, Брюс Петтон (видавництво «Основи»)
- Сайт Гарвардської школи переговорів (Harvard Negotiation Project).
Фото: Служба Безпеки України