Кількість безпритульних тварин після повномасштабної війни значно зросла: у Світовій асоціації з питань тварин України їх нараховують близько 140 тисяч. Лише за 2023 рік – 86 000 таких тварин у притулках чи під опікою волонтерів, каже команда  Suziria Charity, благодійного вектору групи компаній Suziria Group, які на зооринку більше 30 років і, зокрема, популяризують тему адопції тварин.

Утримання такої великої кількості тварин у притулках вимагає значних фінансових ресурсів, тож притулки не в змозі допомогти всім тваринам. Тому адопція, або усиновлення тварин, не лише дає тваринам шанс на краще життя, але й звільняє місце для порятунку нових тварин.

Наприклад, у США за 2023 рік із 6,5 мільйона безпритульних тварин адоптували 4,8 мільйона котів і собак, за даними World Animal Foundation. Із них 2,6 мільйона котів і 2,2 мільйона собак знайшли нові сім’ї (це 65% і 56% від загальної кількості адоптованих тварин). В Україні поки що хорошим показником вважається, якщо частка усиновлених тварин сягає 10–15%.

Напередодні Міжнародного дня безпритульних тварин (17 серпня) разом із Suziria Charity розбиралися, які запитання варто поставити собі й працівникам притулку перед тим, як узяти тварину, і як допомогти їй адаптуватися в новому домі.

Що треба зробити перед тим, як взяти тварину з притулку

1.

Дізнайтеся про основні потреби вашого майбутнього улюбленця. Це харчування, ветеринарні послуги, амуніція для прогулянок чи інших пересувань, місце в помешканні для комфортного перебування, іграшки й засоби для гігієни. Розрахуйте фінансові витрати й підготуйтеся до нових обовʼязків, щоби забезпечити комфортні умови для нового члена сім’ї.

2.

Будьте готові внести зміни у свій розпорядок дня: тварини потребують уваги, догляду, часу для прогулянок і тренувань.  Якщо у вас насичений графік роботи або часті відрядження, варто обговорити, хто в сімʼї буде відповідальний за догляд за твариною в ці періоди.

3.

Якщо в родині є діти, їм треба пояснити, що скоро у вас з’явиться тварина й до неї слід ставитися не як до іграшки, а як до живої істоти, яка потребує турботи й любові. Це допоможе дітям зрозуміти відповідальність і підготуватися до нових обовʼязків.

4.

Особисто відвідати притулок: неможливо усиновити тварину лише за допомогою фото чи телефонного дзвінка, потрібна взаємодія, щоби краще зрозуміти характер тварини й чи підходите ви одне одному. У Suziria Charity радять порівнювати процес адопції тварин з усиновленням дітей.

5.

Можна відвідати магазини мережі MasterZoo: у деяких із них є можливість особисто познайомитися з котами. Вони провакциновані й мають паспорти. Працівники магазину зможуть розказати про тонкощі догляду за твариною, а також нададуть подарунковий бокс, де будуть засоби для догляду й адаптації тварини в новій родині й ласощі для неї.

Трамп. Притулок для тварин «Бест Френдс»

 

Афіна

Що запитати в працівників притулку про домашнього улюбленця?

Історія тварини. Як собака чи кіт опинилися в притулку? Чи відомо щось про їхнє минуле життя? Чи мала тварина позитивний або негативний досвід із людьми, що може вплинути на її поведінку в новому домі?

Здоровʼя. Чи є у тварини патологічні захворювання чи алергії? Які щеплення вже зроблені? Які ще потрібно зробити? Чи стерилізована тварина?

Характер. Який характер у тварини? Як вона поводиться з іншими тваринами й людьми, особливо з дітьми? Чи є в неї якісь особливості поведінки, які варто мати на увазі? Як знайомитися з улюбленцем, що для нього важливо, які в нього реакції на нові місця, раптові звуки, відсутність поруч компанії?

Догляд. Чи привчена тварина до туалету? Якщо поки ні, якими методами це можна зробити? До якого спеціаліста можна звернутися по допомогу в разі потреби?

Документи. Які документи вже є у тварини і які ще потрібно оформити?

Фінді. Перетримка-притулок для собак з фізичними і психічними особливостями «Дім особливих хвостиків»

Кася

А що після усиновлення?

1.

Якщо у вас виникнуть питання, завжди можна звертатися по допомогу до притулку, де забрали тварину.

2.

Треба забезпечити домашнього улюбленця якісним харчуванням: від цього залежить його здоровʼя й тривалість життя. Щодо раціону можна проконсультуватися з ветеринаром, а щодо соціалізації тварини – із кінологом чи зоопсихологом.

3.

Варто навчати не лише тварину, а й себе, як правильно з нею поводитися. Щоби краще зрозуміти потреби домашнього улюбленця й забезпечити йому належний догляд, можна пройти курс зоопсихології чи звернутися до ветеринара.

4.

Варто враховувати, що домашні улюбленці матимуть період адаптації. Він може тривати місяць і більше. Можна порівняти цей процес із переїздом у нове місце: людям також потрібен час, щоб звикнути до нових умов і познайомитися.

Тому це нормально, якщо тварина спочатку боїться й ховається. Перші дні для тварини можуть бути стресовими, тому важливо створити спокійну атмосферу, дати домашньому улюбленцю час і простір для адаптації, уникаючи гучних звуків і надмірної активності. 

Молодші тварини адаптуються швидше, а дорослим потрібен час і розуміння, щоб звикнути до нової сімʼї. Будьте терплячими й не панікуйте. 

5.

Якщо вам не вдалося знайти спільну мову з чотирилапим другом, не залишайте його на вулиці. У такому разі зоозахисники просять просто повернути тварину до притулку.

Барс. Всеукраїнський центр адопції безпритульних тварин Patron Pet Centre