ГідЯк побачити справжній Львів за вихідні – радять місцеві

Обкладинка: Олег Бабенчук для The Village Україна

Коли я подорожую, то не бачу сенсу ходити в натовпі туристів, шукаю місця енергії. Зазвичай, ця енергія буває або в місцях, де це місто творилося, або там, де воно твориться зараз. Як і з будь-якого іншого міста, зі Львова передусім треба привозити новий досвід, емоції й історії. І, якщо відійти від площі Ринок, то Львів буде наповнений цими історіями.

Високий Замок і Знесіння

Передусім я раджу рухатися в бік парку Знесіння, найчастіше також будую так свої маршрути. Це великий пагорб, який тягнеться ще з Польщі – хребет Львівського вододілу, який закінчується горами Високий Замок, Лисою горою тощо. У Знесінні зробили чудовий велосипедний маршрут по хребту, який починається з Шевченківського гаю. Якщо спуститися від площі Ринок до !FEST republic і Знесіння, можна побачити, де вирує життя львів’ян сьогодні.

Водночас це такий спогад про період, коли у Львові вирувало життя: Шевченківський гай робив [митрополит Андрей] Шептицький, там колись були форельні ставки, досі є залишки всесезонної лижної траси, будували й бобслейну трасу. На Знесінні також розташована церква Вознесіння Господнього – шпилястий храм, який ви могли бачити на горбі, коли вирушали в потягу зі Львова до Києва. Це дуже атмосферне, настроєве місце, до того ж недалеко від центру.

Також люблю церкву святого Миколая, вона одна з найстаріших у місті, розташована в районі старої площі Ринок. Це район, який зараз не надто привабливий, але звідти можна піднятися на Високий Замок, використавши незвичний туристичний маршрут. Я рекомендував би обрати для цього чудову вулицю Смерекову, вона цікава ще й тим, що там є будинок без дверей і вікон – від нього чудернацькі відчуття. Зі Смерекової переходимо на Замкову, підіймаємося на терасу Високого Замку, де, зазвичай, менше людей. Найбільше люблю саме ці маршрути довкола нього: можна за десять хвилин піднятися – і ти вже стоїш згори над містом і його гамором.

Щоб відчути енергію Львова, також варто сходити на Святоюрський пагорб. Це місце, де закопано багато що з української душі. Це місце, де греко-католицька церква існувала в підпіллі. І місце, де вона, власне, відновилася. Це дуже сильна локація. Для того, щоб це відчути, можна просто походити по території. Можна зрозуміти, як жив митрополит Шептицький, як він виходив до людей, як тут жили монахи, коли територія ще тягнулася аж до Цирку. Якщо походити по дворах, можна відчути енергетику місця, частину його душі.

Середнє місто

Певна річ, у Львові дуже багато історичних будівель, та мені здебільшого подобаються споруди в середньому місті. Раніше це були райони, розташовані досить далеко від центру, але зараз, коли місто виросло, вони здаються ближчими. Наприклад, вулиця Коновальця, де розташовано багато вілл, я люблю там гуляти.

Я також рекомендував би відвідати район Львівського національного університету, бо це місце, де Львів живе вже сьогодні. По-перше, сама будівля університету є знаковою, оскільки в ній раніше працював Галицький сейм. Також пораджу звернути увагу поряд на Будинок вчених: як на мене, це один з найбільш фантастичних об’єктів Львова. Туди обов’язково треба потрапити всередину й на терасу.

Верхня частина вулиці Франка, вулиця Кобилянської й околиці фізичного факультету – також круті місця. На фізфакультеті, наприклад, облаштована стара обсерваторія. Поряд на Кобилянській – також кафедра ландшафтного дизайну Національного лісотехнічного університету, розташована в парку біля площі Франка. Це місця, заповнені старими львівськими будівлями, дуже атмосферні.

Український католицький університет

Стрийський парк – один із найдавніших у місті. Там немає чогось фантастичного, але через нього можна пройтися пішки до Українського католицького університету. Це одне з нових місць сили у Львові. Це чи не найбільш сучасна споруда в місті, але її створила найбільш консервативна структура – церква. У Львові досі не збудували дійсно крутої сучасної будівлі, а церква змогла. Це рідкісний випадок, коли щось, що створили в XXI столітті, швидко стало потужною силою для міста. Я виділив би бібліотеку УКУ: просто випити кави в кав’ярні та подивитися на студентів.

Личаківський цвинтар

Личаківський цвинтар сам собою атмосферне місце. Але, якщо обійти його з боку Погулянки, можна знайти також нове місце поховання вояків АТО. Це місце, котре емоційно запам’ятається багатьом: бачиш, що ось тут поховані вояки, які боролися за незалежність у XX столітті, а ось поруч нові могили, що продовжують з’являтися. Фактично новий пантеон захисників України з’являється поряд із пам’ятниками колишнім захисникам України.

По-перше, це нагадує, що війна триває й що війна – це реальні люди. З іншого боку, це також частина Львова, бо ти розумієш, наскільки для людей у місті це важливо. Це не туристичне місце, але, як на мене, дуже важливе. Я радив би сюди прийти не лише туристам, а й українцям, тому що пам’ять про героїв впливає на плекання сучасної нації.

Культура

Якщо говорити про емоції, я дуже раджу сходити на виставу у Львівський академічний театр імені Леся Курбаса. Це дуже стара, атмосферна й камерна будівля, а ще, що цікаво, раніше тут працювало казино.

Звичайно, слід піти й на виставку в «Дзизі». Це також місце сили, яке дає зрозуміти, у яке місто ти потрапив. Заразом радимо гостям потрапити на наше концерт-шоу в театрі пива «Правда».

Де їдять місцеві

Переважно свій день у літню пору я починаю з кав’ярні «Біля Діани на Ринку». Це перше місце, яке ми відкрили, воно досі залишається улюбленим і для нас, і для туристів. Це таке місце, де можна кайфувати від моментів, особливо коли у Львові не йде дощ. [сміється] Якщо світить сонце, треба йти до «Діани». Якщо злива, то можна підійти у Grand Cafe Leopolis у Ратуші.

На обід – «Реберня», щоб зрозуміти, скільки там людей і який там настрій. Повечеряти можна в «Дуже високій кухні».

Я часто ходжу у «Світ кави» на Ринку, мені там справді дуже подобається. Із Маркіяном [Бедрієм, співзасновником «Світу кави»] ми дружимо дуже давно, я вже давно ним захоплююся.

Також ходжу в Mons Pius, з нових закладів подобається «Пара Джанов і портвейн». Дуже небагато людей, які роблять інтер’єри, що на 100 % вписуються у Львів, і Денис Беленко якраз із них. Для цього треба тонко відчувати місто.

Чи можу порадити ринок у Львові? На жаль, ринки припинили бути місцем, куди приїздять люди, які вирощують городину. Здебільшого там стоять люди, які просто перепродають продукти. Хоча, наприклад, є Краківський ринок, там можна знайти людей, які стоять не за прилавками. Сезонні гриби, наприклад, можу відшукати там.

Як почати маршрут Львовом

Якщо ви приїжджаєте на вокзал, можна пройтися вулицею Городоцькою вниз, звернути на Озаркевича, піднятися до собору святого Юра, тоді піти по вулиці Олекси Новаківського, де є Художньо-меморіальний музей художника, розташований у колишній будівлі вілли. Звідти можна вийти до парку Франка, до вулиці Дорошенка й уже тоді рухатися на площу Ринок.

Райони Львова

Я дуже люблю район Підзамче, який зараз перероджується. Там оновлюють «Фабрику повидла», наприклад. Я протягом певного часу жив у цьому районі, до речі, написав там кілька треків для альбома.

Люблю Підзамче, бо воно викликає приємні асоціації. Кілька років тому я завів традицію 24 лютого щороку переглядати «Твін Пікс» – саме 24 лютого агент Купер в’їжджає до міста. Я почав це робити саме на Підзамчі, там було дуже атмосферно. Зрештою, це колишній індустріальний район, де досі працюють заводи «Світоч» і «Галка». Тож мені місце за вайбом нагадує «Твін Пікс».

Не можу виділити там конкретне місце, просто подобається гуляти вулицями, заходити в двори, де я ще не був. Також на вулиці Жовківській, наприклад, є фабрика «Прогрес», де працює студія, там ми навесні знімали лайв-відео. Поряд також функціонує артпростір Ganok на Заводській. Хлопці регулярно проводять вечірки, минулого липня ми грали там із формацією Zavtra, було дуже класно. Зараз у них проходить місяць київського Low Party: з Києва приїздив, наприклад, Pavel Plastikk. Також влаштовують перегляди фільмів, лекції. Це крутий багатофункціональний простір.

Ще кілька варіантів прогулянки Львовом за межами центру:

Новий Львів: «Там дуже спокійно. Це зараз рідкість у Львові: усюди якісь ремонти, мотори. Іноді хочеться втекти від цього, увечері ж там мертва тиша. Поряд також будівля Податкової, її треба побачити».

Парк «Погулянка»: «Він напівдикий, але красивий. Можна круто й атмосферно погуляти».

Вулиця Котляревського: «На Котляревського, зазвичай, беру каву в «Альтернативній каві» та просто йду гуляти вулицею, там цікава архітектура».

Де шукати у Львові водойми

По вулиці Коновальця, якщо йти від трамвайної зупинки до лісотехнічного університету, є парк зі ставком. Це важливо, бо у Львові мало водойм, – це чи не єдине місце, де можна підійти до води. Щовечора збирається багато молоді, буває дуже весело.

Де їсти вегетаріанцям

Я не надто вибагливий у їжі, але вже майже рік не їм м’ясо. Чи складно шукати у Львові вегетаріанські заклади? Насправді зараз більшість ресторанів мають меню для веганів. Я найчастіше буваю в кафе Green, і снідаю там, й обідаю. Також є вегетаріанський заклад Om Nom Nom.

Коли я ще їв м’ясо, бував в Epic Cheeseburger Cafe: ми якось пішли з дівчиною і, вибачте на слові, обжерлися, як ніколи в житті, не хотіли їсти до наступного дня. Коли я припинив їсти м’ясо, спробував у них веганський бургер, це також було дуже смачно. Коштує близько 300 гривень, але того вартує.

З нових кав’ярень найбільше подобається Studio 78 на вулиці Героїв УПА. Вони відкрили заклад минулої осені: пам’ятаю, ми прийшли торік, за вікном уже опало листя, але всередині було якось тепло. Еспресо було дуже смачне, до того ж вмикають хорошу музику. До речі, район Героїв УПА зараз набирає обертів, там відкривається багато прикольних місць, це ІТ-кластер Львова.

Є ще одне місце, яким хочеться поділитися: для мене воно дуже особисте. Це заклад «Старі мури», він розташована прямо біля площі Ринок. Але попри це, зазвичай, там досить тихо. Певно, для мене це місце з ідеальним вайбом. Найбільше люблю його за те, що тут спокійно й малолюдно.