Євгенія Чернега поїхала зимувати на Балі. Під час в’їзду в Індонезію туристи мають відсидіти обов’язковий карантин у Джакарті або Манадо. Євгенія планувала продовжити свою подорож після карантину, але під кінець обсервації отримала позитивний ПЛР-тест. Вона не відчувала себе хворою, тому наполягла на повторному тесті — він виявився негативним. Утім, їй однаково довелося провести ще 10 днів на обсервації в лікарні за $350 на добу. Запитуємо Женю, чому так сталося, як вона намагалася розв’язати цю ситуацію та до чого треба бути готовими, якщо ви теж плануєте подорож на Балі.

Передмова

Час від часу я практикую зимівлю в теплих країнах, і цей рік — не виняток. Цього разу я вирішила зимувати на Балі. Щоби потрапити на острів, туристи спершу мають відсидіти певну кількість днів на карантині в спеціалізованих готелях у Джакарті або Манадо, й уже звідти летіти на Балі.

Я купувала квитки на 20 грудня ще в листопаді. На той момент карантин для туристів тривав усього два дні. Мене це цілком влаштовувало, але через розповсюдження «Омікрону», з 14 грудня влада Індонезії збільшила кількість карантинних днів до 10.

Для в’їзду до Індонезії необхідно мати сертифікат вакцинації та негативний ПЛР-тест. Після прильоту до Джакарти треба здати ще один ПЛР-тест і чекати на його результат в аеропорту. Якщо тест негативний, ви вирушаєте на карантин до готелю, у якому підтвердили бронювання. Вартість десятиденного перебування в такому готелі — від $800 до $1000. Якщо тест позитивний, вас везуть до іншого COVID-готелю, за перебування в якому ви маєте сплатити таку саму суму, але умови там значно гірші.

Я летіла з двома подружками. Наші тести були негативними, тож нас відвезли на карантин до готелю, який ми забронювали. Там було чудово. У моєму номері були панорамні вікна до підлоги, я дивилася на місто та відчувала себе героїнею фільму «Труднощі перекладу». У мене був чудовий настрій для саморефлексії, хотілося цілими днями дивитися у вікно та думати про вічність, але через роботу часу для себе залишалося мало. Я навіть казала, що 10 днів самоізоляції — замало для мене. Наврочила. [сміється]

Позитивний політ та обсервація

На дев’ятий день карантину в нас мали взяти ще один ПЛР-тест і випустити наступного дня. Ми здали тест і вже взяли квитки на Балі. У моїх подруг був негативний результат тесту, тож їх випустили, а в мене виявився позитивний.

У мене не було жодних симптомів COVID-19, тому я здивувалася. Утім, тоді я не була впевнена, що це помилка, і припускала, що можу хворіти в легкій формі, оскільки вакцинована.

А проте я хотіла переконатися в наявності COVID-19 та попросила здати ще один тест. Мені відмовили, посилаючись на нові правила МОЗ, згідно з якими друге тестування не роблять. Тобто якщо у вас виявили коронавірус, ви відразу відправляєтеся на обсервацію ще на 10 днів.

Повторний тест і спроби розібратися

Я знайшла контакт лабораторії, яка проводила тестування, і зв’язалася з ними. Вони сказали, що мій результат трохи перевищував норму, за їхнім досвідом, у таких випадках другий тест може показати негативний результат. Після цього я продовжувала наполягати на другому тесті, оскільки всі ми знаємо, що ПЛР-тести можуть давати помилковий результат, тому у світі і практикують повторне тестування. До мене прийшла представниця індонезійського Міністерства охорони здоров’я, я показала їй переписку з лабораторією, але мені однаково відмовили в другому тесті.

Після цього я знайшла в телеграмі «Балі чат», у якому є багато досвідчених туристів. Там я розповіла свою історію та запитала, чи стикався хтось із подібною ситуацією. Багато людей відгукнулися, я отримала класні поради, до яких сама б не додумалася. Мене хотіли відвезти на обсервацію в інший COVID-готель, але в чаті порадили наполягати на лікарні, щоби страхова покрила витрати. Я відмовилася виходити з таксі, поки мене не відвезуть до лікарні, щоби здати там повторний тест.

Я почекала, й у мене все ж таки запитали, у яку лікарню я хочу поїхати. Я назвала лікарню, яку мені порадили люди. Перебування там коштувало $90 на добу. Мене відвезли в лікарню, уже ввечері я здала другий тест — він виявився негативним. За добу ще один — знову негативний. Утім, мені сказали, що за протоколом я однаково мушу відсидіти 10 днів обсервації, оскільки перший тест у мене позитивний. Усі подальші негативні тести не мають жодного значення, оскільки перший позитивний тест відправляють у спеціальну лабораторію для перевірки на наявність «Омікрону». Це тестування займає приблизно 5–7 днів, саме тому людей відправляють на обсервацію. Якщо «Омікрону» немає, вас відпускають на 10 день, навіть якщо контрольний тест позитивний. Це дуже дивно, як на мене.

Ба більше, виявилося, що мене привезли в приватну лікарню, перебування в якій коштує не $90, а $350 за добу. У мене взяли передплату за дві доби, я заплатила, бо думала, що наступного дня мене випустять і я продовжу свою подорож. Коли дізналася, що маю провести в цій лікарні 10 днів, попросила перевести мене в дешевшу лікарню. Але інші лікарні відмовилися мене приймати через те, що в мене негативний тест і немає симптомів коронавірусу. Мовляв, у них немає місць, оскільки лікарні переповнені хворими. А COVID-готель, у якому я була, не може прийняти мене через перший позитивний тест. Словом, справжній абсурд. Моя подруга влучно сказала, що мій ковід, як кіт Шредингера — водночас є й немає.

Я не хотіла продовжувати платити такі гроші за перебування в лікарні, тому зібрала свої речі та вийшла в коридор. Я сказала, що маю право обирати лікарню, і більше не хочу користуватися їхніми послугами. Мені дозволили залишатися тут безплатно, допоки вони отримують відповідь МОЗ щодо того, куди мене можна перевести.

Взаємодія з владою

Окрім цього, я зв’язувалась із Посольством України в Індонезії, але ставлення було не надто дружнє. У відповідь на мою ситуацію представник посольства сказав: «Кожна розумна людина усвідомлює, що в наші часи краще не подорожувати, а сидіти вдома. Але якщо ви вже опинилися в такій ситуації, давайте її розв’язувати». Мені надіслали контакти адвокатів, послуги яких коштували дуже дорого, але я не бачила в цьому сенсу. Утім, на мою думку, в інших країнах варто звертатися до посольства, часто вони можуть допомогти.

Чи покриває витрати страхування

Я купувала туристичне страхування, яке охоплює витрати за COVID-19, але в українській страховій компанії сказали, що в моєму випадку страхування не зможе покрити витрати, оскільки я перебуваю на обсервації, а не лікуванні. Для мене це залишається відкритим питанням, оскільки за протоколом індонезійського Міністерства охорони здоров’я, після позитивного ПЛР-тесту туриста відправляють до лікарні. За аналогією, якби мене привезли в лікарню зі зламаною ногою, і рентген показав, що перелому немає, усі витрати страхування однаково мало би покрити.

Пізніше я згадала, що маю ще одне страхування, оскільки живу на два міста та маю посвідку на проживання в Німеччині. Я думала, що це страхування діє лише там, але воно виявилося міжнародним. Я зателефонувала в європейську страхову компанію, зараз вони з’ясовують, чи покриє моє страхування витрати в цьому випадку.

Знаю, що в деяких авіакомпаніях страхування покриває витрати на лікування COVID-19 та навіть обсервацію. Наприклад, дівчата, з якими я списувалася, розповіли, що в авіакомпанії ​​Emirates Airlines страхування входить у вартість квитків за замовчуванням. Вони летіли цією авіакомпанією, тому це дало їм змогу покрити витрати за 10 днів карантину в готелі.

Що робити, якщо ви опинилися в схожій ситуації

  • Комунікуйте

Якщо ви опинилися в схожій ситуації, важливо не вбачати в цьому кінець світу, а намагатися знайти вихід. Через пандемію подорожувати стало складніше, треба бути готовими до будь-чого. Наприклад, якщо в такій ситуації у вас вимагають більше, ніж $100 за готель чи будь-що, ви можете сказати, що у вас немає таких грошей і наполягати на іншому варіанті. Рішення обов’язково знайдеться. Головне — комунікувати. Цей досвід став для мене справжнім тренінгом перемовин. Я весь час вела комунікацію з людьми, намагалася домовитися.

Це стосується будь-чого, навіть їжі в готелі. На початку нам кожен день приносили однакову місцеву їжу, яку ми вже не могли їсти. Як тільки ми поскаржилися, нам почали приносити овочі та фрукти. Так працює з усім. Якщо вам щось дають за замовчуванням, це не означає, що з цим треба миритися. Комунікуйте та домовляйтеся. Індонезійці — дуже добрі люди, які готові йти назустріч. Навіть якщо в деякий ситуаціях розв’язати проблему не вдається, однаково залишається приємний посмак, оскільки ти бачиш, що люди намагаються допомогти.

Напевно, завдяки людям цей досвід не став для мене травматичним. Так, було неприємно, але я розуміла, що це скінчиться, і відокремлювала речі, на які я можу вплинути, а на які — ні.

Увесь час я ділилася в соцмережах усім, що відбувається, й отримала дуже багато підтримки та порад. Тому моя найголовніша порада — спілкуйтеся з людьми, розповідайте, що відбувається. Не тікайте в себе та не намагайтеся розв’язати всі проблеми самостійно. Звертайтеся по допомогу, і рішення обов’язково знайдеться.

  • Підготуйтеся до ПЛР-тесту

Раджу готуватися до ПЛР-тесту. Наприклад, після цього випадку мої знайомі добре полоскали рот і ніс перед тим, як здавати тест. Річ у тім, що в Індонезії мінімальний поріг показника ковіду значно нижчий, ніж в інших країнах. Те, що в Європі не вважатиметься COVID-19, тут зарахують як коронавірус. Припускаю, що так в Індонезії підіймають економіку, оскільки рівень туризму впав. Тепер готелі, лікарні, авіакомпанії можуть заробляти коштом подібних протоколів та обсервацій.

  • Подбайте про страхування

Деякі авіалінії надають страхування за замовчуванням, але переважно за страхування треба доплачувати окремо. Раджу витратити додаткові $50, оскільки це допоможе зекономити на витратах на обсервацію або лікування.

Вихід із лікарні

На момент публікації Євгенія вже перебуває на Балі. На дев’ятий день обсервації прийшов результат першого позитивного ПЛР-тесту — у ньому виявили «Омікрон». За протоколом індонезійського МОЗ, у разі виявлення «Омікрону» людина має перебувати на обсервації 13 днів із моменту першого позитивного тесту. Утім, і цього разу Євгенію хотіли затримати в лікарні ще на кілька днів для здання контрольних ПЛР-тестів. Вона перекладала з індонезійської мови абазаци з протоколу МОЗ, щоби довести своє право здати тести раніше та завершити обсервацію вчасно, і їй це вдалося. Євгенія здала ще три тести, які виявилися негативними, після чого її випустили з лікарні.

Окрім цього, Євгенія отримала підтвердження від європейської страхової компанії, що її страхування покриє витрати за перебування в лікарні.