«Лікарі до мене заходять у масках, комбінезонах, окулярах і рукавицях. Після огляду йдуть у передбанник, де все знімають та утилізують. І лише після цього заходять у відділення. І так відбувається щоразу», – розповідає Павло Пуськов. Чоловік уже понад тиждень лікується від коронавірусу в Олександрівській лікарні Києва та чекає на повернення додому.

Павло ділиться своєю історією діагностики та лікування, а ще закликає не боятись нового вірусу: «Коронавірус – це лише хвороба, як і будь-яка інша. Завжди варто бути позитивно налаштованим».

Цей матеріал розповідає особисту історію героя і не може замінити повноцінну консультацію лікаря. Редакція не рекомендує використовувати методи та способи лікування, які описує герой матеріалу, і радить телефонувати своєму сімейному лікарю або у 103 за будь-яких нижчеописаних симптомів.

Читайте детальніше про те, що варто робити, якщо у вас симптоми, схожі на коронавірус

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Павло Пуськов

41 рік

Думаю, я заразився COVID-19 у Парижі, коли був там з 28 лютого по 1 березня. Після повернення, 2 березня, мені стало погано. Я не пішов до лікарів, а самостійно пропив антибіотик, і мій стан поліпшився. 8 березня полетів до Німеччини на три дні. Після приїзду додому в мене різко піднялася температура до 38.7, і тоді я вже вирішив звернутися до лікаря у приватну клініку.

Терапевт мене послухав, оглянув і сказав, що все добре: я точно не хворію на коронавірус. Далі я пройшов тест на грип, який показав негативний результат. У висновку мені поставили діагноз «гострий синусит». У клініці виписали краплі для носа та ліки проти лихоманки. Я продовжував лікуватися вдома ще чотири дні.

Одного вечора я забув випити таблетку на ніч, а на ранок у мене знову підвищилася температура. Це було 18 березня.

Я пішов у клініку, де мене послухали, взяли аналіз крові та зробили повторний тест на грип. Терапевтка запропонувала додатково зробити томографію легень, яка й показала важку форму двосторонньої пневмонії та рідину в легенях. Лікарка миттю зателефонувала на 103, і мене госпіталізували в Олександрівську лікарню, де я сьогодні й перебуваю.

Госпіталізувати мене 18 березня. У лікарні зробили експрес-тест на COVID-19, який був негативний. Наступного дня знову провели аналіз, взявши мазок: тут уже тест показав позитивний результат. Повторний тест наступного дня теж був позитивний.

Із симптомів у мене була лише висока температура. А протягом усього часу, що я хворів, не було ні кашлю, ні нежитю. Моє лікування відбувається так: тричі на день мені роблять уколи, щодня ставлять крапельниці, я п’ю пігулки, серед яких антибіотики та жарознижувальні засоби.

«Коронавірус – це лише хвороба, як і будь-яка інша»

Після того, як мій діагноз підтвердили, лікар попросив написати всім, з ким я контактував. Треба було повідомити, що я захворів. А люди, які були в контакті зі мною, мають залишатися на самоізоляції 14 днів і бути на зв’язку з сімейним лікарем.

Насамперед я написав про коронавірус у чат групи житлового комплексу, у якому мешкаю. Також повідомив групу школи англійської мови, куди ходжу на заняття, і колегам на роботі.

Люди реагували по-різному

Деякі сусіди викликали поліцію, щоб виселити моїх дітей з будинку та відправити їх на карантин. Охорона не впустила правоохоронців до моєї сім’ї, з якою я навіть не був у контакті, бо живу в іншому під’їзді. Поки що серед моїх знайомих і колег ніхто не захворів, але всі на карантині. Місцеві ЗМІ писали, що мене госпіталізували до лікарні Білої Церкви, а потім забрали до реанімації у тяжкому стані, але це неправда.

На момент госпіталізації я, здається, був другим пацієнтом в Олександрівській лікарні з коронавірусом. Зараз мене перевели з відділення інтенсивної терапії. Я лежав у одномісній кімнаті, але туди хотіли заселити тяжкохворого після реанімації, тож мене попросили звільнити палату. Скільки людей приблизно з таким діагнозом у лікарні наразі – я не знаю. За словами лікарів, усі палати зайняті.

Лікарі до мене заходять у масках, комбінезонах, окулярах і рукавицях. Після огляду йдуть у передбанник, де все знімають та утилізують. І лише після цього заходять у відділення. І так відбувається щоразу. Все лікування безкоштовне, його фінансує держава. За час перебування у медзакладі я купив, можливо, катетер, але й цього міг не робити.

Тепер я одужую, мені зробили тест на коронавірус. Якщо його результат буде негативним, ми повторимо тест. Лише після двох негативних тестів мене випишуть.

Я вакцинувався проти грипу і думаю, що через це мій стан не такий тяжкий, як міг би бути. Але це лише мої припущення: я не розмовляв про це з лікарем, тому не можу твердити, що це справді якось пов’язано.

Коронавірус – це лише хвороба, як і будь-яка інша. І треба бути позитивно налаштованим. Я в гарному гуморі, почуваюся добре і чекаю, коли мене випишуть.

Після виписки планую дотримуватися карантину, як і всі. Поки що ніхто не може сказати, чи є у мене імунітет до вірусу, тож я можу заразитися вдруге.

Текст: Наті Авдєєва

Редакторка: Віра Стадник

Літературна редакторка: Вікторія Осіпова

Верстка, ілюстрації: Анна Шакун