25 листопада команда українців вирушила на яхті у відкритий океан як учасники регати Atlantic Rally for Cruisers 2018. Вони стартували з Канарських островів, їхня мета – першими доплисти до Карибів через Атлантичний океан.

Щоб зрозуміти, як це – провести кілька тижнів у океані на яхті, The Village Україна спілкується з Павлом Непшею – яхтсменом та капітаном, який торік перетнув Атлантичний океан. До цього він також відвідав на яхті більше ніж 30 країн та акваторій, плавав у Індійському океані, Північному морі, Карибському басейні, на Канарських та Азорських островах. Павло розповідає, чому яхтинг – це своєрідна медитація і що робити в 10-бальний шторм.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – лонгріди без новин.

Усе почалося близько 10 років тому. Знайомий зателефонував зі словами: «Їдемо в Туреччину, будемо яхту водити». Я питаю: «А жити де будемо?» – «На яхті». Це була моя перша подорож. Тоді я займався маркетингом у компанії, яка продавала побутову техніку, але все більше захоплювався яхтингом. І ось три роки тому ми з друзями заснували свою компанію, тепер організовуємо яхтові подорожі й навчання капітанів.

Зараз це стає трендом у світі: взяти в оренду яхту для мандрівки – це як взяти в оренду автомобіль. Треба мати кваліфікацію, щоб керувати, або наймати капітана. Хтось бере яхту просто для відпочинку, хтось вирушає в експедиції.

Коли сезон в Європі на Середземному морі закінчується – десь наприкінці осені, частина яхт мігрує до Карибів, де тепліше, і зимує там. Звідси і з’явилася ідея проводити перегони серед тих, хто вирушає на «зимівлю». Зараз Atlantic Rally for Cruisers – найбільша і найвідоміша аматорська регата. У ній бере участь моя команда: вони стартували 25 листопада з Канарських островів і пливуть до Карибських.

Про подорож через Атлантику

Торік на яхті я перетнув Атлантичний океан, від Маямі до Азорських островів, за 15 днів. Це не була регата, але ми йшли досить швидко завдяки вітру. На борту нас було четверо.

Ми ділилися на вахти: так, щоб хтось постійно стежив за ходом, вітрилами, маршрутом. На борту завжди є капітан, який ухвалює ключові рішення. Якщо щось відбувається, вахтовий або стерновий має розбудити капітана і розповісти йому ситуацію. Важливо, щоб екіпаж був органічним, щоб на цих людей можна було покластися. Адже різні ситуації бувають – і штиль, і шторм.

Такі походи – це певний крок через себе. Треба розуміти, що два-три тижні ти перебуватимеш у закритому просторі, без можливості вийти. Треба працювати на вахті по 3-4 години. Не важливо – ніч чи день, є твоя вахта і ти маєш її відстояти.

10 речей, які має взяти яхтсмен для походу через Атлантику:

1. Водонепроникний одяг і чоботи на випадок шторму

2. Термобілизна

3. Сонцезахисні окуляри

4. Кепка

5. Футболка та шорти

6. Топсайдери

7. Шерстяні шкарпетки

8. Термочашка

9. Набір аудіокниг та плеєр

10. Рукавиці для роботи зі шкотами

Про небезпеку

Передусім, небезпечними можуть бути погодні умови – шторм чи ураган. Коли вітер більш як 50 вузлів – хвиля може сягати десятки метрів і пошкодити яхту. Також є можливість зіткнутися з певними об’єктами в океані, починаючи від колоди і закінчуючи пластиковим контейнером, який уночі можна не помітити. У шторм навіть інше судно побачити важко. Якщо людина випала в таких умовах, є 20 секунд, поки ти її бачиш, потім вона сховається за хвилями.

У нас була ситуація цього року в квітні, коли ми підходили до Азорських островів і потрапили в 10-бальний шторм. Ми його бачили заздалегідь, намагалися уникнути, та все одно нас зачепило. Вітер був понад 50 вузлів, хвилі 13-14 метрів. Це неординарне явище, яке вимагає дуже багато зусиль і зосередженості екіпажу.

Важливо розуміти, чи ти готовий до таких викликів

Бувають різні ситуації, і психологічний стан дуже важливий. Є ситуації, пов’язані зі стихією, а є – із людською взаємодією. Хтось хоче зійти із судна, дехто хоче, щоб інший зійшов. Але треба ловити себе на цій думці та якось сублімувати.

В одній подорожі біля Канарських островів людині стало погано – морська хвороба. Було настільки важко, що думали: треба евакуювати. А потім прикинули вартість евакуації і сказали, що дешевше буде померти. (Сміється). Варіант один – доплисти до суші. Цю людину зрештою попустило, чоловік залишився задоволеним. Навіть просився у ще один похід наступного року.

Про відчуття

Це певна медитація: ти не просто рухаєшся на яхті, це спілкування з собою, зі стихією, з океаном – тому що він живий. У нашому сучасному житті важко знайти місце, де можна залишитися самому. Не всі люди готові вимкнути телефони, не кажучи про те, щоб кудись піти і певний час побути самому. Як правило, цього не вистачає. Дехто йде в яхтингові походи саме заради цієї медитації. Це можливість керувати вітрильною яхтою, коли ставиш вітрила і слухаєш лише шум вітру і плескіт води за бортом – і більше нічого. Такі речі наповнюють тебе.

Під час перегонів є ще азарт. Ти розумієш, що в тебе є певна позиція, яку ти повинен покращувати, і ти постійно маєш стежити за вітрилами: наскільки добре вони налаштовані. Участь – це, звісно, приємно, але бажання отримати нагороду, вийти на п’єдестал – теж важливо.

Наш похід передбачає кілька етапів, перегони – найбільш екстремальний із них. А є етапи, коли ми просто ходимо по Карибах від острова до острова. Це такі краєвиди, які ні з чим не порівняти. Це можливість зайти в якусь бухту, де ти будеш почуватися Робінзоном, Колумбом, Магелланом. Тому що з того часу, мабуть, ці острови навіть не змінилися. Бачиш нові культури, спілкуєшся з людьми. Навколо чиста природа і люди теж чисті душею, відкриті, гостинні.

Яхтинг – це можливість відчути абсолютну свободу

Сьогодні ти йдеш в одному напрямку, завтра – в іншому, тебе нічого не стримує, крім наявності води. Чим більше островів навколо, тим цікавіше. Тому приваблюють країни, де більше таких місць. Наприклад, Греція, Туреччина, Кариби, Індійський і Тихий океани.

Про шанси перемогти в регаті

Українська команда нашої яхт-школи «Марінеро» зараз бере участь в регаті через Атлантичний океан на судні «Бурбон». Ми на суші стежимо онлайн за тим, як рухається яхта, і попереджаємо їх про погодні умови. Команда виходить з нами на зв’язок раз на кілька днів – мають обмежений доступ до зв’язку чи інтернету. У них є лише навігаційна система, за допомогою якої видно розташування стосовно географічних місць. Щодо позицій суперників, то екіпаж може отримати інформацію лише від нас.

Шанси на перемогу є, але нашу команду поставили в досить жорстку та агресивну групу. Більшість яхт, які змагаються з нами, мають технічну перевагу. Але шанси є, гонки тільки почалися.

За пересуваннями команди можна стежити онлайн

Фото: Павло Непша