The Village Україна розповідає про людей, які зовсім інакше бачать світ довкола. Говоримо разом з психологом Тетяною Вовк та синестетом Олександрою Даругою про те, як жити з особливою кольорочутливістю.

Ілюстрації: Анна Шакун

Деякі люди можуть прожити все життя не дізнавшись, що вони є синестатами і їх сприйняття відрізняється від інших людей. Синестезію можна виявити у себе, знаючи особливості цього феномена, шляхом рефлексії і порівняння.

ТЕТЯНА вовк

психолог

 Синестезія – це феномен, особливий спосіб чуттєвого переживання при сприйнятті понять, символів, власних станів тощо. Вони набувають в суб’єктивному світі людини додаткову паралельну властивість – кольори, запахи, звуки, смаки, фактуру. Ці властивості не отримуються за допомогою органів чуття, а виникають уже в самій свідомості синестета.

У синестетів сприйняття, мислення та уява починають працювати паралельно над одним об’єктом, тоді як у більшості людей працюють послідовно: спочатку сприйняття, потім мислення, потім уява.

Один із проявів синестезії – відчуття людиною кольорів як додаткових властивостей наче поверх предметів світу, які вона сприймає органами чуття.

Більшість людей спочатку сприймають «безбарвну» реальність, а потім встановлюють асоціативні зв’язки за допомогою мислення чи «розфарбовують» за допомогою уяви. Синестети роблять всі три дії одночасно і без свідомого контролю.

Киянка Олександра Даруга працює спеціалісткою з комунікацій у Головному сервісному центрі МВС України і бачить світ з синестезією, що надає колір містам та людям.

У всіх слів, предметів, явищ є кольори, і вони йдуть першими в моїй свідомості. Колір і форма – найяскравіша характеристика всього для мене.

Це не означає, що я не звертаю уваги на інші деталі. Якщо поряд зі мною в метро буде їхати сильно напахчена дівчина, я буду яскравіше відчувати аромат її парфумів, але у цього аромату для мене буде колір. І якщо я буду розповідати про цю дівчину – першим в голові спалахне «колір» і «форма» ситуації. Скоріше всього, я б уявила пухку хмарку, невелику димову завісу.

Синестезія пов’язана з тим, що людина – сильний візуал.

4 ознаки, що у вас синестезія

 Синестезія переживається мимовільно. Синестетичні відчуття виникають тоді, коли ви не звертаєте на них увагу.

 Ви можете пригадати синестетичні відчуття з раннього дитинства – зазвичай синестезією володіють стільки, скільки себе пам’яють.

Люди

У кожної людини теж є колір – який мене вразив, чи підходить по характеру. У людей, яких я погано знаю, може бути якась змішана палітра. Є люди, яких я вперше зустріла і вони були одягнуті в якийсь «вау-колір» – наприклад, у червоне пальто. Ця людина назавжди залишиться для мене «червоною» у свідомості.

У моєї подруги з Одеси синьо-блакитний колір. Хоч вона не єдина подруга з цього міста, «морського» кольору – тільки вона. Напевне тому, що вона підкреслювала, що вона саме з Одеси.

Мій хлопець завжди одягається в чорний, у нього від сили кілька не чорних речей. Але в моїй голові змішується ще п’ять кольорів. Мабуть, немає однозначного відтінку не тільки у людей, які далекі, але й у тих, хто дуже близький. Занадто багато з ними пов’язано.

Місто

Київ – зелений. Тому що каштани, тому що весна – моя улюблена пора в моєму місті. Париж – сіро-бежевий. Лондон – кольору мокрого асфальту і червоних плям автобусів та вивісок. Ужгород – рожевий (від цвітіння сакури) і коричнево-сірий (колір плацкарту, в якому я туди їхала).

 Синестезія практично не змінюється з часом. Якщо ви бачите букву «А» червоною, то вона завжди буде червоною.

У міст кольори зв’язані з враженнями і можуть змінюватися. Наприклад, Львів для мене був брудно-сірим, бо останній раз я була в місті в березні, коли була жахлива погода і три дні ми ходили в туманному молоці. Влітку я поїхала на джаз-фест, колір помінявся – це сонячно-бежевий як вулиці, насичений зелений як трава фан-зони, і незвичний синій колір – я купила на секонді легку синю сукню, бо у місті було дуже гаряче.

 Ви не можете відокремити, наприклад, колір від букви чи цифри і частіше за все не можете пояснити їх зв'язок. Тому що синестезія – це не асоціації.

Київський трамвай – бордовий. Колись я потрапила на Контрактову в затор з трамваїв і з тих пір у мене яскрава асоціація з морем бордового кольору. Політех – синьо-сірий.

Столиця Болгарії Софія, де я прожила два роки, жовта. Я довго не могла зрозуміти чому, поки не згадала, що ми перефарбували одну стіну в гірчичний колір в квартирі. Тому цей колір і залишився назавжди пов’язаним з цим містом.

Форми синестезії:

 Графемно-кольорова – кольорові асоціації з буквами та цифрами;

 Музично-кольорова – сприймання музики у вигляді закономірних, і в той же час мимовільних кольорових хвиль/плям;

 Фонемно-кольорова – зв'язок звучання мовлення з різними кольорами;

Фонемно-смакова – смакові асоціації зі звучанням окремих слів.

Поділ є дуже умовним. Для багатьох видів важко вигадати назву. Наприклад, один із найбільш поширеніших проявів синестезії – відчуття днів тижня в кольорі. А деякі види синестезії можуть містити в собі з десяток підвидів. Наприклад, музично-кольорова – це може бути сприймання в різноманітних відтінках різних нот, тембрів інструментів, жанрів музики, окремих композицій. Або ж нещодавно була відкрита кольорова синестезія на стилі плавання.

Як дивно, напевне, жити без цієї постійної кольорової плутанини в голові. Люди, які не бачать предмети і явище кольоровими своїй голові – як ви їх бачите? Білими? Чорними? Словами, написаними на папері? Не «бачите» взагалі? Це як пояснювати інопланетянам, для яких не існує кольорів, що таке колір. От як пояснити цю характеристику? Щось таке, чого немає в їхньому вимірі. Якщо цього немає – то немає і слів конкретно описати це. От так і з синестезією.

Фото: Володимир Шуваєв, Олександра Даруга, John-Mark Kuznietsov, Vasko Hristov, Юлія Наконечна