Як умовити комбата взяти на службу кішку. Історії адопції безпритульних тварин

Досвід адопції тварини буває дуже різним: від швидкого звикання одне до одного й жодних проблем до недоспаних ночей і майже істерики.

Найкращий спосіб підготуватися – максимально розпитати волонтерів чи людей, які взяли хвостатого на перетримку, про характер, звички й потенційні потреби, як-от стерилізацію чи кастрацію. А ще – варто поглянути на історії людей, які вже пройшли цей шлях і можуть поділитися приємним і не дуже досвідом.

The Village Україна разом із компанією Brit уже розповідали, як підготуватися до адопції хвостатого, а нині ділимося історіями людей, які вже відчули свого та подарували дім безпритульній тварині.

Я зустріла Кісу, коли несла службу на першій лінії зіткнення на запорізькому напрямку. Мій побратим, який перебував на ППД (пункт постійної дислокації, – ред.) у Запоріжжі, подзвонив і сказав, що потрібна допомога. Я приїхала до нього, а він говорить: «Сімо, треба пристроїти дитину», – і показав мені кішку, яку тоді ще звали Шипа. Вона була дуже перелякана, її, найімовірніше, збила машина, бо мала проблеми з тазом. Побратим возив Шипу у ветеринарну клініку, її там трішечки поставили на ноги, але вона дуже сильно боялася вулиці й узагалі людей: ховалася, шипіла, кидалася.

І от я взяла її на руки й зрозуміла, що просто вже не можу віддати. Того дня я забрала кішку із собою й повернулася на першу лінію зіткнення. Підходжу до свого штабу, бачу комбата, комбат бачить мене – уже не саму. Я до нього кажу, мовляв, пане комбате, – і дивлюся на нього, бо навіть не знаю, що сказати. Але він просто погодився, що її доведеться всюди возити із собою.

Коли снаряд влучив у нашу машину, Кіса була на задньому сидінні, її не зачепило. Розпочалася евакуація: мене перекладають в іншу автівку, а я кричу до свого побратима, де моя кішка. А він кричить на мене, бо ж яка кішка, триває евакуація.

Я тоді сказала, що якщо її не знайдуть або не врятують, я не буду жити

Кіса любить їсти все, так само як і я. Щовечора, коли я приходжу додому й ставлю пакети на стіл, вона просто сідає поруч на високий стілець і дивиться на мене. А коли хоче прийти погрітися чи поспати разом, то довго чіпає лапкою ковдру, і я мушу її підняти, щоби вона залізла під неї, покрутилася й вляглася.

Для мене набагато цінніше врятувати життя. Я пам'ятаю, як мій брат повертався з боксу, уже здоровий такий чоловік, і приніс маніпусіньке кошеня. Тож, напевно, так у родині склалося, що ми не можемо пройти повз. Зараз я дуже хочу собаку, прямо божеволію. Але я вірю, що вона прийде до мене в той момент, коли або мені це треба буде, або ж я муситиму її врятувати. Або вона врятує мене, або я врятую її. От і все.

Як підготувати тварину до переїзду В інше місто

Як підготувати тварину до переїзду в інше місто

Марія

засновниця центру «Зооплатформа»

Переїзд або поїздка – стресовіші події для котиків, якщо порівняти із собаками. Останні більше привʼязуються до людини, а коти – до місця.

Якщо у вашої собаки немає соціальних страхів, це дуже контактна тваринка, яка прив'язана до вас, то варто лише взяти все звичне для неї в нове місце. Це можуть бути іграшки, лежанка з тим самим запахом, також не змінюйте корм і режим дня. Цього буде достатньо, щоби тварина добре себе почувала.

Якщо собака з певними страхами та гіперприв'язаністю до людини, треба уважніше поставитися до адаптації, проводити більше часу на новому місці, а також звернутися до ветеринара, якщо розумієте, що буде дуже важко. Ветеринар може дати правильні поради чи навіть виписати заспокійливі на травах, що полегшать тварині стресовий період.

Процес вигулу на новому місці також варто змінити: почніть із коротких прогулянок навколо дому, а потім розширюйте територію. У новому місці для собаки забагато невідомих запахів, що лишали інші тварини, дайте можливість обробити їх поступово для зменшення навантаження.

Щодо котів, то це окей, якщо після переїзду чи мандрівки вони ховаються в закутках і не хочуть вилазити, можуть навіть кілька днів не їсти й не ходити в туалет. Вони складніше переживають дорогу – дайте час адаптуватися. Однак якщо поведінка тварини не змінюється понад три доби, зверніться до ветеринара по рекомендації або ж заспокійливі.

Звісно, для котів також варто взяти звичні речі: лоток, іграшки, давати той самий корм. У дорозі варто забезпечити їм можливість вигулу та походу в туалет, проте не переживайте, якщо вони саботуватимуть ці процеси.

Завчасно продумавши ці нюанси, ви допоможете тварині легше адаптуватися на новому місці.

Перша кішка з притулку зʼявилася в мене ще в нульових – її звали Мишка. Це була доросла тваринка й дуже худа. Я спочатку думала, що це в неї якась така порода, але потім вона в мене відʼїлася. Тоді я вела ранкове шоу на телебаченні й закликала брати котиків із притулків, хоча цього не було в сценарії.

У нульових узагалі людям було важливо брати винятково породистих тварин, а тренду на хвостиків із притулків ще не було.

Я підписана на кілька притулків у фейсбуці й багато донейчу тваринкам, бо мені їх дуже шкода. І от шість років тому я побачила пост, де жінка шукала родину біленькому кошеняті, якого знайшла на трасі. Я їй одразу написала, що ми заїдемо й заберемо його.

Я приїхала із шестирічною донькою, яка мріяла про кота, але не знала, куди ми їдемо. Коли я віддала їй цю кішечку, вона була в захваті. Буся була дуже симпатична, прямо наша-наша. Коли ми привезли її додому, вона видавала такі звуки, ніби вийшла з пекла й зараз нас усіх забере. Це було страшно, але згодом ми зʼясували, що вона трошки глухенька, але дуже розумна.

Зараз у нас ще зʼявився песик, тож вони сплять зі мною: кішка – над головою, пес – на ліжку. І щойно я прокидаюся, поруч маю команду, яка біжить зі мною на кухню, бо хоче їсти. Але вони ніколи мене не будять. Лише один раз, коли я довго спала після нічних знімань, Буся підійшла понюхати мене, чи жива. А ще в неї є один смішний прикол, який я дуже люблю. Хоча Буся вже доволі доросла, вона любить гратися: коли я виходжу з ванної, вона чекає, поки я потягнуся до вимикача, і підстрибує до моєї руки.

Зараз слух у Бусі сильно впав, ветеринари говорять, що серед білих кішок це розповсюджене явище.

Вона реагує на жести й завжди бачить, коли я її кудись кличу чи прошу чогось не робити.

Якщо ви хочете взяти додому тварину – це питання відповідальності. Її поява – те саме, що поява в родині дитини

Якщо не готові, краще не беріть. А ще памʼятайте, що тварини потребують багато часу. З ними треба гратися, замовляти корм, стерилізувати чи каструвати, годувати, змінювати воду, водити до ветеринара – і ще багато обовʼязкових речей. Не можна взяти, а потім кинути. Це найбільш скотиняче ставлення, яке може бути.

А загалом від початку повномасштабного вторгнення мене дуже розраджують усі ці відео, де люди підбирають бідних тваринок і роблять із них домашніх і щасливих.

Як правильно

поводитися з глухими

котами

Як правильно поводитися з глухими котами

поради фахівців з “Adopt Don’t Stop”

Усі кошенята й песенята народжуються глухими, а слух починає з’являтися лише на 4–5 день життя. У котів слух є одним із важливих органів сприйняття. Завдяки йому вони уникають безлічі небезпек та орієнтуються у просторі.

Глухі коти можуть компенсувати відсутність слуху гострішим зором, нюхом та іншими органами чуття. Хоча вони не чують, але прекрасно вловлюють вібрації та коливання. З такими тваринами можна без проблем знаходити спільну мову, якщо знати особливості утримання. Ось кілька порад:

Створіть удома безпечний простір

Глухі коти не чують небезпек, тому необхідно зробити все, щоб вони не покидали свого безпечного простору. Також уникайте різких рухів поруч із твариною, щоб не налякати.

Використовуйте візуальні сигнали

Застосуйте жести та мову тіла для спілкування з глухими котами – вони не чують «киць-киць», але добре реагують на візуальні сигнали й пристосовуються до них.

Забезпечте візуальний контакт

Завжди намагайтеся підтримувати зоровий контакт із котом, коли звертаєтеся до нього, а також попереджайте про наближення. Наприклад, перш ніж торкнутися кота, спробуйте з'явитися в його полі зору.

Використовуйте вібрації

Легко стукайте по підлозі або ліжку, де лежить кіт, щоби привернути його увагу. А також використовуйте іграшки, що створюють вібрації, щоб тварині було цікаво з ними гратися.

Сприяйте соціалізації та грайтеся

Глухі коти люблять гратися, так само як і ті, що чують. Забезпечте їм різноманітні іграшки та регулярно долучайтеся до гри. Якщо у вас є інші домашні тварини, дозвольте їм спілкуватися з глухим котом, але стежте за їхньою взаємодією.

Навчайтеся й адаптуйтеся

Дізнавайтеся більше про особливості догляду за глухими котами, щоб забезпечити їм найкращі умови життя. Будьте терплячими й готовими до того, що ваша тварина може потребувати більше часу для адаптації та навчання.

Ходіть на регулярні ветеринарні огляди

Регулярні огляди у ветеринара важливі, щоб переконатися, що глухий кіт здоровий і не має інших проблем. За уважного ставлення до такої тварини й турботи про її безпеку, вона проживе повноцінне та щасливе життя.

«Відчуй свого. Віднайди

себе

«Відчуй свого. Віднайди себе

де познайомитися зі своїм майбутнім хвостатим

17 серпня бренд харчування для тварин Brit разом із центрами адопції волонтерських ініціатив “Adopt Don't Stop” і «Зооплатформа» розпочнуть «Місяць відкритих дверей». Там ви зможете познайомитися з тваринами з центру адопції та знайти свого пухнастого компаньйона. Для тих, у кого станеться метч, підготували приємний бонус – великий адаптаційний бокс від Brit. У ньому є всі необхідні для котика чи песика речі, що допоможуть їм комфортно почуватися в новій оселі.

Крім того, Brit запустив велику платформу «Відчуй свого. Віднайди себе». Там зібрали рекомендації щодо адаптації хвостатих, розмістили фотографії песо- та котомоделей, які ще чекають на своїх людей, а також показали щасливі історії від зірок і блогерів, які вже зустріли пухнастих друзів.

Незабаром на платформі оголосять локацію, де можна буде відчути свого. Стежте за деталями за посиланням.