Майже три роки великої війни показали українцям: готовим треба бути до всього. І ядерний інцидент – не виняток. Ризики аварії на атомній станції чи застосування ядерного озброєння Росією існують із перших днів повномасштабного вторгнення. І восени 2024 року знову є привід боятися радіаційної катастрофи. Але тривожна валізка давно стоїть порожня, запаси їжі кілька разів зроблені й зʼїдені, а що таке калій йодид і коли треба його приймати, ніхто вже не памʼятає. Давайте (про всяк випадок) усе ж згадаємо, що робити в разі ядерної аварії чи удару. І як підготуватися до того, що, сподіваємося, ніколи не станеться. 

Допоможе нам у цьому Олена Паренюк, радіобіологиня, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, авторка книги «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі».

Чому ми знову хвилюємося через «ядерку»

Одразу дві заяви вказують на дещо підвищені ризики ядерного інциденту. Президент України Володимир Зеленський​​ заявив, що РФ планує атакувати українські атомні електростанції. Імовірно, йдеться про атаки не безпосередньо на станції, а на відкриті розподільчі пристрої АЕС і підстанції передачі. «Ураження цих об’єктів створює високий ризик ядерного інциденту, який матиме глобальні наслідки», – ще раніше попереджав міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Відкриті розподільчі пристрої – це трансформатори та перемикачі, які передають електроенергію від атомної станції в енергомережу. Найбільша небезпека від атак на них у тому, що Україна може надовго залишитися без світла. «Коли атомна електростанція генерує електроенергію, вона повинна її кудись віддавати. Якщо розподільчі пристрої не працюють, атомна станція не має куди віддати енергію. На атомних станціях поставлений захист, який автоматично глушить енергоблок, тобто переводить його в режим холодного зупину, у разі, якщо пошкоджені розподільчі вузли. Проблема в тому, що навіть якщо аварійна заглушка пройде за нормальним сценарієм, для того, щоб реактор потім знову включити в мережу, може потребуватися кілька днів або навіть кілька тижнів чи місяців – залежно від ситуації. Це і є небезпечним – Україна просто залишиться без генерувальних потужностей, водночас атомні станції будуть цілі, просто неробочі», – пояснює радіобіологиня, фахівчиня з ядерної безпеки Олена Паренюк. 

Водночас є ймовірність, що зупинка реактора піде не так, як заплановано, підтверджує вона. «Саме тому це і називається аварійний зупин реактора, чи не так? Якщо він аварійний, то може щось піти не так, – каже науковиця й додає: – У принципі, після аварій на АЕС «Фукусіма», у Чорнобилі, після ще багатьох аварій, про які не знає широкий загал, але знає МАГАТЕ, отакі сценарії аварійного зупину непогано напрацьовані, автоматика працює безпечно. Зупинки ж можуть ставатися не тільки через обстріли, а й через погоду, якісь несправності. Але, безперечно, може щось піти не так, тому що це ненормальна робота реакторів».

Ще одна причина, яка змушує нас говорити про «ядерку», – це нові погрози від північного сусіда. Путін оголосив про зміну ядерної доктрини Росії: тепер ядерні удари він розглядатиме у відповідь на агресію проти РФ неядерної держави за підтримки ядерної. В Україні схильні вірити, що ці заяви – лише шантаж. Аналітики Інституту вивчення війни погоджуються, що причини таких заяв – бажання застерегти США та союзників від того, щоб дозволити Україні бити західними ракетами по території Росії. Новий генсек НАТО Марк Рютте закликав не слухати ядерні погрози Москви та підкреслив, що союзники зараз не бачать прямих ризиків застосування ядерної зброї.

Кому треба готуватися   

У разі аварій на атомних електростанціях у небезпеці опиняються міста-супутники й найближчі населені пункти. Але їхні мешканці вже і так знають про всі ризики й у курсі, що їм робити.

«Жодна атомна електростанція у світі не функціонує без плану евакуації населення. Без цього АЕС не отримує акредитацію від МАГАТЕ. І всі ті міста, які в небезпеці, вже підготували. Їхні мешканці знають про небезпеку з того моменту, як вони поселилися там, дітей у школі цього навчають. Такий протокол, – пояснює Паренюк. – Але правда в тому, що взагалі життя небезпечне. Ви можете жити біля якогось заводу чи біля ТЕЦ – і все це чинники небезпеки. Не потрібно демонізувати атомну енергетику й казати, що саме життя біля АЕС є небезпечним. Ні, в принципі життя в Україні наразі є небезпечним».

На підконтрольній території України працюють три атомні станції – Рівненська, Хмельницька й Південноукраїнська. Запорізька АЕС залишається окупованою. Чорнобильська де-факто не є атомною станцією, її коректна юридична назва – державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС». Небезпеки від неї для Києва та мешканців інших міст немає, каже дослідниця.  

«Чорнобильська АЕС – це фактично сховище радіоактивних відходів і сховище відпрацьованого ядерного палива. Вона не генерує електроенергію з 2000 року. Там є певні розподільчі мережі, але вони були майже всі відключені після того, як із території Білорусі на нас напали», – пояснює Паренюк. 

Проте масштаби можливих ядерних інцидентів – невідомі. Це буде залежати від того, яку саме розподільчу станцію атакують (бо в Україні є реактори різної потужності). Так саме неможливо заздалегідь знати, як швидко й куди буде рухатися радіоактивна хмара. Це залежить від швидкості та напрямку вітру. А якщо ми говоримо не про аварію на АЕС, а про застосування ядерної зброї, то ризики можуть бути для всіх регіонів. Тому давайте перевіримо, чи ви готові до найгірших сценаріїв.

Як підготуватися до ядерного інциденту 

«У разі ядерного вибуху протягом перших 24 годин радіоактивність у навколишньому середовищі знижується на 80%. Тобто абсолютно точно треба буде посидіти вдома 24 години. Протягом трьох днів влада має почати інформувати населення, що йому далі робити. Протягом тижня це станеться абсолютно точно. Тому треба точно мати критичний запас на добу. Але бажано мати все ж запас на три дні й в ідеалі – на тиждень», – каже фахівчиня.

Готуватися треба з урахуванням цієї думки: вам доведеться просидіти в закритому приміщенні щонайменше добу, а, можливо, і кілька днів. Ваші завдання: не дати радіації потрапити всередину приміщення й усередину вас; слухати офіційну інформацію та слідувати вказівками органів влади. І бажано не зійти з глузду за цей час. 

Далі ми перелічимо все, що може вам у цьому допомогти. Насправді запастися необхідним не так важко. І більшість пунктів із цього переліку може знадобитися вам не тільки в разі малоймовірного ядерного вибуху, а й під час більш імовірних довгих відключень світла.  

Запаси бажано зробити вдома та в офісі – бо невідомо, де вас може застати надзвичайна подія. Після ядерного вибуху у вас є 10–15 хвилин до початку радіоактивних випадінь. За цей час можна встигнути повернутися додому, до офісу чи знайти найближче укриття. Отже, що треба мати?

→ Вода в пляшках 

Пити та готувати їжу можна буде лише на воді з герметично закритих пляшок. Тож варто зробити запас такої води на три-сім днів для кожної людини в помешканні. 

→ Їжа в герметичному пакуванні 

Продукти теж будуть безпечними, лише якщо зберігались у герметичних контейнерах. Це можуть бути бляшанки зі шпротами, банки з огірками, пакет із гречкою тощо. Також безпечною є їжа з холодильника та морозильника.

Перед відкриттям пакування продуктів буде треба протерти вологою тканиною, рушником чи вологими серветками. Так само треба вчинити з посудом, який ви використовуватимете. 

→ Технічна вода 

Воду з крана можна буде використовувати як технічну. Навіть якщо джерела води забрудняться, концентрація радіації буде настільки низька, що вона є безпечною для миття шкіри, волосся чи пакувань із їжею. Але невідомо, які пошкодження спричинить вибух і чи працюватиме водопровід. Тож варто також мати запаси технічної води.

→ Рідке мило з дозатором, шампунь 

Якщо під час аварії ви були на вулиці чи контактували з предметами, які могли бути забруднені, то треба прийняти душ, помити обличчя й тіло з милом, а волосся – шампунем. Кондиціонер для волосся використовувати не радять, адже він, навпаки, може закріпити радіоактивний матеріал. 

Якщо можливості прийняти душ немає, треба хоча би вимити з милом руки, обличчя й інші відкриті частини тіла. Радять не обходити навіть повіки, вії та вуха. Важливо не терти із силою шкіру, щоб не пошкодити її – інакше радіоактивний матеріал може потрапити в рани. 

Варто мати рідке мило з диспенсером. «Коли ти береш шматочок твердого мила брудною рукою, якісь радіоактивні частинки можуть залишитися на цьому брусочку. Тому варто мати рідке мило з помпою, тоді ти на помпу натискаєш ліктем, миєш руки й точно в милі нічого брудного не залишається», – пояснює фахівчиня з ядерної безпеки. 

→ Вологі серветки

Якщо води зовсім немає, змити забруднення із себе можна вологими серветками. Також їх можна використати для протирання кухонних приладь чи пакувань із їжею. Після цього їх варто скласти в пакет і поставити його в недоступне місце. 

→ Змінний одяг

Якщо під час ядерного інциденту ви перебували на вулиці, то одяг треба буде зняти. Пакет зі змінним одягом можна покласти десь біля входу до помешкання, щоб одразу перевдягнутися. 

→ Пакети для забрудненого одягу тощо 

Брудний одяг треба буде покласти в пакет. Теж саме треба робити з рушниками чи серветками, якими ви витиратимете пляшки чи контейнери з їжею, будь-які інші забруднені речі. Використовувати можна звичайні пакети для сміття. Їх треба буде завʼязати й залишити в місці, подалі від людей і тварин.

→ Скотч і харчова плівка 

Щоби не дати радіоактивному пилу проникнути всередину вашого помешкання, треба заклеїти всі щілини. Олена Паренюк радить заздалегідь пройтися квартирою зі свічкою. «Це не для того, щоб освятити квартиру, а для того, щоб знати, де у вас вентиляція, якісь тріщинки й щілини. Якщо станеться ядерний вибух, то швиденько все це треба буде заклеїти», – каже вона. Це можна зробити за допомогою скотчу та харчової плівки. У вас буде на це до 15 хвилин. 

→ Гумові рукавички 

Заклеювати вікна й щілини варто в гумових рукавичках – щоби потім не мити руки. Рукавички також знадобляться на випадок, якщо потрібно взаємодіяти з чимось забрудненим. Після використання їх треба зняти й покласти в пакет. 

→ Аптечка 

У вашій аптечці вдома має бути стандартний набір ліків: бинти, лейкопластир, антисептик, сорбенти, жарознижувальні, знеболювальні, протиалергенні, протидіарейні, краплі для очей, а також тижневий запас ліків, які ви регулярно приймаєте.

Єдиний специфічний препарат аптечки – йодид калію. Він потрібний, щоби захиститися від радіоактивного йоду (отут більш детально про це). Профілактичну дозу треба прийняти за шість годин до надходження радіоактивної хмари чи протягом шести годин після. Але не всім. Отут можна перевірити, кому треба його випити і яку дозу. Перш ніж ковтати пігулку, треба дочекатися офіційного повідомлення влади про таку необхідність. 

джерело: Міністерство охорони здоровʼя України

→ Радіо на батарейках 

Щоби в будь-якому разі залишитися на звʼязку й бути в курсі, що відбувається, варто купити радіостанцію на батарейках. 

«У разі ядерного вибуху електромагнітний імпульс може вивести з ладу електричні прилади. Та навіть якщо електричні прилади у вас удома працюватимуть, то, можливо, станції передачі будуть виведені з ладу чи пошкоджене оптоволокно – і ви залишитеся без звʼязку», – пояснює Олена Паренюк. Тоді треба включити радіо на будь-якій частоті й чекати на інформацію від офіційних органів влади. 

Якщо інші прилади працюватимуть, то можна отримувати інформацію з інтернету чи телевізора. Важливо: треба слухати тільки офіційну інформацію, саме державні органи будуть координувати зусилля з евакуації. Киянам рекомендують встановити додаток «Київ Цифровий», підписатися на офіційні сторінки КМДА в телеграмі та фейсбуці, слідкувати за новинами на телеканалі «Київ», «Радіо Київ – 98 FM».

«Не можна слухати експертів, які щось радять, – застерігає науковиця. – Уявіть собі, якщо в Києві всі люди зберуться й кудись одночасно поїдуть – усе місто стане. І застрягти в машині буде набагато гірше, ніж удома, бо вона негерметична. Тому варто слухати, що каже уряд. Якщо буде евакуація, то її будуть оголошувати по районах або по вулицях. Якщо скажуть, що сталася аварія десь у Херсоні, а для Києва небезпеки немає й можна далі йти працювати, то треба слухати уряд і йти працювати. Це важливо, тому що після аварії на ЧАЕС ми маємо тенденцію не вірити тому, що каже уряд. Але, на щастя, Україна – не Радянський союз, і влада працює над тим, щоб убезпечити наших громадян», – підкреслює фахівчиня.

→ Книги, настільні ігри, пляшка вина 

У разі радіаційної аварії вам буде треба залишатися в приміщенні кілька діб. Імовірно, без світла й інтернету. Також треба подумати над нецифровими методами себе розрадити й розважити. 

«Ви дізналися, що стався ядерний вибух, і не можете нікуди виходити. Виходячи з цієї змодельованої ситуації, треба подумати, що вам треба. Валеріанку, пляшку вина, книжки? Проблема не в іонізувальній радіації, а саме в тому, що ви сидите в темряві й невідомості», – пояснює Олена Паренюк. 

→ Якщо у вас є діти 

Якщо у вас діти, які ходять у садочок чи школу, то треба звикнути до думки, що після аварії вони залишатимуться там в укритті.

«Не треба одразу бігти «рятувати» дітей. Поки ви будете бігти, ви можете самі забруднитись і потім будете наражати на небезпеку всіх дітей і педагогів, які сидять в укритті школи чи садочка», – каже дослідниця.

Але треба попіклуватися про те, щоб дитина мала з собою необхідну дозу йодиду калію. «Дітям йодид калію дуже необхідний, тому що в них дуже активно працює щитоподібна залоза. У разі викиду радіонуклідів радіоактивний йод найбільше шкоди завдасть саме дітям, – пояснює Паренюк. – Треба дізнатися, скільки важить ваша дитина, вирахувати, яка доза йодиду калію необхідна. Мій власний лайфхак – взяти коробочку від «кіндер сюрпризу», покласти туди дозу йодиду калію й домовитися з викладачами в дитячому садочку, коли вони дають ці таблетки дітям». 

Як давати немовлятам і молодшим дітям йодид калію, описано тут.

→ Якщо у вас є тварини 

Якщо ви маєте домашніх тварин, то передусім треба подбати про запаси корму в герметичних упаковках і води для них. Другий момент – вигулювати їх буде не можна. «Вимити радіонукліди з хутра домашніх тварин набагато складніше, ніж навіть із людського волосся. Тому треба зробити все для того, щоб тварини залишилися вдома. Треба купити клейонку чи пелюшку, на яку вони зможуть ходити в туалет», – радить фахівчиня.

→ Що варто носити із собою

Світлове випромінювання від детонації ядерної зброї може призвести до опіку очей чи тимчасової сліпоти. Тому зазвичай свідкам вибуху радять не дивіться у бік яскравого спалаху. 

«Але я не знаю, чи є така людина, яка би згадала рекомендації, що робити в разі ядерного вибуху, якщо вона прямо зараз бачить ядерний вибух. Коли ти бачиш ядерний вибух, у тебе є тільки одна думка – і ця думка нецензурна. Тому в ідеалі треба просто привчити себе не дивитися туди, куди не треба, не дивитися в бік вибухів. Але і не треба заморочуватись, розуміючи, що наша природна реакція як людини, як примата, – це повертати голову на звук», – каже Паренюк. 

Якщо під час вибуху ви були на вулиці, треба впасти на землю обличчям униз, головою – у напрямку від вибуху, руки підкласти під себе. Якщо є можливість, варто сховатися за стіну будинку, дерево, високий паркан. Рот і ніс треба прикрити маскою чи частиною одягу. Усі відкриті частини тіла також варто за можливості заховати. 

Виходячи з цих рекомендацій, можна заздалегідь покласти собі в сумку маску для захисту органів дихання та рукавички, які не займають багато місця. Ще одна, на перший погляд, неочевидна порада на випадок «ядерки» – носити шапки.

«Дуже багато радіоактивного пилу може впасти на волосся, а його вимити дуже складно. Набагато простіше заховати волосся – обмотати голову шарфом або надіти капюшон. Але в нас іде осінь, скоро шапки почнуться», – каже Паренюк.

Якщо ви пересуваєтеся на автомобілі, то рукавички, маску й головний убір можна покласти собі в бардачок. Але головне – мати запас палива, щоби швиденько доїхати до укриття, вважає дослідниця. 

джерело: ДСНС

Чого не треба купувати 

→ Протигази та спеціальні захисні костюми

Такі засоби захисту потрібні лише працівникам критичної інфраструктури. І ними має забезпечувати роботодавець. Разом з інструкціями, як і коли їх використовувати, каже Паренюк. 

→ Дозиметри

Прилади для вимірювання рівня радіації також не потрібні геть усім. «Навіть якщо він у вас є, ви все одно не зможете його використати, якщо не вмієте», – зазначає дослідниця. 

→ Затемнення для вікон 

Затемнення вікон чи блекаут-штори ніяк не захистять квартиру від радіації, каже Паренюк. Щоб урятувати очі від світлового випромінювання, достатньо просто відвернутися й не дивитися на вибух, якщо він стався десь поблизу.

З найбільш повними рекомендаціями щодо дій у разі радіаційної аварії можна ознайомитися тут.