Верховна Рада ухвалила рішення більше не переводити час із «зимового» на «літній». Це означає, що 27 жовтня 2024 року (останню неділю місяця) в Україні ще переведуть годинники, але на «літній» час повертатися вже не будуть. 

Думки людей щодо цього різняться. Зокрема, в обговоренні телеграм-каналу The Village Україна «Нормальні новини» читачі вважають, що як постійний час краще обрати саме «літній», попри географічні особливості країни. 

Ветувати закон президента закликає й ГО «Академія наук вищої школи». Науковці організації зазначають, що вплив сезонного переведення годинника на організм людини не доведений, а світло будуть витрачати марно, якщо «зимовий» час стане постійним у країні. Таку ж петицію зареєстрували на сайті Президента України. 

Редакторка The Village Україна Катерина Мельник запитала кандидатку біологічних наук і співавторку книги «Коли я нарешті висплюся» Ольгу Маслову й гендиректора енергокомпанії «Д.Трейдінг» Дмитра Маляра, що робити із переведенням годинника в Україні, як це впливає на здоровʼя й чи збільшить «зимовий» час споживання електроенергії. 

Ольга Маслова

біологиня

Який час найбільше відповідає географічному розташуванню України?

85% території України розташовано в зоні GMT+2 – це поясний або стандартний час. Утім наші крайньо західні й крайньо східні ділянки належать до сусідніх поясів. Це означає, що для ідеальної синхронізації з географічним положенням нам треба або мати три різні годинники на країну, або ухвалювати рішення, що будуть оптимальними для цих 85%, а в регіонах, що не належать до основної зони, упроваджувати певні локальні адаптивні заходи. Наприклад, зсувати час початку навчання чи роботи. 

Основній частині території України (85%) відповідає «зимовий» київський час, а для крайньо східних регіонів «рідним» є «літній» київський час. Але «зимовий» і «літній» – це не дуже коректні терміни, оскільки тоді створюється враження, ніби вони однаково штучно створені. Насправді правильно буде сказати поясний час і весняний зсув на годину вперед. 

Зараз частина людей не вдоволена тим, що Україна має залишитися у своєму поясному часу й «літній» час подобається їм більше, бо світловий день тоді здається довшим. Звичайно, люди хочуть мати світло за вікном до пізнього вечора, утім тривалість світлового дня не змінюється, переводимо ми стрілки годинника чи ні. Змінюється лише те, наскільки світловий день потрапляє в межі нашого соціального (активного) часу.

Насправді Україна має свої сезонні зміни тривалості світлового дня. Вони є природними, тобто їх можна прослідкувати незалежно від того, рухати стрілки годинника чи ні. Проблема ж полягає в тому, коли двічі на рік ми робимо «різкий стрибок» на годину часу, то отримуємо більш відчутну реакцію організму, яка без переходу була б більш плавна й тоді організм спокійніше адаптувався б до зміни сезонів. 

Окрім того, з погляду хронобіології [науки про біологічні ритми], весняний зсув на годину вперед («літній» час) дещо плутає наш організм. Для оптимальної роботи біологічного годинника нам важливо отримувати вдень порцію яскравого холодного денного освітлення, а за 2–3 години до сну – знижувати яскравість і переходити в тепліший режим світла. Якщо ж ми залишимося в «літньому» часі, то в осінньо-зимовий період сонце сходитиме значно пізніше щодо нашого соціального часу. Це більш шкідливо, як порівняти з надто раннім сходом улітку, якщо ми залишимося в нашому поясному часі («зимовому»). Особливо сильно взимку це відчуватимуть люди з крайньо західних регіонів.

Відмова від переведення годинника для більшості людей не матиме негативного впливу, на відміну від щопіврічного. Хоча й перший рік можливий деякий психосоціальний дискомфорт, особливо в східних регіонах. З цим просто потрібно буде грамотно попрацювати: провести просвітницьку роботу, дозволяти гнучкіше планувати ранкові й вечірні активності залежно від регіону й особистих потреб.

Як переведення годинника впливає на організм людини?

Біологічні ритми супроводжують нас усе життя і впливають на більшість систем організму. Вони бувають різні: коротші або довші, ніж доба й власне добові. Якщо з ними все нормально, ми можемо навіть не задумуватися про них. Коли ж з’являються проблеми зі здоров’ям, то доводиться дізнаватися, що таке десинхроноз і шукати способи синхронізації внутрішнього й зовнішнього світу.  

У наших клітинах відбуваються «коливальні» процеси, що мають свою ритміку близько 24 годин, але з індивідуальними особливостями. Оскільки людський організм – це складний механізм, на який впливають зовнішні чинники, то крім молекулярних годинників у клітинах, є також центральний регулятор або «головний годинник», розташований у мозку [у надперехресних ядрах гіпоталамуса]. Його завдання – синхронізувати внутрішні ритми між собою, а також із зовнішнім світом, тобто звіряти параметри біологічного, астрономічного й соціального часу.

  • Астрономічний або сонячний час – це і є співвідношення дня й ночі та градієнту (поступової зміни) освітлення. Він потрібен нашому тілу як фонова стабільна умова, з якою «годинниковий диригент у мозку» завжди може звірятися завдяки світловим сигналам і тримати все синхронізованим у межах земної доби.
  • Соціальний час – це те, що відображається на наших годинниках.

Найкраще для людини – знайти власний оптимальний режим із плавними сезонними варіаціями, що враховує генетичні особливості, астрономічний час і соціальні потреби. Ідеться не лише про режим сну, а й про режим харчування й приблизний розподіл інших активностей протягом доби, оскільки ритмічність стосується й нейроендокринної, й імунної, і метаболічної систем. 

Не існує якогось універсального точного соціального часу, за якого всім людям необхідно одночасно засинати. До того ж на цьому етапі розвитку цивілізації люди не живуть виключно за астрономічним часом, інакше взимку ми просто спали б більшу частину доби й не працювали, а країни з полярними днем і ніччю взагалі не функціонували б. 

Однак є деякі фактори, на які треба звертати увагу, коли шукаєте свій режим. Враховуючи сучасні соціальні й біологічні потреби, варто, щоби більша частина сну припадала на темну пору ночі й сон тривав 7–9 годин залежно від індивідуальних особливостей, і цей час був регулярним. 

Якщо ж людина налаштувала свій режим і вносить лише невеликі корективи залежно від сезону, то різкі переведення стрілок годинника ламають цю схему і створюють дискомфорт, а для людини з серцево-судинними проблемами чи порушеннями нейроендокринної системи можуть призвести навіть до значних ускладнень і смерті. Окрім того, перехід на «літній» час – це пік ДТП й травм на виробництвах через зниження концентрації уваги.

Про хронотипи

Еволюційно в популяції мають бути представники різних хронотипів, які визначаються біологічними, зокрема генетичними, психологічними й соціальними факторами. 

  • «жайворонки» (ранкові типи);
  • «голуби» (найбільш поширені типи); 
  • «сови» (вечірні типи). 

«Жайворонки» прокидаються взимку ще до світанку, а під час літнього часу в їхніх радикальних представників, особливо які мешкають у західних регіонах країни, сон може починатись у час, коли небо ще не зовсім темне. Водночас люди вечірніх хронотипів можуть прокидатися вже після світанку навіть узимку й лягати близько опівночі цілий рік. Однак ніхто з них не лягає спати о 17:00 у листопаді чи січні тільки через те, що на вулиці вже темно. 

Щодо «голубів», то їм без зовнішнього контролю може бути важче тримати чіткий режим, однак вони однаково продуктивні й у ранкових, й у вечірніх активностях. Тобто, з одного боку, їм простіше адаптуватися до змін після переведення годинника, але з іншого, легше втратити режим і почати, наприклад, засиджуватися до ранку й увійти в перевернутий режим. 

Їм стабільний час буде приносити користь, оскільки додаватиме ці зовнішні орієнтири для налаштувань режиму в бік більш раннього. А щоб корегувати ранковий підйом, можна буде використовувати маску для сну чи блекаут-штори в комбінації зі світловим будильником. 

Загалом відмова від переведення годинника буде «стратегічно вигідною» для всіх хронотипів, оскільки будь-який налаштований режим залишиться стабільним і буде зсуватися поступово в сезонних межах. Але загалом усім потрібно дотримуватися схеми: денне світло вранці й удень, тьмяніше світло ввечері й відсутність освітлення вночі. Зрозуміло, що під час війни в людей більше викликів і джерел проблем зі сном, тому в рекомендаціях орієнтуємося на відносно спокійні умови, а для екстриму залишаємо правило: «Є можливість спати – спимо».

Дмитро Маляр

генеральний диреĸтор «Д.Трейдінг» (група компаній «ДТЕК»)

Як відмова від переведення годинника вплине на споживання електроенергії?

Яĸщо розглядати великий бізнес, то впливу на споживання елеĸтроенергії не буде, на відміну від сегмента, який залежить від соціальної активності людей. 

Соціально активний період – це умовно з 06:00 до 21:00. Тобто зранку влітку / навесні ми не будемо мати ніякого ефеĸту, а ввечері отримаємо додаткову годину в сутінках і темряві. 

Це означає, що зʼявиться додаткова година освітлення доріг, осель і соціальних обʼєĸтів (шкіл, лікарень, театрів чи ресторанів). Загалом це збільшить загальне споживання електроенергії на 2–3% й буде відчутно і для енергосистеми, і для побутових споживачів.