Вас бісять генератори на кожному кроці? Вони гудять, димлять, не дають пройти й заважають спати навіть уночі. Зізнайтеся, що вас бісять генератори! Нас, у редакції, бісять. Коли в нас в офісі немає світла, ми маємо дилему – відкрити вікна й задихатися чадним газом від генераторів чи закрити вікна й задихатися від спеки. Тому так, нас бісять генератори.

А може, вас бісять ті, хто без кінця жаліється на генератори? Хто ріже дроти від генераторів чи обливає їх фарбою? Хто пише скарги на 1551, викликає поліцію й зрештою не дає працювати вашому малому бізнесу? Зізнайтеся, вас бісять ці люди. Нас у редакції – так. Сусідка погрожувала вилити пляшку із невідомою рідиною на нашу головну редакторку через генератор, який ми ввімкнули у дворі. І поліція теж приїжджала. Тепер ми в кроці від того, щоби поставити генератор собі на балкон. І так, ми в курсі, що це проти правил безпеки. Але ще не знаємо, як далі мати змогу працювати й не заважати сусідам.

Генератори в місті – це проблема. Так, вони допомагають вашій улюбленій кавʼярні не зачинитися, а вам – прийти туди з ноутом і попрацювати. Але засилля генераторів і їхнє не завжди правильне використання – це проблема. Ми знаємо, хто першопричина цієї проблеми. Ми не шукаємо інших винних, крім росіян, які хочуть залишити нас без світла. Але ми маємо шукати рішення цієї проблеми, бо вона, як і її першопричина, сама нікуди не піде. 

Ми не чаклуни. І ми не думаємо, що цей текст вирішить проблему. Але хочемо відверто поговорити. Пошукати альтернативи. І головне – запропонувати діалог замість сварок. 

Зараз ми поділимося з вами власним досвідом. Наш досвід – це не мірило правильності й не заклик до дій. У членів нашої команди як окремих індивідуумів є різні думки. А ми разом як бізнес ще на шляху до пошуку компромісу. 

 

 

Як нас бісять (чужі) генератори і що ми з цим робимо

Давайте знайомитися (якщо ще ні). Ми – редакція міського видання «Віледж». Хтось із нас працює віддалено, хтось – у редакції. Але щочетверга ми збираємося разом на планування. 

Тему генераторів ми обговорювали останні кілька тижнів. Ми бачили, як генератори провокували конфлікти між містянами й бізнесами. Що далі, то тема ставала для нас більш особистою. Трішки нижче буде історія про сусідку з відром сечі, ТЦК й прокурорські авто, тому не кидайте читати цей текст зараз, коли ми лише розкажемо, що думають про генератори члени нашої команди. 

Наприклад, наша коректорка Оля каже, що їй подобається шум генераторів. А наша редакторка рубрики «Їжа» Яна домовилась із сусідськими кавʼярнями, щоби вони не будили її зранку у вихідний. Катя з відділу нативної реклами сама має генератор, але каже: цього літа ще його не вмикали.

 

Я досі не підготувалася до відключень світла, попри те, що живу з двома дітьми й ми вже проживали важку зиму рік тому. Мій максимум – туристичні акумуляторні ліхтарики й плита з маленьким газовим балоном. Поки літо, намагаюся більше гуляти з дітьми на вулиці. Але є одне але. Оскільки можливостей готувати без світла в мене не багато, я замовляю їжу. І дуже засмучуюся, коли заклади також не готують. Хоч і розумію, що вони в тих самих умовах, що і я. Тому в мене конфлікт навіть усередині: генератори смердять і гудуть, що заважає комфорту, але я розумію, що на цих генераторах зараз тримається малий і середній бізнес.

Мені хочеться прийти в заклад і змогти там зарядити телефон, коли в мене вдома немає світла. Чи замовити дітям піцу, коли не можу нічого приготувати. Але я розумію людей, у дворі яких ці генератори гудуть. Коли я сама з дитиною йду вулицею, на якій працюють генератори, ми вимушено нюхаємо вихлопи, які дуже сильно смердять бензином. У мене пече в носі, випадають очі й паморочиться в голові, а дитина кашляє, тоді я думаю, що генератори на пішохідній частині – це насправді дуже погано. 

 

Ірина Виговська,

головна редакторка

 

 

Я розумію, що генератори дуже погано впливають на довкілля. Але я люблю їхній шум, адже він символізує нашу незламність, що, попри все, ми продовжуємо жити. У мене щоразу виникають думки: «Росіяни, ідіть нахуй і засуньте в жопу собі ці вонючі ракети. Ми все витримаємо. Ви не зламаєте нас». 

 

Ольга Шкіль,

коректорка й авторка 

Наразі шум від генераторів мене не сильно турбує. Вікна нашої квартири виходять на будівництво нового ЖК, тож уже понад три роки ми з чоловіком прокидаємося й засинаємо під гуркіт техніки й музичку будівельників.

Але сусіди з інших будинків постійно сперечаються про використання генераторів із малими бізнесами, яких у нашому ЖК багацько: кафешки, магазини продуктів, салони краси. Сусіди з нижніх поверхів більше скаржаться на сморід, із верхніх – на гуркіт. З одного боку, можна зрозуміти мешканців, яким треба вкладати дітей, наприклад. Але ж усім хочеться зранку випити кави з круасаном, по який вони йдуть куди? До місцевих кавʼярень. 

 

Антоніна Деркач,

старша редакторка відділу соцмереж  

 

 

Біля нашого будинку на Подолі дві кавʼярні, і генератори тут зʼявилися майже одразу ж після початку довгих відключень. І ми з сусідами відразу списалися й домовилися обговорити з власниками кавʼярень якусь систему: часи роботи й місце, де буде стояти генератор. Від нашого дому я вийшла на звʼязок із власником однієї кавʼярні. Він виявився дуже відкритим і дружнім. Ми домовилися про години роботи (умовно, що після 22:00 генератор не буде працювати) і про те, що вони поставлять звукоізолювальний короб. Насправді я так і не зрозуміла, чи зʼявився короб, бо не бачила якоїсь спеціальної звукоізоляційної коробки. Мені здається, ми просто до цього адаптувалися. Друга кавʼярня якось просто ввімкнула генератор до 8:00 ранку. Ми також з нею сконтактували й погодили графік. 

Для мене це приклад того, як має відбуватися цей діалог. З одного боку, не хочеться блокувати роботу бізнесу. З іншого, ми тут живемо. Мешканці будинку і власники бізнесу є частинами однієї спільноти. І не можна сказати, що потреба бізнесу працювати важливіше за потреби мешканців у комфорті. Наприклад, мені часом потрібно прийти додому після навантаженого робочого дня й опинитися в тиші або сімʼям треба, щоби генератор не розбудив дитину під час денного сну. Тому тут просто потрібна відкрита розмова й компроміс: я віддаю свою тишу в певні години, а бізнес у відповідь не вмикає генератор в інші години, ставить його так, щоб шум не йшов у двір, купує більш сучасну й екологічну модель. Іншими словами, дбає про мешканців, які і є його клієнтами. Це обмін. І це дуже круто, що можна в якийсь момент зайти в кавʼярню

й зарядити телефон або в ці дні шаленої спеки спуститися й випити прохолодний лимонад.  

Водночас ми живемо в досить тихій частині Подолу, де маємо справу з трьома генераторами на два квартали. Коли я виходжу вдень на більш активні частини Подолу, наприклад на перехрестя Межигірської і Валів, або ближче до метро «Контрактова площа», там шалено багато шуму, це дуже не комфортно. Якби я жила на більш активній вулиці чи в закритому дворі, де працює генератор і де всі відчувають запах вихлопів, я мала б, певно, інші думки. 

 

Яна Жадан,

редакторка рубрики «Їжа»

Мене засмучує шум генераторів і те, що вони «натикані» що пʼять метрів мого шляху за ранковою кавою. А ще біля них повітря набагато тепліше, коли під час спеки влітку й так хочеться кудись зникнути. Але більше мене засмучує відсутність світла й розуміння, що без цього клятого жука, який гудить і нагріває повітря, я не змогла б розраховуватися карткою в магазині й пити ту ж таки каву, за якою вийшла на вулицю. Я не змогла б зарядити телефон у закладі, а люди не змогли б працювати. Думаю, ми всі памʼятаємо, як це було, коли вперше почали вимикати світло і ми не знали, що з цим робити. Так, мене засмучує наявність генератора як факт. Але я радію, коли розумію, що бізнес зміг його собі придбати і щоразу адаптується до нових умов.

 

Ірина Яковенко,

редакторка новин

 

 

Я терпляче і з розумінням ставлюся до генераторів, бо завжди тримаю в голові причини, чому вони зʼявилися. І, очевидно, бізнеси не з власної волі їх використовують. Іноді, вмикаючи генератор, підприємці працюють у нуль, лише щоб не закритися, і це теж можу зрозуміти.

Так, шумно, так, смердить, але я не бачу альтернатив. Єдине рішення, якщо наша влада перестане продавати енергію за кордон і дурити народ, що у нас дефіцит в енергосистемі (жарт). 

Не ок встановлювати генератори в приміщеннях, на балконах, це небезпечно. З боку бізнесів варто продумувати опції, щоб зменшити шум і намагатися не димити у вікна, треба шукати компроміси.

 

Люда Рассамаха,

проджект-менеджерка

Я не пишу гнівних повідомлень у домовий чат, не викликаю поліції й не ходжу з ножем, щоб перерізати дроти генераторам, які гудуть у мене під домом. Колись я рахувала, скільки їх вмикають у дворі нашого ЖК, – було щось понад десяток. Поважаю малий бізнес і розумію його потребу працювати (так і сама маю потребу користуватися його послугами). Але зараз залишу це за дужками й просто поділюся своїми траблами. Генератори стали для мене додатковою зірочкою в задачці «погуляти з однорічною дитиною, коли немає світла». Гуляти у дворі під ревіння десятка генераторів і травити дитину чадними газами ніби не ок, а далеко від двору не відійдеш, бо ж без світла я можу зійти сходами із донькою, але візочок залишається на 13-му поверсі. Поки моє рішення для цієї задачки – спустити візочок на ліфті заздалегідь, коли світло є. 

Хоч здебільшого в мене не виникає бажання скаржитися на власників генераторів, але не до всіх я так толерантна. Іноді мені просто боязко проходити повз генератори. Часто уявляю, що вони можуть вибухнути. Ні, я не панікерка, просто не всі бізнеси відповідально ставляться до експлуатації, деякі, наприклад, навіть не накривають генератори під час дощу. 

 

Олена Панченко,

редакторка рубрики «Місто»

 

 

Ми живемо в таунхаусі, тут поряд стоїть шість будинків, й у кожного є генератор. Ми цього року свій не включали, бо це не зима 2022-го, коли по декілька діб не було світла. Та й тоді ми вмикали не щодня, а коли, наприклад, будинок треба було прогріти на декілька годин. 

Узимку генератор ще більш-менш, бо все закрито, ти сидиш удома грієшся. А ось влітку це жахіття: на терасі не повечеряєш, бо у всіх гудить і воняє; через спеку вікна в будинку відкриті – і ти відчуваєш всі запахи й звуки. Хоча за декілька хвилин ти до них звикаєш, що вже їх ніби не помічаєш, а ось коли генератори одночасно вимикають, тоді настає така тиша, яку дуже цінуєш. Супер, що зранку сусіди все-таки не вмикають генератори, але ось ввечері в деяких він гудить до дванадцятої чи першої ночі. Мені здається, що після 22:00 має бути тиша.

Один сусід запропонував встановити сонячні панелі, ми спочатку були «за», а тепер вагаємося, тому що задоволення не з дешевих. А ми наче пристосувалися до життя без світла: павербанків і зарядної станції нам вистачає, щоб улітку навіть не вмикати генератора. 

 

Катерина Руль,

керівниця відділу медійної реклами

Ладно, ми висловилися, давайте тепер запитаємо в розумних людей, чи справді нас труять генератори.

 

 

Чому генератори – це зло (пояснюють розумні люди)

Насправді люди, яких бісять генератори, мають на те підстави. Ці прилади вкрай шкідливі для довкілля. Передусім вони забруднюють повітря небезпечними речовинами: чадний газ, діоксид вуглецю, сажа, оксиди азоту, дрібнодиспенсерний пил. Часто викиди від генераторів порівнюють із вихлопними газами автомобілів, бо й ті, і ті мають двигун внутрішнього згоряння. 

«Загалом за кількістю небезпечних викидів генератор можна порівняти зі звичайним автомобілем. Водночас викиди чадного газу від генераторів можуть бути більшими й небезпечнішими, ніж від машини, – зауважує керівник відділу енергетики ГО «Екодія» Костянтин Криницький. – Для автомобілів встановлені жорсткі міжнародні екологічні вимоги, яких більшість виробників (особливо нових моделей) намагаються дотримуватися. На жаль, про генератори складно сказати те ж саме. Є новітні моделі, які продукують менше викидів, але з початку повномасштабного вторгнення український ринок був завалений різними моделями від різних виробників. Купуючи генератор, наприклад, для свого бізнесу, люди нечасто звертають увагу на наявність фільтрів».

Фахівець згадує дослідження Комісії США з безпеки споживчих продуктів, згідно з яким «один портативний генератор може виробляти таку ж кількість чадного газу, як сотні автомобілів». Також він посилається на Каліфорнійську раду з повітряних ресурсів, яка пише: «Робота нового середньостатистичного портативного бензинового генератора… викидає стільки ж смогоутворювального забруднення, скільки їзда середньостатистичного легкового автомобіля на відстань близько 240 кілометрів».

Ой, у Києві, певно, уже погіршилося повітря через генератори!? Насправді ні. Дані, які для нас зібрав сервіс «ЛУН Місто Air», свідчать, що глобальної проблеми немає. 

 

 

Дані щодо якості повітря в Києві за січень-червень 2023 й 2024 року, у них врахована концентрація наддрібних часток PM2.5, серед джерел яких, зокрема, вихлопи авто й генераторів. Інфографіка: «ЛУН Місто Air»

«З початком теплого сезону завдяки погодним умовам показники в нормі. Загалом по місту в травні-червні 2024-го різких сильних підвищень концентрації  PM2.5 під час блекаутів ми не фіксували, – каже кураторка громадської системи аналізу якості повітря «ЛУН Місто Air» Анна Денисенко. – Можна припустити, що зараз кількість генераторів не така велика, щоб сильно погіршити картину по місту загалом. Минулого року по місту показники були навіть вищі. Тобто на загальноміському рівні особливих змін не відбулося».

Але ж коли в моєму дворі одночасно вмикають надцять генераторів і немає чим дихать, то точно ж з повітрям біда?

Хоч таких даних немає, але фахівці погоджуються, що на окремих локаціях ситуація може погіршуватися через одразу кілька встановлених генераторів. 

«Загалом рівень викидів і їхній вплив може різнитися від громади до громади, це повʼязано з типами і щільністю забудови, особливостями рельєфу, погодою. У Києві ми вже спостерігаємо ситуації, де генератори під час відключень світла працюють біля кожного магазину, барбершопу й кафе, буквально в декількох метрах один від одного. Така концентрація одночасного використання збільшує ризики для перехожих», – підтверджує Криницький.

Пройшовся вулицею під час відключення світла повз нескінченну вервечку генераторів. Я прямо відчуваю, як мене труять ці гази. Ой, мамо, що зі мною буде?

«Викиди дрібнодиспенсерного пилу (наприклад, PM2.5) можуть потрапляти в організм людини (легені, кров), провокуючи погіршення самопочуття, загострення хронічних хвороб і появу нових, погіршення роботи серця, нервової системи, мозку. Чадний газ сполучається із тромбоцитами замість кисню, що призводить до кисневого голодування тканин організму й смерті за високої концентрації. Оксиди азоту викликають сильний кашель, блювоту й головний біль, а в разі взаємодії з вологою поверхнею слизової перетворюються на кислоти й призводять до набряків легень», – перераховує Криницький. 

А ще ж вони вибухають! Ну, по-любому вибухнуть, коли я буду поряд.

Небезпека від генераторів збільшується, якщо використовувати його неправильно, кажуть фахівці.

«Поводитися з генераторами треба дуже обережно, за можливості мінімізувати використання, у жодному разі не ставити на балконах чи в приміщеннях, – підкреслює Анна Денисенко з «ЛУН Місто AIR». 

«Найбільший же ризик для життя людини становить отруєння чадним газом, яке може відбутися, якщо генератор встановлений у приміщенні або в частково закритих приміщеннях, – додає Криницький. – Крім цього, генератори несуть загрозу електричної й пожежної небезпеки. Вони не можуть працювати безперервно, їх використання має свої ризики, може спричинити коротке замикання в електричних мережах і навіть викликати пожежу в будівлі».

Фахівці радять мінімізувати використання генераторів у безвітряну спекотну погоду: тоді повітря погано циркулює і його якість погіршується.

А як щодо шуму? Сил уже немає слухати це гудіння!

«Сильні шуми й постійне шумове забруднення негативно впливають на нервову систему, настрій і загалом здоров’я людини. Шум має накопичувальний ефект і з часом дедалі сильніше пригнічує нервову систему, що може проявлятися в головному болі, більшій роздратованості. Шумове забруднення також негативно впливає на серцево-судинну систему людини, адже активізує вироблення так званих «гормонів стресу» – адреналіну, кортизолу. Їхнє підвищення, а також підвищення тиску сприяє розвитку ішемічної хвороби серця, збільшує ризики інфаркту, інсульту. Найбільш шкідливим вважають нічний шум, адже він може переривати сон і викликати стресову реакцію», – пояснює Криницький.

Він нагадує, що в Україні діють Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму на території житлової забудови. Удень (з 08:00 до 22:00) допустимий рівень шуму для прилеглих до житлової й офісної забудови варіюється від 50 до 70 дБ, уночі (з 22:00 до 08:00) – від 40 до 60 дБ. Водночас звичайні дизельні генератори можуть створювати 85 дБ шуму й більше. Перевірити рівень шуму можна за допомогою застосунків на смартфоні. 

Ок, розібралися, що не так із генераторами. Але ж є інший бік: генератори дають бізнесу змогу працювати (і платити податки). Але тут інтереси жителів й інтереси бізнесу часто вступають у конфлікт. У наступному розділі нарешті історія про відро сечі, ТЦК і прокурорське авто.

 

Як інших людей бісить наш генератор (або та сама історія про відро сечі)

Наш офіс розташований в одному з подільських двориків-колодязів. Ну, ви знаєте, такому, що оточений будинками з усіх боків. У нас тут різношерсті сусіди: бар Gonzo, пиріжкова «Тітка Клара», ресторан Menya Musashi, студія манікюру, Подільська окружна прокуратура й неповторні мешканці Подолу. 

Редакція «Віледжа» ділить триповерховий простір із креативною агенцією Underdog Agency. І ми маємо один генератор на двох. Коли світло вимикали, ми виносили його у двір. Одночасно з нашим у дворі запускалися й інші генератори від прокуратури й закладів харчування. Мешканка будинку Анна Бабінець каже, що в «найкращі» часи одночасно працювали пʼять генераторів. Звичайно, мешканці квартир, чиї вікна й балкони виходять у двір, були не в захваті. Ми це розуміємо, бо ж нам і самим не дуже комфортно.

Тут слід додати, що проблема з генераторами на Подолі відчувається особливо гостро. По-перше, це переважно діловий район, де багато офісів і кавʼярень, тож концентрація генераторів на один квадратний метр тут зашкалює. По-друге, генератори тут займають або й без того завузькі тротуари, або ж, як у нашому випадку, внутрішні двори. А в частково замкненому просторі шумить більше й димить гірше (це підтверджують розумні люди). Так само й у нашому дворі.  

Апогеєм став один день наприкінці червня. Тоді ще одні наші сусіди – новий заклад, який заїжджає в приміщення колишньої піцерії Mastro, – почали робити ремонт. У дворі зʼявилася спецтехніка. Тим часом вимкнули світло – і до звуків ремонту додалася багатоголоса симфонія генераторів. Це не оцінила одна із мешканок будинку. Або, словами очевидців, «їй зірвало дах». 

Ця мешканка будинку фігуруватиме в тексті як «поважна пані». Насправді за нею закріпився інший (ейджистський) термін, але в публічній комунікації ми використаємо евфемізм.

Квартира цієї поважної пані розташована над одноповерховою прибудовою. І вона має звичку вилізати на дах прибудови зі свого балкона. У той день вона бігала по даху в самих трусах і кричала: «Врятуйте, врятуйте, вбивають». «Я не думала, що це повʼязано з нашим генератором, але «рятуйте, рятуйте, вбивають» було пов'язано з нашим генератором», – згадує Іра Виговська, наша головна редакторка, яка спостерігала за подіями.

Ця пані була завзято налаштована проти всіх порушників спокою й тиші. Особливо заважали їй ремонтники й наш генератор: через будівельну техніку, яка перегородила двір, його довелося поставити трішки ближче до її вікон. На наш генератор ця поважна пані вилила воду. Трішки менше пощастило чоловікам, які займалися ремонтом у новому закладі: на них вона перевернула відро із сечею. «Це ж треба було назбирати!» – можливо, відреагуєте ви. Але, за словами сусідів, сеча з відра лилася тут не вперше. Уперше (можливо) вона потрапила на чиюсь голову. 

Після цього поважна пані викликала поліцію. Поліціянти перевірили документи будівельників – і… пам-пам-пам… одного з них забрали представники ТЦК (він нібито вже числився в розшуку).  

Але конфлікт не вичерпався, адже наш генератор продовжував працювати. «Сусідка почала ломитися до нас в офіс, але поліціянт намагався її стримати», – згадує Анастасія Шкальова, піарниця Underdog Agency, яка також була свідком конфлікту.  

Зрештою поліцейські самі постукали до нас. Разом із поліцією до офісу ввірвалася поважна пані, і поводилася вона не дуже поважно.

У якийсь момент вона погрожувала нашій головній редакторці пляшкою з невідомою рідиною. Що саме було в пляшці, думки розходяться. Іра була впевнена, це сеча (адже подібний прецедент уже був). А наш сусід Євген Гончарук вважає, що то був бензин. Сама пані називала пляшку «коктейлем Молотова» й погрожувала нас підпалити.  

До речі, сусід Євген, за фахом фотограф, знімав цей конфлікт на відео зі свого вікна. Завдяки йому маємо ще й відеоілюстрації.

У відповідь на скарги жінки поліція поміряла рівень шуму у дворі, із нашим увімкненим генератором він досягав 100 Дб (замість 55 Дб дозволених на територіях біля житлових будинків). У звичайний час проти бізнесів мали б застосовуватися штрафи за перевищення рівня шуму. Однак у МОЗ розʼяснювали, що під час відключень світла ці санітарні норми не діють. 

Тож поліція загалом не мала до нас претензій. Але наголосила, що за правилами безпеки генератор мав би стояти на відстані 6 метрів від стіни (це рекомендації ДСНС). Щоби виконати цю вимогу, нам довелося б посунути генератор ближче до приміщень прокуратури. Але в такому разі генератор стояв би занадто близько до припаркованих у дворі машин (за тими ж рекомендаціями ДСНС, відстань до машин теж має становити 6 метрів).   

«Тоді почалася розмова про ці машини. Виявилося, що це машини прокуратури і що ніхто їх прибирати звідти не буде. Конфлікт переріс у площину правил паркування. Кожен почав говорити про свої інтереси, і загалом почався великий ґвалт. Декілька годин усі просто кричали одне на одного», – згадує Іра.

Десь після згадки «а ми взагалі-то журналісти» нам запропонували безкоштовно приєднатися до генератора прокуратури, «якщо нам треба не дуже багато» електроенергії. До 18:00 безкоштовно, а після вже нібито треба скидатися на пальне, уточнили вони. Пізніше ми спробували домовитися про таку угоду офіційно, але ж, звісно, нам відмовили, бо генератор державний.

Кілька днів після цього інциденту ми не вмикали генератора взагалі.  

«Але потім знову настав день з дуже тривалими відключеннями. Ми знову винесли генератор, розуміючи, що на нас чекає. І нам постукали у двері, – розповідає Іра. – Це прийшов наш сусід Денис Іванов. Він уже в зовсім іншій формі пояснив, що насправді мешканцям не дуже комфортно, коли генератор шумить і смердить у дворі. Він сказав, що в нього двоє дітей, які не можуть спати під звук генератора. Він також сказав, що всі інші власники генераторів уже винесли їх на фасадну частину будинку, а ми чомусь цього не робимо».  

Дійсно всі три заклади: «Тітка Клара», Gonzo Bar і Menya Musashi – перенесли свої генератори до фасадної частини будівлі. «Але ж вони всі тепер неправильно стоять, бо вони під стінами [а не в 6 метрах, як треба]», – зауважує піарниця Underdog Agency Настя.

Ми ж не можемо винести генератор із двору, бо, на відміну від закладів, не маємо прибудинкової території з того боку. «Ми це обговорювали з нашою орендодавицею», – додає Іра.

Коли ми писали цей текст, то запитали в сусідів, чи їм дійсно заважав наш генератор. Фотограф Євген сказав: «Бісили інші [генератори у дворі]. Ваш гучний, але не такий гучний, як порівняти з цими, звичайними. Ось «Тітка Клара» від нашого вікна у 2,5 метра, і він гудів дуже страшно». Анна Бабінець, яка «допомогла» іншим генераторам залишити межі двора, сказала, що наш генератор її «напружував найменше», бо був не такий гучний і працював лише в офісні години. Але «без нього легше», додала вона.

Поки ми ще думаємо, що робити, почитайте, як же ж наші сусіди «допомогли» іншим генераторам переїхати.   

 

 

Що робити з генераторами людям, яких вони бісять  

Наша сусідка Анна Бабінець активно займалася тим, щоби зменшити дискомфорт мешканців від генераторів у дворі. Вона живе на четвертому поверсі, і там рівень шуму перевищував 100 дБ навіть у вечірній час. 

«Так вийшло, що в нашому маленькому дворі-колодязі в один момент зʼявилися пʼять генераторів. Два з них були не такі шумні й працювали в офісному режимі, що не так мене напружувало. Три інші були дуже шумні, як мотоцикли, усі вони належали закладам харчування: ресторану, бару, пиріжковій. Одні могли почати працювати о 7:00–8:00 ранку у вихідний. Бар, бувало, завершував працювати о 23:00. Життя в таких умовах не можливе. У мене двоє дітей, одній дитині ще немає й року. У дітей є режим, коли вони мають лягати спати. Вікна відкрити я не можу, тому що там працюють пʼять генераторів, крім дуже сильного шуму, це ще й серйозна загазованість. Кондиціонер увімкнути неможливо, бо ж світла немає. Це дуже дискомфортно», – розповідає вона.

Анна взялася вирішувати цю проблему. У результаті з пʼяти генераторів у дворі залишився лише один – прокурорський. Він працює лише вдень, не так сильно шумить, а вихлопи від нього йдуть через спеціальну трубу нагору. «З ними [прокуратурою] у нас була окрема розмова ще десь у травні. Їхній генератор був дуже смердючий. Ми кілька разів просили, щоб вони вивели трубу на дах. Врешті вони це зробили», – каже Анна.

Як удалося мешканцям досягти такого успіху? Поговоривши з Анною, ми вивели алгоритм дій. (Ні, це не заклик закривати заклади, які вам заважають. Це інструкція, як шукати спільну мову й до кого йти, якщо ви її не знайшли).   

 

1. Заручіться підтримкою сусідів

Найімовірніше, генератори бісять не тільки вас. Якщо у вас є домовий чат, ця тема там точно обговорюється. Знайдіть однодумців й узгодьте, чого ви хотіли б досягти (наприклад, щоби генератор не вмикали занадто рано зранку, щоби не ставили його під ваші вікна).

2. Спробуйте домовитися з власниками генераторів 

Коли ви з сусідами узгодили вашу позицію, зверніться до власників генераторів. Поговоріть із ними, поясніть, чому вам дискомфортно.   

«Ми говорили з усіма закладами. Приїжджала власниця «Тітки Клари» (так її представили). Я їй запропонувала зайти у двір і попробувати поспілкуватися, коли працюють усі генератори. Нам довелося кричати, ми не чули одна одну, так я продемонструвала їй, що це таке», – каже Анна. 

3. Якщо розмови не дали результату, залиште скаргу на 1551 

У сервісі 1551 можна знайти кілька десятків скарг на генератори тільки за останній місяць. 

«Ми телефонували на 1551 і запитували, як бути в такій ситуації. Нам сказали реєструвати скаргу, тоді з відділу торгівлі Подільського району приходять і пояснюють, що вони [власники генераторів] створюють серйозний дискомфорт. Скарги стосувалися того, що генератори розташовані у дворі і що вони працюють у час, передбачений для відпочинку», – розповідає наша сусідка. 

4. Якщо власники генераторів не реагують на скарги, викликайте поліцію

Але поліція – це все ж крайній захід. І ми так кажемо не тому, що поліція приходила до нас, правда.

«До виклику поліції в нас дійшло з Gonzo Bar, – каже Анна. – Близько двох з половиною тижнів ми вели з ними комунікацію, просили знайти вихід, не працювати ввечері. Одного разу я до них приходила о 22:15, просила вимкнути генератор. Іноді вони йшли назустріч і вимикали о 21:00, але не завжди. Вони казали, що в них немає можливості [вирішити питання з генератором]. Тоді ми сказали: «Якщо ви далі не будете реагувати, ми звернемося до поліції». Я не люблю викликати поліцію просто так, але якщо через перемовини й залучення міських служб не виходить, то треба так робити. Ми викликали поліцію, поліція сказала бару вимикати генератор. І наступного ж дня вони швидко зарухалися й знайшли можливість винести генератор на вулицю». 

Генератори, які після 2-3 тижнів перемовин власники винесли з нашого двору. Фото: Анна Бабінець

Вам гучно і смердить? От вам беруші й маска. Навітьякщо ви прогнали генератори з-під своїх вікон, однаково вам доведеться вийти в місто й зіткнутися з шумом і вихлопами десятків інших. Тоді можна використати індивідуальний захист. Ваші вуха захистять від шуму беруші й навушники, а ваші легені від дрібнодисперсного пилу – маски, каже Костянтин Криницький з ГО «Екодія». «Ідеться не про звичайні медичні маски, а про одноразові респіратори з рейтингом N, P і R (наприклад, N95, які були поширені під час пандемії COVID-19), – додає він.

До речі, деякі заклади вже пропонують клієнтам беруші на час відключень світла, щоби можна було випити ранкову каву чи попрацювати у відносній тиші. Наприклад, кавʼярня Buck Coffee на нашій вулиці. 

Як ще захиститися від генераторів? «Щоб уберегти здоров’я, краще за все не сидіти біля генераторів у кафе, якщо вони виставлені й працюють поруч з літнім майданчиком. Важливо періодично перевіряти прогноз погоди й індекс якості повітря (AQI): якщо він високий (шкідливий, дуже шкідливий чи небезпечний), то краще обмежити своє перебування надворі», – каже Криницький

 

Що робити з генераторами людям, яким потрібні генератори 

Тепер згадаємо, що бізнеси вмикають генератори не з власної примхи. Це їхня можливість працювати й платити податки (а податки – це внесок у нашу оборону). То що тепер робити бізнесам? 

 

1. Подумати й порахувати. Можливо, насправді вам генератори й не потрібні

Для використання в режимі офісу може бути достатньо зарядних станцій чи систем з акумуляторами, які беруть електроенергію із загальної мережі, каже голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин. 

«Якщо вам треба заживити інтернет, компʼютери й освітлення, то доцільно зробити систему на базі батарей. Це, по суті, великі «екофлоу», щоби було дешевше, їх роблять стаціонарними на базі гібридних інверторів із зарядним пристроєм і літій-ферум-фосфатними батареями. Це те, що використовують у сонячній енергетиці, але без сонячної панелі. Хоча на старті вони потребують великих капіталовкладень, у перспективі такі системи можуть бути більш економічними, ніж генератори, якщо ви порахуєте, скільки віддаєте за пальне на рік», – радить нам фахівець. 

Перевага таких систем – відсутність шуму й вихлопів (тож можна не боятися сечі на голову чи поліції). Недолік: під час довгих відключень вони можуть не встигати заряджатися. На цей випадок зовсім без генератора не обійдеться, каже Литвин. «Якщо, наприклад, добу немає світла, тоді ви могли би перепросити в сусідів, увімкнути генератор на декілька годин, зарядити батарею й далі продовжувати працювати. І в такому режимі один генератор міг би зарядити декілька акумуляторів».

Норм варіант, але скільки це коштує і як підібрати ємність батарей? Треба порахувати, яку потужність в кВт ви споживаєте, і помножити на кількість годин, протягом яких ви розраховуєте працювати автономно. «Грубо кажучи, акумуляторна система на 1 кВт-год із монтажем буде коштувати приблизно 1 тисячу доларів. Якщо ви заміряли, що вам на чотири години без світла треба, наприклад, 5 кВт-год. Відповідно, таке рішення для вас буде коштувати приблизно 5 тисяч доларів», – каже Литвин. 

Якщо є можливість, то на даху можна встановити сонячні панелі. «У такому разі весь проєкт буде помаленьку сам себе окуповувати. І добре, що він буде працювати й після закінчення блекаутів, дозволяючи вам зменшувати платіжку за електроенергію», – додає фахівець. За його словами, сонячна панель зробить проєкт дорожчим приблизно на третину: «Якщо ми робимо без сонячних панелей, а потім захочемо їх довстановити, то десь 30% треба буде доплатити».

А як бути з опаленням, якщо воно автономне? Якщо в офісі встановлений газовий котел, то для його роботи необхідно заживити порівняно малопотужний насос й автоматику котла, із цим впораються й акумулятори, каже Литвин. Якщо ж ідеться про електроопалення, то він радить задуматися про підключення до централізованої системи (якщо є можливість) або встановлення окремого газового чи твердопаливного котла (якщо це окрема будівля), інакше «тепло буде золотим». 

А якщо це не офіс, а заклад харчування з кухнею? «Якщо ми говоримо про приготування їжі, то для цього потрібні дуже потужні системи – і батареї для них будуть дуже дорогі, я такий варіант узагалі не розглядав би. Витягнути на акумуляторах, напевно, можна лише невелику кавʼярню, але треба окремо прораховувати доцільність», – визнає Литвин. Один із учасників спільноти «Подоляночка» порахував, що система за 6 тисяч доларів зможе забезпечити роботу кавʼярні на дві-три години, але це означатиме довгу роботу без прибутку. 

Оце ви ставите свої акумулятори, заряджаєте їх і тільки збільшуєте дефіцит електроенергії в системі. Тепер в інших людей ще довше світла не буде. Дійсно встановлення акумуляторів чи зарядних станцій збільшить споживання, але не настільки суттєво, каже фахівець.

«Станції доволі дорогі, тому, по-перше, не всі їх будуть встановлювати; по-друге, їх купують на меншу потужність, ніж у звичайний період може споживати бізнес або квартира. Умовно кажучи, якщо офіс бере в нормальному режимі 100 одиниць енергії, то від зарядної станції він буде брати 50 (і на стільки ж заряджатися). Встановлення станцій дійсно може трошки збільшити кількість енергії, яку брав би цей будинок без них, але не глобально, десь на 10%. Найбільше зараз у житлових будинках, наприклад, споживають електробойлери й електроплити, а вони не будуть живитися від станцій, тому що це економічно не доцільно. Виходить, станції будуть живити 10–50% електроприладів, і це критично не вплине», – упевнений Вадим Литвин.

Генератори на вулиці Єлизавети Чавдар, 13. Фото: Анастасія Кобилянська

2. Зробити звукоізоляцію або поміняти генератор на тихіший

Великі генератори зазвичай продають у готових шумоізоляційних кожухах. «Тому, якщо ідеться про купівлю нового генератора, бажано його одразу брати в такому кожусі», – радить Литвин.

Якщо генератор у вас уже є й міняти ви його не плануєте, то можна для нього зробити шумопоглинальний екран. «Але до вибору таких засобів треба підходити професійно, щоб не зробити гірше самому генератору. Варто проконсультуватися з тими, хто займається продажем й обслуговуванням генераторів уже давно, а не створив компанію лише зараз на хайпі», – рекомендує фахівець.

3. Переставити генератор 

Попередні рішення вимагають додаткових фінансових витрат, яких можуть дозволити не всі. Можливо, компромісу можна досягти простими перестановками? Згідно з рекомендаціями ДСНС, генератор треба розміщувати ззовні будівлі (бажано під навісом) або в окремому технічному просторому приміщенні з вентиляцією й можливістю провітрювання. Відстань від генератора до стін із вікнами й інших обʼєктів (наприклад, автомобілів) повинна бути не менше 6 метрів. Якщо стіна суцільна й не має вікон, то генератор можна поставити на відстані 1 метра. 

Під час вибору місця для генератора, варто подумати, чи не буде він заважати людям, які живуть чи працюють по сусідству. Якщо є вибір між замкненим двором або фасадною частиною, яка краще провітрюється, варто віддати перевагу другому варіанту. 

4. Домовитися із сусідніми бізнесами й купити один тихий генератор на всіх

Один генератор тихіше, ніж пʼять. Це рішення просте з технічного погляду, але складніше з організаційного, каже Вадим Литвин. Кому буде належати генератор? Як розраховуватися за пальне? Як це оформити юридично? 

Бізнеси й мешканці нашого двору замість сварок могли би скинутися й купити один генератор на всіх, пропонує CEO Underdog Agency Кирило Тишкевич.

«Усі розуміють, що бізнес має працювати, а людям не хочеться весь час жити у вулику. Та не обовʼязково приходити й кричати одне на одного або викликати копів одразу не поговоривши. Можна всім разом зібрати гроші й поставити один генератор на декілька будинків. Тоді: а) не буде шумно, б) у всіх буде електрика для роботи й хатніх справ», – каже він. 

Що робити з генераторами тим, хто ухвалює рішення 

Може, хай Зеленський допоможе? Чому бізнес кинутий напризволяще. Зараз головне завдання держави (та й міст) у сфері енергетики – створити систему розподіленої генерації, побудувати замість великих електростанції мережу дрібних. Це дозволить зробити енергосистему стійкішою до атак Росії: якщо ракета чи дрон зруйнує одну маленьку станцію, система цього майже не відчує. Тимчасом як руйнація однієї великої станції призводить до відключень по всій країні.

Що держава може зробити для бізнесу, це спростити умови встановлення генераторних установок менш шумних і більш ефективних, але не допомагати бізнесу їх придбати, вважає Вадим Литвин. Бо ж «держава може почати впроваджувати [програми допомоги бізнесу] тільки з додаткових податків, а додаткові податки можуть братися тільки з цього бізнесу».

Зі свого боку, ГО «Екодія» адвокатує відновлювальні джерела енергії, як-от малі сонячні електростанції. «Тут справді потрібен комплексний підхід як від держави, так і від наших міжнародних партнерів. Наразі основний бар’єр для цього – це відсутність необхідних фінансових ресурсів. У людей банально не вистачає коштів для придбання та встановлення такого обладнання», – каже Криницький.

Тоді нехай Кличко допомагає. Досить уже мільйони в дороги закатувати! Завдання міста зараз (ми знов таки говоримо про енергетику) – це забезпечити роботу критичної інфраструктури й комунікацій у разі довгих знеструмлень. «Організаційних і фінансових ресурсів міст може вистачити на те, щоб заживити критичну інфраструктуру в більш-менш нормальному варіанті. Це водоканали (подача води, водовідведення) і котельні. Буде добре, якщо вони з цим впораються до зими», – вважає Литвин.

Крім того, місто допомагає мешканцям багатоквартирних будинків забезпечити себе незалежними джерелами енергії (генераторами, сонячними станціями), щоби під час знеструмлень працювала система опалення й водопостачання. 

Як тоді бути? B2B or not to be. Це питання має вирішуватися у форматі бізнес – бізнесу. Якщо відключення електроенергії триватимуть ще довго, то на ринку має зʼявитися послуга «продажу» електроенергії малим бізнесам від потужних генераторів, погоджується Вадим Литвин.  

«Щоби запустити таку послугу, потрібно вкластися в генератор. Він окупиться щонайменше за декілька років. Найімовірніше, це будуть не дизель-генератори, а газові, які підключаються до мережного газу – так вартість кіловат-години буде дешевша. Але для цього знову ж таки потрібні зі сторони держави додаткові регуляції. Зараз, щоби встановити дизель-генератор, потрібно розробити проєктну документацію, яка має пройти експертизу, оскільки це повʼязано зі шкідливими викидами. Офіційний шлях досить довгий, і не всі готові його проходити. Тож я бачив би це так: держава спрощує встановлення генераторних установок. А вже бізнеси можуть надавати електроенергію іншим бізнесам. Схожа схема вже працює в торгових чи бізнес-центрах, де стоять генератори: орендарі якимось способом компенсують вартість електроенергії від генератора в періоди блекаутів», – зазначає Литвин.

 

Фух, схоже, це все, що ми хотіли сказати. Як бачите, запитань усе ще більше, ніж відповідей. У нас, якщо що, відкриті коментарі.

Ой, знову світла немає? Підем заведемо генератор на балконі.

 

обкладинка: Серж Хуцану