Щонайменше двічі впродовж останніх місяців пил із Сахари долітав до України. Зокрема, одного разу він мав «сухий» вигляд, а іншого – випав із дощем. 

Разом з екологічною директоркою ГО SaveDnipro Анастасією Скок і сімейною лікаркою Віолеттою Лійкою пояснюємо, звідки береться пил, чому такі випадки почастішали і що з цим робити. 

Анастасія Скок

екологиня

Чому в Україну долітає пил із пустелі?

У нас іще досі заведено вважати, що в Україні помірно континентальний клімат. Про це нам розповідають у підручниках 1990-х років, але насправді за ці 30 років клімат суттєво змінився. Тепер ми маємо майже субтропічний клімат в Україні: у нас тепла й волога зима й літо з різкими перепадами температур. Так, на слові «тропіки» в уяві можуть виникати пальми, але насправді це погода умовної Італії й країн південної Європи.

До того ж раніше не було такого темпу розширення опустелених зон, які в Україні теж є. Це Олешківські піски на Херсонщині, площа яких із кожним роком зростає, бо під час воєнних дій охорона наявних і створення нових об’єктів природно-заповідного фонду стали не на часі. Так само розширюються й умовні Сахара чи азійські пустелі.

Через це ми отримали ще й дуже сильні вітри, які заразом приносять в Україну пил. Але важливо розуміти, що це не постійні потоки повітря, і згадати про розу вітрів – вектор, за яким вітер може рухатися в різні сторони залежно від того, як циркулює атмосферне повітря. Оскільки в нас зараз літо, високі температури й підвищений атмосферний тиск, вітри часто рухаються від екватора на північ і проходять через Україну.

Ідеться не лише про пісок, а про його суміш із пилом. Саме пил є дуже летючим і так швидко поширюється. Усі ці частинки в повітрі розділяють за їхнім розміром і позначають PM (Particulate Matter). Що меншим є їхній розмір, то й більш небезпечними вважають такі частинки. Наприклад, PM2,5 – це дрібнодиспенсерний пил, діаметром до 2,5 мікронів. Це тверді частинки, що зʼявляються переважно в результаті горіння й можуть проникати в легені й кровотік, накопичуватися й викликати захворювання. Натомість пісок переважно має показник PM10, тобто це значно більші частинки, хоч вони теж можуть потрапляти до легень.

Водночас не можна сказати, що хмара з пилом утворюється й рухається саме з півдня на Україну, наприклад. Ні, це широка хмара, яка утворюється в умовній Сахарі або інших пустелях південної півкулі через посушливу погоду (бо там не випала хоч якась мінімальна кількість опадів) і високий атмосферний тиск, який підіймає пил у повітря, накриваючи майже всю північну півкулю. Окрім того, пил із піском долітає до нас нерівномірно й може мати різний вигляд, наприклад завислих аерозольних часток, змішаних із водою, чи приходити безпосередньо в «сухому» вигляді.

Нас не має дивувати, що пил із Сахари доходить до України за такого стану довкілля, який ми маємо зараз. Ось цей «годинник судного дня», який веде зворотний відлік до моменту катастрофи, уже давно зупинився. Усім просто соромно визнавати, що ми давно пройшли цю точку неповернення. Іще 10 років без змін – і пустеля на Херсонщині має всі шанси наблизитися до центральної й північної частин України, за 20 років ми матимемо зиму із 10–15°С як в Італії, а до кінця століття екваторіальний пояс уже може бути близько до України, якщо не зупинимося. А ми не зупинимося.

Чому саме Сахара?

Ми говоримо про поширення пилу саме із Сахари, оскільки це найбільша пустеля світу й вона має найшвидший темп росту. Це пояснюють тим, що на екваторі, де розташована основна її частина, занадто посушливий клімат. Він пришвидшує вимирання хоч якоїсь зелені на її кордонах, а через відсутність природного барʼєра пустеля розширюється дуже швидко.

Чи можна передбачити поширення пилу заздалегідь?

В Україні працює система громадського моніторингу якості повітря, де зібрані дані з усіх датчиків в Україні, доступ до яких не обмежений. Частина цих датчиків вимірює й кількість частинок PM10. Тобто екологи можуть зафіксувати рух пилу й навіть розрахувати, куди він може дійти й осісти.

Окрім того, експерти зіставляють усі фактори, які можуть сприяти його поширенню. Це, зокрема, високий атмосферний тиск, коли сонячна й безхмарна погода із сильним перепадом температур. Він стає одним із перших сигналів, що пил може дійти до України, особливо коли ми теж перебуваємо в зоні високого атмосферного тиску. Також слідкують за розою вітрів і контролюють, куди дме вітер. Тобто якщо всі ці фактори сходяться, то з дуже високою ймовірністю до нас дійде пил. 

Як часто пил із Сахари може доходити до України й коли про це варто турбуватися?

Немає якоїсь певної частоти. Усе залежить від темпів росту пустель і вітру, який може бути направлений у нашу сторону хоч і все літо. А якщо через зміну клімату зберігатиметься й постійний високий атмосферний тиск, то пил може рухатися сюди хоч щотижня.

Імовірність, що це відбуватиметься так часто, звичайно, є, утім одразу кілька чинників мають зійтися одночасно. Думаю, ми все ж матимемо ситуацію, коли пісок доходитиме до України кілька разів щосезону. Нам просто треба знати, що робити в цьому разі. 

Як пил може впливати на стан довкілля в Україні?

Коли пил доходить до України у вигляді пилу чи аерозольних часток, то осідає на землю. Якщо це відбувається щомісяця, то нічого страшного, бо на наш ґрунт постійно осідає пил і пісок із промислових обʼєктів. Утім, якщо ми говоритимемо про постійний характер такого явища, то це може навіть пошкодити рослинність.

Я не можу сказати, що Олешківські піски від того почнуть швидше рости, але в центрі України ми матимемо занадто посушливий клімат. Це означає, що деякі рослини просто не зможуть там рости. Наприклад, у піщаному ґрунті вижили б сосни, але не яблуні й каштани.

Тоді й середня температура поступово, але постійно буде підвищуватися, що пришвидшить зміну клімату. Згадайте природні зони, що розташовані біля пустель. Там усюди низька рослинність, немає дерев і трави. Поступово, якщо вплив пилу буде постійний, ми отримаємо те ж саме.

До того ж він впливає й на тварин. Через воєнні дії ареали поширення наших видів знищують, велика їх частина вже зовсім втрачена, але тварини однаково вдихають цей пил. 

Чи можемо ми щось із цим робити?

Частково від пилу нас захищають Кримські гори й Карпати, утім пил усе ще має простір, щоби рухатися повз них, тому нам би допомогли іще одні гори. [сміється] Насправді ж ні люди, ні держава не можуть зараз із цим нічого зробити, особливо коли пил із пустелі доходить до України декілька разів щосезону. 

Водночас треба розуміти, як поводитися і яких рекомендацій дотримуватися, коли таке явище прогнозують в Україні. Це передусім звичка слідкувати за якістю повітря, наприклад, на мапі. Тут показник якості повітря позначають градацією кольору – від зеленого до бордового. 

Жовтий рівень. Така якість повітря дуже часто може виникати в Україні, і тоді достатньо обмежитися тим, щоби зачинити вікна в час-пік, коли посилений рух машин.

Помаранчевий рівень. У цьому разі вже не варто відпускати дітей на вулицю, а людям із груп ризику – використовувати маски й респіратори [людям старшого віку, із гострими респіраторними чи алергічними захворюваннями].

Червоний рівень. Варто дотримуватися всіх попередніх рекомендацій, а також залишатися вдома, проводити вологе прибирання й зачинити вікна

Фіолетовий і бордовий рівень. Усі обовʼязково мають носити респіратори, допоки рівень забруднення повітря не поліпшиться.

Загалом пил може погіршувати стан повітря до помаранчевого рівня, інколи червоного. Хоч датчики й фіксують його кількість, але їх не завжди може вистачати, щоб одразу визначити червоний рівень. Я раджу вже в разі помаранчевого рівня залишати дітей удома й зачиняти вікна, бо для людей пил шкідливий саме через його накопичення в організмі через постійне вдихання. 

Утім він усе ж не належить до дрібнодиспенсерного пилу, тобто він досить летючий і швидко йде, а якщо осідає, то в невеликих кількостях. Тому якщо його прогнозують, то достатньо в цей день перевіряти стан якості повітря й за потреби дотримуватися рекомендацій.

Якщо ж пил доходитиме до України частіше, тоді зі сторони уряду треба буде постійно брати проби ґрунту на ступінь забруднення й стежити за зміною родючості. Але зараз ідеальний набір людини, яка готова до таких викликів, – це звичка перевіряти якість повітря, швидкий доступ до такої інформації, респіратор удома й уміння зачиняти вікна.

Віолетта Лійка

сімейна лікарка

Як пил із Сахари може впливати на стан людей?

Пил – це один із чинників забрудненого повітря. Він може зовсім не впливати на стан здоровʼя людей, але погіршувати їхній моральний стан і настрій або впливати мінімально. Водночас, якщо люди мають певну вразливість до такого чинника, то можуть і сильніше відчувати його наявність.  

Наприклад, люди з хронічними захворюваннями (артеріальною гіпертензією, хронічним обструктивним захворюванням легень чи важкими алергічними захворюваннями) можуть загалом почуватися гірше, а їхні симптоми – загострюватися. У них може бути кашель, чхання, свербіння шкіри, підвищення артеріального тиску, загострення приступів ядухи [астми] чи дискомфорт слизових. Тобто всі ті симптоми, які вони мали раніше, через забруднене повітря відчуватимуться гостріше.

Так само вплив піску може бути значно відчутним для дітей, вагітних і людей старшого віку. Вони можуть мати загалом погане самопочуття, їм також може бути важко дихати чи свербіти шкіра. 

Якщо ж людина здорова, її нічого не турбує й вона не належить до цих вразливих категорій, то, звичайно, може відчувати певний дискомфорт і їй може бути неприємно вдихати, утім глобально пісок не матиме ніякого серйозного впливу на організм, якщо це не постійний чинник.

Рекомендації

→ Якщо ви знаєте, що таку погоду прогнозують, то варто зачинити вікна й обмежити провітрювання приміщення. Натомість перенести його на вечір чи ніч, коли стан повітря поліпшиться, і за можливості зволожувати повітря удома.

→ Пити достатню кількість води. Водночас варто памʼятати, що солодкі, газовані чи алкогольні напої не наповнюють організм вологою, а навпаки, виводять її. Найкраще обирати звичайну чисту воду.

→ Якщо через пісок ви маєте певні симптоми (свербіж, чхання, сльозотечу, кашель), то після повернення додому варто змінити одяг і випрати чи провітрити його, уникати його контакту зі спальним місцем. Також варто прийняти душ, помити руки, обличчя й волосся, якщо воно також забруднене.

→ Промивати декілька разів на день ніс сольовим розчином, щоб очистити слизові оболонки.

→ Збалансовано харчуватися. Збільшити в раціоні кількість овочів і фруктів.

→ Зменшити споживання нікотинових продуктів (звичайних й електронних сигарет), оскільки це також впливає на слизові оболонки й разом із вітром і пилом може посилювати дискомфорт.

→ Якщо через вплив піску симптоми хронічних захворювань посилюються і не проходять навіть під час вживання призначених препаратів, то варто обовʼязково звернутися до лікаря. Не треба чекати, доки вони минуть самостійно, оскільки, можливо, уже тоді треба призначити інше лікування.