Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. 

«Цей законопроєкт визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців і військовозобовʼязаних», – повідомляють у міністерстві оборони. 

Редакція The Village Україна ознайомилася із законопроєктом і розповідає, які зміни він передбачає та коли може набути чинності.  

Редакція згенерувала ілюстрації в сервісі Dalle-3, що працює на основі штучного інтелекту.

Яка процедура й що далі

Наразі нові правила мобілізації не набули чинності. Міністерство оборони як частина Кабінету міністрів підготувало законопроєкт зі своїми пропозиціями, після цього на розсуд парламенту його запропонував прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Відповідний законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді ввечері 30 січня. 

За регламентом, після подачі законопроєкту парламент отримує 14 днів на подачу альтернативних законопроєктів. Відповідно, 12 лютого профільний комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки може розглянути цей законопроєкт та альтернативні (якщо вони будуть). Після цього комітет може вивести законопроєкт у сесійну залу на голосування в першому читанні. Якщо це відбудеться до 20 лютого, починається термін подачі правок до зареєстрованого законопроєкту, який триватиме від 7 до 14 днів. «Відповідно, на березень ми виходимо [з термінами], що цей законопроєкт може потрапити в сесійну залу. Але ніхто зараз не скаже, у якому вигляді він туди потрапить, тому що між першим і другим читанням законопроєкти можуть змінюватися», – коментує Radio NV членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.  

Якщо Верховна Рада прийме законопроєкт, він набуде чинності за місяць після підпису президента України: «Передбачається, що закон набере чинності через один місяць із дня, наступного за днем його опублікування».

У Міноборони додали, що в новій версії врахували коментарі та зауваження «спільно з Генеральним штабом, урядом і народними депутатами». Уточнення внесли після того, як попередню версію законопроєкту внесли до парламенту наприкінці грудня 2023 року й згодом відправили на доопрацювання.

Де прочитати повну версію законопроєкту: посилання.

Що ми знаємо й чого ми не знаємо про законопроєкт

У комунікації Міноборони головні оновлення, що пропонує законопроєкт, розділили на шість пунктів: «Визначеність», «Можливість відпочити», «Зручність», «Навченість», «Рівність» і «Забезпеченість».

Зокрема, пункт «Визначеність» передбачає чіткий термін військової служби на період воєнного стану (36 місяців), звільнення від служби людей з інвалідністю всіх груп, а також відстрочку у два місяці для добровольців. У пункті «Навченість» ідеться про обов’язкову військову підготовку мобілізованих упродовж двох-трьох місяців і скасування строкової служби, натомість введення базового військового вишколу. Пункт «Рівність» передбачає «облік для всіх» і виключення права на відстрочку від призову державних службовців. Окрім того, зміни стосуються процедури обмеження прав людей, які порушують процес мобілізації.

Гаразд, то що саме може змінитися?

 • ТЦК і військовий облік

Що відомо:

Призовний вік зменшують із 27 років до 25 років. Окремий законопроєкт про зменшення нижньої планки мобілізації Верховна Рада підтримала ще в травні 2023 року, але він досі перебуває на підписі в президента. 

Треба обов’язково носити із собою військовий квиток. На період мобілізації військовозобов’язані віком від 18 до 60 років, які перебувають на обліку чи зняті з нього, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і показати його на вимогу представника ТЦК, поліційного чи ДПСУ. 

Щоб оновити дані, не потрібно буде йти у військкомат (територіальний центр комплектації) – це можна буде зробити в електронному кабінеті або ЦНАПі. Електронний кабінет створюватимуть на базі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». Чоловіки будуть зобов’язані реєструвати такий кабінет і проходити медичний огляд для визначення придатності до служби згідно з рішенням ВЛК.

Скасовують категорію «обмеженої придатності». Військовозобов’язані, які мають статус «обмежено придатний», повинні будуть пройти повторну військово-лікарську комісію й отримати новий висновок – придатний чи непридатний. Цей процес треба буде пройти в межах дев’яти місяців. 

Люди з інвалідністю всіх груп звільнені від військової служби. Це означає, що в порівнянні з першою версією законопроєкту, відмовилися від ідеї мобілізувати військовозобов’язаних із третьою групою інвалідності. Водночас чоловіки віком від 25 до 55 років, яким встановили інвалідність другої й третьої груп, до кінця 2024 року мають пройти переогляд на придатність (це не поширюється на тих, хто отримав поранення чи хворобу під час служби).

Водночас в оновленому законопроєкті виключили норму захисту від призову опікунів людей з інвалідністю. За умови, що вони не мають інших працездатних родичів.

Виключать право на відстрочку в державних службовців (працівники БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби, Національної поліції, НАБУ, прокуратури). Державні службовці можуть бути заброньовані від мобілізації за таким принципом, як усі. Залишається бронювання для чиновників категорії А. Голови міських і селищних рад також матимуть бронь, як і ті, хто працює в органах місцевого самоврядування (але лише половина від військовозобов'язаних у структурі).

Від призову звільняють чоловіків і жінок, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, що мають заборгованість за сплату аліментів.

Жінки, яка здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік (якщо вони придатні за віком і станом здоров’я). Їх призиватимуть у добровільному порядку під час воєнного стану, а в мирний час – лише за контрактом. Жінки, які мають спеціальність, що визначена в переліку Міноборони, можуть стати на військовий облік за власним бажанням.

Що поки невідомо:

Чи може електронний реєстр повноцінно замінити ТЦК. Особливо з урахуванням того, що оновлення інформації про військовозобов’язаних досі відбувається в ТЦК.

Як саме працюватиме електронний кабінет військовозобов’язаного. «Чи повинні ви носити із собою мобільний телефон чи пристрій? Чи є змога сплачувати за інтернет або бути в місці, де є інтернет? Адже в нас не всюди є інтернет, але тепер усі зобов’язані [перевіряти електронний кабінет]. Якщо повістка надійшла [в електронний спосіб], а у вас не було мобільного зв’язку, не було коштів сплатити за мобільний зв’язок чи ви були в місці, де немає інтернету?», – коментує виданню NV адвокат Ростислав Кравець.

Як притягуватимуть до відповідальності за неявку в ТЦК після вручення повістки. «Представник ТЦК чи СП може вважати поставлені на листі відмітки про неможливість вручення вимоги датою, від якої будуть відраховувати термін [неявки]. З моєї точки зору, ця норма в такій редакції є недопустимою, адже містить дуже великі ризики: наприклад, якщо людині не змогли вручити повістку, але разом із тим є штамп про невручення повістки, до неї вже можуть застосовувати адміністративні та кримінальні норми», – коментує Radio NV членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

Чи дійсно поліція буде вручати повістки. Національній поліції надають «повноваження щодо участі в заходах мобілізації», а також «залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу». Утім, раніше міністр внутрішніх справ і керівник Нацполіції виступали проти цього рішення. 

Як будуть залучати до процесу мобілізації місцеву владу та підприємства. У законопроєкті йдеться про залучення органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних і військових адміністрацій до «активної участі в заходах проведення мобілізації»: «зокрема, до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів і військових частин». Також ідеться про залучення «підприємств, установ та організацій», але не вказується, що саме передбачає це залучення.

 • Відповідальність 

Що відомо:

Для того, щоб накласти обмеження на громадянина України за процедури мобілізації, необхідне рішення суду. Так, у новій версії також врахували побажання омбудсмана Дмитра Лубінця щодо можливого порушення прав людини через розширення повноважень ТЦК. 

Ввели можливість покарання ухилянтів. Якщо призовник не з’явився в ТЦК або СП (закордонну дипломатичну установу) протягом десяти днів із моменту вручення повістки, то суд може ввести тимчасові обмеження. Ці обмеження діятимуть, поки призовник не виконає зобов’язання. Зокрема, передбачають тимчасові обмеження: у праві виїзду за межі України; позбавленні права керування транспортними засобами; накладення арешту на гроші й інші цінності, що перебувають на рахунках і на зберіганні в банках чи інших фінансових установах. 

Планують блокувати рахунки та громадян України, які перебувають за кордоном, адже порушенням вважатиметься й неявка до «закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин перебуває за кордоном».

Визначили поважні причини неявки в ТЦК – це хвороба, перешкода стихійного характеру, дії країни-агресора, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата чи сестри, діда чи баби) або близьких родичів дружини призовника. Про причину неприбуття до ТЦК потрібно повідомити протягом трьох днів від дати, які визначена в повістці.

Чоловіки за кордоном від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами, можуть звертатися до закордонних дипломатичних установ лише з військово-обліковими документами. Це не поширюється на тих, хто хоче оформити посвідчення на повернення в Україну; якщо йдеться про оформлення спадщини для дітей, один із батьків яких є іноземцем, а також можуть звертатися ті, хто перебуває під вартою, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК, але після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою.

Можливість мобілізації людей з умовною судимістю. Надання права засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації. Водночас заборонено залучати до мобілізації ув'язнених за злочини проти основ національної безпеки України, а також за низку кримінальних статей. 

Що поки невідомо:

Як регулюватимуть і зніматимуть тимчасові обмеження. «Нова редакція статті 27 взагалі не передбачає механізмів зняття тимчасових обмежень. Ввести ці [адміністративні чи кримінальні] обмеження можуть, але у який спосіб і в якому обсязі – невідомо. Чи то обмеження на виїзд за кордон, чи то на керування автотранспортним засобом, чи то накладення арешту на кошти – є механізм обмеження, але немає механізму зняття обмежень. Це також є абсолютно алогічним. За роз’ясненням Конституційного суду, будь-який інструмент обмежень в законодавчому акті має мати визначені механізми реалізації», –коментує Radio NV членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

Як саме блокуватимуть банківські рахунки. Раніше заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що «законодавство не дозволяє обмежити ухилянтів у фінансах» в ефірі телемарафону.

Як саме обмежуватимуть перетин кордону. Є суперечність у законодавстві щодо того, чи може Кабмін обмежувати перетин кордону. «Передивіться повноваження щодо обмежень перетину кордону, які може встановлювати Кабінет міністрів. Це прямо суперечить нормам Конституції, міжнародним договорам і конвенції з основоположних прав людини. Замість того, щоб регулювати законодавство, у ручному режимі передають, щоби Кабмін міг регулювати, можна пересуватися територією України чи ні», – коментує виданню NV адвокат Ростислав Кравець.

Як саме можуть мобілізувати засуджених умовно. Омбудсман Дмитро Лубінець раніше заявляв, що цю категорію можна розширити, водночас, за словами представника з прав людини, з ним не погоджувався головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Нардеп Олексій Гончаренко від фракції «Європейська солідарність» додавав, що виступає за надання можливості мобілізації й «засудженим за нетяжкі злочини». 

«Що саме має ухвалити Ставка? Коли вона має розглядати це рішення? За скільки часу і в якому вигляді? [...] З одного боку, це пропозиція. Але одразу включають норми, які унеможливлять формат демобілізації, з моєї точки зору», – додає нардепка від «Європейської солідарності» Ірина Фріз у коментарі Radio NV. 

 • Терміни служби та навчання

Що відомо:

Чіткий термін служби на період воєнного стану. Підставою для звільнення може бути «безперервна служба протягом 36 місяців».

Людину не можуть відправляти на фронт одразу після мобілізації. Після мобілізації обов'язкова військова підготовка протягом двох або трьох місяців. 

Строкову службу скасовують, замість неї впроваджують базовий військовий вишкіл. Людина віком від 18 до 24 років сама обирає, коли пройти військову підготовку. Ця підготовка займає максимум п’ять місяців, водночас за людиною має зберігатися її робоче місце. Для жінок базова військова підготовка буде добровільною. 

На державну службу братимуть лише тих, хто пройшов базову загальновійськову підготовку або військову службу. Утім, це не стосується тих, кого визнали непридатним до служби.

Для строковиків передбачили демобілізацію через 210 днів після прийняття закону. Також є опція відстрочки від мобілізації – після шести місяців.

Базовий військовий вишкіл тривалістю до трьох місяців хочуть запровадити при закладах вищої освіти всіх форм власності з 2025 року. А також для абітурієнтів, які планують вступити на державну службу, обіймати посади в органах прокуратури або поліції. Норма про обов’язкову вимогу проходження військової підготовки для держслужбовців і поліціянтів набере чинності з 2026 року.

Що поки не відомо:

Як забезпечити звільнення від служби після терміну в 36 місяців. «Демобілізація через 36 місяців + 1 місяць після подання рапорту. Фактично 37 місяців. [...] І погано, що окремо може затягувати Ставка», – коментує народний депутат Олексій Гончаренко.

Як саме регулюватиме демобілізацію рішення Ставка. «Зазначений чіткий термін, але є питання про поступову демобілізацію тих, хто бере участь у бойових діях із початку повномасштабного вторгнення. У законопроєкті зазначено, що ставка Верховного головнокомандувача може вносити певні корективи, може відтерміновувати цей час. Це запобіжник, який запропонувало, найімовірніше, військове командування для підстрахування, адже ситуації можуть бути різними, тому що триває війна», – коментує «Радіо Свобода» керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. 

 • Оплата й відпочинок для військових

Військові матимуть фіксовану щорічну відпустку. Вона складатиме 15 днів (їх можна буде брати частинами).

Військовослужбовці, звільнені з полону, отримають додаткові 90 днів відпустки. Їм зберігатимуть грошове забезпечення, якщо вони вирішать продовжити службу.

Добровольці матимуть відстрочку на два місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації.

Зарплатня військових становитиме мінімум 20 тисяч гривень без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану може становити від 30 до 100 тисяч.