Є питанняВласник книгарні-кавʼярні «Сенс» хоче купити «Квіти України». Розпитали його й активістів
Оголошення про продаж виставили на Olx ще влітку. На якому етапі переговори й що може бути в «Квітах» – запитали в Олексія Ерінчака й активістів
25 червня будівлю «Квіти України» виставили на продаж через cервіс Olx. За пʼять мільйонів доларів пропонують придбати шість поверхів площею понад 3100 м² комплексу на Січових Стрільців, який досі перебуває під арештом через судові справи. Попри те, що наприкінці жовтня Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення ОАСКу щодо позбавлення статусу пам’ятки «Квітів України».
«Цей об'єкт є ідеальним варіантом для інвесторів, які шукають перспективні можливості для розвитку свого бізнесу. Його вигідне розташування на першій лінії забезпечує великий потік клієнтів», – ідеться в оголошенні на Olx. Для візуалізації лота власник використав рендери, які створили активісти, що борються проти його планів щодо «Квітів України»
Через декілька днів після появи оголошення підприємець і власник книгарні-кавʼярні «Сенс» Олексій Ерінчак заявив, що розглядає можливість придбання будівлі «Квітів», щоби відкрити там, зокрема, ще одну книгарню-кавʼярню. З того часу пройшло вже майже пʼять місяців – оголошення на пʼять мільйонів доларів досі на Olx, а оновлень від власника чи громади так і не було.
Чи досі «Квіти України» хочуть придбати та хто може бути новим власником?
Попри це, намір придбати будівлю залишається серйозним, коментує The Village Україна засновник книгарні-кавʼярні «Сенс» Олексій Ерінчак. Над купівлею працює не тільки Ерінчак, а й інші неназвані бізнесмени, зацікавлені в придбанні «Квітів».
«Наразі ситуація така: зібралася група людей, яка потенційно зацікавлена в тому, щоби придбати будівлю. Ведемо комунікацію з власником, хоч і доволі повільно», – каже Ерінчак. Якщо будівлю вдасться придбати, там хочуть розмістити ще одну книгарню-кавʼярню «Сенс», а всі інші площі, ймовірно, будуть повʼязані з освітою, громадською діяльністю та урбаністикою, тобто «чимось, що точно [працює] на користь міста», додає Ерінчак.
«Це не на 100% комерційний проєкт із точки зору того, як витиснути максимум грошей із території «Квітів». Громада може не переживати – казино та клуб там не зʼявляться [якщо будівлю придбають люди, які зараз над цим працюють – ред.]», – пояснює власник «Сенсу».
Власник будівлі Олексій Пишний на журналістський запит The Village Україна не відповів. Натомість у ГО «Зберегти Квіти України» підтверджують, що Ерінчак й інші люди дійсно виходили на звʼязок з активістами щодо продажу будівлі.
«Чули про зацікавлених людей, але виявилося, що їх довкола себе сконцентрував Олексій [Ерінчак]. Це не одна людина чи компанія», – коментує The Village Україна учасниця ГО «Зберегти Квіти України» Леся Донець. За її словами, до появи оголошення про продаж будівлі поставилися підозріло, адже на зміну Пишному могли прийти «ще цікавіші люди». У межах обговорення активісти дійшли висновку, що якщо будівлю й купуватимуть, то, найімовірніше, це буде людина, яка розумітиме, що знесення «Квітів» означатиме великі іміджеві втрати.
«Ми намагалися зрозуміти, чи дійсно ціна, представлена в оголошенні на Olx, може бути релевантною. Наразі нам здається, що це може бути маніпуляцією, адже жодних активних переговорів не ведеться», – каже Донець.
На питання, чи дійсно власник будівлі Пишний серйозно розглядав можливість продати «Квіти», Ерінчак каже, що так: «На мою думку, коли вони публікували це оголошення, то намагалися зрозуміти, чи є попит. Мені здається, що коли вони купували будівлю, то розраховували, що там немає ніякого [захисного] статусу, й узагалі її можна спокійно зносити й будувати щось велике – тому, ймовірно, і залучали кошти під інвестиційний проєкт, який мав би приносити багато прибутку. Але громада добилася надання статусу, тому власнику, мабуть, не так цікаво займатися цим проєктом із точки зору бізнесу».
Раніше ми розповідали про містян, які вийшли на захист «Квітів України»
Уляна Джурляк, співзасновниця ГО «Зберегти Квіти України», каже, що вони не володіють повною інформацією про можливий продаж і те, чи він узагалі реальний, враховуючи те, що будівля перебуває під арештом через юридичні розбирання. «Наскільки нам відомо, до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, наприклад, ніхто не звертався за документацією щодо цього питання», – каже Джурляк. За її словами, будівля не коштує пʼяти мільйонів, її ціна – близько 2,5–3 мільйонів доларів, враховуючи судові справи й пошкодження фасаду.
«Ми так зрозуміли, що судові позови направлені не на саму будівлю [а тому не перейдуть до нового власника], а на організацію, яка недбало керувала будівлею, довела її до нинішнього стану», – додає Донець.
Для «Квітів України» розробили урбан-аналіз й обґрунтування окупності будівлі
ГО «Зберегти Квіти України» ще наприкінці 2021 року отримала урбан-аналіз, який розробила Zvidsy Agency, й фінансове обґрунтування для «Квітів», якби там розмістили Bursa Hotel. В урбан-аналізі є інформація про ключові пішохідні переходи, житлові комплекси й офісні приміщення у процесі будівництва, пропускну спроможність вулиць, паркувальні місця, а також аналіз закладів харчування та дозвілля, сервісів і зелених зон навколо ймовірного готелю.
Активісти кажуть, що з точки зору урбан-аналізу мало що змінилося, а от прорахунки грошей можуть бути неактуальними через повномасштабне вторгнення РФ. Повне економічне обґрунтування можна переглянути за посиланням.
«Останні півтора року це була неактуальна інформація, а до цього – таємна [...] Ми берегли цей аналіз для переговорів із Пишним. Перемовини відбулися, але він усвідомити ці прорахунки не хотів», – коментує співзасновниця ГО «Зберегти Квіти України» Уляна Джурляк.
Активісти також намагалися зрозуміти: чи знаковість «Квітів України» та боротьби за них має якусь фінансову цінність, додану вартість? «Запитували в Алекса Купера, також в інших людей. Від більшості людей, за діяльністю яких ми стежимо, чули, що так – додана вартість може бути», – каже Джурляк. Так, Алекс Купер, зокрема, запускав Avi Kiosk у колишній будівлі модерністської трамвайної диспетчерської біля Львівської площі.
Які в активістів умови до нових (чи наявних) власників?
Умови активістів, незалежно від того, чи буде новий власник, незмінні: повна реставрація із залученням архітектора Миколи Левчука, повернення вітражів і зелених насаджень, збереження статусу памʼятки, інклюзивні громадські обговорення та проведення урбаністичного аналізу району.
«Ми відразу проговорили між собою, що незалежно від того, чи буде будівля продана, навіть якщо це буде янгол серед девелоперів, наша позиція залишатиметься незмінною. Ми як спільнота будемо боротися за права будівлі», – каже Джурляк.
Активісти впевнені, що судова справа щодо авторського права Левчука, яка досі триває, важлива не тільки стосовно «Квітів України», а й української практики авторського немайнового права загалом. «У нас була перша апеляція, яку ми програли й перейшли до Верховного суду. Ми та наші юристи раді, що дійшли до цієї інстанції, адже у випадку виграшу зможемо створити прецедент у справі захисту авторського немайнового права», – доводить Джурляк.
ГО «Зберегти Квіти України» хочуть довести, що архітектор має авторські права як на проєкт, так і на фізичну версію будівлі. Це може внормувати процес роботи девелоперів із цінною архітектурою 19 та 20 століття, вважають активісти. Будівлі отримають більше захисту, зокрема, через те, що до автора споруди чи того, кому перейшли немайнові права, потрібно буде звертатися за погодженням реставрації або реконструкції.
Архітектор «Квітів України» Микола Левчук. Фото надала ГО «Зберегти Квіти України»
«Левчук заявляв, що готовий спілкуватися з притомним власником будівлі. Зі слів архітектора, Пишний давав свої умови, у межах яких громада й архітектори могли щось вирішувати, на кшталт: «Ми точно змінимо фасад, але ви можете придумати, яким він буде». Така постановка питання навіть потенційно відводить нас від думки, що будівля залишається в первісному вигляді», – пояснює Донець.
«Ми всі хочемо, щоби будівля жила, а не існувала у вакуумі, щоби вона стала простором, у якій люди можуть приходити й насолоджуватися. Але для цього потрібно, щоби в ній збереглися елементи, прописані в обліковій документації. Нічого більше, ніж там прописано, ми не хочемо», – кажуть активісти.