Є питанняОфіс президента (знову) хоче звільнити Кличка з посади голови КМДА. Зібрали хронологію конфлікту

Тривалий конфлікт між мером Києва Віталієм Кличком та Офісом президента перейшов у нову фазу після нещодавньої загибелі трьох людей поблизу закритого бомбосховища внаслідок російського ракетного удару по Києву. Чи можуть Кличка звільнити з посади голови Київської міської державної адміністрації? Чим посада міського голови відрізняється від посади голови КМДА? І коли почався конфлікт команд Кличка та Володимира Зеленського? Редакція The Village Україна відповідає на головні запитання та наводить усю хронологію конфлікту.

Міський голова та голова КМДА – це одна посада?

Ні, це різні посади. Міського голову обирають на регулярних місцевих виборах, а голову КМДА призначає президент України за поданням Кабінету міністрів. Із 2014 року Віталій Кличко поєднує посади міського голови та голови КМДА, оскільки він здобув перемогу на виборах міського голови 2014 року, а опісля його призначили головою КМДА.

За Конституцією, в Україні є два міста зі спеціальним статусом: Київ і Севастополь. Це означає, що, на відміну від інших обласних центрів, вони не підпорядковуються владі області. Це норма, яку зберегли за часів незалежності із законодавства УРСР.

Чим відрізняються посади мера та голови КМДА? Хто за що відповідає?

За чинним законодавством, міський голова Києва – це передусім представницька посада. Основні повноваження зосереджені в голови КМДА, оскільки адміністрація є виконавчим органом Київської міської ради.

ОК, але на місцевих виборах ми обираємо міського голову. Чому тоді більше влади в голови КМДА?

Першим міським головою Києва після відновлення незалежності став Леонід Косаківський, він здобув перемогу на виборах мера 1994 року, а в 1995-му президент Леонід Кучма призначив його головою КМДА. Утім, у 1996-му, після конфлікту з Кучмою, президент звільнив Косаківського з посади голови КМДА, призначивши на його місце Олександра Омельченка. Косаківський зберіг статус мера і відстоював свою позицію в судах, але в 1998-му Омельченко здобув перемогу на виборах міського голови та отримав повноту влади в Києві.

Принципове розмежування посад міського голови та голови КМДА відбулося у 2010 році. Експрезидент Віктор Янукович звільнив із посади голови КМДА тодішнього міського голову Леоніда Черновецького в листопаді 2010 року, також при цьому внесли зміни в закон «Про столицю України – місто-герой Київ», скасувавши в Києві районні ради. Замість Черновецького головою КМДА призначили Олександра Попова, попри критику опозиції та громадянського суспільства. Опоненти цього рішення посилалися на рішення Конституційного Суду України 2003 року, за яким Київську міську державну адміністрацію «має очолювати лише особа, яку обрали київським міським головою».

Ірина Латиш («Чесно.Київ»): За Черновецького Янукович усупереч чинному законодавству призначив головою КМДА Олександра Попова. По суті, це призвело до Євромайдану, адже наприкінці листопада ставити ялинку на майдані Незалежності почали саме за вказівкою Попова. Якщо голова КМДА просто призначений, він виконує вказівки й доручення, які йому спускають люди чи органи, що його призначили. Водночас обраний громадою мер розуміє, що він звітує перед громадою, розуміє, чим йому можуть загрожувати певні дії. Він має чинити те, до чого схиляється громада.

Хронологія:

• У грудні 2013 року, після побиття мирних протестувальників на Майдані, Попова звільнили з посади голови КМДА, тимчасовим виконавцем обов’язків став Анатолій Голубченко.
• У січні 2014 року Янукович призначив на його місце Володимира Макеєнка, який обіймав посаду до 7 березня 2014 року.
• Після перемоги Євромайдану КМДА очолив Володимир Бондаренко, він очолював адміністрацію до позачергових виборів міського голови в травні 2014 року, на яких перемогу здобув Віталій Кличко.
• 25 червня новообраний президент Петро Порошенко призначив Кличка головою КМДА.
• 25 жовтня 2015 року Кличко здобув перемогу на виборах міського голови та продовжив виконувати обов’язки голови КМДА.
• Ще одну каденцію Кличко забезпечив собі після перемоги на виборах міського голови восени 2020-го.

5 червня виповнилося дев’ять років, як Віталій Кличко перебуває на посаді міського голови Києва. У 2014 році Кличко здобув перемогу на виборах мера Києва, водночас очолюючи партійний список «Блоку Петра Порошенка» у Верховну Раду. Ані за першу, ані за наступні каденції команда Кличка не повернула скасовані за Януковича районні ради.

Оскільки на той момент Кличко мав політичний союз із президентом Порошенком, його влаштовувала система, за якої голів районних адміністрацій призначає президент, а основні питання вирішувалися тільки на рівні КМДА, а не райрад. «Кличко, як і ставленик Януковича Попов, теж не схотів втрачати контроль над розподілом бюджету міста. Бо в разі повернення районних рад ресурси ділилися б пропорційно і бюджетами районів розпоряджалися б районні депутати», – коментує аналітик руху «Чесно» Михайло Загородній.

Чому в Києві знову можуть розділити обов’язки міського голови та голови КМДА?

Пропозиції щодо зміни структури керівництва містом почалися після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України 2019 року. 30 липня 2019 року тодішній керівник Офісу президента Андрій Богдан закликав Віталія Кличка подати у відставку з посади голови КМДА, мотивувавши це тим, що Кличко «втратив контроль над містом». Також Богдан заявив, що йому пропонували хабар за те, щоб Кличко залишився на посаді. У відповідь на це Кличко подав на Богдана до суду.

4 вересня Кабінет міністрів Олексія Гончарука схвалив звільнення Кличка з посади голови КМДА. Утім, оскільки після подання Кабміну призначає керівника адміністрації президент, рішення про звільнення також має ухвалюватися президентом, а цього врешті не відбулося. 6 вересня публічний конфлікт Кличка з Офісом президента отримав кульмінацію з цитатою тодішнього голови ОП Андрія Богдана «Де наша Прага?» та порівнянням бюджетів Києва та столиці Чехії.

24 вересня 2019 року у Верховній Раді зареєстрували «Проєкт Закону про місто Київ – столицю України», ініціаторами стали депутати від партії «Слуга народу», зокрема Олександр Ткаченко, Олександр Дубінський, Дмитро Гурін, Гео Лерос і Роман Грищук. Серед запропонованих змін виключалося поєднання посад міського голови Києва та голови КМДА, також передбачалася трансформація ролі голови КМДА в префекта відповідно до закону про децентралізацію, скорочення кількості депутатів Київради та відновлення районних рад. Окрім того, у законі пропонували ввести визначення «магістрат» і «ратуша» на позначення виконавчого органу Київради та розташування органів місцевого самоврядування району відповідно.

Верховна Рада схвалила законопроєкт у першому читанні, але протягом наступного року він перебував на доопрацюванні, отримавши близько тисячі правок. Кличко розкритикував оновлення законодавства, заявивши, що за умови ухвалення закону обов’язки міського голови перетворяться на винятково церемоніальні, порівнявши їх з обов’язками «англійської королеви».

У липні 2020-го нова редакція закону про столицю пройшла комітет Верховної Ради з місцевого самоврядування. На відміну від попередніх версій, у ній залишили чинний склад Київської міської ради зі 120 депутатами, а не 80, як планували раніше. Але залишили й норму про те, що одна людина не може обіймати посади міського голови та голови КМДА.

Михайло Загородній, «Чесно»: Закон про столицю відіграє в цій історії чи не найбільшу роль, адже цей документ фактично в деталях установлює політичний і самоврядний статус Києва. Саме зі змін до цього закону стартувала ліквідація райрад, коли 2010 року президент-утікач дозволив Київраді розпустити їх. На основі їхніх виконкомів було створено РДА, які по суті стали державними, а не самоврядними структурами й напряму звітують перед Кабміном. Відповідно РДА, як і КМДА, опинились у пастці подвійного підпорядкування. З одного боку, вони мають виконувати вказівки Київради та мерії, з іншого — є залежними від Кабміну та Банкової через звітність і необхідність призначати голів указом президента.

Один з ініціаторів нового закону про Київ Дмитро Гурін аргументував необхідність ухвалення нового закону про столицю «поверненням повноважень місцевій владі». «Якщо зараз потрібно щось відремонтувати, свій підпис повинен поставити голова КМДА, якого призначив президент. Ми ж хочемо зробити так, щоби свій підпис ставив мер. [...] Коли кияни оберуть мера, йому буде надано відразу всі повноваження», – коментував «24 каналу» Гурін. Водночас депутат від «Слуги народу» закликав перезапустити систему з районними радами та головами районних адміністрацій, яких призначає президент: «[Райради] мають стати господарськими органами, у яких не буде політики. Районні ради будуть затверджувати детальні плани територій. Тобто люди будуть ретельно контролювати те, що відбувається в них у районі».

Етап ІІ: Вибори

У лютому 2020 року Володимир Зеленський звільнив Андрія Богдана з посади голови Офісу президента, призначивши на його місце Андрія Єрмака. Після призначення Єрмака конфлікт Кличка й ОП остаточно припинив бути публічним.

Посприяли цьому кілька чинників. У 2019 році Департамент міського благоустрою КМДА очолив Олексій Кулеба, який нині є заступником голови Офісу президента. «Я і сам розумів, що благоустрій – це найжахливіше, що могло статися, бо цей департамент – це по суті інспекція, яка перевіряє законність усіх споруд, зокрема МАФів», – розповідав в інтерв’ю «Бабелю» Кулеба. За джерелами видання, у 2019 році ОП критикували КМДА зокрема за київські МАФи: «Щоб не «вигрібати» весь негатив і трохи зменшити градус конфлікту, Кличко вирішив віддати департамент благоустрою в КМДА кандидату, якого запропонує ОП».

Восени 2020 року Віталій Кличко здобув перемогу на виборах міського голови в першому турі, набравши понад 50% голосів. Водночас унаслідок місцевих виборів змінився склад Київради: партія «Удар» Віталія Кличка посіла друге місце після «Європейської солідарності», а «Слуга народу» – шосте (з 10%). Із січня 2021 року Олексій Кулеба став першим заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень – цю посаду в адміністрації створили для нього, раніше у Кличка був лише один перший заступник.

Конфлікт мера Києва й Офісу президента знову загострився в травні 2021 року. Упродовж трьох днів на низці комунальних підприємств у структурі КМДА обшуки проводила Київська міська прокуратура, Офіс генерального прокурора та Державна фіскальна служба. Мер Кличко назвав обшуки комунальних підприємств «тиском на столичну владу»: «Правоохоронці та податківці буквально кошмарять столичну владу. Такого не було в Україні навіть за махрових часів Януковича».

Хронологія:

• 12 травня відбулися обшуки в приміщенні «Київавтодору», департаменту соцполітики КМДА та в підрядників, залучених до будівництва Подільського мосту й заміни вуличного освітлення Києва. Того ж дня обшукували КМДА та КП «Спецжитлофонд». У цих випадках причинами слідчих дій називали ймовірну несплату оренди одним із підприємців міста й оплата містом невиконаних будівельних робіт.

• У червні обшуки проводили в КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», а в липні – у «Київавтодорі», «Київводфонді» та департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

• Окрім того, ішлося про підозри в корупційних діях КП «Київавтошляхміст», «Київський метрополітен» і «Київпастранс», а також департаменту містобудування та архітектури.

• 13 серпня відновилася серія обшуків у структурах КМДА, а 15 серпня Міністерство внутрішніх справ спільно з Офісом генерального прокурора повідомили про підозру керівництву та низці працівників міської інспекції з паркування департаменту транспорту й інфраструктури КМДА. У КМДА це назвали «блокуванням роботи інспекції», Кличко ж у відеозверненні 16 серпня заявив, що в такий спосіб Офіс президента «хоче поставити на його місце залітного ставленика», а «політично мотивований тиск на міську владу» назвав «небезпечним прецедентом у межах країни».

• 17 серпня на Алеї Героїв Небесної сотні біля майдану Незалежності встановили інсталяції до Дня Незалежності, серед них були фрагменти інтер’єрів та автомати з водою й морозивом у радянському стилі. «Місто не видавало жодних дозвільних документів на подібні перформанси. Організацією відзначення Дня Незалежності, зокрема, концепцією та декораціями для святкових заходів опікується Офіс президента», – прокоментував Кличко. Самовільно демонтували тимчасові конструкції представники Національного корпусу.

• 20 серпня Віталій Кличко повідомив, що його запросили на засідання Ради національної безпеки та оборони, але він не зміг його відвідати через конфлікт графіків: «Мені зателефонували з Офісу президента та запросили на сьогоднішнє засідання РНБО. За дві з половиною години до його початку. На жаль, фізично не зможу бути присутнім. Бо після перевірки робіт на Подільсько-Воскресенському мостовому переході вже поїхав у робочу поїздку в справах Асоціації міст України на Чернігівщину».

Ким тоді могли замінити Кличка? 18 серпня міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов заперечив чутки про його можливе призначення на посаду голови КМДА. Водночас з’являлася інформація про можливі варіанти заміни керівника адміністрації, які розглядали в Офісі президента: видання «Бабель» із посиланням на джерела в партії «Слуга народу», зокрема, наводило кандидатури чинного заступника голови КМДА Олексія Кулеби. За даними «Бабеля», Кулеба відмовився від пропозиції очолити КМДА, сам Кулеба стверджує, що не пам’ятає такої пропозиції. Уже на початку лютого 2022 року Олексія Кулебу призначили головою Київської обласної державної адміністрації.

Етап ІІІ: Повномасштабна війна

24 лютого в межах низки указів для посилення обороноздатності під час повномасштабного вторгнення РФ президент Володимир Зеленський створив обласні військові адміністрації в усіх обласних центрах. Оскільки Київ має спеціальний статус, у Київській області створили паралельні військові адміністрацію: міську й обласну. «У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій і начальників цих військових адміністрацій», – ішлося в указі президента.

Керівником Київської міської військової адміністрації Зеленський призначив генерал-майора Миколу Жирнова. «Я вирішив призначити професійного військового, щоб гарантувати оборону міста, щоби блокувати ворогу підступи до нашої столиці, щоб у киян було все необхідне. [...] Віталій Кличко залишається мером Києва, у нього буде своя сфера відповідальності, тепер це буде спільна робота мера й голови військової адміністрації. Після війни повернемо все на свої місця в столиці», – пояснив рішення президент і верховний головнокомандувач.

Утім, через це в системі керування містом виникла юридична колізія. «На початку створення КМВА була розроблена її структура, яка затверджена Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним, – розповідав в інтерв’ю виданню «Київвлада» Жирнов. – Відповідно до неї, я голова Київської міської військової адміністрації, і в мене є два заступники. У цивільному секторі заступник – Віталій Кличко, а в оборонному секторі заступник – генерал-лейтенант Сергій Корнійчук. [...] Так ми створили структуру, яка працює за різними напрямами та виконує необхідні завдання. У найскладніші часи оборони Києва показала свою ефективність. Після скасування воєнного стану військова адміністрація припинить свою діяльність». «Кличко, так само як і Попко, згідно з указом президента, є головою військової адміністрації столиці. І це дублювання функцій – ще один пазл із хаосу системи влади в столиці», – коментують у русі «Чесно».

У жовтні 2022 року головою військової адміністрації Києва замість Миколи Жирнова став генерал-полковник Сергій Попко – екскомандувач Сухопутних військ у 2016–2019 роках. Ще раніше, у березні, на посаді голови Київської обласної державної адміністрації Олексія Кулебу замінив генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Кулеба певний час виконував роль радника Павлюка, а в січні 2023-го перейшов в Офіс президента на позицію заступника голови ОП Андрія Єрмака замість звільненого після низки скандалів Кирила Тимошенка.

Загострення конфлікту після загибелі трьох людей біля закритого бомбосховища

У ніч проти 1 червня Росія здійснила чергову масовану ракетну атаку на Київ. Унаслідок удару три людини, включно з 9-річною дівчинкою, загинули біля зачиненого укриття медичного закладу в Деснянському районі. За свідченням очевидця, люди стукали в укриття, але їм не відчинили двері.

• «Відповідатимуть усі, реакція буде тверда, – прокоментував ситуацію президент Володимир Зеленський. – Нам Росії, цих ворогів мало, у нас є, бачите, ще й внутрішні… Сказав би так: може бути нокаут». Удень 1 червня в КМДА почали обшуки: Київська міська прокуратура й поліція проводили слідчі дії, зокрема, у департаменті муніципальної безпеки та охорони здоров’я. Водночас на сайті Офісу президента зареєстрували петицію про відсторонення Кличка від посади голови КМДА на період проведення досудового розслідування щодо зачиненого укриття. (Станом на 23 червня петиція зібрала третину підписів (8190) із необхідних 25 тисяч.)

• У відповідь Кличко звернувся до Офісу президента й уряду з проханням відсторонити голову Деснянського району Дмитра Ратнікова, а також керівника медзакладу, де було зачинене укриття, на час, поки триває слідство. «У кожному районі міста відповідальність за роботу укриттів несуть керівники установ, де розташовані укриття, і глави районів. Глави РДА відповідальні за доступ та облаштування укриттів, які нанесені на мапу укриттів столиці», – заявив Кличко. Мер Києва додав, що за цей і минулий роки КМДА виділила районним адміністраціям із міського бюджету 1,2 мільярда гривень на облаштування укриттів: «Цими коштами, підкреслю, розпоряджалися й розпоряджаються РДА міста. Відповідальними є глави районів. [...] Це не виправдання ні для кого абсолютно. Зрозуміло, що відповідальність – спільна. Усіх служб і моя як мера міста. Але також хочу нагадати, що глав районів столиці призначає президент, за поданням уряду. Мер столиці не може не те що звільнити голову району, а навіть винести йому догану. [...] Нагадаю, що з десяти глав районів дев’ять у нас – представники від «Слуги народу».

• 5 червня дев’ять голів Київських районних адміністрацій від «Слуги народу» записали спільне відеозвернення до Кличка, закликавши його залишити одну з двох посад. «Пропонуємо меру відмовитися від одночасного поєднання кількох посад – міського голови та голови КМДА. Відновити відібрані повноваження районів. Ми, дружня команда голів районів, [цілодобово] працюємо на благо рідного міста. Тому в разі потреби готові взяти на себе як владні повноваження, так і відповідальність за життєдіяльність столиці», – заявили голови РДА.

• «Ваша «дружна команда» навіть за це не готова відповісти. Про що ви ще там говорите? Про повноваження? Так із 2014 жодного з них вас не позбавили, а у 2015-му навіть додали, – відреагував Кличко. – Скільки грошей, виділених на укриття, ви освоїли? Відповім: загалом по місту трохи понад 10%! То ви будете брати на себе відповідальність за місто?! Князівства створювати?». У публікації 8 червня Кличко доповнив: «Глави районів заявили про наміри фактично зруйнувати систему управління містом. І це у воєнний час! [...] Переконаний: Служба безпеки України має дати оцінку діям голів районів столиці, спрямованим на руйнування системи управління містом. І ми чекаємо реакції від СБУ».
• 5 червня під варту на два місяці взяли охоронця Вадима Мошкіна, який працював у медичному закладі, поряд із укриттям якого загинули троє мешканців Деснянського району. У прокуратурі пояснили арешт: «Слідство встановило, що саме охоронець безпосередньо не відчинив двері в укриття під час повітряної тривоги, залишивши людей на вулиці під обстрілами. Його дії кваліфіковані за частиною 3 статті 135 КК України − залишення у небезпеці, що спричинило смерть. Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі». Також Деснянська окружна прокуратура вручила Мошкіну та його дружині Тетяні другу підозру – буцімто через «виготовлення та пропаганду комуністичної символіки». Тетяна Мошкіна ці звинувачення відкидає, у коментарі Суспільному додає: «Чоловік надавав допомогу, а вони всі [чиновники] вдома спали».

• 10 червня спеціальна комісія на чолі з міністром із питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним закінчила перевірку укриттів у Києві. За результатами перевірки, до якої до Камишіна долучався й Кличко, лише 15% сховищ «придатні для використання без суттєвих зауважень». Водночас у КМДА зазначили, що «придатними» є 65% укриттів Києва, а ще 21% «можуть бути такими, однак за умови додаткового облаштування». У процесі Кличко звертав увагу, що до перевірок не приєднувалися представники Київської міської військової адміністрації.

• 15 червня Київрада ухвалила звернення до президента, парламенту та уряду з вимогою дотримуватися Конституційних гарантій прав місцевого самоврядування. «А саме – щоб виконавчий орган Київради очолював обраний міський голова, як це є за законом про столицю й рішенням Конституційного Суду 2001 року. Адже 90% повноважень міської адміністрації – це повноваження органів місцевого самоврядування. І тільки міська рада має право контролювати виконання цих повноважень! Вони не можуть бути делеговані іншим органами влади», – додав Кличко. Також у зверненні попросили повернути міському голові право подавати кандидатури на призначення та звільнення голів районів міста Києва.

• 20 червня Директору департаменту муніципальної безпеки Романові Ткачуку КМДА вручили підозру у справі про загибель людей біля зачиненого укриття в Києві. За службову недбалість, що привела до тяжких наслідків, можна отримати позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років. 22 червня Ткачуку вручили ще одну підозру – за розтрату коштів «у особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану».

• «Сьогодні відбувається шквальна кампанія з дискредитації столичної влади й мене особисто, – відреагував 21 червня Кличко. – Нескінченні обшуки, що паралізують роботу департаментів і служб міста. У воєнний час вносять хаос в управління столицею. Не дають належно працювати підприємствам критичної інфраструктури. Вручають підозри керівникам міських служб і голосно кричать про нібито винуватість. Ми вже перемогли? Немає інших викликів, головна проблема – Кличко?! І комусь знову свербить узяти під контроль столицю. Але ж заручниками ситуації політичної боротьби ви робите киян. Бо руйнуєте й самоврядування в столиці, і систему життєзабезпечення міста, створюючи хаос в умовах воєнного часу!»

Що далі?

Видання «Цензор» у публікації від 22 червня стверджує, що рішення про звільнення Кличка з посади голови КМДА можуть ухвалити в п'ятницю, 23 червня на засіданні Ради національної безпеки та оборони. Утім, за інформацією The Village Україна, на засіданні РНБО 23 червня можуть розглядати не питання звільнення Кличка, а процес об'єднання повноважень голів КМДА та КМВА. 

Колаж: Юлія Лопата для The Village Україна