Є питанняЗамість паркінгу на Оболоні. 10 ідей для Кличка, на що краще витратити 120 мільйонів гривень

Мурал із зображенням міського голови Києва Віталія Кличка» створила на Оболоні громадська організація «Парк Прирічна». Таким чином висловили протест проти рішення Київради за кошти міста будувати паркінг на цій ділянці на Оболоні. На будівництво вже виділили 120 мільйонів гривень із бюджету та землю в зеленій зоні на вулиці Прирічній – на березі затоки Собаче гирло поряд з Оболонською набережною.

І попри те, що петиція проти цього будівництва набрала необхідні 6 тисяч голосів, голова КМДА Кличко відмовлятися від проєкту не планує. Більш того, він вважає, що «є гостра потреба» в таких паркінгах і в інших районах Києва, а отже – місто буде їх будувати.

Разом із фахівцями та громадськими активістами ми зібрали десять варіантів, як Київ може використати бюджетні 120 мільйонів гривень із більшою користю для містян.

У спільності «Пасажири Києва» підрахували, що за ці кошти місто могло б купити 15 звичайних коротких тролейбусів (один такий коштує 200 тисяч євро, або майже 8 мільйонів гривень).

«Але ми відштовхувалися від суми 120 мільйонів гривень – це попередня вартість паркінгу. Ми знаємо, що під час будівництва може збільшитися кошторис – і може вийти не 120, а 200 мільйонів, наприклад. За трохи більші кошти можна було би придбати тролейбуси з автономним ходом, які дали би змогу запустити в місті нові маршрути», – зазначає в коментарі The Village Україна транспортний експерт, один із засновників «Пасажирів Києва» Олександр Гречко.

Виділення бюджетних коштів на інфраструктуру для приватних автомобілів суперечить Стратегії міста Києва до 2025 року, указують активісти. Цей документ визначає пріоритет громадського транспорту, а також пішоходів і велосипедів над автомобілями.

«15 тролейбусів зможуть перевозити декілька тисяч людей за добу та сприяти зменшенню заторів на дорогах, від чого буде краще всім. А паркінг на Прирічній – інфраструктура винятково для власників автомобілів. Ще питання, чи будуть люди користуватися цим паркінгом. Якщо там встановити високий тариф, то паркуватися не будуть, оскільки в нас скрізь можна паркуватися безплатно. Якщо вартість буде невисокою, то цей паркінг стане паркованням для будинків, що розташовані поруч. І тоді люди, які утримувалися від покупки автомобіля, бо немає де його запаркувати, подумають: «О, я куплю собі авто й зможу його ставити в цьому паркінгу». Людина, яка раніше їздила на автобусі, маршрутці, метро, купить собі недорогий автомобіль – і в місті тільки збільшиться кількість заторів», – каже Гречко.

За 120 мільйонів гривень місто могло би облаштувати 30 наземних переходів замість підземних, припускає транспортний аналітик Олександр Рак.

«Середня вартість будівництва або реконструкції світлофорного об'єкта складала до повномасштабного вторгнення близько 3 мільйонів гривень з урахуванням проєктування. Якщо враховувати інфляцію, то можна оцінити, що за ці кошти можна організувати 30 перехресть із наземними переходами», – каже він у коментарі The Village Україна.

У 2022 році Київрада проголосувала за безбар’єрність пішохідних переходів – це означає, що всі підземні й надземні переходи в місті мають дублювати наземними. КМДА затвердила перелік із 49 локацій, де переходи зроблять безбарʼєрними. Але грошей на це в бюджеті на цей рік заклали недостатньо.

На думку Рака, почати цю роботу можна з центру міста. «Це перехрестя Велика Васильківська – Коновальця (раніше – Щорса), площа Галицька, біля метро «Університет», Бесарабська площа, площа Слави, площа Українських героїв. Останнє можливо реалізувати в межах проєкту будівництва веломаршруту «Солом'янка – Центр», реалізація якого була запланована на 2022 рік, – наводить приклади Рак. – Якщо не про центр, то це перехрестя Гавела – Героїв Севастополя, проспект Лобановського, вулиця Васильківська, проспект Повітрофлотський – вулиця Огієнка, площа Космонавтів».

Доступність міського простору для пішоходів також має переважати над зручностями для власників авто – це зафіксовано в Стратегії розвитку Києва. Авторка проєкту рішення про безбар’єрність, депутатка Ксенія Семенова зауважувала: це важливо під час війни, бо російський терор калічить людей у тилу й на фронті.

«Кияни на колісних кріслах не мають змоги перетнути десятки вулиць у Києві. На будівництво й реконструкцію світлофорних об'єктів місто виділило цього року в сумі лише 40 мільйонів гривень. Водночас три такі річні бюджети місто витрачає на багаторівневий паркінг у зоні підтоплення на місці наявної зеленої зони прямо навпроти запланованого будівництва житлової багатоповерхівки, щоб покращити умови для користувачів авто, які й так не мають проблем із пересуванням містом і користуються найменш ефективним із точки зору використання міського простору, енергії та найменш екологічним видом переміщення в місті, й організувати паркомісця для майбутніх жителів новобудови коштом усіх киян», – додає Рак.

Замість паркінгу на Оболоні можна було би прокласти два нових велосипедних маршрути зі спальних районів до центру Києва або завершити кілька «підвислих» проєктів, вважає Богдан Лепявко, який перед вступом до лав ЗСУ в лютому 2022 року був координатором із безпеки руху U-Cycle.

«Про вартість будівництва велоінфраструктури зараз говорити складно через те, що змінились ціни, а цього року окремої велоінфраструктури не створювалося. Утім, кілька років тому будівництво Соломʼянського веломаршруту оцінювали у 50 мільйонів гривень», – каже він.

Кошти, передбачені на паркінг, можна було би витратити якраз на веломаршрут «Соломʼянка – Центр», проєкт якого був готовий напередодні повномасштабного вторгнення, зазначає Лепявко.

«Також за ці кошти можна було б привести до ладу та завершити Троєщинський веломаршрут, відкритий ще у 2015 році, але досі не завершений на 100%, усунути недоліки на Борщагівському, добудувати Оболонський, який також мав створюватися у 2022 році, але поки «вилився» лише в кілька вулиць на Подолі», – додає представник велоспільноти.

Тут можна втретє згадати про Стратегію Києва з її пріоритетами.

«Паркінг біля рекреаційної зони, очевидно, розрахований на те, що люди приїжджатимуть відпочивати в цю зону на автомобілі. Тобто передусім це рекреаційний проєкт. Крім того, не всі мають авто й не всі з тих, хто має, хотіли б відпочивати так. Наприклад, люди могли б захотіти дістатися до парку на велосипеді веломаршрутом «Оболонь-Центр», який реалізовано поки лише шматками, або ж громадським транспортом, – каже активіст. – Тобто створюючи паркінг замість велодоріжки, влада міста підштовхує користуватися автомобілем навіть у вихідні дні, а, окрім цього, лишає за бортом велику кількість людей, у кого автівки немає – з браком велоінфраструктури та погіршенням якості громадського транспорту цей парк буде недоступний для більшості киян, не кажучи вже про гостей міста».

Лепявко впевнений, що інвестиція в паркінг не окупиться: «Натомість якісна велоінфраструктура окупається за два-три роки внаслідок зменшення часу заторів, дешевого обслуговування, підвищення громадського здоровʼя та інших чинників».

У 2022 році в Києві відновили 11 багатоповерхових будинків, які найбільше постраждали від ракетних обстрілів РФ. На це з бюджету міста витратили понад 400 мільйонів гривень.

Приміром, вартість робіт (з ремонтом, меблями та технікою) будинку на Чорнобильській, 9-А, за даними «Економічної правди», становила 15 тисяч гривень за метр квадратний. За таким тарифом на 120 мільйонів гривень можна було б відновити 8000 м² житла. Середня площа квартири в Києві складає майже 60 м². Отже, цих коштів вистачило би щонайменше на 133 зруйновані квартири.

Водночас беремо за приклад будинок зі значними пошкодженнями: через пожежу там вигоріли більшість квартир, інші були затоплені. Тоді як більшість пошкоджень житла в місті – це вибиті шибки.

Через атаки ракет і дронів у Києві пошкоджені понад 400 житлових будинків, кажуть у КМДА. І ця кількість тільки зростає з новими ударами, а отже – і витрати на їхнє відновлення. Так, у ніч проти 20 травня уламки упали на дах одного з будинків ЖК «Комфорт Таун», спричинивши пожежу. А під час російської атаки 8 травня постраждала багатоповерхівка в Соломʼянському районі. Міський голова Віталій Кличко побував на місці, зробив фото в одній із пошкоджених квартир і пообіцяв оперативно відновити житло.

«Місто взагалі ремонти будинків, у тому числі вікна, робить за бюджетні кошти. Ви бачили ці красиві фото з Лобановського, – зазначає депутатка Ксенія Семенова. – Але є одне «але». Менш медійні кейси не такі вдалі. Вікна, вибиті на Новий рік, досі не вставлені».

На 120 мільйонів гривень можна було би облаштувати понад 100 невеликих сонячних станцій, які б підвищили енергетичну безпеку лікарень чи водоканалів, ділиться приблизними розрахунками керівник відділу енергетики «Екодії» Костянтин Криницький.

«Вартість дуже залежить від типу станції (мережева, гібридна, автономна), потужності й обладнання. Але загалом, невелика (приблизно 30 кВт) мережева станція, розрахована на покриття власного споживання, обійдеться до 1 мільйона гривень», – каже він у коментарі The Village Україна.

«Повномасштабна війна з Росією триває і, якщо продовжуватимуться обстріли нашої енергетичної інфраструктури, наступна зима може бути набагато складнішою за попередню, – вважає Криницький із центру екологічних ініціатив «Екодія». – Тому громади повинні вже зараз думати про підвищення енергетичної безпеки, особливо об’єктів критичної інфраструктури, як-от лікарень і водоканалів. Встановлення сонячної електростанції як варіант резервного живлення може допомогти безперервному функціонуванню операційної або апаратів штучної вентиляції легенів. До того ж це дасть змогу зекономити гроші на енергоресурсах».

Частиною проєкту є ревіталізація річки Почайна. Бетонні лотки, які встановили в руслі річки в радянські роки, унеможливлювали природний дренаж – відведення води. Під час створення парку річку мають дістати з бетонного колектора, що зменшить ризики підтоплення місцевості.

Крім того, сам парк стане пішохідним маршрутом від метро «Почайна» до торгового центру Blockbuster та Оболонської набережної.

Між тим сама Моріна не наполягає, щоб під час війни Київрада виділяла кошти на будівництво парку. «Хоча, безумовно, Почайна як символ відродження України заслуговує на увагу, а будівництво парку «Почайна» має історичний і політичний сенс», – каже вона.

Детальніше про волонтерів, які влаштовують толоки біля Почайної, ми розповідали за посиланням.

Реставрація памʼяток архітектури в середньому коштує 1500 доларів за квадратний метр, протиаварійний реставраційний ремонт обійдеться дешевше – 300 доларів за м², розповідає архітектор, засновник бюро Viharev Микола Віхарєв. Середній будинок на Подолі, за його словами, має площу 400–500 м². Отже, 120 мільйонів вистачило б на те, що б відреставрувати кілька садиб середнього розміру чи одну велику історичну будівлю.

Ці гроші могли би піти на одну з трьох закинутих пам’яток, які перебувають у власності міста – Садиби Дмитрієва на Подолі, Садиби Мурашка поруч із Майданом або будівлі Київського товариства швидкої допомоги на Рейтарській, 22, вважає памʼяткоохоронець, співзасновник хабу «Цегла» Дмитро Перов.

«Реставрація пам’яток – це інвестиція в майбутнє. Ми б ніколи не змогли б їсти паелью у вишуканих інтер’єрах Kyiv Food Market, якби будівлі Старого «Арсеналу» стали житловим масивом у радянський час. Сьогодні це рішення зберегти будівлі (свідоме чи несвідоме) дає стабільний прибуток і є місцем для інвестицій і розвитку бізнесу», – зазначає Перов у коментарі The Village Україна.

Один із пунктів петиції проти будівництва паркінгу, яку підтримали кияни, пропонував віддати ці кошти на підсилення оборони Києва – для цього в столиці є міська цільова програма «Захисник Києва».

Або ж, якщо говорити про безпеку, на ці кошти можна би було відремонтувати до 200 укриттів у будинках. «Ремонт укриття в будинку коштує від 300 до 900 тисяч гривень (це свіжі тендери в Києві). Беремо середнє – 600 тисяч на один. 120 мільйонів розділити на 600 тисяч гривень – виходить 200 укриттів», – каже автор петиції, місцевий активіст Гліб Антоненко в коментарі The Village Україна.

Антоненко називає маніпуляцією заяви міського голови Віталія Кличка про те, що паркінг потрібен, оскільки буде виконувати функцію сховища під час ракетних атак.

«Це будівля з відкритими боковими стінками й із 720 автомобілями, заправленими паливом, які в тому числі запарковані над головою у два рівні. А взимку там узагалі не можна буде комфортно ховатися. Чи весною, під час водопілля. А ще до нього добігти треба, – каже він. – Якщо мислити логічно в темі укриттів, їх треба робити в будинках. Мешканці Прирічної, 17 та 19, ховалися в них у перші місяці, у цих об'єктах треба наводити лад».

Ще з 2018 року в Києві будують Центр захисту тварин, який має включати ветеринарну клініку, готель для тварин і притулок. Будівництво призупиняли через пандемію, а потім через війну.

У громадській організації «Зоопатруль», яка нещодавно відкрила під Києвом притулок для тварин, кажуть, що 120 мільйонів могло б вистачити на 1000 комфортних вольєрів, сконструйованих за європейськими стандартами, облаштування території для вигулу собак, а також на великий котобудинок і реабілітаційний центр для тварин – принаймні саме так розпорядилися би грошима в організації.

Під час окупації Київської області в притулку в Бородянці загинули майже 300 тварин. Зооактивісти звинувачували в цьому керівництво столичного комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», до якого належить притулок. Волонтери вважали, що керівниця Наталія Мазур мала би бути на місці та рятувати собак. Комісія КМДА після службової перевірки не стала її звільняти, але порадила покращити комунікацію з громадськістю. Хоч би як там було, ситуації вдалося б уникнути, якби муніципальний притулок розташовувався в Києві, де перебуває його керівник, а не в передмісті.

Ситуація з безпритульними тваринами через війну тільки погіршилася. Волонтери продовжують евакуювати собак і котів із прифронтових зон. «Враховуючи кількість тварин, які через війну опинилися на вулиці, і низку важливих для екосистеми міста проблем, пов’язаних із цим, це було б доцільною інвестицією», – зазначає в коментарі The Village Україна Ірена Скакун, головна менеджерка ГО «Зоопатруль Україна».

На ділянці, яку Київрада віддала під будівництво паркінгу, місцеві мешканці пропонують облаштувати парк «Прирічна». Проти забудови зеленої зони вони виступають уже понад десять років, розповідає Гліб Антоненко.

Але будувати парк зараз не на часі, вважає він. «Парк треба робити, але вже після перемоги», – підсумовує активіст.