Є питанняГромадський транспорт має довозити людей до укриття під час тривоги. Запитали киян, чи це ок

З 22 травня громадський транспорт Києва має довозити людей до найближчого укриття в разі повітряної тривоги, відповідно до попереднього рішення зупиняти наземний громадський транспорт у Києві під час повітряної тривоги. Передбачається, що пасажири на цей час ховатимуться в укриттях. Ми вже пояснювали, чому це погана ідея. Ми також говорили про це з першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником і запитували, чому вирішили ухвалити таке рішення. Також ми говорили про приховані доходи маршруток, які їздять під час повітряної тривоги.

Журналістка The Village Україна Анастасія Коропецька поговорила з киянами, щоб на їхніх історіях пояснити, чому ця система працює погано.

Перша ситуація трапилась десь у травні 2022 року. Я живу на лівому березі, але так сталось, що потрібно було в «місто», як жартують друзі. І єдиний момент, щоби доїхати до метро, мені потрібно на громадському транспорті переїхати міст. І як то завжди буває, повітряна тривога застала мене на мосту. Усе, що міг зробити водій автобуса – зупинитися посеред мосту та просто відчинити двері. А ти вже, як забажаєш: стій там або йди до укриття два кілометри.

Друга ситуація сталась через кілька місяців, коли вже було рішення КМДА, що транспорт має зупинитись на найближчій зупинці громадського транспорту. Щастить мені на такі ситуації. Тролейбус, повітряна тривога, а в новинах – «загроза ракетних ударів». Цього разу автобус таки доїхав до зупинки. Але проблема в тому, що зупинка поряд із парком – де немає жодного укриття. Найближче було за дві зупинки від цієї.

Повітряна тривога застала нас у тролейбусі, коли ми їхали до Пущі Водиці. Водій зупинився просто на узбіччі та наказав усім вийти. Чоловік, який сидів поряд із нами, попросив водія, щоб він хоча би сказав, де найближче укриття.

Водій відповів: «Сказали всіх виганяти, я і виганяю, де укриття не знаю, і якщо сюди прилетить ракета, я не винен». Пасажири збунтувалися та попросили довести хоча би до наступної зупинки, щоб там знайти укриття або вибудувати собі інший маршрут, але водій усе-таки відмовився.

Куди йти?

Рада оборони за майже рік після ухвалення рішення зупиняти громадський транспорт Києва під час повітряної тривоги вирішила, що транспорт таки має зупинятися не хаотично, а біля укриття. Контролювати це буде патрульна поліція.

Проте історії киян показують, що водії часто не знають, де розташовані укриття. Але як пояснити рішення висадити людей під час ракетної загрози посеред дороги? У КМДА говорили, що на зупинках громадського транспорту мають встановити QR-коди для того, щоб із телефона можна було зчитати розташування укриттів, які є поруч із цією зупинкою. Але що робити, якщо поряд із цією зупинкою укриттів немає?

Одного дня, коли їхав на роботу на швидкісному трамваї, почалась тривога, і водій вирішив зупинити його прямо на лінії, не доїжджаючи до зупинки. Чому він вирішив так зробити, я й досі не знаю, бо у трамваях до водія не зайдеш. Найгірше в тому, що деякі люди почали кричати, скаржитися, деякі були дуже налякані, бо подумали, що водій просто покинув транспорт. Це було ще на початку осені, коли було спекотно, і в трамваї десь хвилин через десять уже було важко дихати. Водій 20 хвилин постояв і все-таки вирішив доїхати до зупинки та висадити нас.

Ще якось їхав до друга на Борщагівку трамваєм. Водій довіз пасажирів до зупинки та всіх висадив. І це притому, що поряд була АЗС, а трохи далі – Дарницька ТЕС. Найближче укриття було метрів за 600 – підземний паркінг у ТРЦ. Переважно транспорт зупинявся на найближчій зупинці, але де шукати укриття там – не завжди було зрозуміло.

Надія на маршрутки?

Маршрутки під час повітряної тривоги в Києві не зупиняють рух – на відміну від комунального громадського транспорту. Коли тролейбуси та автобуси припиняють роботу під час тривоги, єдиним варіантом дістатися до місця призначення є приватні перевізники та їхні маршрутки.

Транспортний експерт «Пасажирів Києва» Олександр Гречко впевнений, що зупиняти транспорт – одне з рішень влади Києва саме на користь приватних перевізників. «Я думаю, що влада ухвалила рішення зупиняти комунальний транспорт під час тривог, бо вартість проїзду в маршрутках подорожчала, а в комунальному – ні. А людям же треба їздити на роботи чи навчання, от вони й пересідають на маршрутки, таксі чи власні автомобілі. І маршрутки тут, звісно, нормально виграють», – розповідав раніше The Village Україна Гречко. 

За словами експертів «Пасажири Києва», рішення про введення безготівкової оплати в маршрутках затягують теж самі перевізники, а Київ уже п’ять років «веде з ними перемовини». «Це багатомільярдні обсяги готівки, яка ніде не обліковується. Приватні перевізники будуть щосили й надалі створювати супротив введенню безготівкових розрахунків, оскільки тоді будуть зрозумілі обсяги надприбутків і не буде можливості маніпулювати нібито збитковістю перевезень і потребою підвищувати тарифи на проїзд», – каже Олександр Гречко.

Водночас поліція не має права штрафувати маршрутників за рух під час тривог, хоча раніше в КМДА заявляли, що поліційні мають зупиняти приватних перевізників, якщо вони порушують рішення Ради оборони.

І, будьмо чесними, не всі кияни та гості міста крокують в укриття, коли чують повітряну тривогу в громадському транспорті. Більшість із них шукають інший спосіб доїхати на роботу чи навчання, бо ця потреба не зникає після ввімкнення сирени.

Я живу на Троєщині вже давно. Відповідно, щоб дістатися до центра Києва, метро не є варіантом для мене: винятково автобуси, трамваї, маршрутки тощо. Загалом є кілька варіантів виїзду з мого дому до центру: автобус – метро; маршрутка – метро; трамвай – електричка. Якщо з другим варіантом проблем немає завдяки роботі маршруток під час повітряних тривог, то з іншими варіантами казуси були неодноразові.

Наприклад, під час поїздки на трамваї до міської електрички повітряна тривога пролунала і, очевидно, я вийшов посеред досить невідомої місцини. Укриттів поблизу немає, усі маршрутки – забиті, потрапити неможливо. Відповідно, єдиним варіантом залишалося йти до зупинки міської електрички «Троєщина-2» 30–45 хвилин пішки. А це ще було у 12 градусів морозу. Очевидно, усі плани (разом зі здоров'ям, бо після цієї прогулянки я захворів) пішли коту під хвіст.

У мене історія проста: я живу просто в дуже віддаленому районі Києва. Звідти я дістаюсь кількома видами транспорту: спочатку маршрутка, потім трамвай. З маршруткою проблем немає, але коли починається повітряна тривога, то розумію, що мені вже не сісти ні на автобус, ні на трамвай.

Переплата за проїзд

За алгоритмом, який пропонували після ухвалення цього рішення, після відбою тривоги водії чекатимуть на пасажирів там, де їх висадили, протягом десяти хвилин. Якщо пасажири не встигнуть повернутися до транспорту, то можуть скористатися наступним. Сплачувати за проїзд повторно не треба, пояснювали в КМДА. І обіцяли попередити контролерів. Проте на практиці все працює інакше. Люди змінюють вид транспорту та платять у кращому разі двічі.

Для мене це рішення розвиває маршрутки, а громадський транспорт разом із тим деградує. Попри незручності, пасажири фактично ще й переплачують за проїзд. Оскільки незрозуміло, скільки простоїть транспорт і чи можна буде ним скористатися після тривоги за ті ж гроші, що вже були оплачені.

Зазвичай я їжджу тролейбусом. Якось, щойно я зайшла й оплатила поїздку, пролунала тривога. Проїхали ми рівно ніскільки, нас попросили вийти. Ніхто не пояснив, чи після відбою буде «продовження», але за логікою й мовчанкою я зрозуміла, що я заплатила за повітря.

Власне, коли я йшла до точки призначення, дорогою бачила величезні скупчення людей у публічних точках і на зупинках. Це мене збентежило, адже зупинки часто зараз фігурують у трагедіях після масованих обстрілів, укриття поряд не було, лише метро за 15 хвилин. Тролейбуси стояли, а водії просто сумно сиділи. Тобто наратив «ми зупиняємо, щоб усі йшли в укриття» не працює на практиці. Люди тільки скупчуються у відкритих і доступних місцях.

Замість висновку

Більшість обласних центрів в Україні не зупиняють роботу громадського транспорту під час повітряних тривог, а Чернівці, до прикладу, уже від цього відмовилися. Кияни зареєстрували чотири петиції про скасування цього рішення, але міський голова Віталій Кличко відхилив дві підписані петиції.