У Києві й області 13 квітня оголосили другий рівень небезпеки через підвищення рівня води в Дніпрі, спричинене весняним водопіллям. Паводок підтопив деякі райони міста, зокрема Микільську, Слобідку, Русанівку, частково Оболонь. Розлив річок досі фіксують ще в семи областях України – Волинській, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській, Рівненській, Чернігівській і Черкаській.

«Укргідрометцентр» прогнозував, що пік весняного водопілля припаде на 18–28 квітня. Начальник гідрологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Ілля Перевозчиков підтвердив The Village Україна, що пік паводків уже, ймовірно, пройшов. Дійсно, за добу рівень води в Києві зменшився на десять сантиметрів і становить 9337 сантиметрів. Натомість у КМВА пік паводку очікують 22 квітня. Вода все ще утримується на позначках, близьких до максимальних. У деяких селах люди змушені пересуватися на човнах, а «Київводоканал» попередив, що вода в Києві може мати жовтуватий колір, хоч це й не впливає на її якість.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Весняні паводки – це норма, наголошує начальник гідрологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Ілля Перевозчиков. Річки виходять за свої межі через проходження весняного водопілля, яке відбувається щороку. Утім, рівень води й масштаби підтоплень вищі ніж зазвичай. Чому?

  • Лише протягом останніх 10 днів березня та перших 10 днів квітня 2023-го випали місячні норми опадів. Це спровокувало інтенсивний розвиток весняного водопілля;
  • На півночі України й у центральних областях (Вінницька, Черкаська) фіксують перезволоженість ґрунту. Через це він не може ввібрати велику кількість опадів, тому вони йдуть у річище річки;
  • Уже в січні й лютому 2023-го «Укргідрометцентр» спостерігав проходження сталодощового паводку, який сформувався у вигляді снігу в Білорусі й Росії. Потім почалася відлига, сніг почав танути. Поки вода добігала Київського водосховища в Україні, на верхівʼї Дніпра сформувався новий паводок. Вода не могла надовго затримуватися в ґрунті, тому що він був занадто зволоженим через проходження паводка взимку.

«Усе зійшлося в одну точку. Усі предиктори формування весняного водопілля зійшлися в один час», – коментує Ілля Перевозчиков для The Village Україна. За його словами, 2023 рік продовжує бути унікальним не тільки на загальнодержавному рівні, а й на гідрологічному.

Зараз майже по всій території України фіксують спад рівня води. На Десні паводок усе ще розвивається із добовою інтенсивністю до 10 сантиметрів. Десна, на відміну від Дніпра, є незарегульованою річкою, яка має природне русло. Це значить, що вода не проходить через ГЕС, а тому рівень води може утримуватися довше. Саме тому майже половина з 1741 підтоплених господарств в Україні розташовані в Чернігівській області, де протікає Десна.

Паводкова небезпека також постійно зберігається в Карпатському регіоні, де через опади можуть формуватися катастрофічні паводки, каже Ілля Перевозчиков. Як приклад наводить паводок у липні 2008 року, який стався саме через аномальні опади.

Фото: Світлана Неїжкаша

Що робити з підтопленнями?

Запорукою зменшення катастрофічних наслідків від великих повеней є збереження заплав річок у їхньому природному стані, пише київський екоактивіст Михайло Петелицький. «Жодні штучні споруди, дамби й греблі не змогли дати людям більшого захисту, ніж сама природа», – зазначає він. Як приклад наводить досвід Нідерландів і Німеччини.

За його словами, велика частина заплави Дніпра в Києві нині забудована, що, зокрема, було частиною радянської системи з «підкорення природи». Через забудову Дніпро не може розливатися на широкі простори, ширину річища із залишків заплави річки здатна збільшувати територія екопарку «Осокорки», вважає Петелицький.

Петелицький пропонує усунути дамби й вузькі шлюзи на Жуковому острові й замінити їх на мостові переходи; відновити протоку між Трухановим островом та островом «Муромець», щоби вода в урочищі Чорторий не поверталася проти течії Дніпра; поновити протоки на Долобецькому острові, а також розширити й розчистити протоку Бобрівня.

Еколог Олег Листопад також упевнений, що забудови заплав і дамбування «призводять до сумних наслідків». За його словами, ДСНС має розробити схеми червоних ліній за прикладом Європейського Союзу, які позначали би місця, де будувати не можна.

Фото: обʼєднання «Я люблю Оболонський район»

Як до цього підготуватися?

Найбільш дієвим способом зараз є оперативні попередження про суттєві збитки й жертви, вважає еколог Листопад. На його думку, це допоможе вчасно евакуюватися й убезпечити власне майно, яке може постраждати від води.

Так, про небезпечні паводки в Києві й області «Укргідрометцентр» повідомляв 13 квітня. Гідрометеорологічні спостереження дійсно дають змогу доволі точно досліджувати, коли саме підійматиметься вода, коментує The Village Україна начальник гідрологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Ілля Перевозчиков.

Жителям перелічених територій і тим, хто проживає поряд із водоймами, міська адміністрація радить підготуватися до можливих підтоплень:

– найцінніші речі перенести на верхні поверхи будівель або на горища;

– бути готовими вимкнути електрику, газ, усі побутові прилади;

– підготувати цінні речі й документи в разі, якщо доведеться на якийсь час залишити будинок;

– подбати про безпеку домашніх тварин.


Аварійно-рятувальна служба в Києві цілодобово приймає дзвінки за номером 044 430 3713. Також у разі надзвичайної ситуації можна телефонувати за номером 101.