Є питанняКиїв і ще сім областей підтоплює. Запитали в гідролога, що відбувається та чому не варто хвилюватися
Рівень води йде на спад майже у всіх областях, але досі залишається високим
У Києві й області 13 квітня оголосили другий рівень небезпеки через підвищення рівня води в Дніпрі, спричинене весняним водопіллям. Паводок підтопив деякі райони міста, зокрема Микільську, Слобідку, Русанівку, частково Оболонь. Розлив річок досі фіксують ще в семи областях України – Волинській, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській, Рівненській, Чернігівській і Черкаській.
«Укргідрометцентр» прогнозував, що пік весняного водопілля припаде на 18–28 квітня. Начальник гідрологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Ілля Перевозчиков підтвердив The Village Україна, що пік паводків уже, ймовірно, пройшов. Дійсно, за добу рівень води в Києві зменшився на десять сантиметрів і становить 9337 сантиметрів. Натомість у КМВА пік паводку очікують 22 квітня. Вода все ще утримується на позначках, близьких до максимальних. У деяких селах люди змушені пересуватися на човнах, а «Київводоканал» попередив, що вода в Києві може мати жовтуватий колір, хоч це й не впливає на її якість.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Весняні паводки – це норма, наголошує начальник гідрологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Ілля Перевозчиков. Річки виходять за свої межі через проходження весняного водопілля, яке відбувається щороку. Утім, рівень води й масштаби підтоплень вищі ніж зазвичай. Чому?
- Лише протягом останніх 10 днів березня та перших 10 днів квітня 2023-го випали місячні норми опадів. Це спровокувало інтенсивний розвиток весняного водопілля;
- На півночі України й у центральних областях (Вінницька, Черкаська) фіксують перезволоженість ґрунту. Через це він не може ввібрати велику кількість опадів, тому вони йдуть у річище річки;
- Уже в січні й лютому 2023-го «Укргідрометцентр» спостерігав проходження сталодощового паводку, який сформувався у вигляді снігу в Білорусі й Росії. Потім почалася відлига, сніг почав танути. Поки вода добігала Київського водосховища в Україні, на верхівʼї Дніпра сформувався новий паводок. Вода не могла надовго затримуватися в ґрунті, тому що він був занадто зволоженим через проходження паводка взимку.
«Усе зійшлося в одну точку. Усі предиктори формування весняного водопілля зійшлися в один час», – коментує Ілля Перевозчиков для The Village Україна. За його словами, 2023 рік продовжує бути унікальним не тільки на загальнодержавному рівні, а й на гідрологічному.
Зараз майже по всій території України фіксують спад рівня води. На Десні паводок усе ще розвивається із добовою інтенсивністю до 10 сантиметрів. Десна, на відміну від Дніпра, є незарегульованою річкою, яка має природне русло. Це значить, що вода не проходить через ГЕС, а тому рівень води може утримуватися довше. Саме тому майже половина з 1741 підтоплених господарств в Україні розташовані в Чернігівській області, де протікає Десна.
Паводкова небезпека також постійно зберігається в Карпатському регіоні, де через опади можуть формуватися катастрофічні паводки, каже Ілля Перевозчиков. Як приклад наводить паводок у липні 2008 року, який стався саме через аномальні опади.
Що робити з підтопленнями?
Запорукою зменшення катастрофічних наслідків від великих повеней є збереження заплав річок у їхньому природному стані, пише київський екоактивіст Михайло Петелицький. «Жодні штучні споруди, дамби й греблі не змогли дати людям більшого захисту, ніж сама природа», – зазначає він. Як приклад наводить досвід Нідерландів і Німеччини.
За його словами, велика частина заплави Дніпра в Києві нині забудована, що, зокрема, було частиною радянської системи з «підкорення природи». Через забудову Дніпро не може розливатися на широкі простори, ширину річища із залишків заплави річки здатна збільшувати територія екопарку «Осокорки», вважає Петелицький.
Петелицький пропонує усунути дамби й вузькі шлюзи на Жуковому острові й замінити їх на мостові переходи; відновити протоку між Трухановим островом та островом «Муромець», щоби вода в урочищі Чорторий не поверталася проти течії Дніпра; поновити протоки на Долобецькому острові, а також розширити й розчистити протоку Бобрівня.
Еколог Олег Листопад також упевнений, що забудови заплав і дамбування «призводять до сумних наслідків». За його словами, ДСНС має розробити схеми червоних ліній за прикладом Європейського Союзу, які позначали би місця, де будувати не можна.
Як до цього підготуватися?
Найбільш дієвим способом зараз є оперативні попередження про суттєві збитки й жертви, вважає еколог Листопад. На його думку, це допоможе вчасно евакуюватися й убезпечити власне майно, яке може постраждати від води.
Так, про небезпечні паводки в Києві й області «Укргідрометцентр» повідомляв 13 квітня. Гідрометеорологічні спостереження дійсно дають змогу доволі точно досліджувати, коли саме підійматиметься вода, коментує The Village Україна начальник гідрологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Ілля Перевозчиков.
Жителям перелічених територій і тим, хто проживає поряд із водоймами, міська адміністрація радить підготуватися до можливих підтоплень:
– найцінніші речі перенести на верхні поверхи будівель або на горища;
– бути готовими вимкнути електрику, газ, усі побутові прилади;
– підготувати цінні речі й документи в разі, якщо доведеться на якийсь час залишити будинок;
– подбати про безпеку домашніх тварин.
Аварійно-рятувальна служба в Києві цілодобово приймає дзвінки за номером 044 430 3713. Також у разі надзвичайної ситуації можна телефонувати за номером 101.