Багато українців виїхали за кордон ще до повномасштабного вторгнення, а в теперішній складний час змушені емігрувати, тікаючи від війни. Коли трапляється смерть за кордоном, рідні й близькі померлого часто не знають, що робити далі, як організувати похорони. Адже процес перевезення померлих з-за кордону не простий (у всіх аспектах) і трудомісткий, а організувати його самостійно дуже проблематично, а інколи й неможливо.

Під час організації перевезення тіла померлого з-за кордону стикаєшся з безліччю запитань – від фінансових до правових. Скільки коштує перевезення? Які документи необхідні для цього? Чи потрібно повертати тіло в Україну, чи можна провести похорон у країні, де сталася трагедія?

Журналіст The Village Україна Серж Хуцану розпитав про це людину з досвідом репатріації тіла близької людини, директора однієї з міжнародних ритуальних фірм і Міністерство закордонних справ України.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Анастасія Новік ділиться досвідом, який пережила її сім’я під час репатріації тіла близької людини з-за кордону.

Кого ви втратили й у якій країні це сталося?

Моя сім’я живе в Бучі вже близько 25 років. Коли почалася війна, усі були дуже розгублені й не розуміли, виїжджати чи зоставатися, оскільки було враження, що ворог буде йти на Київ, а в нашій маленькій Бучі буде спокійно. Чомусь ніхто не подумав, що росіянам потрібно ще Києва якось дістатися.

Тітка зі своєю мамою, якій було вже за 90, були в окупації в Бучі деякий час, а потім ми зуміли їх вивезти до Німеччини до сина тітки – мого двоюрідного брата, який живе в Кронберзі, містечко під Франкфуртом-на-Майні. Бабуся дуже переживала й усе питала, коли вони повернуться до України, бо хотіла бути похованою в землі біля свого чоловіка, а не кремованою. Спочатку бабуся захворіла на ковід, була в лікарні, хвороба дала важкі ускладнення й за десь 1,5 місяця в неї стався серцевий напад. Померла вона за три дні в лікарні. Слава богу, пішла з життя спокійно.

Чому вирішили хоронити в Україні?

Оскільки бабуся заборонила себе кремувати, то постало питання, де її ховати. У Кронберзі поховання й ділянка землі коштують 7000 євро. Бо через близькість до Франкфурта й мікроклімат містечко вважається доволі елітним. Брат дізнався, чи можна поховати подалі від Франкфурта, де поховання коштує 5000 євро. Сказали що не можна, бо ховати можуть тільки за пропискою. Почали шукати варіанти, як доправити бабусю до України.

Як обирали ритуальну службу й скільки вам обійшлися її послуги?

Є компанія, яка збирає тіла по всій Європі й доставляє в Україну, це коштує 3500 євро. Вирішили скористатися її послугами. Але поки вона забрала тіло з моргу, пройшло десь три-чотири тижні. Компанія не казала нормально, коли вони приїдуть. Морг періодично телефонував і запитував, коли заберемо бабусю. Це дуже нервувало мою тітку.

Урешті-решт, бабусю доправили в Україну й поховали в Бучі, біля її чоловіка.

Як щодо бюрократичних моментів?

У лікарні видали довідку про смерть, а свідоцтво про смерть видали в Burgeramt (щось на зразок мерії, куди громадяни звертаються з формальними питаннями) на базі довідки з лікарні. Але це було не повноцінне свідоцтво. Тобто за ним можна було поховати тіло, але не можна отримати спадок, бо не було із собою ні свідоцтва про народження, ні про шлюб. Документами на ввезення тіла в Україну займалася компанія-перевізник. Це польська компанія, де працюють [українці].

Поспілкувалися з директором однієї з ритуальних служб України, щоб спробувати зрозуміти на її прикладі принцип роботи подібних фірм.

Нізар Бадр

директор ритуальної служби Memory

Що вам потрібно від клієнта, який звернувся за вашими послугами?

Коли до нас звертаються з трагедією, ми передусім запитуємо, що сталося. Тобто люди помирають за різних обставин, хтось природною смертю, хтось – за випадкових обставин: ДТП, інциденти на виробництвах тощо. Завжди все залежить від обставин. Щоб почати роботи, потрібно, щоб близькі померлого зібрали пакет документів, які ми обробляємо в нас на місці і їдемо працювати вже там, куди потрібно. Зокрема, нам завжди потрібен дозвіл на місце поховання й заява до консульства країни, у якій сталася смерть. Ми складаємо доручення, ксерокопії паспортів і потім запускаємо процес, збираємо документи на тіло згідно з чинним законодавством [країни, у якій сталася смерть] й організовуємо транспортне перевезення. Наше авто спеціально обладнане під стандарти ЄС: термоустановка, рефрижератор. Інакше тіло вам ніхто не віддасть, якщо раптом хтось надумає власноруч приїхати забрати його своїм звичайним транспортом. Максимум, що люди можуть зробити самостійно, – зібрати деякі документи.

Що далі?

Далі направляємо це авто до потрібної країни, шукаємо місце перебування небіжчика й отримуємо лікарське свідотство про смерть. Опісля збираємо всі необхідні документи, їдемо до консульства, отримуємо консульський дозвіл на перетин кордону. Повертаємося до України. Усе доволі просто.

Труднощі в цій роботі залежать виключно від обставин смерті. Наприклад, якщо це ДТП чи вбивство, то треба вичекати певний проміжок часу, поки триває слідство, це займає ще якийсь період часу. Сама ж доставка тіла займає день-два, не більше. Є історії, коли похоронні фірми можуть доставляти тіло півтора-два тижні. Це абсурд. Зазвичай це відбувається через те, що перевізники довантажують інші тіла на своєму шляху туди або назад, щоб не їхати лише з одним тілом, «у холосту». Деякі консульства сприяють такому явищу, оскільки часто рекомендують конкретні фірми, до яких звертатися за послугами перевезення померлих, і замість того, щоб діяти в інтересах українців за кордоном, діють в інтересах власних і тих фірм, на які посилаються.

Чи змінилося щось у вашій роботі після 24 лютого?

З початком повномасштабного вторгнення дуже багато наших людей повиїжджало. І зараз люди так само вмирають, відсоток смертності збільшився, тому роботи стало більше. Це факт. Тут варто згадати, що зросла тенденція на кремації, бо це насправді на кількасот євро дешевше, у межах 300–400.

Можете проілюструвати середній ціновий діапазон на послуги вашої фірми на прикладі, скажімо, трьох країн?

Маршрут ми розраховуємо в діапазоні 20 гривень за кілометр. Працюємо в межах Європи. Останнім часом маємо три найпопулярніші напрямки перевезень: Польща, Чехія й Німеччина. Орієнтовні розцінки на прикладі цих трьох країн такі [ціни вказано без урахування багатьох індивідуальних аспектів і можуть вважатися виключно ілюстративними]:

  • Польща – Україна (захід країни): у межах 1300–1500 євро;
  • Чехія – Україна (захід країни): в межах 1700–1600 євро;
  • Німеччина – Україна (захід країни): до 3000 євро.

Добре, з Європою зрозуміло. А якщо небіжчик за океаном?

Якщо людина померла за океаном, то ми також можемо зустріти тіло в аеропорту. Зазвичай для транспортування використовують багажний відсік звичайних пасажирських літаків. Для цього попередньо забальзамоване тіло поміщають у герметичну цинкову труну, а її – у спеціальний чохол. Можемо припустити, що кожен третій пасажирський літак перевозить такий вантаж.

Щоб поглянути на ситуацію очима чинного законодавства України, ми звернулися за коментарем до Міністерства закордонних справ.

Пресслужба МЗС України

Національне законодавство іноземних держав щодо порядку реєстрації смерті, надання ритуальних послуг і поховання померлих може містити низку специфічних особливостей залежно від релігійних вірувань, традицій і звичаїв, які існують у кожній окремій країні.

Що передусім робити родичам небіжчика за кордоном

У разі отримання інформації щодо смерті громадянина України за кордоном родичам померлого передусім потрібно звернутися до найближчого посольства / консульства України в країні, де стався смертельний випадок, щодо підтвердження факту смерті й отримання інформації щодо порядку дій для забезпечення репатріації тіла померлого в Україну.

Актуальні контакти закордонних дипломатичних установ України можна знайти на вебсайті МЗС.

У разі відсутності можливості в рідних померлого виїхати до країни, де стався смертельний випадок, необхідно звернутися до нотаріуса й оформити та надіслати до відповідного посольства / консульства України нотаріально засвідчену заяву про волевиявлення щодо способу й місця поховання померлого (поховання в країні перебування, кремація, репатріація тіла в Україну).

Про консульства

У межах консульського супроводу справ за наслідками смерті громадянина України за кордоном посольство / консульство України надає сприяння родичам й іншим зацікавленим сторонам (роботодавцям, представникам страхових компаній тощо) в оформленні чи належному засвідченні необхідних для репатріації тіла документів (свідоцтва про смерть, довідки про відсутність сторонніх вкладень, довідки про кремацію тощо), а також за потреби контактну інформацію відомих закордонній дипломатичній установі місцевих ритуальних служб. Якщо виникли затримки з перевезенням тіла померлого громадянина або інші перешкоди організаційно-логістичного чи бюрократичного характеру під час репатріації, причетні посольства / консульства України вживають відповідні заходи реагування для вирішення проблемних питань.

Чи можлива оплата за кошт держави?

У разі відсутності в родичів коштів для репатріації труни з тілом чи урни з прахом померлого громадянина вони можуть звернутися до посольства / консульства щодо оплати вартості таких послуг за кошт державного бюджету, відповідно до Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 №651. Оплата вартості ритуальних послуг, включно з перевезенням тіла, за кошт бюджету здійснюється виключно в разі документально підтвердженої неспроможності родичів померлих / загиблих громадян оплатити вартість таких послуг за власний кошт і за умови відсутності альтернативних джерел фінансування (страхових компаній, роботодавців, перевізників тощо).

Необхідні документи

Відповідно до пункту 7 вищезазначеного Порядку, рішення про оплату вартості послуг іноземних ритуальних служб, пов’язаних з оформленням документів і репатріацією в Україну тіл померлих / загиблих громадян України, приймає керівник відповідної закордонної дипломатичної установи України за погодженням з Міністерством закордонних справ України за умови подання:

  • документів, що підтверджують смерть чи загибель громадянина України за кордоном;
  • заяви родичів померлого / загиблого на ім’я керівника зазначеної установи про оплату таких послуг за кошт державного бюджету;
  • документів про склад сім’ї померлого / загиблого;
  • документів, що підтверджують родинний зв’язок заявників з померлою / загиблою особою;
  • документів, виданих уповноваженими органами й установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина / чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати / сестри), що підтверджують неспроможність заявників здійснити оплату вартості відповідних послуг за власний кошт.

Обкладинка: Граб Анастасія