Є питанняБессарабський проїзд чи прохід? Що відбувається з пішохідною зоною на Бессарабці
«Просто перекрити вулицю – ще не означає зробити її пішохідною»
Бессарабський проїзд – це провулок, що об’єднує вулиці Велику Васильківську та Басейну. Він протягується між Бессарабським ринком і ТЦ Arena City, у фронтальних приміщеннях із боку «Арени» розташовується низка закладів громадського харчування та центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre.
У листопаді 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення, Бессарабський проїзд зробили пішохідною зоною. The Village Україна запитали PAC, Takava, власника Mimosa Brooklyn Pizza та Fish & Pussycat Ігоря Сухомлина й інші місцеві бізнеси, наскільки це вплинуло на їхню роботу.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Що відбувається
1 березня стало відомо, що пішохідну зону можуть ліквідувати. У спільноті «Пасажири Києва» стверджували, що директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор уже дав комунальному підприємству усне розпорядження – розробити нову схему організації дорожнього руху.
Спочатку в Центрі організації дорожнього руху повідомили, що ліквідацію пішохідної зони на Бессарабці найближчим часом не планують, але цю схему розглядають як одну з можливих.
6 березня з’ясувалося, що ліквідувати пішохідну зону можуть в інтересах девелопера Вагіфа Алієва. В інтерв’ю виданню «Європейська правда» Алієв стверджував, що його підземний паркінг під «Ареною» стоїть порожній, бо відвідувачі не можуть туди заїхати, а також сказав, що «порозумівся» з Русланом Кандибором. Цікаво, що заїхати в паркінг насправді можна, через вулицю Скоропадського.
Поки тривали дискусії, у КМДА запевнили – пішохідну зону біля Бессарабської площі ліквідовувати не планують. За словами Кандибора, збільшився потік автівок, які рухаються з бульвару Шевченка й вулиці Хрещатик у напрямку вулиці Басейної й бульвару Лесі Українки, але це не означає ліквідацію пішохідної зони.
Передісторія
Насправді дискусія щодо пішохідної зони поблизу Бессарабського ринку триває давно. У 2016 році Бессарабський проїзд уже робили пішохідним. Утім, відбулося це лише на два дні – для експерименту в межах Європейського тижня мобільності в такий спосіб спробували оцінити перспективи реконструкції проїзду.
У 2016–2018 роках у департаменті транспорту КМДА з’явилися три варіанти оновлення ділянки, детальніше ми розповідали про них тут. Зупинилися на тому, що облаштувати пішохідну зону потрібно не на всій площі, а лише на Бессарабському проїзді.
Мобільність, публічний простір та екологія – ось основні проблеми сучасної Бессарабки. Звільнення проїзду від автівок може перерозподілити трафік, поліпшити екологію, але проблема адаптованості площі для пішоходів залишиться: з появою ТЦ «Метроград» пішоходи не можуть наземно пройти через Бессарабську площу. Але така можливість має з’явитися: у КМДА пообіцяли продублювати підземні пішоходи наземними, щоправда, без конкретних строків. Водночас фінансування наземних переходів та облаштування світлофорів мали бути закладені в бюджет 2023 року.
Артоб’єкт як початок для «обживання» пішохідної вулиці
З точки зору інфраструктури на Бессарабці майже нічого не змінилося за півтора року – з того часу, як проїзд став пішохідним: залишилися антипаркувальні стовпчики та паркани біля ринку, коментує транспортний експерт громадської ініціативи «Пасажири Києва» Олександр Гречко. Але звертає увагу на артоб’єкт із протитанкових їжаків.
Це ініціатива PinchukArtCentre та частина виставки номінантів на премію PAC «Обʼєднані». Голова дослідницької платформи PinchukArtCentre Ксенія Малих у коментарі The Village Україна каже, що художники й урбаністи теж зацікавилися пішохідною зоною, тому вирішили встановити там інсталяцію з предметів міського доброустрою. Ця інсталяція займає площу одного паркувального місця, її створили митці Commercial Public Art і групи MNPL. Для цього вони використали звичні елементи міського пейзажу, як-от лавки, дорожні стовпчики, вуличні ліхтарі й урни для сміття, і поєднали їх з об'єктами, які принесла війна – бетонними блоками та протитанковими їжаками.
«Ця інсталяція є першою спробою мистецького переосмислення простору вулиці перед приміщенням PinchukArtCentre. Встановлення цього об’єкту запустило процес обживання містянами пішохідної вулиці, зокрема через взаємодію з інсталяцією, на яку можна сісти, лягти, спертися. Сподіваємося, місто встановить на вулиці елементи доброустрою та зелені острівки, щоб вона стала більш затишною та привітною до киян і гостей міста», – каже Ксенія Малих.
Вона додає: з того часу, як вулиця перед PinchukArtCentre стала пішохідною, повітря стало чистішим: «Тепер ми можемо відкривати вікна в офісних приміщеннях, не запускаючи в кімнати вихлопні гази від автівок. Люди вже звикли, що вулиця пішохідна, і ходять не тільки тротуаром».
Що кажуть «Пасажири Києва»
Що більше автомобільної інфраструктури створено, то більше автомобілів це притягує, переконаний Олександр Гречко. Утім, за його словами, інфраструктура навколо Бессарабки незручна й для водіїв: вони не хочуть паркуватися в паркінгах, бо це незручно й дорого – потім ще треба знати підземний перехід, перейти на іншу вулицю. Зручніше запаркуватися десь із порушенням і заблокувати рух пішоходам. Це створює «замкнене коло».
Водночас звільнення пішохідної зони від автівок сприяло тому, що заторів стало менше, каже транспортний експерт: «На цьому проїзді автомобілі були зліва й справа, лише одна смуга для руху. Автомобіль зупинявся і позаду нього, деякі з них стояли вже на перехресті вулиці Хрещатик і бульвару Шевченка та далі на Басейній. Починався транспортний колапс. Тепер автівки не зупиняються на перехресті. А доїхати, наприклад, із бульвару Шевченка до бульвару Лесі Українки легко через вулицю Скоропадського, там широка вулиця».
Ділянку навколо ТЦ «Арена» Олександр Гречко називає «бермудським трикутником» і для пішоходів: «Це не зовсім зручно, як транзитна точка. Умовно, я хочу дійти з метро «Хрещатик» до «Палацу спорту». Проходжу наземним переходом до Бессарабського ринку, далі йду через пішохідну зону, потім рухаюся вздовж вулиці Басейної (там досить незручний прохід), а далі треба спуститися в підземний перехід, щоби пройти вулицю Скоропадського». Виходом може бути облаштування підземного та наземного переходів, де завершується бульвар Шевченка, у бік Бессарабського ринку. А в загальному – зменшення кількості смуг для автівок, розширення тротуарів, створення велодоріжок.
Що кажуть місцеві бізнеси
На думку транспортного експерта, на Бессарабській площі неякісно ведуть доброустрій, але місцеві бізнеси можуть «увімкнутися» – облаштувати територію, відкрити літні майданчики, як це зробили на вулиці Сагайдачного.
Наприклад, у мережі Takava коментують The Village Україна, що нейтрально ставляться до зміни вулиці на пішохідну чи навпаки: «Просто перекрити вулицю – ще не означає зробити її пішохідною. Не вистачає культурних об’єктів: лавки, пам’ятники, освітлення, якийсь інтертеймент. Непоганим прикладом є те, як змінили вулицю Короленка в місті Дніпро. Це хороший кейс переходу з прохідної до пішохідної вулиці».
Ігор Сухомлин
ресторатор, співзасновник закладів Mimosa Brooklyn Pizza, Fish & Pussycat, «Автостанція»
Чи вплинуло перекриття проїзду на бізнес? Ніяк не вплинуло: і не позитивно, і не негативно. Це принципово не змінило ситуацію. Але ми ще жодного літа нормально не встигли попрацювати. Проїзд закрили в кінці 2021 року, тобто ще жодного сезону ми не встигли нормально відпрацювати, минулого літа вже було не до гульні. Але я точно за те, щоб [Бессарабський проїзд] був перекритий.
Чи успішний це був експеримент? Я можу дати дві відповіді на це запитання: як людина та як підприємець. Як у людини в мене таке порівняння: коли хтось захотів у туалет, сів на унітаз, зняв штани, а труси не зняв. І обісрав просто спідню білизну. Ось так зробили з Бессарабським проїздом: вони просто закрили проїзд, поставили ці блоки та прибрали клоунів-паркувальників, які постійно кудись здавали кеш, намагалися тиснути на рестораторів. Але далі з цим нічого не зробили. Ані озеленення, ані вуличні меблі, як це зазвичай облаштовують у Європі. Цей простір можна організувати по-різному: з недільними фермерськими ярмарками, концертами чи просто місцем для відпочинку людей. Зрештою в Києві, тим більше в центрі міста, небагато таких місць.
Як підприємцю мені, звичайно, приємно, що тепер можна жити без перемовин із якимось незрозумілими людьми, що вони не будуть паркуватися прямо напроти наших дверей. Усі заклади тепер відкриті. Думаю, люди вже до цього звикли: і до того, [що Бессарабський проїзд закритий], і до того, що паркуватися тепер треба в інших місцях. І взагалі можна не їхати на машині, завжди можна під’їхати на метро.
Я розумію, що це не найперше запитання – і раніше, і зараз [під час повномасштабної війни]. Але воно дуже помітне, бо це центр міста. Тому я дивуюся, що вони цього не довели до кінця, до логічного завершення. Але так, мені як людині тепер там приємніше перебувати. Коли ти раніше товкся між машинами та паркувальниками – це була жесть. Це було, ніби щось із 1990-х.
Денис Жаткін
власник закладу Keds Pub
Результату ніякого від перекриття не було, оскільки ніяких змін в інфраструктурі не відбулося. Перекрили під час повномасштабної війни, коли було незрозуміло, що буде з літніми терасами. Абсолютно ніякої реорганізації цієї території не було; не було ніякого плану; не було ніякого діалогу з підприємцями та рестораторами.
На цей сезон ми можемо виставити якусь широку терасу чи зробити якісь інфраструктурні зміни, але чекаємо, поки Київрада чи «Київблагоустрій» вийдуть на зв’язок. Зазвичай це буває наприкінці березня чи на початку квітня: починають пропонувати якісь конструктиви, вести діалог із приводу терас. У нас були ідеї та бажання, як це зробити, але, по-перше, цей період припав на війну, а, по-друге, вулиця ніяк інфраструктурно не змінилася, вона просто перекрита, там паркуються доставники Glovo.
Ніхто з ресторанів не наважився робити якісь зміни, бо були потрібні інші зміни, більш архітектурні – шматок землі достатньо великий. Там правильно було б зробити маленький бульвар: вимостити тротуарною плиткою, поставити клумби, лавочки, озеленення, зробити його в якомусь європейському стилі. І тоді вже, коли всі оператори навкруги, які там перебували, зробили б від себе класні тераси, поставили б свої елементи інфраструктури. Для цього треба діалог: якщо він буде, я із задоволенням візьму в ньому участь.
Майк Айнабульсі
керівник відділу маркетингу ресторанної компанії G-Group, яка керує закладом Chin Chin на фасаді Бессарабського ринку
Раніше це було хаотичне паркування з незрозумілими обличчями. Зараз ця зона стала набагато більш цивілізованою, набагато кращий вигляд мають літні майданчики. Стало більш чисто та не так загазовано. А нам це ніякого дискомфорту в роботі не принесло, лише позитив.
Ми із задоволенням готові брати участь в озелененні й оформленні цієї зони для загальної мети – щоби створити таку невелику, пішохідну, ресторанну та красиву ділянку в центрі Києва.
Обкладинка: Ярослав Друзюк для The Village Україна