Новий порядок узяття на військовий облік затвердив Кабмін, він уже набув чинності. Відтепер ставати на військовий облік потрібно із 16 років, а не із 17, як це було раніше. Зробити це можна буде традиційно, а можна – через додаток «Дія», але поки що невідомо, коли почне роботу ця функція.

Водночас положення про те, що дипломатичні установи вестимуть облік військовозобов’язаних і сприятимуть їхньому поверненню до України, яке викликало значний суспільний резонанс, насправді не нове, коментує адвокат юридичної компанії «Міллер» Андрій Новак. Редакція The Village Україна запитала в юриста, що змінює (насправді небагато) ця постанова.

Оновлення 9 січня: Мінцифри повідомили в коментарі The Village Україна, що повістки не будуть надсилати в «Дії»: «Ні ця постанова, ні будь-яка інша не передбачає надходження повісток через «Дію». У нашому плані роботи поки немає таких завдань».

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Андрій Новак

адвокат юридичної компанії «Міллер»

По-перше, хто зараз має ставати на військовий облік?

призовники від 16 до 27 років

військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування в запасі, до 60 років;

жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Ті жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть це зробити за бажанням. Перелік таких спеціальностей затверджений Міноборони.

Чому тепер треба ставати на облік не із 17 років, як було раніше, а із 16?

Навіщо така зміна, достеменно невідомо, коментує юрист, адже згідно із законом, мобілізувати або призвати на строкову службу не можуть раніше 18 років. Андрій Новак уточнює, що ставати на облік потрібно не в той рік, коли виповнюється 16 років, а в той, коли має стати 17 років. Умовно, якщо у 2023-му виповнилося 16, то стати на облік потрібно у 2024 році.

Що змінилося для жінок?

Раніше про жінок, які навчалися в університетах за фахом, спорідненим із військовим, університет мав надсилати відомості до військкоматів за три місяці до завершення навчання.

Зараз це стосується лише жінок, які мають медичний або фармацевтичний фах. За два місяці до завершення навчання заклад освіти має повідомити про це військкомат, а також видати жінці тимчасове посвідчення військовозобов’язаної. З цим посвідчення вона має прийти до центру комплектування та стати на облік протягом семи днів.

Для тих жінок, які завершували навчання за медичним чи фармацевтичним фахом до ухвалення цієї постанови та не ставали на облік, до 2026 року буде діяти перехідний період. Тобто їх прийматимуть на роботу не як військовозобов’язаних.

Інші жінки, які мають спеціальності, затверджені Міноборони, крім медичних і фармацевтичних, можуть ставати на військовий облік за бажанням.

Детальніше про те, чому відтермінували військовий облік жінок, читайте за посиланням.

Тепер на роботу не візьмуть без військового квитка?

Так, роботодавець під час прийому на роботу має перевірити наявність у потенційного працівника наявність військового квитка з актуальними обліковими відомостями. Кожен роботодавець і на державному, і на приватному підприємстві має вести облік військовозобов’язаних і передавати до центрів комплектування, вважає Андрій Новак. Також потрібно актуалізовувати зміни, якщо, наприклад, працівник одружився, пішов на навчання, отримав інвалідність.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів, а також поділ на загальний і спеціальний облік (для тих, хто має і не має бронь від мобілізації) – це ж теж не нове?

Наказ про створення реєстру та сам реєстр існували ще з 2017 року. Питання в тім, чи функціонував цей реєстр насправді, бо доступ до нього закритий для людей, які не пов’язані з військовою справою, коментує юрист: «У мене є сумніви щодо цього. Таке уявлення склалося після після спілкування з тими, хто проходив процедуру мобілізації та звертався за правовою консультацією».

Поділ на загальний і спеціальний облік також був і раніше. Під спеціальний підпадають ті, хто мають бронь від мобілізації, а під загальний – решта.

А як щодо «Дії», наскільки обов’язково буде ставати там на військовий облік?

Це як альтернатива, можна фізично прийти до центру комплектування або ж можна буде стати на облік віддалено, через «Дію». Поки що невідомо, як це буде працювати. Також у додатку має з’явитися військовий квиток.

Обходи по будинках зі звіркою даних про призовників можуть бути частіше?

Як і раніше, згідно з пунктом 30 нових положень, обходи мають бути не рідше, ніж один раз на рік. Їх робить не військкомат, а представники місцевої влади, згідно з графіком звірянь, який затвердив міський, селищний або сільський голова. Вони звіряють інформацію за обліковими картками.

А облік за кордоном? Що значить «сприяти поверненню громадян»?

На консульський облік за кордоном треба ставати тоді, коли перебуваєш там понад три місяці (для прикладу, саме три місяці можна перебувати в ЄС за безвізовою угодою).

Консульський облік військовозобов’язаних був і до ухвалення постанови. Єдине, що змінилося – це те, що консульства повинні інформувати громадян, які стоять на консульському обліку, про призов на строкову службу.

Навряд чи це буде примусово, швидше у форматі email-розсилки, вважає адвокат Андрій Новак.

ОК, то що це все означає?

Ця постанова Кабміну не змінює кардинально взяття на військовий облік. Швидше це більш упорядковані положення попередньої постанови, яку склали ще у 2016 році й постійно вносили туди зміни (у 2019, 2020, 2021 та 2022 роках).

Положення про взяття на облік могли змінитися текстово, але фактично не змінилися за змістом, коментує юрист. Деякі нюанси можуть стосуватися роботи центрів комплектування, але для звичайних громадян змін майже немає, окрім того, що стати на військовий облік можна буде через додаток «Дія».