Як економніше кип’ятити воду: в електрочайнику чи в каструлі на електроплиті? Чи слід виймати зарядні пристрої з розетки, якщо вони нічого не заряджають? Як готувати їжу, користуватися бойлером і пральною машиною, щоб заощаджувати енергію? Разом з експертами Yasno розбираємося, як працюють електроприлади та як їх економно використовувати в часи «віялових» відключень і не тільки.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Як краще організувати освітлення, щоб це було економно?

Для зменшення споживання варто відмовитися від освітлювальних приладів і систем із великою кількістю ламп.

Водночас освітлення має відповідати призначенню кімнати. У приміщеннях, де потрібне загальне освітлення, наприклад, ігрових кімнатах, можна використовувати люстри. А ось для читання чи роботи за комп’ютером підійде місцеве освітлення – бра, торшери, настільні лампи. Звичайно, за умови, що в них встановлені енергоефективні LED-лампи. Також слід вимкнути декоративну підсвітку картин, фото та предметів декору.

Ще одна рекомендація, що допоможе заощаджувати на освітленні, – встановити датчики руху. За допомогою них світло вмикатиметься лише тоді, коли хтось перебуває у приміщенні. Це особливо актуально для прохідних кімнат (коридорів і тамбурів) і гардеробних.

Чи є сенс змінювати вдома освітлення на LED-лампи? Чи суттєвою буде економія?

LED-лампи слугують довше та споживають до десяти разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання. Якщо після заміни ламп економія за перший місяць може видатися не дуже помітною, то за рік вона буде суттєвою.

Приміром, в одній кімнаті освітлення забезпечують три звичайні лампи розжарювання по 60 Вт, а в іншій – три LED-лампи по 8 Вт. Рівень освітлення кімнат за таких умов буде приблизно однаковим. Припустимо, що лампи вмикаються щодня в середньому на 6 годин, тобто протягом року вони працюють 2190 годин. Тоді споживання ламп розжарювання за рік складе 394 кВт∙год, а LED-ламп – 53 кВт∙год, тобто у вісім разів менше.

Що робити з бойлером: чи варто вимикати його (якщо є світло), чи краще не робити цього, щоб приладу не доводилося щоразу прогрівати воду з «нуля»?

На нагрівання холодної води бойлер витрачає більше енергії, ніж на підтримання температури. Тому постійно вимикати водонагрівач, особливо великого обсягу, не рекомендовано. Це доцільно лише у випадках, коли бойлером не користуються довгий час.

Ефективним рішенням буде використання так званої «розумної» розетки. Під’єднавши її до приладу та мережі, на ній можна налаштовувати час, коли водонагрівач буде автоматично вмикатися та вимикатися. Наприклад, можна налаштувати його так, щоби він працював уночі в період найнижчого споживання.

Температуру нагрівання варто відрегулювати на рівні 50–55°С, це дасть змогу знизити енергоспоживання. Бойлер слід також періодично очищувати. З часом внутрішня поверхня нагрівального бака та ТЕН покриваються вапняним нашаруванням. Якщо його видалити, це подовжить термін роботи бойлера та допоможе заощаджувати електроенергію.

Як економно використовувати пральну машину?

Пральна машина-автомат може витрачати майже 15% електроенергії, що споживає родина. Ось поради, щоб заощадити на пранні та водночас ефективно використовувати всі можливості приладу.

  • Завантажуйте пральну машину мінімум на три чверті від допустимої ваги. Не потрібно прати кілька речей щодня, якщо їх можна об’єднати з іншим одягом. Адже що частіше ви вмикаєте машину, то більше електроенергії вона споживає, незалежно від заповнення барабана. Але перевантажувати машину також не можна, тому що це збільшує електроспоживання на 10–15%.
  • Знижуйте температуру прання. Щоб нагріти воду до 60°С, пральній машині потрібно вдвічі більше електроенергії, ніж для 30°С. Якщо білизна не дуже забруднена, її не треба прати за високих температур.
  • Перед пранням обробіть плями, щоб не використовувати попереднє замочування. Так ви зекономите і воду, і електроенергію.
  • Використовуйте таймер відкладеного старту або «розумну» розетку, щоб запускати пральну машину вночі, коли немає пікового навантаження на енергосистему.

Як краще кип’ятити воду: в електрочайнику чи в каструлі на електроплиті? Чи є якийсь із цих способів більш економним?

Тут потрібно враховувати, про яку плиту йдеться – звичайну електричну чи індукційну. Річ у тому, що вони відрізняються у принципі нагріву.

В електричній варильній поверхні струм проходить через нагрівальний елемент, від цього нагрівається конфорка та віддає тепло посуду (а заодно всій поверхні та повітрю навколо). Індукційна плита працює інакше. Сама конфорка не нагрівається. Під склокерамічною поверхнею розташована індукційна котушка, яка створює магнітне поле. Завдяки цій котушці та високочастотному електричному струму відбувається нагрівання лише посуду.

Так, індукційні варильні поверхні набагато економніші, ніж звичайні електроплити. За однакового споживання потужність ККД індукційної плити становить 90%, а електричної – 50–60%. Вода на індукційній плиті закипить майже вдвічі швидше, і, відповідно, енергії на це знадобиться менше. Тому, якщо порівнювати індукційну плиту й електрочайник, то різниці у споживанні майже немає. Але якщо родина має звичайну електроплиту, тоді вигідніше кип’ятити воду в електрочайнику.

Але для економії електроенергії тут також слід врахувати кілька важливих речей. По-перше, варто кип’ятити лише необхідну кількість води. Якщо збираєтеся вдвох пити чай, то це має бути об’єм на дві склянки. По-друге, не забувайте своєчасно очищувати чайник від накипу. Його наявність на внутрішніх стінках знижує ефективність роботи нагрівального елементу, через що прилад споживає більше електроенергії.

Що варто врахувати під час приготування їжі? Чи буде економніше, якщо готувати кілька страв одночасно на кількох конфорках?

Переконайтеся, що поверхня плити та посуду чиста та рівна. Бруд і щілини значно погіршують теплопровідність, відповідно, приготування триватиме довше, і електроенергії споживатиметься більше.

Слідкуйте, щоб діаметр конфорки відповідав діаметру посуду. Якщо поставити більший посуд на меншу конфорку, страва готуватиметься довше. А коли навпаки – дно менше за конфорку – значна частина енергії буде йти на обігрів кухні.

Якщо це звичайна електроплита, то економніше готувати страви по черзі на одній конфорці, ніж вмикати інші та нагрівати їх із «нуля». Індукційні плити мають інший принцип дії, тому готувати на одній конфорці чи одразу залучати декілька – дуже суттєвої різниці немає.

У будь-якому разі на плиті варто завжди використовувати посуд із кришкою. Вода у каструлі під кришкою закипить приблизно на чверть часу раніше, а значить, дасть змогу заощадити стільки ж енергії. Крім того, страву можна вимикати за 10–15 хвилин до готовності – вона «дійде» під кришкою без додаткового нагріву.

Чи економніше готувати в мультиварці, ніж на плиті, якщо є такий вибір?

Мультиварка – гарна альтернатива електричній плиті, з точки зору економії енергії. Її перевага в тому, що страва готується із закритою кришкою та завдяки тиску, що створюється в закритому просторі. Так зменшується час приготування, і електроенергії споживається менше.

У переліках приладів, використання яких потрібно обмежити, є чайники та праски, але немає телевізорів. Вони не вважаються енергомісткими?

Сучасні телевізори з електронно-променевою трубкою, якщо їх вмикати протягом 5 годин щодня, за місяць споживають лише 15 кВт∙год. Рідкокристалічні моделі з досить великою діагоналлю можуть «намотувати» 20–35 кВт∙год. Плазмовий телевізор із діагоналлю 42 дюйми споживає за годину роботи приблизно 150 Вт, на місяць виходить до 30 кВт. Тому, як порівняти з іншою побутовою технікою, споживання телевізора не є дуже значним.

Чи треба виймати зарядні пристрої з розетки, якщо вони нічого не заряджають? Чи допомагає це економити енергію? Чи варто взагалі постійно тримати пристрої на зарядці, чи краще відключати їх від мережі, коли акумулятор заряджений?

Навіть якщо зарядка нічого не живить, вона однаково споживає електроенергію. Щоправда, зовсім незначну кількість – у режимі 24/7 «набігає» приблизно 5 Вт на добу, або 2–3 кВт за рік, тобто на економію це суттєво не вплине.

Проте є й інші причини, чому слід виймати зарядні пристрої з розетки. По-перше, є ймовірність пошкодження, якщо зарядку хтось ненароком зачепить. А для дітей такі речі взагалі є небезпечними. По-друге, блок живлення буде швидше зношуватися. Усередині адаптера живлення розташовані конденсатори та схемотехніка, розраховані на 50–100 тисяч годин роботи. Цей резерв витрачається даремно, якщо зарядка постійно ввімкнена в розетку. І по-третє, корпус блоку живлення може поплавитися та зіпсувати розетку або подовжувач. Така загроза є в разі великого стрибка напруги або якщо використовувати найдешевший адаптер без захисту від перегріву та замикання.

Чи варто відкласти ремонти? Перфоратори й інша подібна техніка – наскільки вона є енергомісткою, якщо порівнювати з іншими побутовими приладами?

Професійний електроінструмент завдяки більшій потужності має підвищене споживання електроенергії. Тому в умовах тотальної економії рекомендовано відмовитися від їхнього використання, а якщо немає такої можливості – звести роботу інструментів до мінімуму.

Чому прилади потрібно від’єднувати від мережі на час вимкнення світла? Як можна зашкодити, якщо не зробити цього? Чому з появою світла радять не вмикати одночасно всі енергомісткі прилади, а користуватися ними почергово?

Дійсно, на час відключення електроенергії необхідно вимкнути всі електроприлади з мережі. Це, з одного боку, дасть змогу вберегти техніку, якщо станеться стрибок напруги. З іншого – згладить пікове навантаження в момент підключення електроенергії. Якщо одночасно у великої кількості споживачів ввімкнуться всі прилади, можуть відбутися аварії на електромережах, як наслідок – мешканці повторно залишаться без світла.

Тому після підключення електроенергії слід поступово вмикати прилади в розетку. Якщо це енергомістка техніка (обігрівач, бойлер, електроплита, електрочайник тощо), слід обмежитися вмиканням в мережу одного приладу, а інший запускати пізніше, обов’язково відключивши попередній.

Особливу увагу варто звернути споживачам, які користуються електродвигунами та помповими станціями. Вони дають надзвичайно високе навантаження на електромережу під час пуску. Тому вмикати їх доцільно через 20–30 хвилин після появи електроенергії.

Що врахувати, якщо купуєш нову побутову техніку в часи «віялових» відключень?

Євген Ніколаєв

керівник магазину «Фокстрот»

Є два важливі чинники, які варто враховувати, якщо купуєте нову техніку в період відключень. По-перше, це можливість заощаджувати енергію, щоб допомогти країні вистояти та відновитися. По-друге, хочеться бути впевненим, що техніка за умови частих відключень не зіпсується й не нашкодить квартирі або іншому приміщенню, де вона розташована.

Щодо першого, то варто звертати увагу на клас енергоефективності приладів. Маркування побутових приладів щодо їхньої енергоефективності з’явилося в ЄС доволі давно, і Україна також підхопила цю європейську практику. Класи енергоефективності позначаються латинськими літерами від А (найвища енергоефективність) до G (найменша). Додатковим маркером є кольорова градація – від зеленого до червоного.

На деяких моделях є розширені показники від А до А+, А++, А+++. Що більше плюсів, то вищий рівень економії енергії. Приміром, таке маркування застосовують для нових моделей холодильників. Холодильник стандарту А++ на 50% енергоефективніший, ніж холодильник класу А. Більшість холодильників, які імпортують до України, мають клас А+ і вище, тобто ця техніка споживає мінімум електроенергії.

Інший важливий чинник, щоби техніка витримувала значні коливання напруги. Для цього є функція вольт-контролю (або вбудоване реле напруги). Ця система захищає техніку в разі миттєвого знеструмлення або значного перевантаження мережі, від великих стрибків 160–400 В. Дуже часто виробники її використовують у холодильниках.

Для мережевої техніки (комп’ютери, мережеве обладнання) застосовують дещо інший тип захисту. Оскільки комп’ютери дуже вразливі до перевантажень мережі, для них рекомендовано придбати так звані «безперебійники» (UPS). Якщо вимкнули світло, вони певний час утримують електроенергію, щоб користувач міг зберегти дані та коректно вимкнути техніку з мережі.

У зовнішніх реле напруги можна в ручному режимі виставити припустимі межі напруги, і, якщо буде перевантаження мережі або, навпаки, не вистачатиме напруги, воно відімкне живлення та захистить техніку від згорання. Такі пристрої можуть коштувати від 400 гривень, залежно від типу керування (механічне або електронне), точності чипа, навантаження тощо. Стабілізатори працюють із менш потужною технікою, однак вони, окрім того, що захищають від перепадів напруги, додатково вирівнюють напругу до нормальних значень і дають змогу стабільно й без ризику ушкоджень користуватися технікою навіть за умови нестабільності в мережі. Ціна таких пристроїв стартує від 1500 гривень.

Сергій Сокольніков

керівник групи «Дрібнопобутова техніка для кухні» в Comfy

Варто звертати увагу на тип компресорів у техніці, адже інверторні компресори, наприклад, у холодильниках, пралках, кондиціонерах енергії споживають менше, аніж звичайні. Проте така техніка коштуватиме дорожче та буде чутливішою до перепадів напруги, тож для таких приладів варто придбати стабілізатор.

Також краще обирати побутові прилади з опцією таймера. Такий функціонал зазвичай мають пральні та посудомийні машинки, техніка для приготування їжі, наприклад, мультиварки, хлібопічки тощо. Вона дасть змогу запрограмувати час старту, щоби прилад працював у години з найнижчим рівнем споживання електроенергії – і зручно, й економно.