Вибух атомної бомби у Хіросімі став початком для трансплантації кісткового мозку. Її почали досліджувати як спосіб захисту від радіації, а потім вчені виявили, що так можна лікувати й інші хвороби, зокрема лейкемію.

Не дуже позитивний приклад для України, але попри повномасштабну війну, в українських лікарнях продовжуються операції з трансплантації органів. Наприклад, у «Охматдиті» в середині липня уперше від 24 лютого провели трансплантацію нирок, а з початку 2022 року більше ста разів трансплантували кістковий мозок. Загалом за половину 2022 року здійснили 182 трансплантації (за шість місяців 2021 року провели 126 операцій). Зараз трансплантацію проводять 32 медичні заклади.

У свою чергу, за 2021 рік лікарі пересадили у два з половиною рази більше органів, ніж у 2020 році. А понад половина операцій (54%) торік припадала саме на трансплантації від посмертних донорів, кажуть в «Українському центрі трансплант-координації».

Одна людина може врятувати від трьох до восьми життів, віддавши свої органи після смерті, свідчать дані ГО «Всеукраїнська платформа донорства iDonor». Але скільки в Україні насправді посмертних донорів?

За даними Міжнародного реєстру трансплантації, в Україні на посмертне донорство погоджується усього 0,25 людей у розрахунку на мільйон населення. Водночас у США та Іспанії, які є лідерами з трансплантології у світі, ці показники становлять 38,03 та 37,97 відповідно.

Крім того, нещодавно стався прорив у вивченні трансплантації органів: американські дослідники з Єльського університету змогли частково відновити органи свині після через декілька годин після її смерті. У майбутньому це може дати можливість збільшити кількість органів, доступних для трансплантації, а також дасть лікарям більше часу для порятунку життя людей.

Розповідаємо, які органи пересаджують в Україні, скільки коштують такі операції, як цей процес регулює закон та як стати донором після смерті.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Раніше лікарі просто боялися робити операції

З 2019 року в Україні почали діяти зміни до закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Документ дозволив трансплантацію органів померлих, а згоду на донорство змогли дати всі повнолітні українці.

Окрім того, змінили статтю 143 Кримінального кодексу, що діяла з 2001 року. У попередній редакції до кримінальної відповідальності могли притягнути фактично будь-якого лікаря, який займається трансплантацією. Тому лікарі просто боялися робити такі операції. Тепер відповідальність передбачається лише тоді, коли лікар навмисно порушив порядок трансплантації, і це призвело до важких наслідків.

За цим законом, в Україні з’явилася професія трансплант-координатора (у лютому 2019 року), який має вносити інформацію про потенційних донорів і реципієнтів до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин, що почала працювати з початку 2021 року. У цей час почав роботу й «Український центр трансплант-координації» (УЦТК).

Також у лютому 2021 року Кабмін постановив, що трансплантацію можуть здійснювати в будь-якій лікарні з ліцензією та відповідним обладнанням. До цього медзаклад мав входити до спеціального переліку, визначеного урядом.

Які органи трансплантують найчастіше

За 2021 рік в Україні провели 313 трансплантацій, із них 169 – від посмертних донорів. Від посмертних і прижиттєвих донорів в Україні трансплантують нирки, печінку, серце, рогівку ока, шкіру. Для прикладу, у січні 2021 року дитині вперше пересадили печінку від посмертного донора, а в жовтні від посмертного донора чоловікові трансплантували легені. У 2022 році планують посмертно пересадити підшлункову залозу та кишківник.

Найбільший попит – на трансплантацію нирки, тому центрів, де роблять цю операцію, найбільше. Пересадки печінки щорічно потребує приблизно 1000 пацієнтів, серця та легень – приблизно 300.

Загалом МОЗ гарантує оплату трансплантацій у 43 медзакладах України, казав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в інтерв’ю «Укрінформу» наприкінці липня. На 2022 рік у Держбюджет заклали більше 900 мільйонів гривень на трансплантацію (у 2021 році було впівтора рази менше).

Трансплантація безкоштовна чи все-таки ні (і це не лише про гроші)

Наразі нема точної цифри, скільком українцям потрібна трансплантація, але приблизно це 5-6 тисяч пацієнтів на рік. Усі ці операції, незалежно від того, їх проводять в Україні чи за кордоном, в ідеалі має фінансувати держава, але так виходить не завжди. Для прикладу, на 2021 рік уряд заклав кошти на лікування всього 450 людей із розрахунком 2,4 мільйона на кожного пацієнта. А насправді потрібно близько 20 мільярдів гривень, а це більше 10% видатків на охорону здоров’я, каже економістка Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Наталія Лещенко.

Тому українці, які потребують органів, часто змушені самостійно оплачувати операції. Найдешевшим варіантом для проведення трансплантацій до травня 2021 року (припинення авіасполучення) залишалась Білорусь. Але навіть там пересадка нирки коштує удвічі дорожче, ніж в Україні (60 тисяч доларів, тобто 1,7 мільйона гривень, та 801 тисяча гривень відповідно). У європейських країнах ця операція ще дорожча, до того ж, там проводять трансплантації лише від родинних донорів, зазначає дитячий нефролог Роман Андруневич.

Загалом у 2020 році держава витратила на трансплантації за кордоном понад мільярд гривень. Якби ці трансплантації проводили б в Україні, витрати були б у два з половиною рази меншими, і склали б 389 мільйонів гривень, підрахували в «Українському центрі трансплант-координації». Уже у 2021 році провели більше операцій усередині країни, тож Україна витратила на 545,7 мільйонів гривень менше на закордонні трансплантації, повідомляють у НДСЛ «Охматдит».

Навіть якщо гроші на операцію є, не завжди є час, аби на неї чекати. Багато українців, які потребують трансплантації, стикаються із «листом очікування», який розтягується на кілька років. Адже за кордоном у пріорітеті виконання операцій власним громадянам, а уже потім – іноземцям.

Для прикладу, Індія ще у 2018 припинила робити трансплантації українцям. На той момент у листі очікування було 19 українських громадян, восьмеро з них чекало на операцію в Індії. За три роки до України повернулися шість цинкових трун замість живих людей — вони просто не дочекалися органів, розповів виданню «Заборона» голова ГО «Національних рух «За трансплантацію» Юрій Андрєєв.

Що таке презумпція згоди чи незгоди на донорство

В Україні діє презумпція незгоди. Це означає, що автоматично українці незгодні, щоб у них після смерті вилучали органи, якщо вони не написали заяву про те, що хочуть бути посмертними донорами. Чи може презупмпція незгоди створити «ефект за замовчуванням», тобто вплинути на рішення людей?

Як показує приклад США, ні. Там також діє презумпція незгоди. Так само, як і в Україні, у США можуть вилучити органи лише за згодою родичів померлого або його згоди за життя. Попри це, станом на 2020 рік Америка на першому місці у світі за кількістю пересадок органів від посмертних донорів, свідчать дані Міжнародного реєстру трансплантації. Можливо, справа у кращій популяризації донорства, а можливо, у більш спрощеній процедурі реєстрації потенційних донорів. Адже стати посмертним донором у США можна при оформленні водійських прав або просто зареєструватися онлайн.

В Іспанії, яка була лідером за кількістю трансплантацій у 2019 році і у 2020 поступилася США, діє протилежна система, тобто презумпція згоди. За життя людина може відмовитися бути донором після смерті, але якщо такої заяви нема, то вважається, що люди згодні бути посмертними донорами. Для вилучення органів не потрібен дозвіл їхніх родичів, хоча на практиці у них усе одно питають про згоду чи незгоду.

Саме етап перемовин із родичами померлого українські лікарі називають важчим, ніж власне трансплантацію органів: «Левову частку наших сил ми втрачаємо, коли просто говоримо з родичами… Люди в шоковому стані не завжди готові адекватно оцінювати, й іноді у нас ідуть години на перемовини», – каже керівник Львівського центру трансплантації Максим Овечко. Він вважає, що презумпція згоди в Україні значно полегшила б роботу лікарям, навіть якби ця згода не була остаточною і усе одно довелося б спілкуватись із родичами донорів.

Як донор знаходить реципієнта

За життя можна написати згоду на донорство після смерті. Раптом людина передумає – заяву можна відкликати, а потім знову написати, і так необмежену кількість разів, адже попередні заяви анулюються. Дані про донора вносять у ЄДІСТ (Єдина державна інформаційна система трансплантації органів).

Якщо людина не написала заяву, після її смерті згоду на донорство можуть дати її родичі. Але перед цим лікарі обов’язково мають констатувати смерть мозку потенційного донора (наприклад, людина потрапила в ДТП, і її серце продовжує битися, але настала смерть мозку).

Лікарі мають вчасно зафіксувати момент, коли мозок уже мертвий, а потім провести обстеження та встановити, чи немає в донора протипоказань і чи придатні його органи для пересадки, пояснює VoxUkraine гендиректор Директорату високотехнологічної медичної допомоги й інновацій МОЗ Василь Стрілка.

Щоби не зробити фатальної помилки, смерть мозку діагностує бригада з 12–14 фахівців. Також під час процедури присутній судмедексперт. Він може заборонити вилучення, але лише в тому випадку, коли це перешкоджає визначити причину смерті донора.

Якщо смерть мозку підтвердили, родичі померлого дали згоду (або він сам за життя), тоді потрібний орган вилучають. Після вилучення лікарі підписують спеціальний акт.

Далі трансплант-координатори мають підібрати донору реципієнта. Для цього вони зіставляють дані в ЄДІСТ. Враховують такі чинники:

  • сумісність донора та реципієнта
  • терміновість пересадки для реципієнта
  • наскільки близько лікарня, де вилучають орган, до закладу, де його пересаджують
  • схожість за параметрами тіла

Право на пересадження передусім отримують неповнолітні реципієнти та діти, які були в черзі на отримання та досягли повноліття. Також першочергово пересаджують органи тим, хто раніше сам був прижиттєвим донором та опинився на місці реципієнта.

Що робити, якщо хочеш стати донором після смерті: покрокова інструкція

З 2019 року повнолітні українці можуть написати згоду на донорство після смерті, а також подати такі заяви:

  • письмову незгоду на донорство після смерті;
  • заяву про відкликання попередньої згоди чи незгоди на посмертне донорство;
  • заяву про призначення вповноваженого представника, який ухвалюватиме рішення про донорство в разі смерті людини (має бути засвідчена підписом уповноваженого представника);
  • заяву про відкликання вповноваженого представника;
  • заяв про незгоду бути вповноваженим представником;
  • заяву про згоду на прижиттєве донорство;
  • заяву про відкликання згоди на прижиттєве донорство.

Приклади потрібних заяв можна знайти тут.

Далі заяву потрібно віднести трансплант-координатору. Це фахівець у приймальному відділенні опорної лікарні (перелік опорних лікарень можна знайти тут).

Але згоду на посмертне донорство можна оформити й простіше:

  1. Зайти на сайт «Українського центру трансплант-координації».
  2. У меню відкрити розділ «Регіональні центри».
  3. На карті обрати регіон, де ви живете, а потім центр, який займається трансплантацією.
  4. За вказаним контактом зв’язатися з трансплант-координатором.
  5. Домовитися з фахівцем про певний час і прийти в клініку, щоб написати заяву. Із собою треба взяти паспорт та ідентифікаційний код.

Станом на кінець 2021 року прижиттєвих згод на донорство зареєстрували в ЄДІСТ не більш як 50, зазначають в «Українському центрі трансплант-координації».

Там також розповіли, які пільги для родини померлого донора передбачає український закон. Поки цими пільгами змогла скористатися лише одна родина в Україні – у листопаді 2021 року.

Крім того, в Україні можна стати потенційним донором кісткового мозку. Для цього треба зареєструватися на сайті Українського реєстру донорів. Після цього надішлють тест-набір, треба буде зробити мазок із внутрішньої поверхні щоки.

Донор жертвує не більше 1-5% від загального обсягу кровотворних стовбурових клітин. Кістковий мозок у нього повністю відновлюється протягом декількох тижнів. Тому будь-яка здорова людина віком від 18 до 35 років може зареєструватися потенційним донором кісткового мозку.

Як планують спростити процедуру посмертного донорства

З 6 січня 2022 року в Україні почав діяти закон «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині». Згідно з документом, надати згоду на посмертне донорство українці зможуть у застосунку «Дія». Заяву можна буде залишити в Кабінеті громадянина та затвердити електронним підписом. Перед початком повномасштабної війни в «Українському центрі трансплант-координації», посилаючись на НСЗУ та Мінцифри, прогнозували, що це запрацювати вже в першому кварталі 2022 року.

Також у майбутньому посмертним донором можна буде стати під час отримання водійських прав. Уряд ще у вересні 2020 року затвердив новий зразок посвідчення водія, де будуть вказані його група крові та згода чи незгода на посмертне донорство. Відповідну відмітку у МВС також готувалися запровадити за кілька місяців перед початком повномасштабного вторгнення РФ.