Є питанняЗеленський хоче звільнити голів СБУ та Генпрокуратури. До чого тут конкурс САП і членство в ЄС?
Призначення очільників антикорупційних органів – один із критеріїв для України як для кандидата на членство у ЄС
Президент Україна Володимир Зеленський усунув із посади генерального прокурора Ірину Венедіктову та відсторонив від виконання обов’язків голову Служби безпеки України Івана Баканова ввечері 17 липня, а пізніше вніс до Верховної Ради подання щодо їхнього звільнення. У відеозверненні Зеленський пов’язав ці рішення з кримінальними провадженнями щодо державної зради та колабораційної діяльності низки правоохоронців. Водночас президент заявив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повинні отримати нових керівників. 19 липня комісія САП призначила керівником САП детектива НАБУ Олександра Клименка, але його кандидатуру має ще затвердити генпрокурор. Як це все пов’язано і що взагалі відбувається? Спробуємо пояснити максимально просто.
Що сталося
Орієнтовно о 21:50 17 липня на сайті президента України з’явилися три укази: про усунення Івана Баканова від виконання обов’язків голови Служби безпеки України, відсторонення від посади генерального прокурора Ірини Венедіктової та покладання виконання обов’язків генпрокурора на Олексія Симоненка.
«Я ухвалив рішення про відсторонення від посади Генерального прокурора та про усунення голови Служби безпеки України», – заявив Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні о 22:24.
Президент пов’язав свої рішення з кримінальними провадженнями щодо працівників Генпрокуратури та СБУ: повна цитата.
У відеозверненні Володимир Зеленський згадав і про затримання екскерівника Головного управління СБУ в АР Крим Олега Кулініча. Експрацівника СБУ затримали представники Державного бюро розслідувань і Служби безпеки, президент назвав операцію «самоочищенням».
Водночас поки про звільнення генерального прокурора Ірини Венедіктової й очільника СБУ Івана Баканова не йдеться, пояснив заступник голови Офісу Президента Андрій Смирнов в ефірі телемарафону. За його словами, спочатку щодо них проведуть службові перевірки. Після цього ОП вирішить, чи потрібно вносити до Верховної Ради подання щодо їхнього звільнення: «Це пов’язано з тим, що президент і ми всі достатньо довго чекали більш конкретних і, можливо, радикальних результатів від керівників цих органів з очищення від колаборантів і державних зрадників». За його словами, у правоохоронних органах майже кожного тижня знаходять колаборанта.
Однак на сайті ВР уже зареєстровані проєкти постанов щодо звільнення генпрокурора Венедіктової та очільника СБУ Баканова. Також у вечірньому зверненні 18 липня Зеленський заявив, що в СБУ відбувається кадрова ревізія – збираються звільнити 28 посадовців через незадовільні результати роботи.
Гаразд, хто взагалі такі Баканов і Венедіктова?
Іван Баканов
Іван Баканов раніше працював керівником і юристом «Кварталу 95», під час президентської кампанії 2019 року очолив виборчий штаб Володимира Зеленського. Після перемоги Зеленського на виборах був одним із кандидатів на посаду голови Офісу президента, утім, у серпні 2019-го він очолив Службу безпеки України. Серед іншого Баканов запам'ятався тим, що саме на нього посилався Зеленський у конфлікті із секретарем Бориспільської міської ради, який запам'ятали через цитату: «Вийди звідси, розбійник».
Про можливе звільнення Баканова з посади почали говорити ще до повномасштабного вторгнення РФ. У січні 2021 року з’явилася інформація про організацію нападу на «праву руку» очільника СБУ, начальника Головного управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова. За організацію нападу арештували співробітника СБУ Юрія Расюка. За неофіційною інформацією, злочин міг замовити колишній заступник голови СБУ Дмитро Нескоромний, якого звільнили в березні 2020 року. Це сталося після того, як він приніс президенту так звані «плівки Єрмака», на яких брат керівника офісу ОП проводив неофіційні «співбесіди» на державні посади та домовлявся про гроші за працевлаштування.
У перші дні після початку повномасштабної війни, за інформацією джерел Української правди в ОП, очільник СБУ був відсутній в Україні: «Вані в перші дні війни не було в Києві. Його не могли знайти. А він – голова Служби безпеки, розумієте?! Десь у березні в Офісі вже були акуратні розмови про те, що Ваню треба знімати». Згодом цю інформацію спростували, уточнивши, що в перші дні Баканов брав участь в засіданнях РНБО. Окрім того, з України в першу ніч повномасштабного вторгнення втік «права рука» Баканова Наумов, у червні його затримали в Сербії.
Але згодом, як стверджують джерела УП, питання зі звільненням Баканова затихло, бо частину справ він передав своєму заступнику Василю Малюку, який раніше працював у СБУ начальником Головного управління в боротьбі з корупцією та якого називають близьким до заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Саме Малюка ще в січні 2021 року вважали можливим «кандидатом на заміну» Баканову в разі його звільнення. Зараз Малюк і справді став виконувачем обов’язків голови СБУ.
Ірина Венедіктова
За президентства Петра Порошенка Ірина Венедіктова брала участь у конкурсі на посаду судді Верховного суду, але вибула з конкурсу, не набравши потрібної кількості балів. З приходом до влади Володимира Зеленського у 2019–2020 роках вона стала виконувати обов’язки тимчасової очільниці Державного бюро розслідувань. Своїм заступником вона призначила ексадвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Конкурс провели у вкрай стислі терміни та під час новорічних свят.
У березні 2020 року Ірина Венедіктова посіла посаду генерального прокурора. А наприкінці 2020 року НАБУ відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання Венедіктової у справу заступника керівника ОП Олега Татарова. Це пов’язано з її рішенням змінити прокурорів у цій справі перед тим, як детективи НАБУ збиралися повідомити Татарову про підозру.
Крім того, у грудні 2021 року, перед повідомленнями про підозру Петру Порошенку, Венедіктова пішла в незаплановану відпустку; адвокат захисту Ілля Новіков стверджував, що прокурорка зробила це, щоб не підписувати підозру. За час відсутності генпрокурорки обов’язки мав виконувати Олексій Симоненко, який урешті підписав підозру. [Порошенко та команда називали підозру та судовий процес політично мотивованими.]
Хто такий Олег Татаров і в чому його звинувачують
У цій історії вже кілька разів фігурував заступник голови Офісу президента Андрія Єрмака Олег Татаров. За президентства Віктора Януковича юрист Татаров був заступником начальника Головного управління МВС. Під час протестів на Майдані він стверджував, що мітингувальники стріляли самі в себе, бо поліція нібито не застосовує зброї. Після втечі експрезидента його звільнили з посади.
Татарова звинувачують у переданні хабара заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Костянтину Дубоносу під час роботи в державній компанії «Укрбуд», що належала екснардепу Максиму Микитасю. Це дозволило підробити експертизу в одній зі справ НАБУ, що стосувалася махінацій під час закупівлі квартир для Нацгвардії, ідеться в розслідуванні УП.
Підроблена експертиза дала змогу зменшити збитки більш ніж у десять разів, з 81 мільйона до 7 мільйонів. Цей корупційний злочин розслідував детектив НАБУ та майбутній переможець конкурсу на керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.
Яка роль у цьому Офісу генпрокурора? Він виконує функції САП у разі відсутності її керівника. Заступник Венедіктової та теперішній виконавець її обов’язків Олексій Симоненко передав справу Татарова з НАБУ до СБУ на основі незаконного рішення Печерського суду. Це дало можливість замінити прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на прокурорів з Офісу генпрокурора. За словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, Симоненко фактично «відмазав» Татарова від тюрми за корупційний злочин. Окрім того, журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач фіксував Симоненка на святкуванні дня народження Татарова.
До чого тут САП і НАБУ?
У відеозверненні 17 липня Володимир Зеленський нагадав про необхідність призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка вже понад два роки працює фактично без керівництва: повна цитата.
Крім цього, президент доручив уряду запустити конкурс для вибору нового очільника НАБУ, адже термін повноважень попереднього керівника завершився у квітні.
Важливо, що призначення нових директорів Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стали критеріями для України як для кандидата на членство в ЄС.
А чому голів САП і НАБУ досі не вибрали?
Після проведення конкурсу комісія Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у грудні 2021 року спрямувала до Офісу генпрокурора прохання встановити відповідність кандидатів вимогам закону, але досі не отримала відповіді.
Питання призначення голови САП юридично не залежить від Офісу президента, фінальну крапку має поставити комісія, стверджує заступник голови ОП Андрій Смирнов. 19 липня комісія САП таки зібралася на засідання та призначила керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуроратури детектива НАБУ Олександра Клименка. Але це призначення має затвердити генпрокурор. Після звільнення Ірини Венедіктової його фактично немає, є лише виконавець обов’язків Олексій Симоненко.
Водночас очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що конкурс з обрання керівника не завершився, а рішення комісії формальне. Нюанс криється у формулюванні, за яке проголосувала комісія САП. Вона пропонує подати це питання на розгляд Офісу генпрокурора протягом трьох робочих днів після отримання комісією підтвердження щодо відповідності кандидата вимогам законодавства. Але ці три дні можуть «тривати вічно», враховуючи те, що раніше Офіс генпрокурора не давав комісії САП відповіді протягом пів року, підкреслює Шабунін.
Щодо Національного антикорупційного бюро, то за словами заступника голови ОП Андрія Смирнова, швидкість обрання його очільника напряму залежить від того, наскільки швидко вирішиться питання із САП. Смирнов пояснює, що процес гальмувався тому, що до складу конкурсної комісії для обрання голови НАБУ ввійшла людина, яка також належала до комісії добору прокурора САП.
Гаразд, а що там було з американською конгресвумен?
8 липня членкиня Палати представників Сполучених Штатів Вікторія Спартц, яка має українське походження, звернулася з листом до президента США Джо Байдена з проханням перевірити безпеку переговорів із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Частина цього листа прихована, але в його описі конгресвумен згадує про те, що в неї є «різноманітна розвідувальна інформація» щодо дій Єрмака та його ймовірних зв’язків із Росією.
У листі близька до ультраправого крила Республіканської партії на чолі з Дональдом Трампом Спартц також згадує про те, що Єрмак призначив своїм заступником Олега Татарова, попри те, що той затримує призначення антикорупційного прокурора, через що САП і НАБУ не функціонують.
Конгресвумен продовжила наполягати на своєму та заявила: замість того, щоб займатися питаннями війни, Офіс президента на чолі з Андрієм Єрмаком «грає в політику». Також вона натякнула, що в Києва нібито є гроші на відновлення несуттєвої інфраструктури, але немає грошей на підтримку солдатів, зокрема на обіцяне житло для бійців у зоні АТО. До того ж перед початком повномасштабної війни Єрмак переконував українське керівництво в тому, що вторгнення не буде, що знизило готовність влади, стверджує Спартц. Вона назвала керівника ОП «людиною із сумнівною репутацією» та закликала його піти у відставку.
Речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко розкритикував цю заяву Вікторії Спартц, назвавши її «неприхованою спробою повернути в американську політику класичні наративи російської пропаганди про начебто зв’язки керівництва України з Росією та втягнути нашу державу у внутрішню політику США». Окрім того, заяви Спартц слід сприймати в контексті внутрішньої американської політики, зокрема виборів у Конгрес, запланованих на листопад.