Є питанняЩо треба знати, аби мобілізація відбулася відповідно до закону: коментар юриста

Закон про загальну мобілізацію підписав президент України 25 лютого, 15 березня почалася друга хвиля мобілізації: після оперативного резерву першої черги призвали військовослужбовців, які проходили військову службу чи служили за контрактом з 2014 року. Третя хвиля передбачає призов офіцерів запасу та військовозобов'язаних, які закінчили військові кафедри університетів, а четверта – здорових чоловіків віком від 18 до 60 років.

Водночас у березні, здебільшого в західних областях України, почали фіксувати повідомлення про порушення прав тимчасово переміщених осіб під час примусової мобілізації. «Трапляються випадки, коли людей призовного віку силою садять в автобуси та везуть у територіальні центри комплектування (раніше – військкомати) та соціальної підтримки. І є непоодинокі випадки вручення повісток на блокпостах, просто на вулицях, у магазинах та квартирах», – описує ситуацію «Міллер, юридична компанія».

У міністерстві оборони визнають певні проблеми з порядком мобілізації, але нагадують, що Україна перебуває у стані війни. «Коли ви скаржитеся публічно, що є організаційні складнощі чи неузгодженості в роботі [військкоматів], то повинні розуміти кілька речей. Так, складнощі є, це ніхто не приховує, про це відверто говорять. Але вони пов'язані з тим, що запит нашої держави до кількості мобілізованих осіб – яка нам потрібна, щоб відстояти державу, – значно більше потужностей ТЦК, які були сформовані у мирний час», – коментувала заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Редакція The Village Україна розпитала про межу законності в питанні мобілізації керівника кримінальної практики, адвоката «Міллер, юридична компанія» Олексія Носова.

  Ані я, ані наша компанія не підтримує будь-які спроби ухилитися від мобілізації. Ми розуміємо, що живемо в умовах воєнного часу. Але при цьому важливо розуміти свої права і не допускати, щоб ними зловживали.

Що треба знати

Передусім треба мати при собі всі документи, що можуть підтвердити статус – хай це буде непридатність, обмежена придатність тощо. Також треба мати документи, які підтверджують особливий статус: наприклад, інвалідність.

Якщо ці документи недоступні чи втрачені, треба їх відновити. На заході України та в регіонах, де немає активних воєнних дій, частково чи повноцінно відновили роботу ЦНАПів та правоохоронних органів, тому можливість для цього є.

Першочергова порада – не намагатися вирішувати ситуацію неправомірним чином. У жодному разі не треба пропонувати хабарі чи інші протизаконні способи.

Слід уважно сприймати всю інформацію: слухати і читати все, що пишуть в повістках і викликах. Повістки можуть оформлюватися не уповноваженими особами, їх можуть оформлювати з помилками. Або ці документи можуть означати не те, що кажуть особі при врученні: наприклад, з’явитися туди-то.

Телефонний дзвінок не вважається повісткою з точки зору закону. Навіть якщо ви зареєструвалися [в пункті тимчасового перебування] і вам видали пам'ятку, що потрібно стати на облік – це не повістка, тому не створює жодних правових зобов'язань.

Що робити, якщо повістку вручили не за місцем прописки

При врученні повістки вас не мають права насильно доставляти до ТЦК. Вам можуть запропонувати сісти в автобус та проїхати з ними, але ви маєте право відмовитись та повідомити, що прийдете добровільно у визначений час. Якщо вас силою намагаються забрати та доставити у військкомат – це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність (стаття 146 Кримінального кодексу). Ви або ваші близькі повинні фіксувати це на відео, після чого дзвонити у поліцію та адвокату.

Кожна людина має право пояснити – або особі, яка їй вручає повістку, або військовому комісару, або керівнику ТЦК, – що вона бажає поїхати до себе в місто, де вона прописана, стати на облік і мобілізуватися в своєму військкоматі, де перебуває її особова справа. Особливо це стосується офіцерів запасу, які проходили військову кафедру.

Якщо вам вручають «порожню» повістку, це можна і треба оскаржувати. Звертатися зі скаргою можна у свій військкомат, міністерство оборони або Національну поліцію.

Утім, якщо повістку вручили, уже є підтверджений юридичний факт. І поки йде судове оскарження цього юридичного факту, за нього може наставати відповідальність. Якщо людину викликали [за фактом вручення повістки], але вона не прийшла (навіть якщо триває процес оскарження), місцеві військкомати можуть трактувати це як ухилення. За першу першу неявку, як правило, виписують штраф від 1700 до 3400 гривень. Якщо ж людина явилася у військкомат і пройшла медкомісію, але не прийшла на збори, це вже трактують як кримінальну статтю за ухилення від мобілізації із позбавленням волі від 3 до 5 років.

Відсутній склад злочину за ухилення від призову за мобілізацією (стаття 336 ККУ), якщо є документально підтверджений факт (наказ) про відстрочення мобілізації конкретної людини. У такому випадку її неможливо притягнути до відповідальності. Те саме стосується «бронювання» конкретних категорій осіб.

До судів поки ситуації не доходили, тому що правоохоронні органи зараз працюють обмежено. Утім, у західних регіонах вони вже починають працювати. Якщо ідеться про кримінальну відповідальність, то є стандартні умови: досудове розслідування з двохмісячним терміном після повідомлення про підозру. Якщо про адміністративну, то виписують одразу постанову, а не протокол. Їй можна і треба оскаржувати до суду шляхом написання позову самостійно чи з юристами. Це треба робити, тому що є посилена відповідальність за неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності в межах року, як із покаранням за водіння напідпитку. Якщо в когось є думка, що штраф не такий великий, це ні від чого не убезпечить.

Як комунікувати з представниками військкоматів

Поводити себе варто максимально безконфліктно. Скандалити в ТКЦ не лише не принесе жодної користі, а може й нашкодити. Не слід забувати, що в країні війна, військкомати працюють назнос. Спілкуватися слід спокійно, врівноважено, спираючись на закони й документи. Доводити свою позицію коректно, самостійно чи з адвокатом.