Є питанняЩо робити у разі радіоактивної аварії – інструкція

«Ніччю, коли історія могла зупинитися» назвав ніч проти 4 березня із захопленням Запорізької ОДА Росією, президент Володимир Зеленський. Що робити у разі радіоактивної аварії, розповідають у Центрі громадського здоров’я.

Там зазначають, що через радіаційний вплив у людини може розвинутись променева хвороба, а також можуть виникнути проблеми з органами кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту.

Якщо сталася радіоактивна аварія, передусім треба дослухатися до вказівок ДСНС та тих установ, які перебувають на місці подї.

Що потрібно робити:

• Залишатися у приміщенні або негайно зайти до нього, якщо перебуваєте на вулиці
• Триматися подалі від стін та даху будівлі, бо радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель
• Закрити та заблокувати всі вікна та двері в приміщенні, не підходити до них без нагальної потреби
• Зробити кількаденний запас води у герметичних ємностях. Продукти загорнути в плівки і покласти у холодильник або шафу
• Підготувати маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання

Якщо треба вийти з укриття

• Робити це лише у разі нагальної потреби. Користуватися респіратором, одягнути плащ та гумові чоботи й рукавички.
• Не роздягатися на вулиці, не сідати на землю, не купатися у відкритих водоймах, не збирати гриби або лісові ягоди
• Після повернення додому зняти верхній шар одягу. Робити це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Після цього треба помістити одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримати його подалі від людей і домашніх тварин.
• Якщо така можливість є, треба прийняти душ з милом, помити голову шампунем, але не використовувати кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал. Також не варто терти шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
• Якщо можливості прийняти душ немає, варто з милом вимити руки, обличчя та відкриті частини тіла під проточною водою. Якщо доступу до води немає, можна скористатися вологими серветками чи тканиною. Особливу увагу слід звернута на руки й обличчя (повіки, вії, вуха)
• Одягнути чистий одяг

Як харчуватися та пити воду

• Вживати воду з перевірених джерел. Вода з холодильнику, а також вода у пляшках незабруднена, бо упаковка захищає рідину від радіоактивних речовин. Її не можна пити лише тоді, коли рятувальники повідомлять про небезпеку.
• Кип’ятіння води з крану не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож треба мати запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах.
• Навіть якщо водопровідна вода забруднена, її усе одно можна використовувати для знезараження (радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою, тому цілком безпечний для миття шкіри, волосся та одягу)
• Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки), а також та, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері.
• Перед відкриттям контейнера треба його протерти вологою тканиною або чистим рушником, як і кухонне приладдя. Використану тканину чи рушник варто покласти у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залишити у недоступному місці, подалі від людей і тварин.
• Якщо отримали вказівки, треба починати йодопрофілактику. Для цього вживають протягом тижні по одній таблетці йодистого калію (для дітей до 2 років – половина таблетки).
• Якщо йодистого калію нема, то можна використовувати розчин йоду (три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – 1-2 краплі).