Є питанняБудь мужиком! Чому традиційна маскулінність шкідлива та небезпечна

У 2019 році Американська психологічна асоціація (найбільше в світі об’єднання психологів і психотерапевтів) опублікувала посібник для психологів, які працюють із хлопцями та чоловіками. У ньому чимало цікавого, зокрема цифри.

За статистикою, яка наводиться в роботі, чоловіки в США здійснюють 90% вбивств і в 77% випадків стають жертвами вбивць. Вони в 3,5 рази частіше, ніж жінки, помирають від самогубства, а тривалість їхнього життя на 4,9 року менша, ніж у жінок. У хлопчиків частіше діагностують синдром дефіциту уваги та гіперактивності, ніж у дівчат, і вони стикаються із суворішими покараннями в школі.

В Україні, за статистикою, починаючи з 2005 року 130 000 людей наклали на себе руки. Чоловіків із них – 110 000. Спосіб життя, що культивує «сильні чоловічі якості» (обмеження емоцій, агресивність і насильницькі методи вирішення питань), на противагу так званій «жіночій поведінці» (вміння бути м’якими, проявляти почуття та піклуватися, вміння слухати) призводить до шкідливих наслідків і страждання.

Подібна поведінка стає отруйною не лише для чоловіків, але й для їхнього оточення. Власне, про це й розповідають дослідники з АПА. «Традиційна маскулінність з її стоїчним ставленням до життя, змагальництвом, домінуванням та агресією, загалом завдає шкоди». «Хоча чоловіки і виграють від патріархату, патріархат їх також зачіпає.

З нагоди Міжнародного дня чоловіка разом із Тамарою Марценюк* пояснюємо, що містить у собі поняття «маскулінність», коли чоловіча поведінка стає токсичною, як вона виявляється та хто найлегше піддається її впливу. А також радимо корисні матеріали на цю тему.

Що містить у собі термін «маскулінність»?

Маскулінність – це передусім антифемінність, необхідність не бути жіночним, потреба відрізнятися від жінок. Це мотивація на досягнення й успіх у публічному житті. Маскулінність – це потреба в конкуруванні та перебуванні в ієрархічному чоловічому середовищі. Наприклад, у процесі соціалізації – це ігри, які мають змагальницьку компоненту, в дорослому житті – це ринкова конкуренція, захоплення командними різновидами спортивного дозвілля.

Нормативна маскулінність також передбачає обмеження емоційної сфери, агресію як чи не єдину дозволену емоцію для чоловіків. Як наслідок – схильність до насильницької поведінки. Маскулінність – це гомосоціальність як середовище спілкування чоловіків, тобто чоловічі групи за інтересами.

Коли маскулінність починає бути токсичною?

Ознаки так званої «нормативної» маскулінності – надто висока планка, вона далеко не завжди реалістична. За високий статус і постійну боротьбу за нього чоловіки змушені платити поганим здоров’ям, вищим ризиком смертності, неемоційністю тощо. Це називають платою за привілеї, які мають чоловіки, в порівнянні з жінками.

Як результат виникає криза маскулінності – це нездатність чоловіків відповідати суспільним очікуванням до них. Результатом цього часто стають так звані деструктивні суспільні практики в поведінці чоловіків, що фактично є ознаками токсичної маскулінності. Йдеться про проблематичність прийняття змін або взагалі їхнє заперечення, що втілюється в деструктивних практиках стосовно себе (наркотична й алкогольна залежності, депресії, суїциди тощо) або інших (агресія, насильство).

Але найбільша загроза нормативної маскулінності – перетворитися на радикальну форму токсичної, для якої насильство й агресія – це норма.

Які саме риси та моделі поведінки містить у собі термін?

Агресія й насильство часто присутні в житті чоловіків ще з раннього віку (фізичні покарання від батьків або шкільних наставників, цькування з боку однолітків або старших дітей). І коли це стає нормою в житті, то чоловіки відтворюють насильство. Amnesty International в Україні у квітні 2021 року у співпраці з аналітичним центром Info Sapiens провели велике кількісне репрезентативне опитування 2016 дорослих України на тему досвіду насильства.

Токсична маскулінність – це нормалізація насильства в житті. Наприклад, дані цього опитування про насильство в житті чоловіків свідчать про нормалізацію насильства щодо дітей у родині. Дві третини респондентів, яким давали ляпасів чи били ременем, і половина з тих, кого принижували, погрожували і залякували, не ідентифікують такі практики як насильницькі.

Як наслідок уже дорослі чоловіки можуть відтворювати у своїх сім’ях зі своїми дітьми засвоєні від батьків методи поводження з дітьми, не вбачаючи в них проблеми.

Протягом усього життя агресивний стиль поведінки може засвоюватися чоловіками як культурна норма, а фізичне насильство сприйматися як універсальний інструмент розв’язання конфліктів або відстоювання власних інтересів.

Які приклади минулого і теперішнього культивують таку поведінку?

Зміни чоловічих гендерних ролей відбуваються передусім у сферах родини та на ринку праці. Чоловіки втрачають звичне для них привілейоване становище й тому почуваються безпорадними та стресованими. Криза маскулінності як сучасне явище, що було зумовлене історичними змінами й розпочалося в минулому столітті, пов’язується з проблемами адаптації чоловіків до комплексу сучасних соціальних змін.

Частина чоловіків готові прийняти суспільні зміни та визнати необхідність адаптації до них. Це може відбуватися, зокрема, через переосмислення й переінтерпретацію власної ідентичності та практик її підкріплення й реалізації за нових умов. Яскравим прикладом цього можуть бути герої шоу «Хата на тата», яке з 2012 року виходить на українському каналі «СТБ». «Хата на тата» може бути доречним прикладом того, як конструктивно чоловіки виходять із кризи маскулінності, наслідуючи конструктивний сценарій і переосмислюючи застарілі гендерні ролі в суспільстві.

Окрім того, деструктивний сценарій виходу із кризи маскулінності або токсична маскулінність може мати вигляд протистояння змінам, протидії ідеям рівних прав і можливостей. Вона може передбачати заклики повернення до минулого, наприклад, дотримання «традиційних цінностей», які буцімто під загрозою.

Хто і чому найлегше піддається впливу токсичної маскулінності?

Як зазначив Майкл Кауфман, канадський активіст руху проти насильства «Кампанія білої стрічки»: «Життя чоловіка може бути прекрасним і вільним. Але спершу чоловіки мусять утекти від токсичного поняття маскулінності, яке змушує їх проводити емоційні кордони». Чоловіки, які не готові прийняти суспільні зміни, ідеї гендерної рівності та недискримінації, які не здатні опиратися суспільним нормам про «справжню» маскулінність – найлегше піддаються впливу. Звісно ж, великою є роль середовища соціалізації (виховання) – родини, кола однолітків, ЗМІ тощо. Тому тут радше спрацьовує комплекс чинників.

Варто наостанок додати, що все більше чоловіків переосмислюють ось цю «справжню» маскулінність, критикують токсичну маскулінність, підтримують цінності рівності, гідності та поваги до людей. Серед сучасних актуальних напрямів чоловічого руху особливо привертає увагу той, який бореться з гендерним насильством і вчить хлопчиків і чоловіків не чинити його.