Солістка гурту KAZKA Олександра Заріцька назвала себе квір-людиною в програмі «Світське життя». «Я належу до тих людей, які підтримують прайди, всі меншини та квір-людей. Я сама себе вважаю квіром. Узагалі, квір-люди – це люди, які трохи нестандартні у всіх проявах нашої культури», – заявила співачка, коментуючи камінг-аут співака Melovin, який він зробив зі сцени Atlas Weekend.

Пізніше у своїх Instagram сторіс вона написала, що це не був камінг-аут.

Запитуємо в квір-активіста, що насправді означає термін «квір» і чи правильно вживати його так, як це зробила Заріцька.

Едвард Різ

квір-активіст, проєктний асистент ГО «КиївПрайд»

Термін «квір» з’явився ще наприкінці 19 століття та спочатку мав негативне значення. Це було образливе слово, яким називали всіх негетеросексуальних людей. Воно означало «дивний», «ненормальний» або навіть «чмо».

У 80-х роках 20 століття активісти й активістки забрали собі слово «квір» і почали називати ним представників ЛГБТ+ спільноти. І зараз в англомовних країнах називати квір усіх ЛГБТ+ людей – це нормальна практика. Інший варіант трактування цього слова – це конкретна гендерна або сексуальна ідентичність.

Тобто сьогодні квір-люди – це ті, хто не вписується в чинні межі гендерної чи сексуальної ідентичності та належать до ЛГБТ+.

Якщо говорити про заяву солістки гурту Kazka про те, що вона квір, то тут цей термін вжито в іншому значенні. У своєму Instagram вона написала, що не це було камінг-аутом і вона не належить до ЛГБТ+ спільноти. Тож можна припустити, що співачка мала на увазі, що вона є неконформною до певних норм і меж, вона є нестандартною людиною. Таке загальне визначення слова «квір» також використовується у західній мовній практиці, але набагато рідше.

Загалом називати себе квір, якщо ти не вписуєшся в певні суспільні стандарти й межі, – це теж нормально. Але в Україні та пострадянському просторі термін «квір» пов’язують насамперед із належністю до ЛГБТ+ спільноти.

обкладинка: kazka.band