Оригінальні дерев’яні двері на станції метро «Арсенальна» замінюють на сірі металеві. У «Київському метрополітені» заміну дверей пояснюють новими державними будівельними нормами, які почали діяти 2019 року.

Водночас станція «Арсенальна» – пам’ятка архітектури Києва. До переліку пам’яток віднесені також станції: «Хрещатик», «Університет», «Арсенальна», «Вокзальна» та «Дніпро». Це означає, що ці станції перебувають під дією закону України «Про охорону культурної спадщини». Закон, зокрема, каже, що пам’ятки архітектури повинні зазнавати якнайменших змін і доповнень, щоб зберегти їхню матеріальну автентичність та елементи оздоблення. На будь-які зміни й роботи щодо пам’ятки повинен бути дозвіл відповідного органу охорони культспадщини.

У «Київському метрополітені» кажуть, що двері замінять на всіх станціях метро. За словами метрополітену, ці двері їм не подобаються, але за будівельними нормами мають бути саме такі – «металеві та протипожежні».

Розповідаємо про те, яке втручання в зовнішній вигляд пам’яток архітектури дозволяє закон. Також говоримо про можливі альтернативи металевим дверям, які можна було б використати на охоронних станціях київського метро.

Станція метро «Арсенальна» – пам’ятка архітектури: чому

Станція метро «Арсенальна» належить до пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення. У цей перелік станцію віднесли рішенням виконавчого комітету Київської міськради в січні 1986 року.

«Арсенальну» відкрили 6 листопада 1960 року. Її проєктуванням займалися архітектори Геннадій Гранаткін, Станіслав Крушинський, Наталя Щукіна, а також скульптори Іван Макогон та Андрій Німенко.

Станція вважається найглибшою у світі. Вона розташована на глибині 105,5 метра. Двомаршевий ескалатор станції є найглибшим спуском у Києві (55,8 + 46,6 метра). Цей ескалатор є найстаршим у «Київському метрополітені». Конструкція станції «лондонського типу», із коротким середнім залом. Вона єдина така в Києві.

Станція облицьована білим і рожевим мармуром, алюмінієвим литвом із зовнішнім виглядом під бронзу. У наземному вестибюлі станції поєднали біле оргскло, барельєф, червоні й чорні гранітні плити для підлоги та світлий мармур для стін. Усі ці рішення підпорядковані загальній ідеї тематичного оформлення станції.

Утримання та використання пам’ятки: що каже закон

Усі пам’ятки архітектури, зокрема й такі пам’ятки містобудування, як станція метро «Арсенальна», перебувають під дією Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 2000 року. У контексті заміни автентичних дверей на станції метро нас цікавить стаття 24 цього закону. У ній ідеться заразом про правила утримання та використання пам’яток.

Стаття 24 передбачає такі правила:

  • пам’ятка має утримуватися в належному стані. Це означає своєчасний ремонт, захист від пошкоджень і знищення;
  • використання пам’ятки має здійснюватися в спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень, щоб забезпечити збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання й оздоблення;
  • заборонено змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культспадщини.

Що зробили на «Арсенальній» і навіщо

Оригінальні дерев’яні двері на станції метро «Арсенальна» частково замінили на металеві. Заміна спричинена новими державними будівельними нормами (ДБН), які почали діяти з вересня 2019 року.

Фото: Віталій Селик, Facebook

Зокрема, ДБН вимагають від усіх конструкцій на станціях метро певного класу вогнестійкості. Для кожного виду конструкцій свій мінімальний показник. Наприклад, для дверей – EI 60. Цей клас вогнестійкості має бути також на сходах, сходових майданчиках, платформах та усіх конструкціях внутрішніх перекриттів (включно з дверима).

Загалом для метро закупили 336 металевих дверей вартістю 1 580 000 гривень.

Що кажуть у «Київському метрополітені»

Представники «Київського метрополітену» кажуть, що їм теж не подобаються ці двері. Однак відповідно до ДБН вони мають бути саме такі – металеві й протипожежні. А у виробників такі двері типові.

Оскільки «Арсенальна» – пам’ятка архітектури, то для заміни дверей потрібен дозвіл від органів охорони культспадщини. Ми запитали у керівництва метрополітену про наявність такого дозволу. Чекаємо відповідь на наш запит.

Вони додають, що заміна дверей у метро проводиться досить давно. Зокрема, сірі металеві вже встановили на станції метро «Політехнічний інститут».

Фото: Віталій Селик, Facebook

За даними Prozorro стало відомо, що у 2016 році керівництво метрополітену вже купувало металеві двері. Але з класом вогнестійкості 30. Тоді на закупівлю 145 дверей витратили 360 тисяч гривень.

Поступово в метро всі двері замінять на металеві. Однак, «якщо хтось із виробників зможе за тією ж ціною й відповідною сертифікацією зробити дизайнерське рішення», вони готові його розглянути.

Металевим дверям є альтернативи: розповідає голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик

Віталій Селик

голова Ради з урбаністики Києва


«Арсенальна» – пам’ятка архітектури. В ідеалі тут можна робити виключно реставрацію зі збереженням вигляду всіх елементів. Такий вандалізм керівники метрополітену пояснюють вимогами ДБН. Хоча вони могли передбачити фальш-фасад на двері, який би повторював оригінальний вигляд полотна. Тим більше, що цього вимагає закон [«Про охорону культурної спадщини»].

У техзавданні тендеру на купівлю цих дверей чітко прописано, що всі двері з протипожежним класом захисту ЕІ 60 мають бути сірого кольору, а ручка сірого або чорного. Переможцем тендеру став ФОП Сідлецький А. В. (він же ТОВ «Ріал дорс»). Це компанія зі своїм виробництвом у Кривому Розі.

Я додзвонився до менеджера з продажів цієї компанії, і він повідомив, що на етапі виготовлення дверей їхні спеціалісти можуть пофарбувати двері у будь-який колір RAL без зміни ціни й без погіршення протипожежних функцій.

Крім того, за його словами, є альтернативний варіант накласти МДФ-панель, яка повторюватиме вигляд дерева. У такому разі стандартний виріб подорожчає майже удвічі: з орієнтовно 6 тисяч до 11–12 тисяч гривень. Проте, оскільки в нас тільки 5 станцій є пам’ятками архітектури, можна було б переплатити й для них закупити двері з реплікою старого дизайну.

Окрім того, що можна використати МДФ-панель чи пофарбувати двері в інший (не сірий) колір, є ще й третій варіант вогнестійкі дерев’яні двері з класом вогнестійкості 60. Такі двері, як і металеві, допомагають локалізувати вогонь на окремих ділянках приміщення. Дерев’яні пожежостійкі двері також обладнують системою «антипаніка», яка гарантує відчинення дверей в разі виникнення екстреної ситуації, а також датчиками диму й сигналізацією. Такі двері в Україні виробляють.

Однак у тендерних умовах «Київський метрополітен» виключив ці альтернативи, оскільки вказав, що це мають бути сірі металеві двері, тому, власне, інші виробники й не могли податися на тендер, щоб запропонувати свої варіанти.