Є питанняДвері на «Арсенальній» замінили на металеві, хоча це пам’ятка архітектури. Чи були альтернативи
Це роблять для пожежної безпеки. Двері замінять на всіх станціях метро
Оригінальні дерев’яні двері на станції метро «Арсенальна» замінюють на сірі металеві. У «Київському метрополітені» заміну дверей пояснюють новими державними будівельними нормами, які почали діяти 2019 року.
Водночас станція «Арсенальна» – пам’ятка архітектури Києва. До переліку пам’яток віднесені також станції: «Хрещатик», «Університет», «Арсенальна», «Вокзальна» та «Дніпро». Це означає, що ці станції перебувають під дією закону України «Про охорону культурної спадщини». Закон, зокрема, каже, що пам’ятки архітектури повинні зазнавати якнайменших змін і доповнень, щоб зберегти їхню матеріальну автентичність та елементи оздоблення. На будь-які зміни й роботи щодо пам’ятки повинен бути дозвіл відповідного органу охорони культспадщини.
У «Київському метрополітені» кажуть, що двері замінять на всіх станціях метро. За словами метрополітену, ці двері їм не подобаються, але за будівельними нормами мають бути саме такі – «металеві та протипожежні».
Розповідаємо про те, яке втручання в зовнішній вигляд пам’яток архітектури дозволяє закон. Також говоримо про можливі альтернативи металевим дверям, які можна було б використати на охоронних станціях київського метро.
Станція метро «Арсенальна» – пам’ятка архітектури: чому
Станція метро «Арсенальна» належить до пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення. У цей перелік станцію віднесли рішенням виконавчого комітету Київської міськради в січні 1986 року.
«Арсенальну» відкрили 6 листопада 1960 року. Її проєктуванням займалися архітектори Геннадій Гранаткін, Станіслав Крушинський, Наталя Щукіна, а також скульптори Іван Макогон та Андрій Німенко.
Станція вважається найглибшою у світі. Вона розташована на глибині 105,5 метра. Двомаршевий ескалатор станції є найглибшим спуском у Києві (55,8 + 46,6 метра). Цей ескалатор є найстаршим у «Київському метрополітені». Конструкція станції «лондонського типу», із коротким середнім залом. Вона єдина така в Києві.
Станція облицьована білим і рожевим мармуром, алюмінієвим литвом із зовнішнім виглядом під бронзу. У наземному вестибюлі станції поєднали біле оргскло, барельєф, червоні й чорні гранітні плити для підлоги та світлий мармур для стін. Усі ці рішення підпорядковані загальній ідеї тематичного оформлення станції.
Утримання та використання пам’ятки: що каже закон
Усі пам’ятки архітектури, зокрема й такі пам’ятки містобудування, як станція метро «Арсенальна», перебувають під дією Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 2000 року. У контексті заміни автентичних дверей на станції метро нас цікавить стаття 24 цього закону. У ній ідеться заразом про правила утримання та використання пам’яток.
Стаття 24 передбачає такі правила:
- пам’ятка має утримуватися в належному стані. Це означає своєчасний ремонт, захист від пошкоджень і знищення;
- використання пам’ятки має здійснюватися в спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень, щоб забезпечити збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання й оздоблення;
- заборонено змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культспадщини.
Що зробили на «Арсенальній» і навіщо
Оригінальні дерев’яні двері на станції метро «Арсенальна» частково замінили на металеві. Заміна спричинена новими державними будівельними нормами (ДБН), які почали діяти з вересня 2019 року.
Зокрема, ДБН вимагають від усіх конструкцій на станціях метро певного класу вогнестійкості. Для кожного виду конструкцій свій мінімальний показник. Наприклад, для дверей – EI 60. Цей клас вогнестійкості має бути також на сходах, сходових майданчиках, платформах та усіх конструкціях внутрішніх перекриттів (включно з дверима).
Загалом для метро закупили 336 металевих дверей вартістю 1 580 000 гривень.
Що кажуть у «Київському метрополітені»
Представники «Київського метрополітену» кажуть, що їм теж не подобаються ці двері. Однак відповідно до ДБН вони мають бути саме такі – металеві й протипожежні. А у виробників такі двері типові.
Оскільки «Арсенальна» – пам’ятка архітектури, то для заміни дверей потрібен дозвіл від органів охорони культспадщини. Ми запитали у керівництва метрополітену про наявність такого дозволу. Чекаємо відповідь на наш запит.
Вони додають, що заміна дверей у метро проводиться досить давно. Зокрема, сірі металеві вже встановили на станції метро «Політехнічний інститут».
За даними Prozorro стало відомо, що у 2016 році керівництво метрополітену вже купувало металеві двері. Але з класом вогнестійкості 30. Тоді на закупівлю 145 дверей витратили 360 тисяч гривень.
Поступово в метро всі двері замінять на металеві. Однак, «якщо хтось із виробників зможе за тією ж ціною й відповідною сертифікацією зробити дизайнерське рішення», вони готові його розглянути.
Металевим дверям є альтернативи: розповідає голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик
Віталій Селик
голова Ради з урбаністики Києва
«Арсенальна» – пам’ятка архітектури. В ідеалі тут можна робити виключно реставрацію зі збереженням вигляду всіх елементів. Такий вандалізм керівники метрополітену пояснюють вимогами ДБН. Хоча вони могли передбачити фальш-фасад на двері, який би повторював оригінальний вигляд полотна. Тим більше, що цього вимагає закон [«Про охорону культурної спадщини»].
У техзавданні тендеру на купівлю цих дверей чітко прописано, що всі двері з протипожежним класом захисту ЕІ 60 мають бути сірого кольору, а ручка – сірого або чорного. Переможцем тендеру став ФОП Сідлецький А. В. (він же – ТОВ «Ріал дорс»). Це компанія зі своїм виробництвом у Кривому Розі.
Я додзвонився до менеджера з продажів цієї компанії, і він повідомив, що на етапі виготовлення дверей їхні спеціалісти можуть пофарбувати двері у будь-який колір RAL без зміни ціни й без погіршення протипожежних функцій.
Крім того, за його словами, є альтернативний варіант – накласти МДФ-панель, яка повторюватиме вигляд дерева. У такому разі стандартний виріб подорожчає майже удвічі: з орієнтовно 6 тисяч до 11–12 тисяч гривень. Проте, оскільки в нас тільки 5 станцій є пам’ятками архітектури, можна було б переплатити й для них закупити двері з реплікою старого дизайну.
Окрім того, що можна використати МДФ-панель чи пофарбувати двері в інший (не сірий) колір, є ще й третій варіант – вогнестійкі дерев’яні двері з класом вогнестійкості 60. Такі двері, як і металеві, допомагають локалізувати вогонь на окремих ділянках приміщення. Дерев’яні пожежостійкі двері також обладнують системою «антипаніка», яка гарантує відчинення дверей в разі виникнення екстреної ситуації, а також датчиками диму й сигналізацією. Такі двері в Україні виробляють.
Однак у тендерних умовах «Київський метрополітен» виключив ці альтернативи, оскільки вказав, що це мають бути сірі металеві двері, тому, власне, інші виробники й не могли податися на тендер, щоб запропонувати свої варіанти.