Оновлення 21.01: Верховний Суд поновив справу щодо надбудови над «Монстром на Подолі».

Господарський суд міста Києва зобов’язав забудовника знести чотири поверхи будинку за власний кошт. Водночас Окружний адміністративний суд міста Києва зобов’язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) видати забудовнику сертифікат готовності. Це означає, що ОАСК дозволив ввести будинок в експлуатацію, хоча на це немає законних підстав. 

Будинок «Подол Престиж» на розі вулиць Нижній Вал і Костянтинівської зводили без дозволів на роботи та з порушенням державних будівельних норм, постановив Господарський суд у листопаді 2019 року. Окрім того, забудовник не дотримувався державних стандартів із питань будівництва та проігнорував висновки експертизи.

Пояснюємо, що порушує «будинок-монстр» на Подолі, які справи розглядають у судах і чим може закінчитися ця історія, що тягнеться з 2013 року.

«Будинок-монстр» порушує архітектуру Подолу. Ось чому

Забудовник ТОВ «Пателі Лізинг» зводить будинок на вулиці Нижній Вал, 27–29. Спочатку він планував побудувати тільки вісім поверхів. Але 2013 року в дозвіл на будівництво внесли поправку та збільшили поверховість до дванадцяти. 

Ділянка, де стоїть будинок, розташована щонайменше в п’яти охоронних зонах, на території центрального історичного ареалу Києва й території пам’ятки ландшафту й історії, пояснює віцепрезидентка Національної спілки архітекторів Олена Олійник.

Це охоронна зона містобудівної пам’ятки державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ». Крім того, ця ділянка належить до охоронних зон 17 пам’яток архітектури, що розташовані на вулицях Межигірській і Ярославській. Згідно з документами, які проаналізували архітектори, поверховість будинку повинна бути такою ж, як забудова навколо – не більше як 8 поверхів.

Загалом архітектори рекомендували знизити поверховість будинку до чотирьох, адже цього вимагають нормативні документи України та міжнародні правові акти. Нинішній проєкт будівництва негативно впливає на забудову, яка є невіддільною частиною ландшафтного комплексу Подолу як історичного центру.

Що розташовується в будинку

Радник міського голови Києва Володимир Бондаренко розповідав, що на верхніх поверхах немає квартир. У проєкті будівництва йдеться, що там будуть розташовані тільки апартаменти квартирного типу, де не передбачено приміщень загального користування: сходів, ліфтів, вестибюлів і коридорів. «Якщо перекласти зрозумілою мовою, то це приміщення для тимчасового перебування людей, це хостел», – пояснив Бондаренко.

Чи реально демонтувати чотири поверхи будинку

Будівля не є монолітом, каже віцепрезидентка Національної спілки архітекторів Олена Олійник, тож зайві поверхи можливо демонтувати. У конструкціях нижніх поверхів не буде порушень після демонтажу зайвих поверхів, встановили експерти.

Для цього потрібно вивільнити частину арматури на восьмому поверсі та заанкерити (з’єднати болтами) її в спеціальне перекриття. Із цим можуть впоратися баштові крани: вони потрібні для демонтажу бетонних плит. Їх можна розмістити на вулиці Нижній Вал. Процес демонтажу триватиме кілька днів, тому на цей час варто перекрити рух транспорту на вулицях поруч із будинком.

Що каже забудовник

Захист забудовника вирішив подавати апеляцію на рішення Господарського суду міста Києва про вимогу знести ці чотири поверхи, повідомляла в листопаді 2019 року The Village Україна Дора Пателі, директорка компанії-забудовника ТОВ «Пателі Лізинг».

«Рішення суду не законне, воно було передбачуване», − сказала вона.

На питання, чи виконуватиме забудовник рішення суду, Пателі відповіла: «Ні, звісно. Будинок побудували у 2014 році, де вони були тоді? Ми виконувати не будемо».

Що відбувається з «будинком-монстром» зараз, станом на січень 2021 року

Розповідає Катерина Бутко, активістка «Автомайдану», яка бере участь у судовому процесі

Зараз ідуть два важливі процеси в касаційному й апеляційному судах.

Процес у Господарському та Касаційному господарському судах. Що там відбувається

Загалом справу про законність чи незаконність «будинку-монстра» на Подолі розглядав Господарський суд міста Києва, який виніс рішення про незаконність будівництва наприкінці 2019 року. Інвестори та забудовник затягують справу й намагаються не допустити її розгляду по суті. Ще жодного разу апеляційний суд не розглядав справу по суті. Щоразу її закривали або перенаправляли в іншу інстанцію.

Забудовник зумів зареєструвати право власності на квартири в цьому будинку. Він не мав права цього робити. Була заборона суду на реєстрацію права власності. Але компанія забудовника це оскаржувала. Як це оформили, не відомо. Нотаріус, який реєстрував право власності, уже фігурував у кримінальних справах. Тому схема, очевидно, проведена через «чорних нотаріусів».

Це право власності дало змогу забудовнику відтягнути справу. У результаті її взагалі закрили. Північний апеляційний господарський суд визнав справу з будинком на Подолі адміністративною, а тому заявив, що не має повноважень її розглядати. Потім це рішення скасував Касаційний господарський суд. Після цього справу знову повернули до апеляційної інстанції. Але її знову закрили. Причина майже не змінилася: суд визнав справу не господарською, а цивільною, оскільки забудовник має право власності на квартири.

Цивільна, а не господарська справа. Що це означає

Оскільки господарський суд займається виключно господарськими справами, то не має повноважень розглядати цивільну справу. Отже, тепер цю справу має розглядати місцевий Подільський районний суд міста Києва. Мета в інвестора − затягнути справу. Справу перекидають з одного суду до іншого. Це, власне, затягує процес і дає їм час. Однак зараз справа знову перебуває в Касаційному господарському суді.

Яке рішення можуть винести в касаційному суді

12 січня 2021 року відбулося засідання Касаційного господарського суду. Колегія суддів розглядає питання будинку. Суд може або закрити справу взагалі, погодившись з рішенням апеляційного суду, або встановити, що справа все-таки належить до господарської юрисдикції. 21 січня відбудеться засідання, де мають винести рішення.

Сценарій 1: Касаційний суд підтримає апеляційний. Що тоді

Якщо касаційний суд підтримає апеляційний, тобто визнає, що це цивільна справа, то вийде, що вона справді не підлягає розгляду в господарському суді. Тож її просто закриють. Тоді потрібно буде знову заходити в першу інстанцію, у звичайний районний суд, і з нуля починати доводити незаконність цього будинку.

Сценарій 2: Касаційний суд визнає, що це господарська справа. Що тоді

Якщо касаційний суд визнає, що ситуація з будинком на Подолі − це все-таки господарська справа, а не цивільна, то її повернуть на розгляд до апеляційної інстанції. Ми сподіваємося, що колегія Касаційного господарського суду буде стояти на своєму. Раніше вони вже визнавали, що справа є господарською, а не адміністративною. Тому тепер, за логікою, вони мають підтримати це рішення й повернути справу до апеляційного суду.

Що буде, якщо справу повернуть до апеляційної інстанції

Якщо справа повертається до апеляційного суду, в Господарського суду міста Києва не буде шансів її закрити або перенаправити до іншої інстанції, оскільки жодних інших інстанцій уже не залишилося.

Тому після повернення справи суд змушений буде розглянути її по суті. Тобто з усіма доказами незаконності та з усіма експертизами, що цю незаконність доводять. Є виписане рішення першої інстанції про те, що ці поверхи не законні. Вони посилаються на міжнародну практику.

Судовий процес про введення в експлуатацію. Що тут відбувається

Це другий судовий процес, який відбувається навколо «будинку-монстра» на Подолі. У листопаді 2020 року ОАСК зобов’язав ДАБІ дати дозвіл ТОВ «Пателі Лізинг» на введення «будинку-монстра» в експлуатацію. ОАСК вважає будівництво завершеним. Але 11 січня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив справу стосовно цього рішення. Учасники мають подати всі матеріали, і буде розгляд апеляційної скарги.

Чому подали апеляційну скаргу

Коли ОАСК ухвалив рішення про дозвіл на видачу сертифікату готовності, то в цьому процесі не була залучена Київська міська рада. Крім цього, ОАСК виніс рішення без виклику сторін. Не було жодних засідань. Просто вивчили матеріали й винесли рішення на користь забудовника.

Чому введення в експлуатацію не законне

Під будинком немає землі. Це означає, що з 2015 року договір оренди не продовжений. Рішення про введення в експлуатацію будівлі на землі, яка не належить забудовнику, є абсурдним. Земля під будинком належить безпосередньо місту, а не інвестору чи забудовнику. Київська міська рада не продовжила договір оренди з ТОВ «Пателі Лізинг». А тому не може стояти питання про законне завершення будівництва та введення будівлі в експлуатацію.

обкладинка та фото: Костянтин Гузенко для The Village Україна