Новий закон про українську мову ухвалила Верховна Рада. Використання української мови державними службовцями, а також у сферах освіти та медицини – серед положень, які регулює закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

The Village Україна пояснює, що саме може змінитися з ухваленням закону.

  Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Як закон змінює статус української мови?

Відтепер статус української мови як державної в Україні закріплений не лише конституцією, а й окремим законом. «Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України», – йдеться у законі.

За «публічне приниження та зневагу до державної мови» передбачена кримінальна відповідальність: від штрафу у 850 гривень до позбавлення волі на строк до трьох років. Це така сама відповідальність, як за наругу над державними символами.

Що саме змінить закон?

  1. Українська мова повинна стати обов’язковою у сферах реклами та медіа. Наприклад, іншомовні друковані ЗМІ повинні отримати аналогічні україномовні версії, причому українська версія має виходити в один день із іншими, мати таке саме номерування сторінок і бути не меншою за обсягом, ніж іншомовна. У місцях продажу преси частка україномовних видань повинна складати не менше 50%. Норма не стосується видань, для яких основними мовами є кримськотатарська або офіційні мови ЄС, включно з англійською.
  2. У книжкових магазинах частка україномовних книг повинна становити не менше 50%. Понад те, українські видавництва повинні видавати не менше 50% україномовних книг.
  3. В онлайн-медіа україномовні сторінки повинні бути основними, у двомовних сайтах вони повинні завантажуватися першими.
  4. Українська мова повинна стати державною і в програмному забезпеченні, яке використовують на території країни. Допускається викристання софту з офіційними мовами ЄС, включно з англійською.
  5. У теле- та радіоефірі закріплюють квоти на україномовний контент, закріплені окремим законом 2016 року. За новим законом, частка мовлення державною мовою на загальнонаціональних ТБ і радіо повинна становити не менш як 90% – у проміжках від 07:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00. Раніше ця квота становила 75%. Місцеві телерадіокомпанії можуть використовувати інші мови не більше 20% часу.
  6. Державна мова стає обов'язковою у театральних виставах і дубляжі чи субтитруванні кіно. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної, не може перевищувати 10% загальної кількості сеансів у кінотеатрі. Виняток – можливість показу фільмів мовою оригіналу на кінофестивалях.
  7. Українська мова стає основною у сфері обслуговування. Переходити на іншу мову представники сфери можуть на прохання.

Для кого володіння українською мовою в офіційному спілкуванні буде обов’язковим?

За законом, українську мову повинні використовувати у державному та комунальних секторах, а також у сфері обслуговування, підписах та маркуванні товарів і послуг.

Основна норма – використання державної мови державними службовцями. Чиновники повинні володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Підтвердити володіння мовою потрібно буде за допомогою державного сертифікату про рівень володіння мовою за підсумками іспиту.

Хто саме повинен буде використовувати українську мову в роботі?

  • вищі посадові особи держави, народні депутати;
  • держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;
  • голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники;
  • службовці Національного банку України;
  • прокурори;
  • офіцери, які проходять військову службу за контрактом;
  • особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
  • особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
  • судді, обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі;
  • члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • члени Вищої ради правосуддя та інші посадові та службові особи.

Хто контролюватиме рівень володіння мовою?

Для отримання українського громадянства або роботи на державній посаді претендентами треба буде підвердити рівень володіння українською мовою. Без засвідчення рівня мови отримати громадянство зможуть «особи, які мають визначні заслуги перед Україною, які проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою», а також «особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України». У законі додають, що такі особи зобов’язані опанувати державну мову на рівні, визначеному законодавством, упродовж року з дня набуття громадянства.

Документ, що підтверджує рівень володіння державною мовою – це державний сертифікат. Державний сертифікат про рівень володіння мовою видаватимуть за підсумком іспиту на рівень володіння мовою. Іспити затверджує Кабмін, а розробляє – Національна комісія зі стандартів державної мови. Це новий орган, який створять після набуття законом чинності. Він почне визначати класифікацію рівнів володіння мовою за два роки.

Коли закон може набути чинності?

Закон ухвалила Верховна Рада, наступний крок – його підписання чинним президентом України.

Закон набуде чинності за два місяці після оприлюднення його тексту. Певні позиції закону набуватимуть чинності з часом – від кількох місяців до двох років. Наприклад, це організація роботи Національної комісії зі стандартів державної мови і норма про введення паралельних україномовних версій іншомовних друкованих видань.

 Після голосування у парламенті депутати від фракції «Опозиційний блок» подали на розгляд проект постанови з метою заблокувати підписання закону. Депутати Вілкул і Новинський наполягають, що спікер Верховної Ради не може підписати закон, заздалегідь не розглянувши їхній проект.

Обкладинка: Анна Шакун для The Village Україна