Верховна Рада на позачерговому засіданні підтримала запровадження воєнного стану в Україні на 30 днів. За проголосувало 276 депутатів, проти – 30.

Президент заявляв, що воєнний стан запровадять з 28 листопада. В указі, який підтримала Верховна Рада, йдеться про введення воєнного стану з 14:00 26 листопада.

Воєнний стан запровадять у окремих областях – уздовж російського кордону, в областях, які межують у контрольованому Росією Придністров’ї, та в областях, що виходять до акваторії Чорного та Азовського морів, заявив президент Петро Порошенко на засіданні парламенту.

Області: Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Донецька, Запорізька, Херсонська.

Президент пообіцяв застосовувати пункти указу про воєнний стан про обмеження конституційних прав та свобод лише у випадку наземної збройної операції російських військ: «Якщо не вдасться уникнути цього сценарію, не буде обмеження прав, не буде обмеження свобод».

Що таке воєнний стан?

«Це особливий правовий режим, що вводиться у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності та територіальній цілісності України».

(згідно із Законом України про правовий режим воєнного стану)

Що треба знати про воєнний стан:

1. Воєнний стан запроваджується з 14:00 у понеділок, 26 листопада, і триватиме 30 днів – до 26 грудня (на засіданні РНБО попередньо пропонували запровадити воєнний стан на 60 днів – ред.). Тобто воєнний стан завершиться до старту передвиборчої кампанії.

2. Воєнний стан не означає оголошення війни чи початок наступальних дій. Українські збройні сили проводитимуть лише оборонні дії.

3. Рішення не означає загальної мобілізації. Але буде проведено роботу з військовослужбовцями резерву першої черги. Генеральний штаб ЗСУ буде проводити заходи часткової мобілізації, а також навчальні збори з резервістами оперативного резерву.

4. За законом України, в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів президента України та Верховної Ради.

У зверненні президент пообіцяв зробити все можливе, аби чергові президентські вибори відбулися за планом – 31 березня 2019 року.

Cтарт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року – тобто через 3 дні після завершення воєнного стану. При введенні воєнного стану на 30 днів президентські вибори не відтерміновуються.

5.  Можуть обмежуватися такі конституційні права та свободи: право на недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, невтручання в особисте та сімейне життя, свободу слова та думки, на ведення підприємницької діяльності, розпоряджатися своєю власністю, професійну правничу допомогу.

6. На період воєнного стану забороняється проведення страйків, масових зібрань та акцій.

7. Органи місцевої влади створять ради оборони та повинні будуть сприяти військовому командуванню у забезпеченні воєнного стану.

Пункт 12 указу президента про запровадження воєнного стану не публікують – він таємний.

Звернення Президента щодо запровадження воєнного стану

Тарас Качка

радник міністра закордонних справ, радник міжнародного фонду «Відродження»

«Треба пам’ятати, що є закон України про правовий статус воєнного стану. Частина його положень мають пряму дію. Зокрема, це обмеження мирних зборів в тих областях, де запроваджено воєнний стан. Протягом 30 днів там буде обмежена можливість проводити масові заходи.

Воєнний стан не означає зміну життя людей. Він означає, що в тих областях, де його запроваджено, будуть створюватися військові адміністрації, які будуть підпорядковані президенту.

Протягом 30 днів воєнного стану можуть бути ухвалені рішення, які обмежать індивідуальні конституційні права, перелічені в законі про правовий статус воєнного стану. І президент, і військові адміністрації можуть ухвалювати такі рішення.

Мова не йде про загальне обмеження – і на цьому варто наголосити. Конституційні права громадян не є обмежені апріорі, універсально і до всіх. Ці права діють, за винятком ситуацій, коли ухвалюватимуть конкретні рішення на підтримку безпеки і оборони.

Зокрема, якщо треба в будинку розташувати військовий персонал або розташувати оборонну лінію на території – це можуть зробити без згоди власника. Тобто обмежуючи повноту його права власності.

Також це можливість мобілізувати майно. Наприклад, використовувати авто з автосалонів чи автобаз, якщо треба вантажівки для перевезення, автобуси для персоналу.

Багато держав, зокрема в Європі, жили в подібному стані. Наприклад, Франція, яка жила кілька років у надзвичайному стані, пов’язаному з боротьбою з тероризмом. На житті французів це фактично не позначилося. Такий стан лише дав можливість правоохоронним органам більш ефективно займатися боротьбою.

Звичайно, правозахисники дуже чутливо ставляться до цих обмежень. Тому, якщо ви вважаєте, що можете безпідставно потрапити під обмеження – варто тримати контакт із правозахисниками».

У неділю, 25 листопада, на виході з Керченської протоки російські силовики відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗСУ.

У ВМС повідомили про три захоплені українські судна з 23 моряками. Внаслідок атаки російських силовиків постраждали 6 українських моряків – троє отримали поранення, ще троє травмувались, повідомив на засіданні парламенту Віктор Муженко, начальник Генерального штабу Збройних сил України. За його словами, поранені перебувають у лікарні імені Пирогова міста Керч (інформація від Червоного Хреста), точне місце перебування решти українських моряків – невідоме.

Після атаки в Чорному морі Збройні сили України приведені у повну бойову готовність.

Вночі 26 листопада Рада національної безпеки та оборони України підтримала підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 діб. Петро Порошенко зареєстрував законопроект у парламенті та підписав указ, який вводить у дію рішення РНБО про введення воєнного стану.

Текст: Софія Пилипюк, Андрій Баштовий