«Були моменти, коли я збирав сміття, мив пластик, ставив у спеціальний бак, а потім приїжджала машина і забирала все підряд». Ми неоднаразово чули занепокоєння містян щодо того, куди потрапляє відсортоване сміття зі станцій сортування та спеціальних контейнерів. Його відправляють на полігон чи воно отримує друге життя? Що виготовляють із відсортованого сміття?

The Village Україна спілкується з екоактивісткою та трьома міськими ініціативами, які приймають сировину, про те, що відбувається після того, як ми кладемо відсортоване в потрібний бак.

Фото: Анна Бобирєва

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – найважливіші тексти тут.

Підприємство «Київміськвторресурси» встановлює баки для сортування (для скла та змішаної сировини) на подвір’ях і має мережу пунктів збору сировини по Києву.

«Самі принципи збору відсортованого сміття у всіх підприємствах однакові. Після прийому сировини працівники її досортовують і пресують.

Папір: Паперових відходів є близько п’яти видів. Їх окремо приймають комбінати по всій Україні та частково вивозять за кордон. В Україні це Київський картонно-паперовий комбінат, Кохавинська паперова фабрика, Рубіжанський комбінат та інші.

Скло: Більшу частину скла збирають у спеціальні помаранчеві контейнери. Вони дуже зручні, і процес автоматизований: авто приїжджає і забирає вміст контейнерів. Це зменшує участь людей, адже скло небезпечне, ним можна порізатися. Далі його відвозять у Гостомель на склозавод «Ветропак», де з нього виготовляють банки чи склянки, наприклад.

Пластик: З пластиком усе складніше, бо його багато видів. Наприклад, цей постійний батл стосовно прийому поліетиленових пакетів – то їх приймають, то не приймають. Ми тестували десь півроку і вирішили, що цього не варто робити. Бо їх зібрати і відсортувати – це збиткова справа. І, так би мовити, ведмежа послуга, бо для переробки збирається 1-2 відсотки поліетиленових пакетів, а більш як 90% йде на полігони. Їх нереально зібрати з тією інфраструктурою, яка є зараз в Україні.

З пластиковою пляшкою простіше. В Харківській області є щонайменше три підприємства, які переробляють пластик на синтепон чи волокно. У Києві є ще компанії, які з пляшки роблять бандажну стрічку. З поліетиленової упаковки виготовляють гранули, які віддають підприємствам, що роблять пластикові відра, вішалки, прищепки.

У вивезення «Київвторресурси» вкладає свої гроші, але їх компенсують заводи. Тому, грубо кажучи, це відбувається «за їхні кошти». Зате вони купують не відходи, а сировину для своєї продукції. За здану сировину в пунктах прийому платять – не тому, що це проект держави чи для заохочення, а тому що це комерційна діяльність».

Сергій Волков

консультант компанії «Київміськвторресурси», голова ГО «Друге життя»

ГО «Україна без сміття» має станції для сортування No Waste та #SilpoRecycling, автомобільний маршрут збору відсортованого сміття «Майстер добрих справ».

«Коли люди приносять відсортоване сміття на станцію, то з допомогою консультантів вони розміщують його в контейнери, після яких уже не треба нічого досортовувати.

Але якщо привозимо сировину з автомобільного маршруту «Майстра добрих справ» або з офісів – тоді ми обов’язково досортовуємо. Зазвичай із того, що передають компанії або люди, які тільки починають сортувати, близько 30-40% – зайва сировина.

У нас немає постійних партнерів, яким ми передаємо сировину. Як би ми не хотіли – продаємо тим, хто робить найкращу пропозицію. Зараз наші партнери – Київський картонно-паперовий комбінат, «Київміськвторресурси», компанія «Тетра ПАК», Гостомельський склозавод. Деякі види пластику забирають маленькі підприємства, яким не потрібні великі обсяги.

З макулатури виготовляють новий папір, книги. Наприклад, видавництво «Ранок» спеціалізується на книгах із вторсировини. Зі скла – нові пляшки. З бляшанок – цвяхи, дроти. З ПET-пляшки виготовляють поліестер, синтепон. Якщо пляшка без кольору – роблять таку саму. З поліетиленових пакетів виготовляють ізоляційні труби, каналізаційні люки, їх додають до будівельних матеріалів. З білої молочної пляшки роблять місткість для клею. З пластику – відра, тазики і взагалі багато чого, що люди використовують у побуті. З Tetra Pak виготовляють різну канцелярію – блокноти, ручки».

Ольга Чернявська

керівниця освітніх проектів ГО «Україна без сміття»

Підприємство EcoSort встановлює біля будинків контейнери для збору паперу та ПET-пляшок.

«Після того як ми забираємо сировину, вона потрапляє на склад, де відбувається досортовування. Папір розподіляють на картон і поліграфію. ПET-пляшки ділимо на чотири види: прозорі, блакитні, зелені, коричневі. Також є флакони з побутової хімії та невелика кількість алюмінієвих бляшанок. Усе інше – це сміття. Зайвої сировини може бути до 40%, усе залежить від будинку. Інколи навіть підгузки знаходимо в контейнерах.

Потім усе пресують і відсилають у різні компанії, які займаються переробкою. Папір відправляємо на картонно-паперову фабрику «Папір-Мал». Поліетиленові флакони та алюмінієві бляшанки ми продавали підприємствам по місту, оскільки в нас вони в невеликих об’ємах. ПET-пляшки – на переробний завод у Білу Церкву. Там з них роблять флекс».

Юрій Жуков

засновник проекту EcoSort

Лада Полтавська

екоекспертка, авторка Telegram-каналу My Eco Routine

Що виготовляють із відсортованих відходів?

Сьогодні мало хто задумується над тим, а що стається після того, як ми кладемо відсортоване в потрібний бак. Я теж багато років тому мала сумніви, «а чи справді ця сировина отримує друге життя, чи вирушає на смітник, де лежатиме сотні років». Аж до того дня, як потрапила на Haraldrud Optical Sorting Plant у Норвегії і на власні очі побачила весь процес: починаючи з розвантаження фури і закінчуючи автоматичним сортуванням.

Кожен пакет сортували за кольором: у синіх пакетах, наприклад, був пластик, у зелених – органіка, в жовтих – папір, у чорних – невідсортоване, яке відсилали на досортування, а пізніше на спалювання. Якщо щось не відповідало нормам, наприклад, у відсортованому раптом знаходили «неліквід» (сировина, яку неможливо переробити), таку партію знімали і вона автоматично проходила повторну перевірку.

В Україні цей процес не настільки автоматизований. Потрапляючи на сортувальну лінію, всю сировину перевіряють ледве не вручну. У кожного заводу є свої вимоги до сировини, але загалом вони працюють за однією схемою. Що важливо: після всіх цих складних етапів, отримавши на виході новий матеріал, з нього створюють нові речі. Тобто після сортування ця сировина нікуди не «зникає», вона перетворюється на продукцію, якою ми користуємося щодня.

Так, із ПET-пляшок (прозорих пляшок з-під напоїв) створюють поліестер, синтепон (весь синтепон у світі сьогодні зроблений з перероблених пляшок), взуття, сумки, різні аксесуари, велосипеди, меблі, нові сміттєві баки. Іноді з них роблять інші пляшки. На деяких заводах є власне виробництво. Їх «формують» у спеціальних автоматизованих машинах. Спочатку з отриманого подрібненого грануляту роблять преформу, далі її нагрівають до потрібної температури, кладуть у спеціальну форму й видувають під високим тиском.

ІЗ жерсті роблять дроти і цвяхи.

З паперу виготовляють не тільки туалетний папір. Ековата менш популярна, ніж інші матеріали, отримані з макулатури, але її активно використовують у будівництві. Також паперову масу застосовують у виробництві матеріалів для покрівлі. Створення тари й упаковки із вторсировини – найбільш поширений варіант. Картонні коробки, лотки з-під курячих яєць, крафтові пакети, навіть горщики для насіння і розсади майже завжди зроблені з вторсировини. Одяг, аксесуари для автомобільної промисловості, поліграфічна продукція високої якості. Це далеко не весь список.

З Tetra pak, який помилково вважають картоном (хоча він належить до пластику, а правильніше сказати – до змішаної упаковки, бо окрім картону, там є шар поліетилену та алюмінію), роблять книжки, кулькові ручки, навіть дорожнє покриття, використовуючи його як сировину.

З алюмінієвих банок (з-під газованих напоїв) роблять нові алюмінієві банки.

Зі скла – скловату, універсальний утеплювач і звукоізолятор. Також з них виготовляють посуд і скляну тару. Виняток – лабораторний і медичний посуд, він зроблений з боросилікатного скла.

Нещодавно в пунктах прийому вторсировини почали приймати каштани. Їх, до речі, використовують для медичних препаратів та очищення повітря від вихлопних газів. Тож варто цінувати те, що лежить у нас під ногами, деколи це «щось» цінніше, ніж ми думаємо.

Як обрати, куди здавати відсортоване?

У людей, які хочуть почати сортувати відходи, часто з’являються побоювання, що відсортоване все одно вивезуть на полігон і їхні зусилля будуть марними. З самого початку варто обрати, яким чином сировина потраплятиме на станцію – людина викидатиме пакет у загальний сміттєвий бак, у бак для роздільного збору, де разом складають пластик, папір, скло, чи відвозитиме відсортовані відходи на сортувальну станцію власноруч.

Якщо це загальний бак, то тут без шансів, весь уміст контейнера йде на сміттєзвалище (щодня на київський полігон відправляють щонайменше 80-100 машин).

Якщо це сітчастий контейнер для роздільного збору – на такому зазвичай вказують контакти компанії-перевізника. Можна почитати про них в інтернеті або зателефонувати і дізнатися деталі. У компаній має бути ліцензія і всі дозволи для того, щоб займатися такою діяльністю.

У моєму випадку це був не контейнер біля будинку (бо в мене його нема), а сортувальна станція. У кожного пункту прийому є чіткий перелік сировини, яку вони приймають. Я користуюся послугами станції глибокого сортування «Україна без сміття». Їм можна відвозити відсортовану сировину, а ще в них час від часу працює «Майстер добрих справ» – машина, яка їздить містом і збирає відсортоване у тих, хто не має змоги дістатися на станцію. У них на сьогодні найбільший перелік видів сировини (близько сорока контейнерів). Щоб простіше було знайти найближчий пункт прийому, є зручний мобільний додаток «Cортуй» та інтерактивні мапи «Велика Епоха» і Recyclemap.