Є питанняНавіщо в місті обрізають дерева?

У 2017 році в Києві обрізали понад 75 тисяч дерев. Цього року в місті планують кронувати ще майже 35 тисяч дерев. Водночас The Village Україна цікавиться, навіщо комунальники обрізають рослини і чи правильно це роблять.

Навіщо обрізати дерева?

Обрізання крон є одним із найважливіших заходів під час догляду за деревами. Головна мета обрізання – збереження зелених насаджень та утримання їх у здоровому впорядкованому стані.

Серед переваг обрізання – запобігання випадкам падіння аварійних і сухих гілок дерев під час злив та сильного вітру. Під час негоди дерева можуть пошкодити автомобілі чи інше майно, розбити дахи будівель, пошкодити електромережі чи навіть травмувати людину. Аби цього не сталося, обрізають сухі й аварійні гілки.

Окрім того, за допомогою обрізання:

підтримують природну чи штучну архітектурну форму крони дерева (кулясту, пірамідальну, конусоподібну, спіральну тощо);

 регулюють щільність крони і її провітрюваність (це необхідно для запобігання усиханню гілок і скупчення патогенної флори);

коригують рівномірність розташування скелетних гілок для надання кронам симетричності;

видаляють сухі вершини та сухі, хворі, аварійні і пошкоджені гілки, які несуть потенційну небезпеку життю і майну громадян;

стимулюють утворення молодих пагонів та підвищують життєздатність послаблених і старих дерев.

Невиконання заходів з обрізання крон дерев призводить до:

 втрати декоративного вигляду дерев з архітектурними формами крон;

 підвищення рівня небезпеки ураження дерев збудниками хвороб і шкідниками та врешті-решт послаблення і зниження їхньої фізіологічної активності;

 загущення крон і збільшення кількості сухих і аварійних гілок, потенційно небезпечних для життя і майна громадян;

неможливості збереження і підвищення фізіологічної активності всихаючих і уражених хворобами  дерев;

 неможливості збереження дерев, пам’яток природи та інших цінних вікових дерев, які потребують проведення обрізання крони з метою розподілення балансу її ваги і запобігання вітровальності;

значного розповсюдження рослини напівпаразиту омели;

неможливості дотримання будівельних норм та інших нормативно-правових актів у частині дотримання відстані від крон дерев до будівель, споруд, комунікацій тощо;

неможливості дотримання державних стандартів у частині дотримання рівня інсоляції на об’єктах цивільного призначення.

Скільки дерев обрізають у Києві щороку?

Упродовж 2016 року виконано формувальну та санітарну обрізку крон у 58 тисяч 249 дерев, упродовж 2017 року – у 75 тисяч 222 дерев. План заходів на 2018 рік з обрізання крон дерев на балансових територіях комунального об’єднання передбачає формувальну та санітарну обрізку 34 тисяч 500 дерев. Він може коригуватися упродовж року – залежно від виявлення сухих чи аварійних гілок у кронах дерев.

Хто визначає, які дерева обрізати?

Визначають необхідність обрізання фахівці «Київзеленбуду»: вони здійснюють огляд зелених насаджень, під час якого виявляють дерева, які потребують вжиття заходів санітарної, формувальної чи омолоджувальної обрізки крон.

Обрізанню підлягають практично всі види дерев, які мають сухі чи аварійні гілки, суховершинність, ознаки ураження хворобами чи омелою білою, а також ті, що потребують формування крони або погіршують видимість дорожніх знаків і засобів регулювання дорожнього руху чи можуть призвести до пошкодження повітряних ліній електропередач тощо.

Які є види обрізання дерев?

Обрізання крон дерев у Києві виконують відповідно до законодавства. Зокрема, згідно з «Правилами утримання зелених насаджень», застосовують три види обрізання:

 формувальне (проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин – колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо);

санітарне (виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих усередину крони або зближених одна з одною; обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування);

омолоджувальне (виконують лише у дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився).

Порівняно з лісовим деревом, міське чи паркове має значно меншу лунку, тобто місце під кроною. Через неї дерево отримує вологу, повітря та обмін речовин. Оскільки дерева у місті зазвичай мають менші лунки, вони більш обмежені в ресурсах.

Деревам у місті й так непросто, а їх до того ж починають ще й обрізати. Обрізають дерева часто неправильно – не в сезон. Адже більшість дерев можна обрізати тільки навесні, коли у дереві максимально потужний рух соків і воно є найбільш сильним. Навіть навесні зрізи треба закривати спеціальними фарбами на основі каучуку, але й цієї процедури часто не дотримуються. Це груба аналогія, але якщо людині відірвати руку і не надати допомогу, довго вона не проживе.

Ми не кажемо, що не треба обрізати дерева взагалі. Це необхідно робити – особливо з аварійними деревами. Але робити це треба правильно. У Києві ж дерева зазвичай рубають без попередньої експертизи, усі під один.

Якщо дерево обрізали неправильно, це може викликати у рослини некроз тканин. Бактерії і грибки починають виїдати дерево, це може тривати 3-5 років. Коли дерево стає аварійним, комунальні підприємства кажуть, що воно було трухлявим. Але трухлявим воно стало тому, що хтось за ним неправильно доглядав.

Комунальники не хочуть заморочуватися: якщо на дереві шкідник омела, вони не знімають її, а зрубують дерево «під олівець». Для них це спосіб перестрахуватися: зрізати якомога більше гілок, щоб вони раптом не впали комусь на голову.

Понад те, часто роботи з обрізання дерев виконують не представники «Київзеленбуду», а двірники. Це люди, які не розуміють, під яким кутом треба спилювати гілки тощо. До того ж уряди-годи вони продають спиляні гілки на дрова.

Ситуація зі станом дерев суттєво погіршилася за останні три роки. У мене є версія, що це пов’язано зі зміною поколінь. Новий мер привів свою команду, зокрема й до комунальних підприємств. Люди ж, які займалися цим раніше, ще з радянських часів, схоже, пішли на пенсію.

Фото: «Самосад», Київзеленбуд; Обкладинка - ailadi.