25 жовтня у мережі Instagram з’явився акаунт «київської перепічки» perepichka_1981.

«Український хот-дог, придуманий ще тоді, коли не знали про хот-доги. Since 1981 in Kiev», – пишуть автори в описі профілю. За тиждень акаунт набрав понад сім тисяч підписників. Автори профілю невідомі, їхній зв’язок з «київською перепічкою» не підтверджений. Вони не несуть відповідальності за Facebook акаунт «Київська перепічка».

Авторів акаунту звинувачують у сексизмі та об’єктивації за фото оголеного жіночого тіла та підписи до них.The Village Україна з’ясовує, що не так з такою рекламою перепічки.

Perepichka 1981

Ми запланували цей проект як провокацію. Для тих, хто бореться з сексизмом – адже дійшло до того, що жінку перестали сприймати як жінку. Ми хочемо показати, що краса може бути відкритою і провокуючою. Хотіти жінку, жадати її, добиватись її – це ок.

Це провокація ще й для тих, кому це норм, проте мовчать – більше 7000 підписників. Проте дивляться нас 20000 щодня. Не підписуються. Дивляться. Це означає, що багатьом це подобається.

Як ви розумієте поняття «об’єктивація»?

Розумієм як ціленаправлене підкреслення статі. Жінка – це жінка, у першу чергу, а не просто людина. Вона народжена зваблювати і приваблювати. Тому ми красивіші, а чоловік трохи кращий мавпеняти. Все побудовано на фото довкола гарного тіла.

Ірина Федорович

експертка кампанії «Дискримінація обмежує, протидій»

Що таке об’єктивація?

Об'єктивація – перетворення когось на предмет. Cексуальна об'єктивація – це перетворення жіночого тіла на предмет, ілюстрацію чогось, що не має стосунку до основного меседжа. У випадку з цією рекламою, ми маємо факт використання оголеного жіночого тіла для реклами перепічки. Жодного стосунку між оголеним жіночим тілом та перепічкою немає.

Прийом реклами із використання жіночого тіла як об'єкта (чи радше фону для рекламованого товару) відомий вже не перше століття. Лише останні десятиліття почало обговорюватися те, що використання жіночого тіла як об'єкта (тла) для реклами товарів є неприпустимим та свідчить про дискримінацію на культурно-соціальному рівні.

На мій погляд, реклама, яку запустила perepichka_1981, – це приклад об'єктивізації, сексистської реклами. Така реклама дискримінує жінок.

Як протидіяти дискримінації у рекламі?

Проблема полягає у тому, що в Україні немає державного органу, який би мав здійснювати нагляд за рекламою.

Є можливість оскаржити це в Індустріальному гендерному комітеті із реклами (ІГКР), який проводить експертизу реклами на наявність дискримінації. Комітет розглядає скарги на дискримінаційну рекламу від громадян, а також надає експертні висновки за зверненням державних органів.

Зокрема, представник ІКГР входить до складу Експертної Ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі при Міністерстві соціальної політики України. Отримавши скаргу, Комітет розглядає її впродовж двох тижнів і робить експертний висновок. Якщо рекламу визнано дискримінаційною, Секретаріат ІГКР звертається з проханням до рекламодавця про припинення поширення такої реклами.

Фото: perepichka_1981