Наскільки нищівною може бути сила звуку, щоби від неї почали руйнуватися будівлі? У випадку із Софійським собором цей звук має перевищувати 70 децибелів.

Як саме занадто гучна музика руйнує Софію Київську та які ще фактори загрожують цілісності її архітектури, розповідає гендиректорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.

Софійському собору вже понад 1000 років. У його архітектурі поєднуються візантійський і бароковий стилі.

Почав будувати собор князь Володимир Великий, а закінчив князь Ярослав Мудрий. До XIII століття будівля використовувалась як головна церква Київської Русі, тут створили першу бібліотеку монархії.

Софійський собор є пам’яткою української архітектури та монументального живопису XI-XVIII століть, а також об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Неля Куковальська

гендиректорка Національного заповідника «Софія Київська»

Небезпечна музика

Нищівний вплив занадто гучної музики можна спостерігати на прикладі руйнації старовинних фресок і мозаїк: через вібраційні навантаження понад 70 децибелів шар тиньку, на якому вони розміщені, починає відшаровуватися від стін.

У 2005 році ми зробили перше обстеження мозаїки «Марії Оранти» в центральній наві собору, центральному куполі, на бокових композиціях мозаїк і виявили там критично великі площі відшарування. Це було видно навіть під час підйому на риштування.

У 2007 році для дослідження стану мозаїк і фресок ми вперше в Європі застосували лапароскопічне дослідження: занурили крихітні камери в тіло споруди, і вони також показали значні відшарування. Забили на сполох, попросили гроші в держави й закріпили все. Завершили ці роботи в центральній наві лише в кінці 2020 року – вони були дуже кропіткі та дорогі.

Для постійного моніторингу звукового навантаження в нас є підрозділ із техзасобами, зокрема віброметрами та децибелометрами.

Що не так зі святкуванням Нового року на Софійській площі

У 2017, 2018, 2019 роках ми разом із Міністерством культури категорично відмовляли організаторам у проведенні новорічних свят на Софійській площі з гучною музикою. Наприкінці 2020 року на нараді в міській раді я вкотре порушила цю проблему: демонструвала фотографії й картограми, як вібраційні навантаження у які дні впливали на наші пам’ятки. На нараді говорили, що місто опрацьовує іншу стратегію проведення новорічних свят для наступного року – можливо, їх перенесуть до Арки дружби народів.

Що на це кажуть у КМДА

У відповідь на запит The Village Україна КМДА повідомила, що рішення про розташування головної святкової локації ухвалять не раніше закінчення карантину.

Водночас там наголосили, що, зважаючи на охоронний статус Софії Київської, Департамент культури максимально скоротив проведення культурно-мистецьких проєктів і заходів за своєї підтримки на території площі: у 2019 і 2020 роках провели лише мистецький проєкт «Зірки світової опери» та новорічні святкування з оркестровою музикою, а у 2020–2021 роках новорічні концерти не проводили.

Транспорт

Також несприятливим фактором є транспорт, який працює поблизу. Щоби знизити шумове й екологічне навантаження, було б добре відвести його з Володимирської вулиці та прилеглих до Софійської площі вулиць.

Сейсмічні навантаження

Сейсмічні коливання неодноразово спричинювали великі руйнації дзвіниці й інших конструктивних елементів собору, пошкоджували монументальний живопис.

І хоча ми з вами їх не відчуваємо, фахівці їх фіксують. Відстежувати сейсмічні й динамічні навантаження нам допомагає Інститут геофізики ім. С. Субботіна й інші наукові установи. Періодично ми проводимо доволі дорогі профілактичні реставраційні заходи. Маємо тримірну розрахункову модель собору і дзвіниці, на якій прораховуємо напружено-деформований стан споруд і бачимо ті місця, які можуть постраждати.

Незаконні забудови

Несанкціоноване будівництво висотних будівель із підземними великими спорудами (2–4 поверхи вниз) підвищує рівень ґрунтових вод і веде за собою негативні наслідки для стану історичних пам’яток. Ми з цим боролися, і останні 10 років у нашому найближчому довкіллі таких споруд не з’явилося – рівень ґрунтових вод стабілізувався.

Водночас деякі закони щодо містобудівної політики, забудови історичних ареалів міст, розроблені Мінрегіонбудом і Мінкультом, суперечать один одному. І тут є «лазівки» для недобросовісних інвесторів і чиновників. Наприклад, у нашій буферній зоні, за 70–100 метрів від софійських мурів, де за регламентом історико-архітектурного плану 2002 року не можна будувати споруд вище за 27 метрів, «обґрунтували» забудову висотою 41 метр (вулиця Гончара, 17–23). Ця «шпаринка» – історико-містобудівне обґрунтування (ІМО), яка дала змогу обґрунтувати необґрунтовуване. Наприклад, на межі буферної зони Софії побудували ЖК «Град Ярослава»: 80-метрові споруди виникли там, де дозволено максимум 25 метрів. І Товариство охорони пам’яток теж таке обґрунтовує.

Треба заборонити будувати навколо собору. Ці вимоги зафіксовані в режимах буферних зон. Наша пам’ятка світового значення має такий документ, затверджений Мінкультом. Зараз він проходить затвердження в ЮНЕСКО. У ньому зазначено, що в найближчому довкіллі (чітко визначено, на яких вулицях) заборонено зведення будівель із підземними поверхами.

Старі водопроводи

Техногенну катастрофу для Софії Київської можуть спричинити періодичні прориви зношених водопроводів, через що ґрунтові води можуть підійматися до 2–2,5 метра.

Вода може дійти до нижньої позначки просадних ґрунтів, на яких стоять фундаменти пам’яток. Під час замокання кристалічна решітка цього ґрунту трансформується, відбувається різке, нерівномірне просідання ґрунту, і, відповідно, нерівномірно просідають фундаменти, що може призвести до руйнації споруд. І таке вже відбувалося в Софії – залишилися тріщини й розломи.

На території нашого архітектурного ансамблю ми замінили всі водогінні комунікації, протікання не має статися найближчих 50 років: там труба у трубі, кожна з яких ізольована. Але зношені інженерні комунікації на вулиці Володимирській, провулку Рильського, вулиці Стрілецькій, Георгіївському провулку становлять небезпеку для собору. Їх треба змінювати якнайшвидше.

Процеси підняття ґрунтових вод ми відстежуємо безперервно за допомогою 11 гідрогеологічних свердловин. І хоча в міських службах кажуть, що на нашій території та поблизу «все дуже добре», хімічні аналізи свідчать, що це вода або з теплотраси, або з каналізації, або ще іноді аварійні зливи роблять із басейну на провулку Рильського, 5.

Старий газопровід

У 2008 році ми домоглися, щоби з нашої території прибрали транзитну теплотрасу. Але я майже 20 років борюся, щоби так само винесли за межі нашої території транзитний газопровід діаметром 45 сантиметрів, прокладений 1947 року. Розташований у шести метрах від Софії Київської, він може просто вибухнути через те, що перебуває в дуже зношеному стані. У 2019-му, потім у 2020 році його збиралися перенести, але місто все не може знайти тих «нещасних» 4,2 мільйона гривень, щоби це зробити. Цьогоріч знову оголосили тендер, і вже є компанія, яка це робитиме.

Що робити з цими проблемами

Є документ ДБН (Державні будівельні норми) про «Захист територій, будинків і споруд від шуму», але немає нормативної бази із захисту від вібронавантаження історичних споруд, і ці норми мали би бути прописані або в ДБН, або в реставраційних нормах, або в держстандартах. Наразі жодної норми для таких споруд, як Софійський собор, не розроблено.

Ми створили такий документ – «Режими використання Софійського собору», у якому зафіксували допустимі параметри впливу на собор: звукові, вібраційні, мікрокліматичні, сейсмічні й інші, вимоги щодо допустимих норм відхилення від вертикалей розкриття тріщин, гідрогеології тощо. Документ уже пройшов науково-технічну раду Київського національного університету будівництва та архітектури, Інституту будівельних конструкцій, готуємо для затвердження Мінкультом. Аналогічний документ для Андріївської церкви Мінкульт уже затвердив.

Крім того, плануємо створити методику підготовки подібних документів для пам’яток архітектури, яким понад 300 років. Було б добре, якби такий документ через НАН України й через Мінрегіон був затверджений й обов’язковий для виконання, або введений як держстандарт.

ФОТО: Jorge Franganillo