Почувши сигнал повітряної тривоги, Філя починає гавкати й тривожно бігати навкруги. «Він тепер постійно так реагує на вибухи, – розповідає петперентка Аня. – А ще в нього епілепсія після ракетного обстрілу». Лікарі сказали їй, що Філі доведеться з цим жити завжди.

Якщо власники помічають, що поведінка тварини стала дивною або стан її здоровʼя погіршується, то це може бути реакцією на стрес. Щоби знизити рівень стресу, тварина буде робити те, що їй здається доречним у цих обставинах, пояснює фахівчиня з поведінки тварин Оксана Галан.

На прохання Віледжа фахівчиня з поведінки тварин, авторка книг для власників собак розповідає, як зрозуміти, що тварині потрібна допомога, і про діагностику ПТСР у собак.

Аня Котенко

петперенка собаки на імʼя Філ

Наприкінці грудня 2023 року біля нашого будинку пролунав вибух під час російської атаки. Тоді Філ так сильно злякався, що аж підстрибнув із ліжка. О 5-й ранку 1 січня мені зателефонувала мама зі словами, що у Філі судоми: він упав із ліжка, почав трястись і впісявся. У клініці нам сказали, що в нього був епілептичний напад, і радили дообстежитись.

Після першого нападу пройшло пʼять місяців. У травні нас знову обстрілювали, а на наступний день у Філі стався й другий. Між нападами він себе почуває чудово, але став дуже боятися вибухів. На початку повномасштабної війни Філ узагалі не реагував на обстріли й усе життя просто спав під час салютів чи грому. І лише після цього близького вибуху Філ почав сильно боятись.

Нам сказали, що це тепер завжди буде поряд із нами. Епілепсія є вроджена, а є набута. Найімовірніше, у нас вроджена, яка була ніби в сплячому режимі, а після обстрілу прокинулась. Лікарі сказали жити з цим, підтримувати й постійно гладити Філа. У чаті петперенсів також радили використовувати штучні обійми (закутування тварини).

Філя завжди дуже стурбований перед тим, як у нього має бути напад. Він триває близько двох хвилин: виникає спазм мʼязів і сильні болі, від яких Філ скавчить. Лікарі порадили давати йому протисудомний препарат «Кеппра», який розслабляє мʼязи.

Коли в нього приступи – це дуже страшно. Перші рази в мене був ступор, бо ти дивишся на собаку, у якої лапки вигинаються в різні боки, тече слина, він бʼється головою. Під час приступів треба бути поруч і не давати йому битися об двері, стіни й так далі. Нам також призначили давати заспокійливе перед обстрілами. Тому коли ми чуємо сирени чи розуміємо, що поруч уже є дрони, то даємо йому ліки.

Оксана Галан

фахівчиня з поведінки тварин, авторка книг «Із ким я живу. Короткий курс для розуміння собаки» й «Щоденники власника щасливого собаки»

Стрес впливає на всіх, але кожна тварина має свій рівень адаптації. Одна тварина може певний час прожити й не звертати увагу на вибухи. Але інша буде тремтіти, ховатись і проявляти яскраву реакцію на стрес уже після того, як почує їх уперше. Це як із людиною: навіть якщо щось не є значним тригером, але систематично виникає, то так чи інакше вплине на тварину з часом. Постійний стрес виснажує.

Я знаю випадки, коли тварини, які завжди спокійно переживали гучні звуки, з часом почали реагувати не лише на вибухи, а й на сигнал повітряної тривоги. Якщо тварина вже боїться вибухів, то і сигнал повітряної тривоги теж може стати для неї тригером, оскільки після нього можуть бути вибухи. Тригер призводить тварину до хронічного стресу, який впливає на здоровʼя, поведінку та життя. Також є випадки смерті через надмірний стрес.

У людей і тварин є ділянка мозку, яка називається амигдала. Вона аналізує навколишнє середовище, щоб запустити стресову реакцію та підготувати організм до певного виклику. Під час хронічного стресу рівень кортизолу не зменшується, а амигдала починає будь-яку ситуацію чи людину сприймати як загрозу.

Якщо собака постійно гавкає – це проблема не в ній. Просто її амигдала вважає за небезпеку те, що раніше таким не було. Якщо тварина починає так себе поводити, це може бути відповіддю на стресову ситуацію.

На яких тварин стрес впливає більше

Жодна тварина не може бути адаптована до тих умов, які ми маємо зараз. Під час постійної загрози життю будь-яка тварина буде намагатись втекти або уникнути цієї ситуації.

Для того, щоб тварина не мала такого сильного стресу, їй потрібна адаптація в декількох поколіннях. Наприклад, собаки, яких використовують під час полювання, трохи адаптовані до певних тригерів. Але те, що відбувається зараз, не є просто певними тригерами. Тварина постійно в стані очікування різних загроз. До них не можна адаптуватися впродовж такого короткого часу з погляду еволюції.

Для собак більш важливо мати поруч знайому людину, а не залишатись наодинці в стресовій ситуації. Хоча є різні випадки. Але для котів базою безпеки є їхня територія. Вони відчувають додатковий стрес щоразу, коли їх із неї забирають.

Перші ознаки, що тварині потрібна допомога

Зміна поведінки та стану здоровʼя. Під час хронічного стресу у тварини зʼявляються хвороби, повʼязані зі слизовими оболонками: гастрити, панкреатити, гінгівіти (запалення ясен) у котів. Також виникають проблеми з очима, вухами, сечостатевою системою тощо. Це те, що починає страждати насамперед. Через стрес порушується мікрофлора та функціонування організму, і ці хвороби мають ось такий фундамент.

 

Щоб повернутися з високого хоча б до оптимального рівня стресу, тварина буде робити те, що їй здається доречним у певній ситуації. Наприклад, щоби заспокоїтись, вона починає себе розлизувати або багато гавкати, допомагаючи собі подолати емоційний стан. Тварина робить те, що може, у тих умовах, у яких живе. Майже завжди ці дії не будуть подобатися людині, а також можуть бути досить травматичними безпосередньо для тварини.

Стрес може як спровокувати ті хвороби, які ще не були активні в організмі, так і бути причиною нових. У собаки, у якої виникла епілепсія, була дуже чутлива нервова система: вона легко збуджувалась і складно сповільнювалась. Але стрес, постійна напруга та підтримання цього збудження призвело до того, що нервова система взагалі перестала справлятись, тому виникли судоми. Магнітно-резонансна томографія цієї собаки покаже, що її мозок як вогонь (усе функціонує одночасно), бо її нервова система перезбуджена.

У тварин теж буває ПТСР

Наразі є багато випадків, які повʼязані зі збудження та порушенням сну у тварин, а також посттравматичним стресовим розладом. Спершу в поведінці тварини можна не побачити його ознак. Тому для того, щоб визначити ПТСР, потрібно провести велике анкетування. У таких випадках із тваринами мають працювати фахівці, які спеціалізуються саме на ПТСР, але їх досить мало.

Ми починаємо працювати з твариною, коли бачимо певну проблему. А в процесі може стати зрозуміло, що тварина щоразу проживає одну й ту ж ситуацію. Тому, найімовірніше, у неї ПТСР. Коли людина звертається до фахівця з поведінки, то він має дізнатися багато інформації про тварину, щоб почати роботу. У моїй анкеті майже десять аркушів, бо є багато деталей, які відображають тварину та її життя.

Як допомогти тварині

Якщо ви помітили, що з твариною щось не так, треба йти до ветеринарного лікаря. Коли зміни стосуються здебільшого поведінки тварини – до фахівця з поведінки. Я не певна, що нам вдасться розв'язати це питання. Ми можемо шукати, яку саме допомогу потрібно надати певній тварині. Для когось – це антидепресанти, а для когось – інші зміни під наглядом фахівців, щоби покращити якість життя тварини.

Тваринам, які люблять торкання й обійми, можуть допомогти зменшити рівень стресу певні масажі та спеціальний одяг, у якому вони закутані ніби в ковдру. Проте не всім тваринам подобається, коли до них торкаються. Крім того, це з високою ймовірністю не допоможе, коли тварина відчуває паніку чи сильний страх. Людина має докладати багато зусиль і мати терпіння, щоб це таки подіяло.

Щоб допомогти своїй собаці заспокоїтись, я використовую певну вправу. Потрібно обійняти тварину й намагатись дихати з нею так, щоби, коли вона дихає два рази – дихати один раз. Через якийсь час можна відчути, як серцебиття людини й тварини починає синхронізуватися.

Ця вправа вимагає цілковитої залученості в процес. Мало людей можуть допомогти тварині тими методами, які потребують багато часу, уваги й енергії. Бо є й інші завдання, які теж потрібно зробити під час стресової ситуації.

Зменшити базовий рівень кортизолу (гормон, який відповідає за рівень стресу) допоможе фізична активність середнього навантаження. Наприклад, довгі прогулянки. Якщо була жахлива ніч, то погуляйте із собакою півтори години пішки або зробіть щось, щоби кіт порухався у квартирі. Фізична активність – дуже важлива річ, щоби хоча б трішки підтримувати ментальне здоровʼя.

Не менш важливим для тварини є нормальний сон. Собакам потрібно спати 14 годин на день, а котам – 16–17 годин. Якщо тварина не виспалась, то не може поводити себе активно. Щоб допомогти тварині відпочити так, як їй потрібно, треба закрити кімнати, дати можливість коту сховатись і не чіпати тварину.

Сон і фізична активність – це те, що ми можемо зробити не лише для тварин, а й для себе. Також важливо підтримувати загальний стан здоровʼя тварини.