10 грудня в багатьох країнах відзначають Міжнародний день прав тварин. Його започаткували в 1998-му, на 50-ту річницю підписання Декларації прав людини, щоб підкреслити: усі тварини мають право на життя та захист від страждань.
За 20 років до того в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі проголосили «Загальну декларацію прав тварин». Вона постановляє, що кожна жива істота має право на повагу й життя без страждань та експлуатації й що жорстоке поводження з тваринами є неприпустимим.
В Україні «Закон про захист тварин від жорстокого поводження» ухвалили лише у 2006 році, тож культура поводження з тваринами ще на доволі низькому рівні, зазвичай говорять активісти. Водночас зоозахисний рух розвивається, попри війну, а в місті з’являється нова інфраструктура для комфортного співіснування людей із тваринами.
До Всесвітнього дня прав тварин зібрали 7 текстів The Village Україна 2023 року про тварин у місті й не лише.
Не власник тварини, а петперент. Чому важливо говорити про тварин як про рівних
За українським законодавством, домашні тварини – це майно. Так їх описує й формулювання «власник тварини». Але якщо ви вважаєте свого собаку чи кота членом сім'ї, краще користуватися словом «петперент». Разом з експертами розбиралися, чому позиціювати себе опікуном тварини краще, ніж власником, і як це може вплинути на правовий статус домашніх тварин.
«Тварина має почуття, це цілісна особистість з емоціями й інтересами, а не ваше майно».
Війна закінчиться, а безпритульні тварини залишаться. Що роблять зоозахисники під час війни
Після деокупації Київщини стало відомо про майже повністю зруйновані притулки, загиблих із голоду, поранених і покинутих тварин. Від голоду гинуть й інші тварини в різних регіонах. Про актуальні проблеми, які необхідно вирішувати зараз, поговорили з фондом, що опікується тваринами, притулком на Київщині та зоозахисною організацією.
«Проблеми залишилися всі ті, що й були до війни: жорстоке поводження з тваринами, їхнє використання у сфері розваг і так далі. Плюс додалася безпосередня загроза їхньому життю від обстрілів і загальних наслідків війни. Це стосується як диких тварин, так і безпритульних».
На шоу Євгена Яновича «20:23» використали живу рибу як реквізит. Чому це не ок
Живу рибу використали як реквізит під час одного з вересневих випусків YouTube-шоу Євгена Яновича «20:23», у якому гостем був засновник маркетингової агенції Fedoriv Agency Андрій Федорів. Під час зйомок тварину на певний час помістили в бокс без води, а наприкінці випуску викинули в Дніпро. Останній епізод ведучий шоу Янович позначив як «таймкод для зоозахисників», передавши привіт організації UAnimals. Разом із зоозахисними організаціями пояснювали, чому такі дії насправді є жорстоким поводженням із твариною.
«Найбільша проблема цього епізоду навіть не в тому, що рибу помістили в бокс без води та тримали там протягом якогось часу, а в тому, що блогери дозволяють собі використовувати живих тварин заради створення таких шоу. Момент із випуском риби в річку теж є елементом цього шоу, адже тут не йдеться про жодну турботу про тварину – в іншому разі її би просто не використовували в етері».
Винаймати житло з твариною в Україні важко. Чому так не повинно бути
Розповідаємо історію Наталії, яка виїхала з Бахмута з двома котами навесні 2022 року. Винаймати помешкання в Києві жінці вдалося за 3,5 місяці, після невдалої спроби оселитися з тваринами в Дніпрі та виселення з першої київської квартири. У тексті дослідили, скільки загалом житла доступно для орендарів із тваринами в Україні. Поміркували, як досягти згоди між ними та власниками помешкань, і розповіли, які є механізми компенсації за можливу шкоду від тварини та як це працює в інших країнах.
«Мої батьки виїжджали з Бахмута вже в жовтні, у них теж два коти та собака. За собаку власники орендованого помешкання з батьків беруть додаткову тисячу гривень. А от батькам чоловіка з вівчаркою довелося оселитися в селі, бо в місті їх ніхто не брав. У приватному будинку з пічним опаленням їм, літнім людям, які все життя прожили у квартирі, складно. Але собака для них член родини, вони б його нізащо не залишили».
Чи можна заборонити вигул тварин на території ЖК? Розпитали юристку, активістів і керівні компанії
Вигулювати собак або гратися з ними без повідця можна не всюди. Наприклад, на території деяких ЖК діють правила, що забороняють або обмежують вигул собак. У ЖК «Комфорт Таун» обурення мешканців переросло в окремий рух боротьби власників домашніх тварин за свої права. Ми поспілкувалися з мешканцями ЖК «Файна Таун», його керівною компанією, юристкою-зоозахисницею, а також керівною компанією іншого ЖК і забудовника та власницею песика з іншого міста, щоб зрозуміти, як це працює.
«На території ЖК є багато активностей для всіх: дитячі та спортивні майданчики, футбольне, баскетбольне та волейбольне поле, басейн, барбекю-зона, гамаки, альтанки – є умови для всіх категорій людей. Таке враження, що намагаються створити умови для всіх, крім власників тварин. Хоча тут ще питання, кого більше: любителів поганяти у футбол на вихідних чи власників тварин, яким треба двічі на день вигулювати песика».
Українці створили «естетичну урну» для праху тварин. Щоби змінити культуру прощання з улюбленцями
На дачі у коробці з-під взуття чи на стихійному кладовищі – так в Україні найчастіше ховають тварин, хоча єдиним санкціонованим способом поховання в місті фактично є кремація. Щоб зробити прощання з домашніми улюбленцями екологічним для довкілля та психіки, український бренд Fluff Above розробив «естетичну урну» для зберігання праху тварин. У матеріалі розповіли, як дизайн меморіального продукту може допомогти пережити втрату та що з культурою поховання тварин в Україні та світі.
«У підлітковому віці в мене був пес чихуахуа. Він прожив недовго, лише півтора року, і пішов несподівано. Його поховали на дачі в коробці з-під взуття, і вже зараз я вважаю, що для мене це був доволі травматичний досвід. Напевно, десь відтоді я виношувала ідею меморіального продукту чи сервісу».
У київському сквері поставили «пісуар для собак». Як це допоможе збирати собачі мітки в одному місці
«Пісуари для песиків» встановили в колишньому сквері Зої Космодемʼянської на розі вулиць Олеся Гончара й Богдана Хмельницького. Вони потрібні, щоб збирати собачі мітки в одному місці та захистити рослини й фасади будівель. Розробили пісуари для собак у Чехії, адаптовану версію в Києві виготовив і встановив «Київзеленбуд». У матеріалі розповіли, що слід знати про собачий пісуар петперентам, та де в місті тваринам дозволено справити нужду.
«Я запропонувала встановити пісуари, тому що саме в цьому скверику немає зон для вигулу собак. Це місце тінисте, тому тут не росли б газони, натомість на локації висаджені багаторічники. Тобто пісуар потрібний, щоби захистити рослини, але щоб собаки теж могли задовольнити свої потреби, тому що вони теж мешканці міста».
