Редакція The Village Україна зібрала 23 найцікавіші тексти про здоров’я, які ми підготували у 2023 році.

 Редакція згенерувала ілюстрації в сервісі Dalle-3, що працює на основі штучного інтелекту.

   

Власний досвід

   

Я втратив руку на війні й повернувся до «Госпітальєрів» із протезом

 

«Я спеціально купив чорний хірургічний костюм (у мене раніше такого не було), щоби пасувало до протеза», – розповідає 26-річний Алексіс Чолас у відповідь на наш комплімент про те, наскільки органічний вигляд має його роборука від виробника Esper Bionics. До початку повномасштабної війни громадянин Греції був цивільним лікарем-травматологом, але після 24 лютого вступив до медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри» й рятував життя поранених на передовій. Улітку 2022 року, після ДТП на сході України, йому ампутували праву руку до ліктя. Лікар із позивним «Корінф» розповів, як учився жити з роборукою, як знайшов у собі сили повернутися на медичну службу q що робить, коли на нього, на жаль, витріщаються на вулиці.

Читати

Ми лікуємо зуби на фронті. Як працює мобільна стоматологія TAPS Dental

   

Волонтери-стоматологи їздили лікувати зуби військовим на Донбас із 2014 року в межах проєкту «Тризуб Дентал». Тоді стоматологічні кабінети обладнували на базі хлібовозок. Одна з таких згоріла в Маріуполі, неподалік від бази «Азову», у ніч на 24 лютого 2022 року, розповідає волонтер-стоматолог і власник стоматологічної клініки в Дніпрі Артем Похил, який протягом кількох років лікував бійців на маріупольському напрямку. Розпитали його про захисників у стоматологічних кріслах і гігієну зубів в окопах.

Читати

Я став донором під час повномасштабної війни: 5 історій містян

   

«Твоя кров може воювати»: у вересні МОЗ запустили кампанію на підтримку донорства крові в Україні. Постійне поповнення її запасів важливе й для поранених українських військових, і для цивільних, щоби проводити планові операції, пологи, трансплантації органів. Когось зупиняють міфи про донорство, страх голок або крові, водночас багато українців не проти донації, але все ніяк не можуть знайти для цього час у щоденній рутині. Наважитися на першу донацію багатьох підштовхнуло повномасштабне вторгнення. Спільно з «Агентами крові» розповідаємо про досвід п’яти людей, які стали донорами після початку повномасштабної війни.

Читати

Це жінки, які живуть із ВІЛ

   

Жінки – це третина серед усіх інфікованих на ВІЛ в Україні. Не всі з них належать до груп ризику, наприклад, вживають наркотики або надають комерційні секс-послуги, як звикли вважати в суспільстві. Олена – переселенка з Луганської області, має дві вищі освіти. Інфікувалася ВІЛ від свого чоловіка, який, як виявилося пізніше, вживав наркотики. Катерина – киянка, здобула освіту маркетолога й соціолога. Про свій ВІЛ-позитивний статус дізналася під час пандемії коронавірусу, у 2020 році. Ми поспілкувалися з двома жінками, які живуть із вірусом імунодефіциту й синдромом набутого імунодефіциту та встигають допомагати іншим ВІЛ-інфікованим, працюючи в благодійній організації «Позитивні жінки».

Читати

Я живу з епілепсією

   

Цей розлад є невиліковним, може проявитися в будь-якому віці та часто стає приводом для обмежень – людей з епілепсією не хочуть брати на роботу, їм може бути важче навчатися, також вони мають заборону на деякі види діяльності. Проблемою є необізнаність людей про епілепсію та дивні методи взаємодії з тим, у кого стався напад.

Ми поговорили про епілепсію з неврологинею Анастасією Гончар і фотографкою, моделлю та копірайтеркою Софією Возняк, яка живе з цією хворобою.

Читати

Я живу з нарколепсією (і це не про наркотики)

   

Нарколепсія – хронічний неврологічний розлад, який характеризується непереборною сонливістю та може суттєво обмежувати повсякденну активність і якість життя нарколептика загалом. Майже 10 років живе з нарколепсією 26-річний Тимур Баст, який працює баристою в київській кавʼярні «Крапка кави». Тимур розповідає The Village Україна, про якість життя з нарколепсією; тригери, які її провокують, чим такий стан відрізняється від звичайного сну; як правильно будити нарколептика, а сомнологиня й експертка зі здорового сну Дар’я Пилипенко пояснює, чому виникає нарколепсія, як її розпізнати та які є прояви цього розладу.

Читати

Я маю двох дітей від сурогатних матерів

   

Поки спроби врегулювати сурогатне материнство в Україні тривають, редакція The Village Україна поспілкувалася з Олесею Соломіною, яка має аутоімунне захворювання, двічі вдавалася до сурогатного материнства – про типові страхи сурогатних матерів і біологічних батьків, агентства, клініки та вартість їхніх послуг.

Читати

   

Експлейнери

   

Як війна та вимкнення світла впливають на організм. Пояснюють біолог, дієтолог і психотерапевт

   

Попри те, що масових відключень світла поки що немає, українці готові до подібних сценаріїв і продовжують жити під час повномасштабної війни. Місяці війни «витягли на поверхню всіх наших монстрів і без відключень», каже психотерапевтка Сюзанна Накрийко. Також співавторка книги «Коли я нарешті висплюся» Ольга Маслова пояснює, що робити, коли «сови» та «жайворонки» міняються місцями, що таке проміжний хронотип і чи потрібен нам денний сон, а дієтолог-терапевтка Тетяна Лакуста розповідає, яку їжу можна заготувати, щоб підготуватися до відключень світла, і скільки stress food можна собі дозволити.

Читати

Команда «Врятуй красу» відновлює обличчя людям, які постраждали від війни. Ми побували на операції

   

Проєктна менеджерка Євгенія Ізмайлова восени 2022 року створила благодійну ініціативу «Врятуй красу», об’єднавши пластичних хірургів для відновлення зовнішності військових і цивільних, які постраждали внаслідок воєнних дій. Журналіст The Village Україна відвідав одну з операцій, поетапно зафіксував, як це відбувається, і поговорив із засновницею ініціативи, військовослужбовцем і психологинею про цінність подібних процедур.

Читати

Чи потрібна МДМА-терапія в Україні? Розпитали ветерана, «кетамінову клініку» та лікарку від МОЗ

   

Психоделічно асистована терапія (ПАТ) – це метод лікування ПТСР, який здатний змінити спосіб, яким ми сприймаємо й обробляємо травматичні події, вважають прихильники ПАТ. Терапія здійснюється за допомогою психоделічних препаратів на зразок МДМА, кетаміну та псилоцибіну та проводиться під наглядом кваліфікованих фахівців. В Україні поки немає легальної бази для застосування ПАТ у психотерапії, але в травні за підтримки МОЗ відбувся перший відкритий діалог про психоделіки в лікуванні психологічних травматичних розладів. Розпитали про перспективи психоделічно асистованої терапії у ветерана війни в Іраку Джонатана Любекі та засновника єдиної в Україні «кетамінової клініки» Владислава Матреницького.

Читати

Як заморозити репродуктивні клітини й ембріони в кріобанку. Дві історії та пояснення лікарки

   

Українські військові зможуть безоплатно зберігати свої репродуктивні клітини в кріобанках. Відповідний законопроєкт підтримала Верховна Рада наприкінці листопада. Поки в Україні лише планують створити великий державний кріобанк для репродуктивних клітин, діють окремі кріобанки – державні й приватні. Розпитали лікарку про соціальну й медичну кріоконсервацію репродуктивних клітин та ембріонів, перебіг процедури для жінок і чоловіків, фобію гормональної стимуляції, а також поговорили з двома цивільними жінками, які вирішили заморозити свої репродуктивні клітини й ембріони.

Читати

Що треба знати про життя з протезами. Підготували великий гід із Superhumans Centre

   

Протезів в Україні здебільшого потребують молоді жінки й чоловіки, 25–30 років, які мають подвійні чи потрійні ампутації: «У нас інший пацієнт. Раніше протези були потрібні маломобільним людям чи людям похилого віку, а зараз інакше навантаження. Так, те, що підходить у Великій Британії дітям і жінкам, не завжди підходить нашому високомобільному пацієнту, який займається на скеледромі, ходить на гольф чи каякінг. Світ разом із нами з’ясовує, що працює, а що – ні», – каже CEO Superhumans Center Ольгу Руднєву. Розпитали в центру протезування, реконструктивної хірургії, реабілітації та психологічної підтримки, коли людина готова до протезування, а коли – ні, скільки коштує встановлення протезів і як їх підбирають пацієнтам.

Читати

Не тільки проти гепатиту й COVID-19: великий гід із вакцинації

   

Безоплатні вакцини з календаря щеплень для дорослих і дітей рекомендують у МОЗ, але своїм коштом можна зробити й додаткові щеплення. Сімейна лікарка Віолетта Лійка рекомендує робити щеплення проти усіх вакциноконтрольованих інфекцій. Ми запитали, які вакцини, крім гарантованих державою, варто зробити, і що краще – купити вакцину в аптеці чи звернутися до приватної клініки.

Читати

Пандемія закінчилася, але коронавірус досі є. Це «новий грип»?

   

На початку травня ВООЗ скасувала статус пандемії COVID-19. В Україні карантин через COVID-19 скасували 1 липня. За три роки пандемії, за офіційними даними, майже 112,5 тисячі українців померли внаслідок СOVID-19. Запитали в лікаря-інфекціоніста, чи коронавірус тепер так само сезонний, як і грип; кому потрібне бустерне щеплення й чи досі є затяжний COVID.

Читати

«Альцгеймер» – не лише про літніх людей. Що робити для здоров’я мозку, щоб запобігти ранній деменції

   

Деменцію вважають станом бабусь і дідусів, але це не завжди так. Більшість випадків і справді діагностують після 65 років, але фіксують і випадки ранньої деменції, після 50 років. Щобільше, перші прояви деменції можуть з’являтися й у молодому віці, навіть у підлітків чи дітей, але на них часто не звертають увагу – здебільшого тому, що не знають симптомів, каже Ірина Шевченко, засновниця й директорка благодійного фонду «Незабутні», який допомагає людям із деменцією та їхнім рідним. Запитали в лікарки-психіатра та в директорки благодійного фонду, на що треба звернути увагу, щоб вчасно помітити деменцію в себе чи своїх родичів і чому для запобігання деменції важливо лікувати депресію.

Читати

   

Тексти про хронічні захворювання

   

Неконтрольований стрес, спричинений війною, може підвищити ризик виникнення хронічних або неінфекційних захворювань. Хоча б тому, що стрес підштовхує людей до нездорової поведінки, як-от: куріння, споживання алкоголю, нездорове харчування й брак фізичної активності. У новому форматі редакція The Village Україна що два тижні розповідала про найбільш поширені міфи щодо неінфекційних захворювань.

Чому й під час війни варто говорити про серце. Лікарі про підвищений тиск, каву й кардіотренування

   

«У мене болить зліва за грудиною. Це серце?», «Серце може колоти чи лише боліти?», «У мене високий тиск, але я нормально себе почуваю»: відповідаємо на найбільш поширені запитання та спростовуємо міфи разом із сімейною лікаркою та кардіологинею. Фахівці розповідають, чи шкодять серцю кава й кардіотренування, як не сплутати біль у серці з болем у спині й чому не варто займатися гіпердіагностикою, але бути пильними таки треба.

Читати

Чи провокує постійний стрес від війни рак? Лікарі про 8 міфів щодо онкології

   

«Рак виникає через стрес або зачаєні образи», «вакцини викликають рак» або «усі, хто має рак помирають»: ці й інші міфи спростовуємо разом із клінічною онкологинею, сімейною лікаркою і фондом підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family.

Читати

Знову сезон застуди й грипу, знову соплі й кашель. Що треба знати про захворювання легенів

   

Хронічні захворювання дихальних шляхів – третя найпоширеніша хвороба смертності у світі за даними ВООЗ. До таких захворювань належать астма, хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ), респіраторна алергія. Запитали в сімейної лікарки та лікарів-пульмонологів, коли кашель повинен насторожити; чому не можна зловживати краплями проти нежитю та чи справді морозиво може бути самодопомогою від ангіни.

Читати

Чому солодке не можна, але іноді все-таки треба. 5 міфів про цукровий діабет

   

Щороку 1,5 мільйона смертей у світі пов’язують із діабетом, за даними ВООЗ. Приблизно 193 мільйони людей не знають про свій діагноз, бо спочатку діабет другого типу (а це близько 90% від усіх випадків) не має симптомів. Запитали в сімейної лікарки й лікарів-ендокринологів, чи можна людям із цукровим діабетом їсти солодке, чи завжди потрібен інсулін і що таке предіабет.

Читати

«Кава псує зуби», а «зуби мудрості потрібно видаляти». 10 запитань до стоматолога

   

Стежити за здоров’ям ротової порожнини потрібно з того моменту, як у дитини з’явився перший зуб, вважає стоматолог. Сімейна лікарка радить одразу проконсультуватися зі стоматологом – і для того, щоб зрозуміти, чи правильно прорізуються зуби, чи немає проблем із прикусом, і для того, щоб сформувати в дитини звичку ходити до стоматолога, а не затягувати її у кабінет до лікаря з істерикою. Запитали в лікарів, чи справді кава й солодке псують зуби, чому не варто користуватися дерев’яними зубочистками, чи може відбілювання зубів нашкодити емалі й чи достатньо буде зубної пасти за кровоточивості ясен.

Читати

Не лише про прищі. 12 запитань до дерматолога

   

Шкіра – найбільший орган людини, що відділяє її внутрішні органи від навколишнього середовища. Це окремий самодостатній орган, який може мати власні захворювання, а не лише бути проявом для хвороб інших органів, каже лікарка-дерматовенеролог Вікторія Миронюк. Запитала в співзасновниць спільноти «Свій. Док», навіщо до дерматологічних хвороб додавати венерологічні, чи справді поява «прищів» залежить від молочних продуктів, гормонів або регулярності статевого життя й чи може «висип» минути самостійно.

Читати

«Офісний синдром», ревматизм і ранній артрит. Що треба знати про суглоби

   

Після початку повномасштабної війни в Україні збільшилася кількість подагричних артритів, який спричиняють нерегулярне харчування на фронті й холод в окопах, каже ревматологиня Катерина Заічко. Захворювання суглобів доволі поширені й у цивільному житті: спричиняти їх може не лише старість, але й аутоімунні хвороби або перенесена інфекція, як-от коронавірус чи вірусні гепатити. Запитали в сімейної лікарки й ревматологині, чи можуть суглоби боліти «на погоду», чи може після тренування виникати «робочий біль», що саме лікує ревматолог і як зрозуміти, коли час до нього звернутися.

Читати 

«Безпечна доза алкоголю» та «чистки від токсинів». 7 запитань лікарям про печінку

   

Наприкінці жовтня у Вінниці зафіксували спалах вірусного гепатиту А. Загалом є п’ять основних штамів гепатиту – А, B, С, D і E. Найбільш небезпечні гепатити – В і С, які можуть переходити в хронічну форму і є найбільш поширеною причиною цирозу й раку печінки та смерті. Запитали в сімейної лікарки та трансплантологині й онкохірургині, чим відрізняються різні види гепатитів й у чому їхня небезпека, як алкоголь впливає на печінку й чому не потрібно її «чистити».

Читати