Аварія в тунелі метро між «Деміївською» й «Теремками», розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського моста або шляхопровід, який «втомився» під час першого за 60 років ремонту – це не те, яким би містяни хотіли бачити Київ. Редакція The Village Україна спробувала зібрати міські події 2023 року, які змінили (або принаймні намагалися змінити) Київ на краще.

Демонтували радянський герб на монументі «Батьківщина-мати» і встановили на його місці український тризуб

   

У середині липня стало відомо, що герб на щиті «Батьківщини-матері» демонтують напередодні Дня Незалежності, 24 серпня, встановивши на його місці український тризуб. Роботи коштували 28 мільйонів гривень, їх повністю профінансував великий бізнес. Як наслідок, Мінкульт учергове стикнувся з критикою щодо доцільності витрачання коштів, хай навіть не державних, під час повномасштабної війни. Герб таки демонтували, встановивши на його місці український тризуб, а ось обіцяного перейменування «Батьківщини-матері» так і не сталося. Назвати монумент «Україна-мати» пропонував Національний музей історії України в Другій світовій війні, але Мінкульт поки що не підтримав пропозицію.

Фото: Олександр Кубраков 

Продовжили відновлення будинків, які постраждали від ракетних атак

   

Історія про відбудову міста – це не лише про успіх, а й про складні виклики, до яких Київ не був цілком готовий. У березні редакція The Village Україна розповідала, що відбулося за рік повномасштабної війни з постраждалими будинками на Лобановського, Жилянській, Чорнобильській, а також із «Львівським кварталом».

Продовжують дерусифікацію: знесення пам’ятників і перейменування вулиць

   

За 2023 рік у Києві знесли радянські пам’ятники Валерію Чкалову в сквері на розі вулиць Гончара й Коцюбинського, Миколі Ватутіну в Маріїнському парку, Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка, пам’ятник Пушкіну на Берестейському проспекті, екіпажу бронепотяга «Таращанець» на Дарниці, пам’ятник Зої Космодем’янській на перетині вулиць Гончара й Хмельницького, Михайлові Кирпоносу на Нивках, радянські елементи з обеліску на честь міста-героя Києва на Галицькій площі (площі Перемоги).

Також площа Льва Толстого стала площею Українських Героїв, однойменну вулицю перейменували на вулицю Гетьмана Павла Скоропадського, а парк Пушкіна став парком Івана Багряного. За яким принципом у Києві перейменовують вулиці й чи доцільні голосування киян, де перемагають лише найвідоміші українці, запитали в очільника Експертної топонімічної комісії Києва Олександра Алфьорова.

Почали реставрувати історичні вивіски

   

Раніше активісти проєкту «Має значення» реставрували двері Маріуполя. Проєкт мав назву «Життя дверей має значення». Після звільнення Маріуполя від російської окупації команда планує повернутися в місто, а поки реставрує вивіски в Києві. Уже відновили вивіску найстарішої квіткарні Києва, одного з найстаріших салонів фото й мають у планах відновлення ще кількох вивісок. Наприклад, разом із Milk Bar реставрують історичну вивіску «Молоко». Про сутички з міською владою, взаємодію з Київрекламою, критику від урбаністів і ставлення до радянської спадщини ми поговорили з ініціатором і волонтером проєкту Ярославом Федоровським.

Розміщують стриткоди – таблички з портретами історичних постатей
і «мемними» надписами

   

Михайло Грушевський біля барбершопу або історик Олександр Кониський у ролі хіпстера: таблички з портретами історичних постатей із QR-кодами розміщують на вулицях, які перейменували в межах дерусифікації й декомунізації за проєктом «Стріткод». Також на вулицях з’являються таблички на честь загиблих сучасників: Романа Ратушного, Олександра Махова, Павла Лі. Детальніше розповідали в репортажі за посиланням.

Облаштували «акустичний» сквер на місці радянського пам’ятника біля Золотих воріт

   

На розі вулиць Олеся Гончара й Богдана Хмельницького оновили колишній сквер Зої Космодемʼянської. Концепція нового простору має назву Acoustic Park, її розробила київська архітектурна студія Aranchii Architects. Інсталяція у вигляді фрагментів еліпсоїда розташована так, що фокусує й відбиває звукові хвилі: у певних точках скверу можна почути підсилені звуки довкілля, випадкових подій чи розмов. Детальніше про концепцію скверу ми розповідали за посиланням.

Заборонили створювати нові мурали до погодження процедури

   

Редакція The Village Україна запускала «Тиждень муралів», щоби долучитися до дискусії про стритарт у Києві й поговорити про те, як ми сприймаємо й оцінюємо мурали. Ми дізналися, скільки загалом муралів у Києві, запитали в експертів, що відрізняє «хороший» мурал від поганого, як регулювати стритарт у місті, а також обрали 10 найгірших і 10 найкращих муралів за версією читачів The Village Україна і з’ясували, що означають результати голосування. Наприкінці жовтня комісія з питань культурної спадщини ДОКСу підтримала петицію проти хаотичного створення муралів на обʼєктах культурної спадщини, а наприкінці листопада КМДА тимчасово заборонила створювати нові мурали до погодження процедури.

Відкрили другу станцію «України без сміття» й запустили кав’ярню 

   

На початку вересня організація «Україна без сміття» оголосила про перезапуск. Сортувальну капсулу на базі переобладнаного морського контейнера встановили наприкінці травня на території БЦ «Форум», що на Лукʼянівці. Також у жовтні на першій станції сортування відкрили першу кав’ярню, а в листопаді запустили настільну гру, за допомогою якої можна навчитися сортувати відходи. Детальніше про те, що змінилося в роботі організації, ми розпитали засновницю «України без сміття» Євгенію Аратовську.

«Кураж» повернувся після перерви тривалістю у 20 місяців

   

Команда «Куражу» вже протягом восьми років робить безбар’єрні івенти. Це не просто благодійний захід: лекторій, барахолка й діджеї – а київське міське явище, яке з 2014 року проводили на артзаводі «Платформа», а з 2018 року – у павільйоні №19 на ВДНГ. Останній «Кураж» відбувся в жовтні 2021 року, після чого команда пішла на безстрокові канікули через виселення з павільйону. Про повернення під час повномасштабної війни поговорили із засновницею проєкту Альоною Гудковою.

Почали встановлювати «берлінські подушки» замість «лежачих поліціянтів»

   

«Лежачі поліціянти», які допомагають легковим автівкам зменшувати швидкість – рудимент початку 2000-х, який в Україні почали замінювати «берлінськими подушками». У Києві перші «подушки» як експеримент облаштували на пʼяти вулицях у вересні 2023 року. Розповідаємо, де саме розмістили подушки в Києві й у чому їхні переваги.

Зробили «живі стіни» в усіх районах Києва

   

В’юнкий виноград як елемент вертикального озеленення почали висаджувати в Києві в липні 2022 року, а за рік висадили в усіх районах міста. Також зелені зони почали висаджувати на місці колишніх фортифікаційних споруд. 

У департаменті захисту довкілля вже анонсували екорішення, які планують втілити у 2024 році. Серед них – дощові садки, зелені трамвайні колії й «жива стіна» за шведським аналогом у центрі Києва.

Біля «Шулявської» облаштували сквер замість МАФів

   

Біля метро «Шулявська» демонтували МАФи, які стояли там понад 12 років, й облаштували зелену зону. Також парк замість торгово-розважального центру планують створити біля станції метро «Героїв Дніпра». Більш швидкий варіант – висаджувати дерева замість знесених МАФів, як це зробили, наприклад, біля «Берестейської».

Продовжують демонтувати незаконну рекламу 

   

«Київреклама» працює над тим, щоби зовнішня реклама в усьому місті відповідала єдиному дизайн-коду й не створювала візуального забруднення на фасадах і вздовж доріг, розповідають у команді. Фотозвіти «до/після» демонтажу збирають вдячні реакції від містян у соцмережах. Водночас на місці роботи атмосфера здебільшого напружена, без поліції не обходиться. 

Провели день на Оболоні разом із бригадою «Київреклами» й показуємо на прикладі однієї вулиці, як змінюється вигляд зовнішньої реклами й правила її розміщення в Києві. А також розповідаємо, як реагують підприємці і що роблять із незаконними конструкціями після демонтажу.

Кінотеатри муніципальної мережі «Київкінофільм» перетворюють на «багатофункціональні культурні центри»

   

Більшість культурних й освітніх проєктів міста зосереджені в центрі Києва, а це обмежує кількість відвідувачів. Завдяки центрам у різних районах (кінотеатри мережі «Київкінофільм» розташовані як на правому, так і на лівому березі) культурний продукт хочуть зробити більш доступним для киян. Як культурний центр уже працює кінотеатр «Братислава», до Дня Незалежності також відкрили культурний кластер «Краків». Утім, кінотеатр «Київ» у центрі міста, що також перебуває в комунальній власності, не працює вже понад три роки. Ми з’ясовували в департаменту культури КМДА, коли планують його відновлення.

Відкрили більше десятка книгарень

   

Книгарня з вживаними виданнями й крафтовим українським пивом і книжкові магазини в кінотеатрі «Жовтень» й Українському домі: зібрали книгарні, які відкрили в Києві за 2023 рік. 

Крім того, найстаріша і єдина муніципальна книгарня Києва «Сяйво книги» прийняла на перероблення понад 70 тонн російських книг. У червні тут відкрили секцію книг про російсько-українську війну, які напередодні представили на «Книжковому Арсеналі». Ми запитували в працівників книгарні, як конвертують російськомовні книжки в макулатуру й збирають мобільні бібліотеки для військових.

Містяни продовжують прибирати там,
куди не можуть дістатися комунальники

   

Ми зібрали історії про те, як містяни збираються на толоки, щоб рятувати від засмічення історичну річку на Оболоні, прибирати ландшафтний заказник Протасів яр і доглядати територію біля «Квітів України».