Редакція The Village Україна зібрала 22 найцікавіші тексти про Київ (і не тільки), які ми підготували в 2022 році.

 Ми також писали про 15 проєктів, які не реалізували через війну та про проєкти, які змінили Київ у 2022 році.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Воєнний Київ

Герої тилу. Це люди, завдяки яким життя в Києві триває попри обстріли

Розповідаємо про про фахівців, чия важлива робота стала як ніколи помітною в найважчі часи: це рятувальники, лікарі, дорожники, енергетики та ремонтники «Київводоканалу». Люди, які латають асфальт після влучання ракет, гасять пожежі, виїздять лікувати й під час повітряної тривоги, повертають у домівки світло й воду після чергової атаки.

читати

Як Київ готується до найскладнішої зими. Поговорили із заступником Кличка про опалювальний сезон

Росія завдала вже понад десять атак по енергетичній інфраструктурі України. Напередодні перших масованих обстрілів у жовтні та «найскладнішої зими за роки незалежності» розпитували заступника голови КМДА Петра Пантелєєва, наскільки готовий Київ до позаштатних ситуацій і чим киянам треба запастися на випадок вимкнення світла.

читати

Наземний транспорт у Києві зупинятимуть під час повітряних тривог. Чому це погана ідея

Рішення Ради оборони міста критикують транспортні експерти – чому це удар по громадському транспорту, яка ціна питання та як зупинка транспорту під час тривог впливає на безпеку пасажирів. Пізніше ми також запитали в КМДА, чим вони керувалися, ухвалюючи це рішення та як планували реалізувати його на практиці.

читати

«Потім відбудувати не вийде, треба берегти тут і зараз». Як Київ захищає культурну спадщину

Лозунг «Потім відбудуємо» підходить для інфраструктури, зруйнованої через російське вторгнення до України, але не працює з культурною спадщиною. Розповідаємо, як міська адміністрація, волонтери та музеї бережуть цінні обʼєкти в Києві, щоб їх не дістав російський снаряд чи солдат.

читати

Архітектура: що варто будувати вже зараз, а з чим варто почекати

Як тепер треба будувати. 9 висновків, які ми зробили після повномасштабного вторгнення

Війна може навчити проєктувати більш надійне житло. За словами міністра інфраструктури, нові будинки робитимуть з укріпленими підземними паркінгами, як в Ізраїлі, й загалом переглянуть принципи проєктування. Разом з архітектором Олександром Столовим (Archimatika) розбираємо дев’ять питань, про які ми задумалися після повномасштабного вторгнення Росії.

читати

Що не так із законом 5655 про реформу містобудування. Пояснюють юристка та архітектори

Ідеться про справді масштабну реформу: пропонують внести зміни до шести кодексів України та 21 закону й за новими правилами хочуть здійснювати повоєнну відбудову України. Головні проблемні питання законопроєкту – поява приватних контролерів для забудовників; «амністія» для будівель, що були зведені без дозвільних документів; та обмеження щодо авторського нагляду архітекторів. Мінкульт наголошує, що через ухвалення законопроєкту під загрозою опиняться історичні центри міст. Разом із юристкою й архітекторами розбираємося, що не так із цим законопроєктом.

читати

Куди поселити людей, які залишилися без домівок через війну. Запитуємо архітекторів

Десятки тисяч людей залишилися без домівок. Мільйони українців переїхали з «гарячих» точок до більш безпечних районів чи областей. Чи варто будувати щось постійне до завершення війни або слід обмежитися тимчасовими рішеннями, як-от модульні містечка? Відповідають десять архітекторів із різних міст України та з Амстердама.

читати

Після перемоги? Коли та як слід будувати військові меморіали

Архітектори вже пропонують проєкти меморіалізації для вшанування памʼяті про жертви серед військових і цивільних, наприклад, меморіал на місці зруйнованого мосту в Ірпені від Balbek Bureau або меморіальний комплекс захисникам Маріуполя на Співочому полі. Чи вчасно й доречно зараз будувати меморіали, де саме це варто робити й чому українцям потрібна нова мова пам’яті, пояснюємо разом із платформою «Минуле / Майбутнє / Мистецтво».

читати

Транспорт

Чи стане в Києві менше машин через війну (і як цей досвід може зробити місто кращим)

Дефіцит пального на початку літа міг би сприяти розвитку інших видів мобільності, зокрема громадського транспорту й легкого, персонального, як-от велосипеди чи самокати. Як застосувати європейський підхід, розвинути попап інфраструктуру та чому варто це робити, коментують експерт із міських трансформацій, директор «Про мобільність» і транспортний аналітик.

читати

Чому власники авто мають підтримувати розвиток громадського транспорту в Києві. Три аргументи

Це текст для депутатів і чиновників, які могли б вплинути на якість громадського транспорту, але ним не користуються. Разом із транспортними фахівцями (і за сумісництвом власниками авто) пояснюємо, які переваги отримають водії від розвитку альтернативних способів переміщення: менше заторів, більше місць для паркування й більш чисте повітря.

читати

Пішоходи ввечері мають світитися, а водії? Як зробити дороги безпечними в умовах відключень світла

Темні вулиці та вимкнені світлофори під час відключень світла вплинули на безпеку на дорогах. За даними поліції, кількість ДТП зросла. Щоб запобігти аваріям, у поліції та КМДА пішоходам радять носити світловідбивні елементи. А у Верховній Раді пропонують штрафувати тих, хто виходитиме на вулицю в темну пору доби без флікерів. Розповідаємо, що не так із таким підходом і пояснюємо, що слід робити пішоходам, водіям, місту та державі, щоб дороги стали більш безпечними.

читати

Три причини обмежити швидкість авто в місті до 30 км/год (і чому це зараз неможливо в Києві)

Текст написаний ще до повномасштабного вторгнення, але досі актуальний, бо головна причина смертності під час дорожніх аварій – перевищення швидкості водіями автомобілів. Такі обмеження швидкості вже ввели в Осло, Берліні, Амстердамі, Варшаві, Парижі, Брюсселі та інших містах. Разом з експертами розбираємося, чому Київ поки що не готовий до зменшення швидкості.

читати

Екологія

Не тільки «зелені фасади». Ось ще 11 екорішень для Києва

Екологічність – один із принципів плану відбудови України. У КМДА почали популяризувати одне з таких рішень – вертикальне озеленення. Розповідаємо про інші природноорієнтовані рішення – кишенькові та дощові парки, зелені стіни й фасади, міські сади й городи. Де саме в Києві їх можна було б застосувати і як адаптувати місто до кліматичної кризи, міркуємо разом із фахівчинями відділу клімату ГО «Екодія» Оксаною Омельчук та Ольгою Гусаковою.

читати

Як і куди вивозять сміття в Києві під час війни. Та чи треба зараз сортувати

Комунальники не припинили вивозити сміття під звуки обстрілів, а деякі відходи знадобилися для оборони міста. Це текст-нагадування про те, чому треба продовжувати платити комуналку.

читати

Сміттєзвалища залишаються? Що передбачає новий закон про управління відходами й чому його критикують

У червні в Україні ухвалили рамковий закон «Про управління відходами», його направили на підпис президенту. Це початок реформи, яка має запустити в країні європейські практики поводження зі сміттям. Після ухвалення закону представники низки екоорганізацій, зокрема Kyiv Green City, «Зелена генерація», «Зелений птах», Environment People Law, Ekoltava, назвали цю подію «перемогою». Водночас екоактивісти організації «Україна без сміття» розкритикували законопроєкт. Розібралися, чому так.

читати

Сонячними батареями хочуть обладнати 100 шкіл в Україні. Першою буде школа в Ірпені

Ще рік тому розмови про відновлювальну енергетику починались би зі слів про довкілля та зміну клімату, а в умовах повномасштабної війни ми говоримо про альтернативні джерела в контексті нашої безпеки, як про енергонезалежність. Розповідаємо про проєкт «100 сонячних шкіл» від фонду Energy Act For Ukraine, який планує обладнати сонячними електростанціями 100 навчальних закладів у регіонах, що постраждали від бойових дій.

читати

Про активізм під час повномасштабної війни

Захисники архітектури Києва створили простір «Цегла» в старій квартирі. Тепер їх можуть виселити

Простір відкрили вже після початку повномасштабної війни, у травні. Ми побували на Великій Житомирській, де діляться досвідом протидії забудовникам і бережуть речі з історією. Принагідно розповідаємо, звідки взялася ідея створення простору та чому під час війни все стало погано із захистом архітектурної спадщини. P.S. – Хоча влітку «Цегла» опинилася під загрозою виселення, досі продовжує працювати на цій локації.

читати

Встигнути до зими. Це люди з Ірпеня, які самостійно відбудовують свій ЖК

Як живуть зараз будинки, що пережили війну? У Київській області їх тисячі, і з наближенням зими все гостріше постає потреба принаймні вбезпечити будівлі від подальшого руйнування – відновити покрівлі та фасади. Розповідаємо історію одного з таких ЖК, який могли знести, якби мешканці не взяли ситуацію у свої руки. А також пояснюємо, чому знесення може загрожувати й іншим будинкам Київщини, які насправді можна відбудувати.

читати

Захисників «Квітів України» викликають на допити в ДБР. Що відбувається? Поговорили з активістами

Київських активістів (ГО «Зберегти Квіти України» й «Мапа Реновації»), які захищають модерністську пам’ятку «Квіти України» на вулиці Січових Стрільців, почали викликати на допити в ДБР. Це стосується донедавна невідомої справи, яку відкрили ще торік. У матеріалах справи членів громади звинувачують у протиправному припиненні діяльності власника будівлі з реконструкції, пошкодженні майна й «унеможливленні використання об’єкта нерухомості шляхом внесення його до переліку об’єктів культурної спадщини». Ми розпитали фігурантів справи про те, як проходили допити та що це може означати для майбутнього «Квітів».

читати

Я працюю в «Довженко-Центрі»

У липні 2022 року «Довженко-Центр» офіційно перейшов у підпорядкування Держкіно (до цього Центр підпорядковувався Мінкульту). Згодом Держкіно видало наказ про реорганізацію «Довженко-Центру». У самому «Довженко-Центрі» вважають, що це де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву. 2 листопада 2022 року Держкіно призначило тимчасового в.о. генерального директора «Довженко-Центру», а Олену Гончарук відсторонило від її посади за «неналежне виконання обовʼязків». У «Довженко-Центрі» назвали такі дії «рейдерським захопленням» і заявили, що чинитимуть спротив наказам і діям, які несуть загрозу цілісності інституції. 12 листопада Центр влаштував «двіж волевиявлення», який підтримали активісти. 14 листопада міністр культури заявив, що реорганізацію «Довженко-Центру» скасують, але де-факто її лише призупинили. Ми відвідали «Довженко-Центр» за день до того, як Держкіно призупинило «реорганізацію» центру.

читати

Про передмістя Києва та агломерацію

Київська агломерація. Що це таке і чому під час війни вона стала ще більш потрібна

Київська агломерація є найбільшою в Україні. Вона включає столицю та її передмістя – Бровари, Бориспіль, Васильків, Вишгород, Вишневе, Боярку, Обухів, Ірпінь і Бучу. Фастів і Біла Церква, які розташовані від Києва на відстані понад 60 кілометрів і не мають із ним спільних меж, також відносять до столичної агломерації. Ця агломерація є фактично, але юридично не має статусу (розмови про її закріплення в законі почалися ще пʼять років тому). Розбираємося, як це виправити та які проблеми Києва та передмість мала б узяти на себе агломерація.

читати

Чверть мешканців передмість щодня їздять до Києва. Як забезпечити їм комфортний транспорт

Найбільша проблема київської агломерації – це транспорт. Щодня зранку десятки тисяч людей їдуть до Києва на навчання чи роботу, а щодня ввечері повертаються. Головним транспортом для них є вбиті маршрутки. На другому місці – власні автівки, які погіршують ситуацію із заторами в самому Києві. Розбираємося, які різновиди транспортного сполучення з передмістями варто розвивати їм на заміну.