Близько 29% (28,7%) школярів вважають, що зовнішність є приводом для булінгу, ідеться в загальнонаціональному дослідженні. 

Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі. Також 22,6% учнів зазначили, що приводом для булінгу є особливості поведінки (надто активна, сором’язлива чи нерішуча, не схожа на інших). 

Для 21,5% опитаних це світогляд, відмінний від думки інших, для 18,7% дітей – уподобання чи хобі. Згадували також про мовну ознаку: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.

Загалом у дослідженні вивчали, наскільки поширеним є булінг серед учнів, його види й причини та як це змінилося після початку повномасштабного вторгнення. Дослідження проводили у листопаді 2023 – січні 2024 року й охопили 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.

Згідно з результатами, 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців. При цьому 24,7% учнів стали «мішенями булінгу» з початку повномасштабного вторгнення.

Найчастіше такі випадки трапляються в Києві (33,7% учнів) й загалом булінг – більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%). У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг, а у містах районного значення та інших містах – 25,8% і 24,1% відповідно.

Різновиди булінгу, які назвали школярі

  • Заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
  • Поширення неправдивих чуток (24%);
  • Образливі онлайн-повідомлень (21,4%);
  • Зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
  • Жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це ніби про конкретну людину (18,3%).

Звернення по допомогу

  • 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу. Найчастіше –  до батьків і вчителів;
  • Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%;
  • Що старшими стають школярі, то рідше звертаються по допомогу. Серед учнів п'ятих класів по допомогу зверталися 68,1% учнів, а серед дев'ятих класів цей показник скоротився до 47,9%.

Реакція школи на булінг

  • 12,4% випадків – до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого;
  • 14,7% випадків – викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого;
  • Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу), а поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати, коментують у МОН.

Залученість дорослих до булінгу

  • 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого;
  • 14,7% школярів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлювався образливо про дитину або закликав її бойкотувати).

   

За межами школи (серед друзів та вдома) менше 40% школярів спілкуються лише українською мовою, ідеться у дослідженні Державної служби якості освіти України. При цьому п’ята частина дітей спілкується як українською, так і російською мовами однаково. Серед причин, які назвали учні – звичка спілкуватися російською мовою (33%) та мова спілкування у сім’ї (20%).